ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2023 року
м. Київ
справа № 459/2668/22
адміністративне провадження № К/990/8215/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу №459/2668/22
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року (головуючий суддя - Хобор Р.Б., судді: Бруновська Н.В., Шавель Р.М.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Червоноградського міського суду Львівської області з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 17 вересня 2022 року серії БАВ № 174316 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400,00 грн за частиною четвертою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
2. Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 21 жовтня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
3. Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 26 жовтня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
4. Не погодившись з ухвалою місцевого суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 26 жовтня 2022 року про відмову в ухваленні додаткового судового рішення, а справу № 459/2668/22 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
6. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 459/2668/22.
7. Постановляючи зазначену ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Кодексом адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) не передбачена можливість вирішення питання розподілу судових витрат під час розгляду апеляційної скарги на судові рішення з процесуальних питань, в тому числі щодо розподілу судових витрат.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
8. 07 березня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року, у якій скаржник просить скасувати вказане судове рішення.
9. На переконання скаржника, порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права полягає у неправильному застосуванні положень статті 252 КАС України, оскільки суд не мав обґрунтованих підстав відмовляти у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 459/2668/22, а повинен був роз`яснити право заявника на стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції після ухвалення остаточного рішення за цією заявою.
10. Касатор зазначає, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні не застосовано висновки, викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі №500/2632/19 та у постанові Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 340/9011/21.
11. За наведених мотивів позивач уважає, що суд апеляційної інстанції ухвалив передчасне рішення про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
12. Ухвалою від 20 березня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
13. Відповідач відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 не надіслав, що в силу частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду оскаржуваного судового рішення.
14. 29 березня 2023 року позивачем через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про стягнення судових витрат на правову допомогу.
15. Ухвалою від 29 травня 2023 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами на підставі пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.
ІV. Нормативне регулювання та позиція Верховного Суду
16. Касаційне провадження у цій справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права при постановленні ухвали від 08 лютого 2023 року про відмову у задоволенні у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
17. З матеріалів цієї справи слідує, що 15 листопада 2022 року до Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 26 жовтня 2022 року, якою було відмовлено у задоволенні його заяви про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
18. За наслідками апеляційного перегляду зазначеної ухвали Червоноградського міського суду Львівської області від 26 жовтня 2022 року судом апеляційної інстанції ухвалено постанову від 01 лютого 2023 року про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи № 459/2668/22 на продовження розгляду до місцевого суду.
19. 02 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду із заявою, у якій просив ухвалити додаткову постанову про стягнення понесених ним у суді апеляційної інстанції витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
20. Разом з тим, 08 лютого 2023 року суд апеляційної інстанції постановив ухвалу, якою у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення відмовив з посиланням на те, що КАС України не передбачає можливість вирішення питання розподілу судових витрат під час розгляду апеляційної скарги на судові рішення з процесуальних питань, в тому числі щодо розподілу судових витрат.
21. Колегія суддів не може погодитися з такими висновками Восьмого апеляційного адміністративного суду з огляду на наступне.
22. Згідно зі статтею 132 КАС України (тут і далі - у редакції на час постановлення апеляційним судом оскаржуваної ухвали) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
23. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;
3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
24. Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
25. Суд вирішує питання щодо судових витрат під час ухвалення рішення, про що зазначає у його резолютивній частині (частина перша статті 143, частина п`ята статті 246 КАС).
26. Водночас, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 143 КАС України, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
27. Стаття 252 КАС України передбачає, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
28. Виходячи з положень статті 252 КАС додаткове рішення у справі після його ухвалення стає невід`ємною частиною основного рішення по суті позовних вимог, отже, незалежно від результату вирішення ним передбачених частиною першою статті 252 КАС України вимог або питань, процесуальна форма його викладення та порядок його оскарження є таким, що і для основного рішення у справі.
29. Означені в частині першій статті 252 КАС України питання не можуть вирішуватись по суті шляхом постановлення ухвали про відмову в ухваленні додаткового судового рішення. Така ухвала постановляється виключно у випадку відсутності передбачених процесуальною нормою підстав для ухвалення додаткового судового рішення (наприклад, питання чи вимога, щодо якої подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення, фактично вирішено судом в основному рішенні).
30. Таке правозастосування узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 19 січня 2022 року у справі № 500/2632/19, та Верховного Суду, викладеною у постановах від 19 березня 2020 року у справі № 640/6209/19 та від 07 грудня 2022 року у справі № 340/9011/21.
31. Відтак, ураховуючи системний аналіз наведених норм процесуального закону та вищенаведену правову позицію, можна виснувати, що у випадку, коли суд визнає, що ним не було вирішено питання про судові витрати в основному судовому рішенні і розглядає питання наявності/відсутності підстав для стягнення судових витрат з тієї чи іншої сторони, суд має ухвалити судове рішення у формі «додаткового рішення» або «додаткової постанови», з огляду на форму ухваленого основного судового рішення.
32. Таким чином, постановлення за наслідками розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення і висновку про відсутність підстав для стягнення судових витрат судового рішення у формі ухвали є порушенням норм статті 252 КАС України.
33. Понад те, у розглядуваному випадку Восьмий апеляційний адміністративний суд не вирішував по суті заяву ОСОБА_1 та не досліджував питання наявності/відсутності підстав для стягнення витрат на правничу допомогу (тобто не надавав оцінку наданим сторонами доказам та обґрунтуванням щодо відповідності заявлених витрат на професійну правничу допомогу), а відмовив у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення з мотивів процесуальної неможливості вирішення такого питання.
34. Відтак, постановлення апеляційним судом оскаржуваного рішення у формі ухвали у даному випадку не є порушенням норм процесуального права.
35. Водночас колегія суддів уважає помилковими та такими, що не ґрунтуються на нормах процесуального права, мотиви, наведені Восьмим апеляційним адміністративним судом в оскаржуваній ухвалі від 08 лютого 2023 року.
36. Як зазначалося вище, постановою суду апеляційної інстанції від 01 лютого 2023 року було скасовано ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 26 жовтня 2022 року та направлено справу № 459/2668/22 на продовження розгляду до суду першої інстанції.
37. Отже, Восьмий апеляційний адміністративний суд не ухвалив остаточного судового рішення за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, поданою 20 жовтня 2022 року до Червоноградського міського суду Львівської області. Таке рішення повинен був ухвалити суд першої інстанції.
38. 02 лютого 2023 року представник позивача подав до суду апеляційної інстанції заяву, у якій просив стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 3 000,00 грн, понесені ним під час розгляду справи № 459/2668/22 у суді апеляційної інстанції.
39. Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
40. Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
41. Як установлено пунктом 4 частини першої статті 322 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням: а) висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги і позовних вимог; б) нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; в) розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції; г) строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження; ґ) встановленого судом строку для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
42. Отже, процесуальний закон передбачає, що за результатами розгляду справи суд апеляційної інстанції вирішує питання про наявність підстав для здійснення нового розподілу судових витрат і розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
43. Питання нового розподілу судових витрат у суді апеляційної інстанції урегульоване частиною шостою статті 139 КАС України, яка встановлює, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
44. Ураховуючи, що постановою суду апеляційної інстанції від 01 лютого 2023 року справу №459/2668/22 направлено на продовження розгляду до суду першої інстанції, то у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для здійснення нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції.
45. У той же час, Восьмому апеляційному адміністративному суду належало вирішити питання розподілу судових витрат, понесених ОСОБА_1 у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, у даному випадку - витрат на правову допомогу.
46. Однак, як уже зазначалося, апеляційний суд відмовив у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення, посилаючись на те, що КАС України не передбачає можливість вирішення питання розподілу судових витрат під час розгляду апеляційної скарги на судові рішення з процесуальних питань, в тому числі щодо розподілу судових витрат.
47. Колегія суддів уважає помилковим таке твердження суду апеляційної інстанції, оскільки процесуальний закон не ставить можливість здійснення розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у залежність від форми судового рішення суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного перегляду.
48. За таких обставин колегія суддів погоджується та вважає достатньо обґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року постановлена з порушенням норм процесуального права та з мотивів, що суперечать КАС України.
49. Втім, принагідно зауважити, що в матеріалах справи № 459/2668/22 міститься додаткове рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 13 березня 2023 року, яким стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 5000,00 грн витрат на професійну правову допомогу та 1 500,00 грн витрат на професійну правову допомогу за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду. У задоволенні решти вимог заяви про стягнення витрат на правову допомогу за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду відмовлено.
50. Отже, питання щодо ухвалення додаткового судового рішення було вирішено судом першої інстанції.
51. За таких умов колегія суддів резюмує, що суд апеляційної інстанції безпідставно усунувся від вирішення по суті заяви представника позивача від 02 березня 2023 року про стягнення витрат на правову допомогу. Проте, на думку Суду, скасування ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року, як про це просить позивач у скарзі, призведе до повторного розгляду заяви, яка уже вирішена судом першої інстанції та за якою на користь позивача уже стягнуто відповідні кошти.
52. Згідно з частинами першою та четвертою статті 351 КАС України, суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
53. Таким чином, оскільки допущене судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права не призвело до порушення прав касатора на стягнення понесених ним витрат на правову допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, то враховуючи вищеописані обставини, колегія суддів уважає за необхідне змінити оскаржуване судове рішення шляхом викладення мотивів його ухвалення у редакції цієї постанови.
V. Судові витрати
54. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року у справі №459/2668/22 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В іншій частині ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року у справі №459/2668/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.М. Соколов Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк