ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 459/1975/16-а
адміністративне провадження № К/9901/17173/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
на додаткову постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 25.04.2017 (суддя Рудаков Д.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017 (колегія у складі суддів Гудима Л.Я., Шинкар Т.І., Святецького В.В.)
у справі № 459/1975/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Сокальського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області
треті особи Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Департамент пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України
про зобов`язання вчинити дії.
УСТАНОВИВ:
1. У липні 2016 року представник позивача звернувся до суду з позовом до Сокальського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, треті особи Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Департамент пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України, у якому просив зобов`язати відповідача сплатити 1125,15 грн боргу за пенсійною виплатою з індексацією цих коштів.
2. Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 16.08.2016, позов задоволено частково:
- зараховано ОСОБА_1 час його перебування на інвалідності від професійного захворювання з 13.02.2002 по 31.12.2003 до загального та пільгового (підземного) страхового стажу;
- зобов`язано Сокальське об`єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2015 шляхом зарахування його перебування на інвалідності від професійного захворювання з 13.02.2002 по 31.12.2003.
3. При ухваленні постанови від 16.08.2016 Червоноградським міським судом Львівської області не вирішено питання розподілу судових витрат.
4. 06.04.2017 представник ОСОБА_1 - Козій Ю.В. звернувся до суду першої інстанції із заявою, у якій просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 551,21 грн сплаченого судового збору.
5. Додатковою постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 25.04.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017, заяву задоволено та стягнуто з Сокальського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 551,21 гривень.
6. 04.09.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, у якій Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити.
7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.10.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
8. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
9. У касаційній скарзі третя особа посилається на порушення судом першої інстанції вимог ч. 6 ст. 107 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017), оскільки їй не було направлено копії заяви про ухвалення додаткового рішення, а лише повістку про виклик до суду, як третьої особи.
10. Крім того, позивач не просив суд стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір.
11. Також, третя особа зазначає про те, що з 01.01.2017 органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати судового збору (Закон України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), що унеможливлює стягнення на користь позивача судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Пенсійного органу.
12. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
13. Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України (у редакції до 15.12.2017), якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
14. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 161 КАС України (у редакції до 15.12.2017) під час прийняття постанови суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
15. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 168 КАС України (в редакції до 15.12.2017) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
16. Отже, відсутність у позовній заяві прохання про стягнення з відповідача сплаченого позивачем судового збору, не перешкоджає і не звільняє суд від обов`язку розподілити витрати за наслідками вирішення справи.
17. Щодо доводів скаржника про порушення судами ч. 6 ст. 107 КАС України, то вони є безпідставними, оскільки цією нормою регулюється питання щодо направлення документів учасникам справи, саме на стадії відкриття провадження.
18. Суд зважає на те, що отримавши повістку про час розгляду справи, третя особа могла безперешкодно отримати інформацію про причину призначення засідання. Нереалізація відповідних процесуальних прав учасником справи не свідчить про порушення судом норм процесуального права.
19. Доводи касаційної скарги щодо звільнення Пенсійного фонду України та його органів від сплати судового збору, що, на думку третьої особи, унеможливлює стягнення на користь позивача судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Сокальського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, є безпідставними та не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.
20. Відповідно п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваних рішень) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється, зокрема, Пенсійний фонд України та його органи.
21. Отже, відповідач у даній справі в силу закону звільняється від сплати судового збору при поданні адміністративного позову, апеляційної чи касаційної скарги тощо. Проте, звільнення від сплати судового збору Пенсійного фонду України та його органів не звільняє його від обов`язку відшкодувати судові витрати у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.
22. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.06.2018 (справа № 750/108/17).
23. Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про необхідність ухвалення додаткового судового рішення про присудження позивачу здійснених ним документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, оскільки, як свідчать матеріали справи, позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір, рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволено частково, але питання про розподіл судових витрат не вирішено.
24. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з їх висновками щодо наявності підстав для задоволення зазначеної заяви позивача.
25. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
26. Судові витрати покласти на третю особу.
Керуючись статтями 341 343 350 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а додаткову постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 25 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року у справі №459/1975/16-а - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя А.А. Єзеров