ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2024 року
м. Київ
Справа № 456/1130/23
Провадження № 51 - 715 км 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023140000000033 від 09 січня 2023 року, щодо
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рудня Летичівського району Хмельницької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за касаційною скаргою представника цивільного відповідача ПП «Медичний центр «Фіторія» - адвоката ОСОБА_7 на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04 серпня 2023 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04 серпня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 286 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі статей 75 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки і на нього покладено відповідні обов`язки.
Частково задоволено цивільний позов ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до Приватного підприємства «Медичний центр «Фіторія» про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Стягнуто з Приватного підприємства «Медичний центр «Фіторія» на користь ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 по 200 000 гривень моральної шкоди кожному та відмовлено у задоволенні решти позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_6 процесуальні витрати за проведення судових експертиз у розмірі 13 214 гривень 60 копійок на користь держави.
Скасовано арешт, накладений ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 12 січня 2023 року, та прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за таких обставин.
ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 16 год 50 хв ОСОБА_6 , керуючи спеціалізованим автомобілем марки «FIAT» модель «Scudo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним по автодорозі «Київ-Чоп» 622 км у напрямку м. Стрия, поблизу повороту на с. Дуліби Стрийського району Львівської області порушив вимоги Розділу 1 п. 1.5, 1.10 (в частині значення термінів «небезпека для руху»); Розділу 2 п. 2.3 (б, д); Розділу 12 п. 12.3 та Розділу 13 п. 13.1 Правил дорожнього руху, які виразилися в тому, що він під час керування транспортним засобом не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, здійснюючи перевезення пацієнта ОСОБА_11 , не дотримався безпечної дистанції з автобусом марки «БАЗ А079.14», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого відбулося зіткнення між вказаними транспортними засобами та в подальшому спеціалізований автомобіль марки «Fiat Scudo», р.н. НОМЕР_1 , інерційно здійснив зіткнення із зустрічним автопоїздом у складі сідлового тягача марки «Volvo Fh 13.480», р.н. НОМЕР_3 , та напівпричепа марки «Bodex», р.н. НОМЕР_4 , внаслідок чого пасажир ОСОБА_11 отримав крововилив у тім`яній ділянці голови, лінійний перелом тім`яної кістки, крововиливи під оболонки та речовину головного мозку, що спричинило його смерть.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04 серпня 2023 року щодо ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційну скаргу представника цивільного відповідача Приватного підприємства «Медичний центр «Фіторія» - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_7 , діючи в інтересах цивільного відповідача ПП «Медичний центр «Фіторія», як його представник, просить переглянути вирок та ухвалу щодо ОСОБА_6 в частині прийнятого рішення щодо вирішення цивільного позову, змінити їх та винести рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Посилаючись на вимоги кримінального процесуального закону, а також положення Цивільного кодексу України, які регулюють вирішення питання цивільного позову у кримінальному провадженні, вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині, як і ухвалу апеляційного суду необґрунтованими та ухваленими за відсутності доказів, які б підтверджували факт заподіяння цивільним позивачам моральних страждань, а їх позов мотивований загальними фразами, які в певних формулюваннях є суперечливими. Також вважає, що судами не дано правильної оцінки обставині того, що ОСОБА_6 відшкодував потерпілій ОСОБА_8 182 843 гривні в рахунок відшкодування моральної шкоди і цю суму не вирахувано з остаточної суми, яка підлягає стягненню за її позовом. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки в ній, на думку особи, відсутнє належне обґрунтування щодо залишення апеляційної скарги без задоволення.
Заперечень на касаційну скаргу від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор в судовому засіданні вважала касаційну скаргу необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в межах здійснення судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ст. 286 ч. 2 КК України представник цивільних позивачів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_12 подав цивільний позов до Приватного підприємства «Медичний центр «Фіторія» про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням кожному з позивачів, який мотивував тим, що відповідно до матеріалів кримінального провадження та фактичних обставин чоловік ОСОБА_8 та батько ОСОБА_9 , ОСОБА_10 загинув на місці дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_2 на автодорозі «Кив-Чоп» за участі автомобіля марки «Fiat Scudo», р.н. НОМЕР_1 , під час виконання ОСОБА_6 своїх трудових обов`язків у інтересах ПП «Медичний центр «Фіторія». Враховуючи те, що смерть батька та чоловіка повністю змінила їх життя у всіх сферах та зруйнувала нормальні життєві зв`язки, завдану моральну шкоду ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 оцінили у 700 000 гривень кожний.
Відповідно до вимог ст. 128 ч. 5 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до частини першої статті 1177 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Відповідно до ст. 23 ЦК України суд при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, окрім глибини фізичних та душевних страждань, має також враховувати характер правопорушення, форму та ступінь вини особи, яка завдала моральну шкоду, а також інші обставини, які мають істотне значення.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
При цьому розмір відшкодування моральної шкоди (немайнової) суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Крім того, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1172 ч. 1 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
Положеннями частини другої статті 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
Згідно зі ст. 1167 ч. 2 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Під час вирішення цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також визначити порядок її відшкодування.
Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Однією з обов`язкових умов настання відповідальності є встановлення причинно-наслідкового зв`язку між діянням особи та заподіянням шкоди, який полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.
Врахувавши такі вимоги закону, оцінивши характер та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань перенесених потерпілими ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які втратили чоловіка та батька, і неможливість поновити попереднє становище внаслідок загибелі ОСОБА_11 , а також істотність вимушених змін у їх житті і наслідків, що настали та негативно позначилося на їх моральному стані, суд першої інстанції, керуючись вимогами розумності, виваженості та справедливості, дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність частково задовольнити їх позовні вимоги і стягнути з ПП «Медичний центр «Фіторія» на користь кожного з них по 200 000 гривень кожному.
Вирок суду відповідає вимогам ст. 370 374 КПК України.
Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.
Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених
у статтях 2 7 КПК України, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.
При залишенні апеляційної скарги без задоволення суд апеляційної інстанції має зазначити підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, тобто процесуальний закон вимагає від суду проаналізувати доводи, викладені в апеляційній скарзі, і дати на них мотивовані відповіді.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що представник цивільного відповідача ПП «Медичний центр - «Фіторія» - адвокат ОСОБА_7 , не погодившись із висновком суду першої інстанції в частині прийнятого рішення щодо часткового задоволення цивільного позову, оскаржила його до Львівського апеляційного суду, подавши апеляційну скаргу.
Представник цивільного відповідача в апеляційній скарзі вказувала на необґрунтованість заявленого позову та відсутність доказів, які б вказували на розмір завданих моральних страждань цивільним позивачам ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , у зв`язку із чим просила скасувати вироку суду першої інстанції в частині задоволення цивільного позову та відмовити у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги в цій частині аналогічні доводам касаційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, врахувавши практику Верховного Суду в постановах від 27 жовтня 2022 року у справі № 200/1437/18, від 15 листопада 2022 року у справі № 635/6067/19, від 16 лютого 2023 року у справі № 289/1825/19, переглянув кримінальне провадження за апеляційною скаргою представника відповідача, належним чином перевірив її доводи та дійшов до обґрунтованого висновку про те, що вирок суду щодо ОСОБА_6 в частині вирішення цивільного позову до ПП «Медичний центр - «Фіторія» є обґрунтованим, відповідає характеру кримінального правопорушення і глибині душевних страждань цивільних позивачів.
Мотивуючи своє рішення та відхиляючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд зазначив, що цивільні позивачі (дружина, син та донька загиблого) втратили будь-який зв`язок з чоловіком (батьком) з часу його смерті, було порушено звичний для них зв`язок з рідною людиною. Цивільним позивачам завдано значних душевних страждань, пов`язаних зі смертю чоловіка (батька), безповоротна втрата якого спричинила і спричинятиме у подальшому їм психологічне напруження та розчарування, оскільки рідна людина більше не братиме участь у їх житті. Вони назавжди втратили чоловіка та батька, якого їм інша особа замінити не зможе, незаконні дії ОСОБА_6 позбавили їх позитивних емоцій, викликаних спілкуванням із ним.
Цивільний позивач ОСОБА_8 зазнала непоправних душевних та психічних страждань, оскільки, супроводжуючи чоловіка до лікарні, стала свідком його трагічної загибелі. Вона прожила з чоловіком у шлюбі 46 років, тобто більшу частину свого життя, і на схилі літ залишилась сама. Смерть чоловіка завдала і досі завдає їй надзвичайних душевних страждань.
Цивільний позивач ОСОБА_9 після загибелі батька позбавлений нормальних і звичних умов життя, перебуває у пригніченому стані, що, у свою чергу, зумовило прояв тривалої депресії, безперервний стан неспокою і тривоги, що негативно позначається на звичному способі життя, спілкуванні, роботі і відпочинку.
Цивільний позивач ОСОБА_13 внаслідок загибелі батька періодично перебуває у відчаї, відчуває тривожність, пригнічення та печаль. Спогади про батька та усвідомлення того, що вона більше не зможе його побачити та провести разом час, призводять до зменшення енергії та мотивації, а також втрати інтересу до роботи, друзів та сім`ї.
Апеляційний суд вказав, що завдані позивачам душевні страждання не мають грошового еквіваленту, понесені ними втрати не є майновими чи репутаційними, а тому не можуть бути підтверджені у звичному порядку та у кожному разі моральна шкода є оціночним поняттям. Оцінюючи суму грошового стягнення, колегія суддів апеляційного суду виходила з того, що фізична втрата рідної людини є найбільшою з усіх можливих втрат.
Колегія суддів відхилила доводи апеляційної скарги щодо відсутності законодавчо закріпленого обов`язку утримувати дружину та повнолітніх дітей, вказавши, що у вказаному кримінальному провадженні має місце стягнення моральної шкоди, спричиненої душевними стражданнями від непоправної втрати рідної людини, а не стягнення майнової шкоди на утримання дружини та дітей загиблого.
При цьому апеляційний суд навів мотиви, з яких визнав необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо наявних, на думку представника цивільного відповідача, у позові суперечностей, належним чином обґрунтувавши ухвалу в цій частині.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_6 частково компенсував потерпілій ОСОБА_8 завдану моральну та матеріальну шкоду у сумі 5 000 доларів США, які є аналогічні доводам касаційної скарги, що мало б вплинути на правильність прийняття судом рішення за результатами розгляду цивільного позову, апеляційним судом обґрунтовано визнані безпідставними, оскільки такий позов заявлений до ПП «Медичний центр «Фіторія», а не до ОСОБА_6 .
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 370 419 КПК України.
У процесі перевірки матеріалів кримінального провадження колегія суддів не встановила процесуальних порушень при збиранні, дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів рішення судів про те, що відшкодування в розмірі 200 000 гривень кожному з цивільних позивачів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , внаслідок загибелі рідної людини є обґрунтованим, відповідає вимогам розумності та справедливості і за даних конкретних обставин не може вважатися явно завищеним чи надмірним.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди нижчих інстанцій дотрималися вимог статей 10 22 КПК України та врахували практику Європейського суду з прав людини, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання всіх учасників процесу розглянуто у відповідності до вимог КПК України.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судових рішень, також не виявлено.
Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги представника цивільного відповідача ПП «Медичний центр «Фіторія» - адвоката ОСОБА_7 , зміни судових рішень, в частині прийнятого рішення за цивільним позовом, і відмови у задоволенні позову, не знаходить.
Керуючись ст. 436 438 КПК України, Верховний Суд
ухвалив:
Вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04 серпня 2023 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу представника цивільного відповідача ПП «Медичний центр «Фіторія» - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3