ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 457/1089/22

провадження № 61-2886св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко перспектива», приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиця Андрій Андрійович, Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк», Державне підприємство «Сетам»,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на постанову Львівського апеляційного суду

від 05 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства

з обмеженою відповідальністю «Еко перспектива» (далі - ТОВ «Еко перспектива»), приватного виконавця виконавчого округу Львівської області (далі - приватний виконавець) Пиці А. А., Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (далі - АТ «Креді Агріколь Банк»), Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам») про визнання недійсним електронного аукціону (торгів), протоколу про проведення електронного аукціону (торгів) та акта про проведення електронного аукціону (торгів).

Позов мотивовано тим, що згідно з договором про поділ нежитлового приміщення в натурі та припинення спільної часткової власності від

17 листопада 2006 року ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 . На підставі договору іпотеки від 10 квітня 2008 року вказане нерухоме майно передано в іпотеку для забезпечення виконання кредитного договору від 09 квітня 2008 року

№ 49/08-юкі, укладеного між ОСОБА_1 і АТ «Індекс-Банк», правонаступником якого є АТ «Креді Агріколь Банк». 18 червня 20210 року Трускавецький міський суд Львівської області видав виконавчий лист № 2-41/2010, а постановою приватного виконавця Пиці А. А. від 31 травня 2021 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.

ОСОБА_1 вказував, що на погашення вказаного зобов?язання ним сплачено 700 000,00 грн, крім того ОСОБА_1 мав намір погасити залишкову заборгованість у виконавчому провадженні № НОМЕР_1. Проте при випадкових обставинах йому стало відомо, що 04 листопада 2022 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 проведено електронний аукціон (торги) з продажу вказаного нежитлового приміщення за 1 500 000,00 грн, яке належить йому на праві власності. Переможцем на електронному аукціоні з продажу вказаного нежитлового приміщення стало ТОВ «Еко перспектива».

ОСОБА_2 вважав, що проведення електронного аукціону (торгів) з продажу належного йому нежитлового приміщення без його відома та ще й за істотно заниженою ціною є порушенням його прав. Він не був обізнаний про час та місце проведення електронних торгів, що позбавило його права на сплату залишкового боргу у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 до проведення таких торгів. Продаж нежитлового приміщення відбувся за заниженою ціною.

Посилаючись на порушення процедури підготовки та проведення електронних торгів, ОСОБА_1 просив визнати недійсними електронні торги від 04 листопада 2022 року, оформлені протоколом від 04 листопада 2022 року № 578814, проведення електронного аукціону (торгів) з продажу нежитлового приміщення, позначеного на плані літ. «А1», загальною площею 570,6 кв. м, на

АДРЕСА_1 ; визнати недійсним протокол від 04 листопада 2022 року № 578814 проведення електронного аукціону (торгів); визнати недійсним акт про проведення електронного аукціону (торгів)

з продажу нежитлового приміщення, позначеного на плані літ. «А1», загальною площею 570,6 кв. м, на АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 25 жовтня

2023 року позов задоволено.

Визнано недійсними електронні торги від 04 листопада 2022 року, оформлені протоколом від 04 листопада 2022 року № 578814 проведення електронного аукціону (торгів) з продажу нежитлового приміщення, позначеного на плані

літ. «А1», загальною площею 570,6 кв. м, на АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним протокол від 04 листопада 2022 року № 578814 проведення електронного аукціону (торгів).

Визнано недійсним акт про проведення електронного аукціону (торгів)

з продажу нежитлового приміщення, позначеного на плані літ. «А1», загальною площею 570,6 кв. м, на АДРЕСА_1 .

Рішення суду мотивовано тим, що позивач довів під час розгляду справи, в тому числі надав до суду достатньо належних та допустимих доказів того, що допущені порушення вплинули на результат електронних торгів, що безпосередньо призвело до порушення цивільних прав і законних інтересів

ОСОБА_1 при проведенні електронних торгів.

Постановою Львівського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року апеляційні скарги представника приватного виконавця Пиця А. А. - адвоката Репака В. В., представника ТОВ «Еко перспектива» - адвоката Богдан З. С., АТ «Креді Агріколь Банк» задоволено.

Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 25 жовтня

2023 року скасовано і ухвалено у справі нове судове рішення про відмову

в задоволенні позову.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що позивач не довів порушення його прав та інтересів оспорюваними електронними торгами.

Додатковою постановою Львівського апеляційного суду від 04 березня

2024 року стягнено з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця Пиця А. А. 10 000,00 грн витрат на правову допомогу в суді першої інстанції.

Додатковою постановою Львівського апеляційного суду від 06 березня

2024 року стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Еко перспектива» 41 000,00 грн витрат на правову допомогу в суді першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

26 лютого 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року і залишити в силі рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 25 жовтня 2023 року.

Касаційну скаргу мотивовано тим, щореалізація предмета іпотеки можлива лише за рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, чим було порушено черговість стягнення боргу за рахунок майна боржника. Вказує, що допущені порушення під час проведення електронних торгів залишились поза увагою суду.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення представник заявника зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції

в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц, від 23 січня 2019 року у справі

№ 522/10127/14-ц, від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17,

від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Аргументи інших учасників справи

01 квітня 2024 року представник приватного виконавця Пиця А. А. - Репак В. В. подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного суду від 05 лютого

2024 року - без змін.

Відзив мотивовано тим, що заявник звернувся до суду не за захистом свого порушеного права. Обставини викладені у касаційній скарзі, не були підставою позову і не спростовують висновків апеляційного суду. Заявлений позов

є безпідставним та необґрунтованим.

12 квітня 2024 року представник ТОВ «Еко перспектива» - Богдан З. С. подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного суду від 05 лютого

2024 року - без змін.

Відзив мотивовано тим, що доводи касаційної краги не спростовують встановлених фактичних обставин у справі та правильність висновків суду.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Трускавецького міського суду Львівської області.

Зупинено дію постанови Львівського апеляційного суду від 05 лютого

2024 рокудо закінчення її перегляду в касаційному порядку.

08 квітня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені

у відзивах на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Короткий зміст фактичних обставин справи

Згідно з договором про поділ нежитлового приміщення в натурі та припинення спільної часткової власності від 17 листопада 2006 року, посвідченим приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Скрипченко А. Д. та зареєстрованого за № 3016, ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення, позначеного на плані літ. «А1», загальною площею

570,6 кв. м, на АДРЕСА_1 .

18 червня 2010 року Трускавецьким міським судом Львівської області видано виконавчий лист № 2-41/2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Креді Агріколь Банк» заборгованості у сумі 1 683 256,87 грн, яка виникла за кредитним договором від 09 квітня 2008 року № 49/08-юкі.

Постановою приватного виконавця Пиця А. А. від 31 травня 2021 року відкрито виконавче провадження по виконавчому листі № 2-41/2010.

Постановою приватного виконавця Пиця А. А. від 07 червня 2021 року

у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з метою повного та фактичного виконання рішення суду накладено арешт на майно, що належить боржнику ОСОБА_1 .

Постановою приватного виконавця Пиця А. А. від 18 червня 2021 року про опис та арешт майна (коштів) боржника описано та накладено арешт на виявлене майно боржника ОСОБА_1 - нежиле приміщення, загальною площею

570,6 кв. м, на АДРЕСА_1 .

Під час виконавчих дій 07 липня 2021 року винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі

у виконавчому провадженні.

Експерт-оцінювач ОСОБА_5 склав звіт про оцінку вартості майна, належного ОСОБА_1 нежилого приміщення загальною площею 570,6 кв. м, на

АДРЕСА_1 , де станом на 02 липня

2021 року його вартість становить 810 994,00 грн.

06 серпня 2021 року приватний виконавець на адресу стягувача та боржника направив повідомлення про визначення вартості майна з долученням копії звіту про вартість майна.

14 вересня 2021 року приватний виконавець Пиць А. А. зупинив електронні торги по лоту № 490291 на підставі ухвали Трускавецького міського суду Львівської області від 13 вересня 2021 року.

У зв?язку із скасуванням Львівським апеляційним судом ухвали Трускавецького міського суду Львівської області від 13 вересня 2021 року приватний виконавець Пиць А. А. 21 червня 2022 року виніс постанову про поновлення вчинення виконавчих дій.

Згідно з протоколом від 08 липня 2022 року № 573748 торги не відбулися, оскільки переможець торгів відмовився підписувати протокол. Оскільки перші торги з реалізації майна не відбулися, було призначено повторні торги з уцінкою лота в розмірі 20 % від початкової вартості предмета іпотеки.

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 576698 19 серпня 2022 року електронні торги не відбулись - переможець відмовився підписувати протокол.

У зв`язку з зазначеним було призначено треті торги з уцінкою лота в розмірі

30 % від початкової вартості предмета іпотеки.

Згідно з протоколом проведення електронних торгів № 578814 04 листопада 2022 року відбулися електронні торги з продажу лоту № 518139 з ціною продажу 1 500 000,00 грн. Переможцем електронних торгів визнано ТОВ «Еко перспектива».

17 листопада 2022 року приватний виконавець Пиць А. А. склав акт про реалізацію предмета іпотеки, а саме нежилого приміщення, загальною площею 570, 6 кв. м, на АДРЕСА_1 .

Мотиви, якими керується Верховний Суд

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам закону відповідає.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду

за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Зазначений висновок узгоджується з положеннями статей 650, 655,

частиною четвертою статті 656 ЦК України, які відносять публічні торги до договорів купівлі-продажу.

Таким чином, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а тому така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку

з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою, шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215

ЦК України).

Оскільки за змістом частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину

є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі

№ 3-242гс16 викладено правовий висновок про те, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів;

чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі

№ 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок про те, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути

на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону

при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України

від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року

у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15,

від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 6-231цс17.

Недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документа

як приватно-правова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документа не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року у справі № 761/26815/17 (провадження

№ 61-16353сво18)).

Тобто для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними

є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює (постанова Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 372/3161/18 (провадження № 61-86св20)).

Про необхідність встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи і залежно від установленого вирішити питання

про задоволення позовних вимог про визнання торгів недійсними або відмову

в їх задоволенні зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові

від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі

№ 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19) зроблено висновок, що «правочин

з продажу майна позивача за більшою ціною вочевидь не порушує прав чи законних інтересів боржника. Виходячи з цього Велика Палата Верховного Суду критично ставиться до дійсних мотивів звернення позивача з позовною заявою, вбачаючи у нього намір уникнути виконання судового рішення, ухваленого

в 2011 році, на яке направлене виконавче провадження, в межах якого здійснений продаж майна відповідача в 2017 році».

Апеляційний суд, правильно встановивши фактичні обставини справи, надавши оцінку підставам позову та обґрунтуванню позовних вимог, зробив вірні висновки про те, що позивач не довів, що оспорювані ним торги проведено

з порушенням норм закону, як і те, що при їх проведенні були порушені його права та інтереси.

При цьому апеляційний суд вірно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також врахував релевантні правові позиції Верховного Суду, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині.

Аргументи заявника про те, що реалізація предмета іпотеки можлива лише за рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотекиє безпідставними, оскілки згідно з висновком, зробленим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 923/971/19 (провадження № 12-21гс21), норми Закону № 606-XІV допускають звернення стягнення на предмет іпотеки

в ході процедури виконавчого провадження без наявності відповідного рішення в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя, оскільки виконання рішення суду про стягнення заборгованості має виконуватися за рахунок усього майна, що належить боржнику.

Аргументи заявника про неврахування висновків Верховного Суду, наведених

у касаційній скарзі, є безпідставними, оскільки висновки апеляційного суду не суперечать висновкам Верховного Суду у справах, зазначених заявником

у касаційній скарзі.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанції щодо встановлених обставин справи та необхідності переоцінки доказів. При цьому згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє

в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови Львівського апеляційного суду від 05 лютого

2024 року - без змін, оскільки підстав для її скасування немає.

Щодо заявлених клопотань

Одночасно у відзиві на касаційну скаргу представник приватного виконавця Пиця А. А. - Репак В. В. просить стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця Пиця А. А. понесені в суді касаційної інстанції витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Аналогічне клопотання представник приватного виконавця Пиця А. А. -

Репак В. В. безпосередньо долучив до відзиву на касаційну скаргу.

На підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу Репак В. В. додав: копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серії ВС,

№ 1272061; копію договору про надання правової допомоги від 14 травня

2020 року № 25; копію додаткової угоди від 13 травня 2020 року № 1 до договору про надання правової допомоги від 14 травня 2020 року № 25; копію рахунку

від 29 березня 2024 року № 68 за правничі послуги, що надані на підставі договору про надання правової допомоги від 14 травня 2020 року № 25, у якому зазначена вартість наданих послуг у розмірі 10 000,00 грн, із описом наданих послуг (підготовка, складання та подання відзиву на касаційну скаргу); копію платіжної інструкції від 29 березня 2024 року № 5104 про сплату Пицем А. А.

10 000,00 грн за правничі послуги згідно з рахунком від 29 березня 2024 року

№ 68 на підставі договору про надання правової допомоги від 14 травня

2020 року № 25 у справі № 457/1089/22.

Також до відзиву долучено квитанції про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету, з яких відомо, що 01 квітня 2024 року відзив разом із доданими до нього матеріалами доставлено ОСОБА_3 , який

є представником ОСОБА_1.

Заперечення щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу до Верховного Суду не надходили.

Вивчивши заявлені клопотання, колегія суддів дійшла висновку про те, що вони підлягають задоволенню з таких підстав.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі

№ 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі

№ 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Крім того, згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі та відсутність заперечень, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, враховуючи засади цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця Пиця А. А. підлягає відшкодуванню 10 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, обґрунтованості, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Керуючись статтями 400 401 409 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року залишити без змін.

Поновити дію постанови Львівського апеляційного суду від 05 лютого

2024 року.

Клопотання представника приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича - адвоката Репака Віталія Валерійовича задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича 10 000,00 грн витрат, понесених на правничу допомогу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

Є. В. Коротенко

М. Є. Червинська