Постанова
Іменем України
13 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 454/1674/16-ц
провадження № 61-38808св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - фермерське господарство «Бурка В. В.»,
відповідачі: прокуратура Львівської області, держава Україна в особі Державної казначейської служби України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу фермерського господарства «Бурка В. В.» на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 27 лютого 2018 року в складі судді Струс Т. В. та постанову Апеляційного суду Львівської області
від 22 травня 2018 року в складі колегії суддів: Шандри М. М., Ванівського О. М., Шеремета Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року фермерське господарство «Бурка В. В.» (далі -
ФГ «Бурка В. В.») звернулося до суду з позовом до прокуратури Львівської області та держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 29 серпня
2016 року в задоволенні позову ФГ «Бурка В. В.» до прокуратури Львівської області та держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 22 листопада 2016 року апеляційну скаргу ФГ «Бурка В. В.» залишено без задоволення. Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 29 серпня 2016 року залишено без змін.
У січні 2018 року ФГ «Бурка В. В.» звернулося до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Сокальського районного суду Львівської області від 29 серпня 2016 року в справі за позовом ФГ «Бурка В. В.» до прокуратури Львівської області та держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
Заява мотивована тим, що нововиявленою обставиною є ухвала слідчого судді Сокальського районного суду Львівської області від 15 грудня 2017 року, якою визнано протиправною бездіяльність працівників Сокальського відділу поліції щодо невнесення відповідних відомостей на підставі заяви ФГ «Бурки В. В.» про вчинення кримінального правопорушення від 08 листопада 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) та порушення прав гарантованих статтею 56 КПК України та зобов`язано їх внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР на підставі заяви
ФГ «Бурка В. В.». Вважав, що встановлені факти вказаною ухвалою суперечать фактам, які були покладені в основу рішення Сокальського районного суду Львівської області від 29 серпня 2016 року.
За таких обставин, ФГ «Бурка В. В.» просило суд задовольнити його заяву про перегляд рішення Сокальського районного суду Львівської області від 29 серпня 2016 року за нововиявленими обставинами, скасувати указане судове рішення та ухвалити нове рішення, яким стягнути з держави Україна в особі Державної казначейської служби України на користь ФГ «Бурка В. В.» 1 000 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої у результаті незаконних дій посадових осіб прокуратури Львівської області при розгляді заяви про вчинення кримінального правопорушення від 07 березня 2015 року.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 27 лютого
2018 року в задоволенні заяви ФГ «Бурка В. В.» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Сокальського районного суду Львівської області
від 29 серпня 2016 року в справі № 454/1674/16-ц, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ФГ «Бурка В. В.» до прокуратури Львівської області та держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що зазначена заявником обставина, зокрема, ухвала слідчого судді Сокальського районного суду Львівської області від 15 грудня 2017 року в іншій справі після ухвалення рішення суду в цій справі не є нововиявленою у розумінні частини другої
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 22 травня 2018 року апеляційну скаргу ФГ «Бурка В. В.» залишено без задоволення. Ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 27 лютого 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку про те, що обставина, на яку посилався заявник у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, а саме ухвала слідчого судді Сокальського районного суду Львівської області від 15 грудня 2017 року в іншій справі після ухвалення рішення суду у цій справі, не є нововиявленою у розумінні частини
другої статті 423 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду,
ФГ «Бурка В. В.», посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просило скасувати вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій та задовольнити його заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не було захищено права позивача, гарантовані статтями 8 40 55 56 124 129 Конституції України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2018 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано з Сокальського районного суду Львівської області зазначену цивільну справу.
У жовтні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу.
У жовтні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу
від прокуратури Львівської області, у якому посилалась на те, що касаційна скарга є безпідставною, а оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими, а тому підстави для їх скасування відсутні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 29 серпня
2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області
від 22 листопада 2016 року, в справі № 454/1674/16-ц у задоволенні позову
ФГ «Бурка В. В.» до прокуратури Львівської області та держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
У січні 2018 року ФГ «Бурка В. В.» звернулося до Сокальського районного суду Львівської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Сокальського районного суду Львівської області від 29 серпня
2016 року, посилаючись на те, що нововиявленою обставиною є ухвала слідчого судді Сокальського районного суду Львівської області від 15 грудня 2017 року, якою визнано протиправною бездіяльність працівників Сокальського відділу поліції щодо невнесення відповідних відомостей на підставі заяви
ФГ «Бурки В. В.» про вчинення кримінального правопорушення від 08 листопада 2017 року до ЄРДР та порушення прав гарантованих статтею 56 КПК України та зобов`язано їх внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР на підставі заяви ФГ «Бурка В. В.». Також, посилався на те, що встановлені факти ухвалою слідчого судді Сокальського районного суду Львівської області від 15 грудня 2017 року суперечать фактам, які були покладені в основу рішення цього ж суду від 29 серпня 2016 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга ФГ «Бурка В. В.» задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Вказана норма передбачає чітко підстави для перегляду рішення, постанови ухвали суду чи за нововиявленими обставинами, зокрема: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Отже, нововиявленими обставинами є фактичні обставини, які мають істотне значення і які об`єктивно існували на час розгляду справи, але не були відомі і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою про перегляд рішення суду.
Перегляд рішень, постанов та ухвал за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження у цивільному судочинстві. На відміну від перегляду судового рішення у порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи за нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви ФГ «Бурка В. В.» про перегляд рішення Сокальського районного суду Львівської області від 29 серпня 2016 року за нововиявленими обставинами, оскільки обставина, на яку посилався заявник, а саме - ухвала слідчого судді Сокальського районного суду Львівської області
від 15 грудня 2017 року, якою визнано протиправною бездіяльність працівників Сокальського відділу поліції щодо невнесення відповідних відомостей на підставі заяви ФГ «Барка В. В.» про вчинення кримінального правопорушення
від 08 листопада 2017 року до ЄРДР та порушення прав гарантованих статтею 56 КПК України, не є нововиявленою у розумінні частини другої статті 423 ЦПК України.
Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій не впливають, оскільки спростовуються встановленими обставинами справи.
Інші доводи касаційних скарг фактично стосуються переоцінки доказів та встановлених на їх підставі обставин справи, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу фермерського господарства «Бурка В. В.» залишити без задоволення.
Ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 27 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 22 травня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ф. Хопта
Є. В. Синельников
В. В. Шипович