ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 року

м. Київ

справа № 456/3589/23

провадження № 51-2449км24

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючої ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5

розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 2 листопада 2023 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 1 лютого 2024 року в кримінальному провадженні стосовно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя м. Стрия Львівської області , зареєстрованого в цьому АДРЕСА_2 ,

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Короткий зміст оскаржених судових рішень

За вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 2 листопада 2023 року, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 1 лютого 2024 року, ОСОБА_7 було засуджено за ст. 336 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.

Суд визнав ОСОБА_7 винуватим в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, вчиненому за обставин, детально викладених у вироку.

Як установив суд, придатний за станом здоров`я для проходження військової служби, такий, що не мав правових підстав для відстрочки від призову на службу під час мобілізації, ОСОБА_7 усупереч ст. 65 Конституції України, Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію» без поважних причин не прибув за викликом на 18:00 29 травня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_2, звідки мав бути відправленим у військову частину для проходження військової служби.

Розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції здійснювався за процедурою, передбаченою ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК скасувати згадані вирок та ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Суть доводів скаржника зводиться до того, що під час судового провадження не в повному обсязі було виконано вимоги статей 345, 349, 358 вказаного Кодексу, адже суд не з`ясував, чи зрозумілі ОСОБА_7 його права та обов`язки, відображені в пам`ятці, і не роз`яснив їх; попри заперечення останнім мотивів нез`явлення за викликом до Центру, розглянув справу за скороченою процедурою, належно не дослідивши медичних документів, котрі доводять незадовільний стан здоров`я засудженого та наявність перешкод для військової служби. У зв`язку з цим автор скарги вважає, що право ОСОБА_7 на захист було порушено. На думку скаржника, апеляційний суд не зважив на допущені порушення й ухвалив незаконне рішення.

Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення не надходило. Засуджений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 повідомили, що не бажають брати участь у судовому засіданні.

Позиції учасників судового провадження

У суді касаційної інстанції прокурор заперечив обґрунтованість заявлених у поданій скарзі вимог сторони захисту.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та викладені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, перевіряючи правильність застосування норм права та юридичної оцінки обставин.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 438 вказаного Кодексу є такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Обсяг доказів, що підлягають дослідженню, та порядок їх дослідження, що визначаються за правилами ст. 349 КПК, обумовлені переліком юридично значущих обставин, які підлягають доказуванню в конкретній справі з огляду на особливості складу відповідного кримінального правопорушення.

Злочин, передбачений ст. 336 КК, має формальний склад - відповідальність за цим законом настає незалежно від наслідків суспільно небезпечних діянь. Спосіб ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та мотив учинення кримінально-караного діяння не впливають на кваліфікацію, вони є факультативними ознаками в структурі суб`єктивної сторони цього правопорушення, оскільки не передбачені в диспозиції згаданої статті КК ні прямо, ні опосередковано.

За матеріалами справи в суді першої інстанції ОСОБА_7 визнав свою провину, підтвердив, що не маючи встановлених у законному порядку підстав для відстрочки від призову на військову службу в особливий період, 29 травня 2023 року не прибув за викликом до Центру для відправлення у військову частину та проходження служби. Свій учинок пояснював острахом опинитися в зоні, наближеній до ведення бойових дій та загинути, незадовільним станом здоров`я, через який раніше до оголошення в Україні воєнного стану, його вважали непридатним до військової служби в мирний час і обмежено придатним - у воєнний.

У зв`язку з неоспоренням фактичних обставин справи, котрі мають правове значення для встановлення кримінальної караності діяння та його юридичної оцінки, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо таких обставин. При цьому головуючий докладно роз`яснив ОСОБА_7 підстави та наслідки застосування процедури ч. 3 ст. 349 КПК, із чим той погодився. Цей факт підтверджується даними перебігу судового засідання, зафіксованими на технічному носії інформації. Допитавши обвинуваченого, суд переконався, що ОСОБА_7 не заперечує вчинення інкримінованого злочину, правильно розуміє зміст усіх обставин, натомість просить суворо його не карати. Не маючи сумніву в добровільності позиції ОСОБА_7 , суд правомірно здійснив провадження за правилами вказаної статті.

Усупереч твердженням скаржника не залишилася поза увагою суду й виписка з медичної карти ОСОБА_7 , котру за його клопотанням було долучено до матеріалів кримінального провадження. Разом із цим суд дослідив довідку військово-лікарської комісії № 2267 про придатність засудженого. до військової служби у воєнний час та інші документи, які містять відомості про стан здоров`я винного. Упродовж розгляду справи було з`ясовано, що ОСОБА_7 не перебуває на спеціальних медичних обліках у Стрийській центральній районній лікарні, не звертався за медичною допомогою до поліклінічного відділення цього закладу й не проходив там стаціонарного лікування; не звертався за допомогою й до Стрийської міської об`єднаної лікарні; не отримує соціальної допомоги будь-якого виду.

Аргументи захисника про порушення права ОСОБА_7 на захист через недодержання повною мірою приписів ч. 2 ст. 345 КПК як підстави для призначення нового розгляду в суді першої інстанції є непереконливими та їх не можна визнати слушними.

Європейський суд з прав людини, надаючи тлумачення положенням підп. «с» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наголошує, що передумовою для забезпечення справедливого судового розгляду в цьому аспекті є поінформованість особи про зміст її права на правову допомогу (рішення у справах «BEUZE v. BELGIUM», заява № 71409/10, «SIMEONOVI v. BULGARIA», заява № 21980/04).

Відповідно до положень закону після ознайомлення обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у судовому розгляді, з пам`яткою про їх права та обов`язки головуючий з`ясовує, чи зрозумілі цим учасникам права та обов`язки і в разі необхідності роз`яснює їх.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 був присутній у підготовчому судовому засіданні 6 лютого 2023 року, напередодні йому було вручено пам`ятку про права та обов`язки учасника судового розгляду, що підтверджено наявною в справі відповідною розпискою. У тексті пам`ятки достатньо детально викладено процесуальні права та обов`язки обвинуваченого на стадії судового розгляду. Також у пам`ятці відображено зміст права обвинуваченого на захист.

Згідно з даними, зафіксованими технічними засобами, суд пересвідчився в тому, що ОСОБА_7 поінформовано про його права та обов`язки. У судовому засіданні обвинувачений скористався правом заявляти клопотання і за його ініціативою до матеріалів провадження було долучено медичну довідку від 28 серпня 2023 року. Водночас ОСОБА_7 не заявляв суду, що не розуміє змісту повідомлених йому процесуальних прав та обов`язків або про потребує професійної правничої допомоги. До того ж свободу обвинуваченого не було обмежено й він не мав перешкод для залучення захисника, у тому числі на безоплатній основі. Разом із цим слід зауважити, що згідно з наявними в справі копіями вироків засуджений не вперше постав перед судом кримінальної юрисдикції, тож був обізнаний із порядком розгляду кримінальних проваджень.

Ураховуючи наведене, а також особливості складу злочину, передбаченого ст. 336 КК, та повне визнання ОСОБА_7 юридично значущих обставин кримінального провадження, той факт, що в судовому засіданні головуючий окремо не запитав у підсудного, чи зрозумілі йому процесуальні права та обов`язки, не свідчить про непоінформованість останнього щодо цього питання Отже, у конкретній ситуації згаданий факт не міг справити істотного впливу на реалізацію засудженим своїх прав і перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Крім того, доводи про невідповідність судового розгляду правилам визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, не повною мірою виконання вимог ст. 345 КПК та неповноту дослідження обставин справи були предметом перевірки суду апеляційної інстанції. Такі аргументи засудженого, а також питання додержання приписів ч. 3 ст. 349 вказаного Кодексу були ретельно розглянуті в змагальній процедурі й умотивовано з посиланням на наявні в справі фактичні дані та норми права відхилені.

Ухвала апеляційного суду відповідає положенням ст. 419 КПК

Таким чином, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які зумовлюють обов`язкове скасування вироку та ухвали з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, про що йдеться в касаційній скарзі, під час перегляду суд касаційної інстанції не встановив.

Тому подану захисником касаційну скаргу належить залишити без задоволення.

Керуючись статтями 433 436 441 442 КПК, колегія суддів

ухвалила:

Вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 2 листопада 2023 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 1 лютого 2024 рокустосовно ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3