№ 455/125/17 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

13 січня 2023 року

м. Київ

справа № 455/125/17

провадження № 61-5151св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Старосамбірська міська рада Львівської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Львівського апеляційного суд від 13 травня 2022 року у складі колегії суддів: Левика Я. А., Копняк С. М., Шандри М. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Старобільської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 15 травня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , три місяці з дня вступу рішення в законну силу.

У січні 2022 року до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 15 травня 2017 року звернувся ОСОБА_2 .

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 15 травня 2017 року відмовлено.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії ухвали.

У квітні 2022 року ОСОБА_2 подав до апеляційного суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 13 травня 2022 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 15 травня 2017 року відмовлено.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 15 травня 2017 року відмовлено.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції, з урахуванням положень підпункту 13 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України, виходив із того, що ОСОБА_2 звернувся до суду із апеляційною скаргою на рішення місцевого суду із пропуском строку, визначеного законом.

При цьому судом також вказано, що ОСОБА_2 не наведено переконливих доводів, які б вказували про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та не надано доказів на підтвердження обґрунтованості доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У червні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .

Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційного суду та направити справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц, провадження № 61-37352сво18, від 26 серпня 2020 року у справі № 552/5277/16-ц, провадження № 61-8726св20, від 02 грудня 2020 року у справі № 2-479/11, провадження № 61-13016св20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що подаючи апеляційну скаргу на рішення місцевого суду 10 січня 2022 року, ОСОБА_2 також подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки не був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Також вказував, що повістки при призначене судом судове засідання першої інстанції на 10 квітня 2017 року та 15 травня 2017 року повернулися «за закінченням терміну зберігання».

Зазначає, що повернення повісток із вказаних підстав не є доказом належного інформування про дату, час і місце розгляду справи.

Вказує, що суд апеляційної інстанції правильно визначив початок перебігу строку на апеляційне оскарження, проте помилково вважав, що такий строк триває лише впродовж десяти днів, оскільки такий строк триває упродовж тридцяти днів.

Також, на думку заявника, апеляційний суд не врахував пункт 9 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, яким визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

При цьому процесуальний строк, визначений у частині другій статті 358 ЦПК України, при відсутності винятків не може бути поновлений. Проте, за наявності винятків, визначених цією статтею, строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, навіть якщо апеляційну скаргу подано зі спливом річного строку з дня складення повного тексту судового рішення. Процедура апеляційного оскарження визначається за процесуальними правилами, які діють на момент подання апеляційної скарги, а не на час ухвалення оскаржуваного рішення.

Судом апеляційної інстанції не враховано, що положення пункту 13 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України діють щодо тих апеляційних скарг, що подані особами, що були залучені до участі у розгляді справи та/або які брали участь у розгляді справи.

Відзиву на касаційну скаргу сторонами не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 15 травня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

У квітні 2022 року ОСОБА_2 подав до апеляційного суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення із таких підстав.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пунктом першим частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року (далі - Конвенція), гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 15 травня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено, тобто до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (набрав чинності 15 грудня 2017 року).

Згідно з пунктом 13 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 294 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення суду - 15 травня 2017 року), апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційний суд встановив, що представник заявника - ОСОБА_4 ознайомився із матеріалами вказаної цивільної справи 10 грудня 2021 року, отже правомірно вважав, що про рішення місцевого суду ОСОБА_2 дізнався із вказаної дати.

З огляду на наведене, останнім днем строку для звернення ОСОБА_2 з апеляційною скаргою на рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 15 травня 2017 року у цій справі є 20 грудня 2021 року.

Проте, заявник звернувся з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду лише 10 січня 2022 року.

Таким чином, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що звернувшись з апеляційною скаргою 10 січня 2022 року, ОСОБА_2 пропустив строк на апеляційне оскарження.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на те, що ОСОБА_2 не надав докази на підтвердження поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, Львівський апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.

Наведене відповідає висновка, викладеним у постанові Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі № 2-1200/10(провадження № 61-16186св21).

Не можуть бути прийняті посилання заявника на постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18), оскільки оскаржуване судове рішення не суперечить висновкам, викладеним у вказаній постанові. При цьому висновки вказаної постанови стосуються пропуску річного строку на апеляційне оскарження після складення повного тексту судового рішення крім випадків, визначених частиною другою статті 358 ЦПК України (2017 року), проте такий строк не був встановлений у ЦПК України (2004 року).

Посилання заявника у касаційній скарзі на постанови Верховного Суду від 26 серпня 2020 року у справі № 552/5277/16-ц (провадження № 61-8726св20), від 02 грудня 2020 року у справі № 2-479/11 (провадження № 61-13016св20) не можуть бути прийняті судом, оскільки судові рішення у вказаних справах та у справі, яка переглядається, ухвалено за різних фактичних обставин, тобто у наведених заявником справах до апеляційного суду звертались особи, які не були залучені до участі у справі.

Таким чином, доводи касаційної скарги зводяться до власного тлумачення заявником норм процесуального права та переоцінки доказів, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції

Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного суд від 13 травня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян