ПОСТАНОВА

Іменем України

04 березня 2020 року

Київ

справа №460/1008/19

адміністративне провадження №К/9901/34382/19

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Блажівська Н. Є., Усенко Є. А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідравлік Центр» на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року (судді Матковська З. М., Затолочний В. С., Шавель Р. М.) у справі №460/1008/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідравлік Центр» до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року, позов задоволено повністю: визнано протиправною та скасовано картку відмови у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15 квітня 2019 року №UA204000/2019/00527; визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості від 15 квітня 2019 року №UA204000/2019/000522/2.

31 жовтня 2019 року на адресу апеляційного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідравлік Центр» (далі - ТОВ «Гідравлік Центр») надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення. Заява обґрунтована тим, що у відзиві на апеляційну скаргу позивач просив суд за наслідками розгляду апеляційної скарги стягнути на його користь понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката при підготовці справи до апеляційного розгляду. До заяви позивач додав документи, визначені статтею 134 КАС України.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року заяву ТОВ «Гідравлік Центр» про ухвалення додаткового судового рішення залишено без розгляду.

Відповідно до цієї ухвали апеляційний суд вказав, що заявником не було дотримано вимог частини сьомої статті 139 КАС України, а саме до закінчення судових дебатів у справі заяву про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу ні позивачем, ні його представником подано не було. Суд апеляційної інстанції відхилив посилання апелянта на вказівку про необхідність такого стягнення у відзиві на апеляційну скаргу, оскільки останній може містити тільки обґрунтування заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з указаною ухвалою, ТОВ «Гідравлік Центр» подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення та направити цю заяву для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що положення частини сьомої статті 139 КАС України не передбачають подання окремої заяви про понесення судових витрат у випадку, якщо такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, частина сьома статті 139 КАС України встановлює граничний строк подачі відповідних доказів та наслідки їх неподання, а саме до закінчення судових дебатів. Саме до вказаної події сторона може або надати докази, які підтверджують розмір понесених нею витрат, або зробити відповідну заяву про намір стягнення таких витрат. На думку колегії суддів, така заява може бути заявлена як письмово, так і усно (під час фіксування судового засідання технічними засобами).

Як вбачається з матеріалів справи, 7 жовтня 2019 року до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у прохальній частині якого ТОВ «Гідравлік Центр» просило стягнути з Рівненської митниці ДФС понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, докази на понесення яких воно зобов`язувалося надати відповідно до вимог частини сьомої статті 139 КАС України.

9 жовтня 2019 року справу було призначено до апеляційного розгляду на 30 жовтня 2019 року.

31 жовтня 2019 року, тобто в межах п`яти днів після ухвалення рішення суду, ТОВ «Гідравлік Центр» подало заяву про ухвалення додаткової постанови, якою просило стягнути на його користь 9975,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, а також додало докази, які, на його думку, підтверджують розмір понесених витрат.

З огляду на наведені вище обставини колегія суддів дійшла висновку, що позивачем із дотриманням положень частини сьомої статті 139 КАС України своєчасно було заявлено клопотання про стягнення таких витрат у відзиві на апеляційну скаргу.

Колегія суддів вважає посилання апеляційного суду на те, що у відзиві зазначаються лише обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги, помилковими, оскільки пункт 4 частини першої статті 304 КАС України передбачає що, у разі необхідності, у відзиві заявляється клопотання.

Судам слід уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Апеляційний суд, залишаючи заяву про ухвалення додаткового судового рішення без розгляду, вдався до надмірного формалізму, оскільки вважав, що неподання заяви у вигляді окремого документа є свідченням недотримання вимог частини сьомої статті 139 КАС України.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає помилковим висновок апеляційного суду про наявність підстав для залишення без розгляду поданої позивачем заяви про винесення додаткового судового рішення, а тому касаційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати з направленням справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду, в ході якого має бути вирішено питання про розподіл понесених позивачем судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Частиною четвертою статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 345 349 353 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідравлік Центр» задовольнити.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у справі №460/1008/19 скасувати.

Справу №460/1008/19 направити до Восьмого апеляційного адміністративного для продовження розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідравлік Центр» від 31 жовтня 2019 року про ухвалення додаткового судового рішення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. Б. Гусак

Судді: Н. Є. Блажівська

Є. А. Усенко