№ 460/12426/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2023 року

м. Київ

справа № 460/12426/21

адміністративне провадження № К/990/4138/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 460/12426/21

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області до Комунального некомерційного підприємства «Березнівська центральна міська лікарня» Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області, третя особа - Березнівська міська рада Рівненського району Рівненської області, про застосування заходів реагування, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Комунального некомерційного підприємства «Березнівська центральна міська лікарня» Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року (головуючий суддя - Бруновська Н.В., судді: Хобор Р.Б., Шавель Р.М.),

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2021 року позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (далі - Головне управління ДСНС України у Рівненській області) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Березнівська центральна міська лікарня» Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області (надалі - КНП «Березнівська центральна міська лікарня», відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи будівель відповідача за адресами: Рівненська область, Рівненський район, м. Березне, вул. Київська, 19 та вул. Київська, 15 шляхом опечатування вхідних дверей та відключення від системи електрозабезпечення, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами перевірки (планового заходу контролю/нагляду) лікарні співробітниками Рівненського районного управління Головного управління ДСНС України у Рівненській області складений Акт перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 14 червня 2021 року № 3 (по тексту - Акт перевірки), яким установлені факти порушень з боку відповідача вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту. Позивач вказує, що виявлені порушення становлять реальну загрозу життю та здоров`ю людей, а тому наявні усі правові підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи будівель відповідача за адресами: за адресами: Рівненська область, Рівненський район, м. Березне, вул. Київська, 19 та вул. Київська, 15 шляхом опечатування вхідних дверей та відключення від системи електрозабезпечення, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02 травня 2022 року в задоволенні позову Головного управління ДСНС України у Рівненській області відмовлено. Стягнуто на користь КНП "Березнівська центральна міська лікарня" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДСНС України у Рівненській області судові витрати на суму 5250,00 грн.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки обраний позивачем захід реагування, який має бути застосований судом до відповідача не відповідає критеріям законності і пропорційності у зв`язку із надлишковим характером способу захисту публічного інтересу та з урахуванням усунення відповідачем більшої частини порушень, і вжиттям ним заходів щодо повного забезпечення, найближчим часом, дотримання вимог законодавства у сфері протипожежної безпеки.

Також окружний суд зауважив, що право відповідача на експлуатацію приміщення можна вважати «майном» у сенсі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при цьому захід реагування у вигляді повної заборони експлуатації цього майна, який позивач вимагає застосувати до відповідача, є обмеженням такого права, а тому воно повинно застосовуватись з урахуванням принципів обґрунтованості та пропорційності. Такими правами відповідача, як юридичної особи, та частини критичного сектору економіки України (Березнівської територіальної громади) є його права володіння та користування (оперативного володіння майном - земельною ділянкою, на якій розташовано об`єкти/приміщення лікарні, її основні фонди - приміщення), для можливості здійснення нею своєї статутної діяльності.

На додаток суд першої інстанції зазначив, що відповідач на час вирішення справи (враховуючи дію воєнного стану та масштаби лікарської практики лікарні - вторинна (спеціалізована) медична допомога)) займає стратегічне значення для Березнівської територіальної громади та інших громад Рівненської області, тому повна заборона експлуатації будівель обмежить право мешканців цих громад та інших категорій населення, на гарантовану медичну допомогу (перш за все у період дії воєнного часу).

Тому, з позиції суду, повна заборона експлуатації будівель відповідача обмежить його право на здійснення підприємницької діяльності, а його працівників на працю, а тому необхідно встановити чи є захід реагування співмірним до мети його застосування і, чи буде пропорційним таке втручання у права відповідача, таким чином, чи матиме місце досягнення справедливого балансу між інтересами відповідача та публічними інтересами.

Тож здійснивши оцінку наданих сторонами по справі доказів у їх сукупності та застосовавши норми права до спірних правовідносин щодо застосування заходів реагування у сфері пожежної та техногенної безпеки суд дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову, адже в іншому випадку буде порушено принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли на час проведення заходу контролю (нагляду).

У свою чергу, Восьмий апеляційний адміністративний суд не погодився з вищенаведеною позицією місцевого суду та постановою від 28 вересня 2022 року скасував рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 травня 2022 року, а позов Головного управління ДСНС України у Рівненській області задовольнив повністю. Застосував заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи будівель КНП «Березнівська центральна міська лікарня» за адресами: Рівненська область, Рівненський район, м. Березне вул. Київська, 19 та вул. Київська, 15 - до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За міркуваннями суду апеляційної інстанції, зменшення кількості порушень не може свідчити про повне їхнє усунення, при цьому обов`язок щодо забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. Відтак, оскільки відповідач не надав суду доказів повного усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

При цьому суд зауважив, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи будівель КНП «Березнівська центральна міська лікарня» є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Застосований захід реагування має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в приміщеннях відповідача.

Апеляційний суд погодився з тим, що з початком повномасштабного вторгнення російської федерації, загроза життю та здоров`ю людей існує через військові дії по всій території України, однак зауважив, що наявність військової загрози з урахуванням 14 неусунутих відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки значно підвищує ймовірність загрози життю та здоров`ю як пацієнтів, так і працівників установи, а також осіб, які здійснюватимуть гасіння пожежі чи проводитимуть ліквідацію інших надзвичайних ситуацій. Введення воєнного стану не припиняє дію чинного законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що суд першої інстанції залишив поза увагою.

Окрім наведеного, у прийнятій постанові Восьмий апеляційний адміністративний суд застосував висновок Верховного Суду, викладений у справі № 320/7019/18 (постанові від 11 грудня 2019 року), де зазначено, що існування (неусунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують жито та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень. Як зауважив апеляційний суд, аналогічний правовий висновок застосовано Верховним Судом у постановах від 26 червня 2018 року у справі №823/589/16, від 01 грудня 2021 року у справі № 1.380.2019.004026, від 21 жовтня 2019 року у справі № 810/4274/17, від 30 вересня 2020 року у справі № 580/34/19, від 01 грудня 2021 року у справі № 826/9226/16, від 28 лютого 2019 року у справі № 810/2400/18, від 07 жовтня 2019 року у справі №815/140/18, від 25 лютого 2020 року у справі № 826/15768/18, від 18 лютого 2021 року у справі №320/5696/18.

ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи

06 лютого 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга КНП «Березнівська центральна міська лікарня», у якій скаржник просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року та залишити в силі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 травня 2022 року.

Рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються позивачем з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень статей 68 70 Кодексу цивільного захисту України (по тексту - КЦЗ України) без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23 червня 2022 року у справі № 560/670/21, від 12 травня 2022 року у справі № 520/14449/19, від 28 жовтня 2021 року у справі № 200/4515/20-а, від 09 червня 2021 року у справі № 640/3180/20, від 21 жовтня 2019 року у справі № 810/4274/17, від 30 вересня 2020 року у справі № 580/34/19, від 01 грудня 2021 року у справі № 826/9226/16, від 26 лютого 2021 року у справі № 160/9350/19, від 22 липня 2020 року у справі № 808/7879/13-а, від 20 серпня 2020 року у справі № 320/3811/19, від 11 вересня 2019 року у справі № 820/6410/16, від 16 вересня 2020 року у справі № 816/4755/15, від 19 вересня 2019 року у справі № 826/19328/16.

Касатор уважає, що суд апеляційної інстанції при застосуванні положень статей 68 70 КЦЗ України вибірково застосував правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 320/7019/18, не врахувавши цілу низку інших постанов Суду, які суперечать позиції, наведеній в оскаржуваній постанові від 28 вересня 2022 року. За твердженнями скаржника, здійснюючи правозастосування указаних норм права Восьмий апеляційний адміністративний суд послався лише на один доказ - Акт перевірки, не надавши оцінку жодному іншому доказу, який міститься у матеріалах справи.

На додаток автор касаційної скарги зауважив, що судом апеляційної інстанції було безпідставно обмежено право на судовий захист (розгляд) та участь у судовому засіданні представника КНП «Березнівська центральна міська лікарня» у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, із посиланням на технічні причини без конкретизації їхнього опису.

За описаних обставин заявник касаційної скарги вважає, що неправильне застосування норм матеріального права (статей 68 70 КЦЗ України) без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду), істотні порушення норм процесуального прав судом апеляційної інстанцій під час розгляду справи № 460/12426/21, ігнорування заборон втручання/обмеження роботи закладів критичної інфраструктури (одним із яких є лікарня) під час воєнного стану, є достатньою правовою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Ухвалою від 09 лютого 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

20 лютого 2023 року до суду касаційної інстанції від Головного управління ДСНС України у Рівненській області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить скаргу КНП «Березнівська центральна міська лікарня» залишити без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін. У відзиві органу державного нагляду зазначено, що введення воєнного стану абсолютно жодним чином не впливає та не зупиняє дію вимог КЦЗ України та інших законодавчих актів у сфері пожежної безпеки, а також порядок застосування вимог законодавства судами при прийнятті рішень, на що посилається відповідач.

Позивач стверджувано наголошує, що у даному випадку обов`язок доказування усунення виявлених у ході державного нагляду (контролю) порушень покладено на відповідача. Проте на підтвердження усунення в повному обсязі виявлених в ході державного нагляду (контролю) порушень лікарня не надала належних та допустимих доказів, а отже, не усунула порушень, зафіксованих в Акті перевірки. Із заявою на проведення позапланової перевірки з метою встановлення ступеню усунення порушень лікарня також не зверталася.

За таких обставин Головне управління ДСНС України у Рівненській області вважає, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року у справі №460/12426/21 є обґрунтованою, прийнятою на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та ґрунтується на засадах верховенства права, а заявлені позивачем вимоги відповідають основним засадам дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів осіб і цілям, на досягнення яких вони спрямовані, оскільки заявлені в інтересах людей, що знаходяться на такому об`єкті, для забезпечення безпеки їхнього життя і здоров`я та уникненню можливих несприятливих наслідків.

Ухвалою від 19 липня 2023 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

ІV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

У період з 01 до 14 червня 2021 року провідним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Рівненського районного управління Головного управління ДСНС України у Рівненській області Дегтярем П.В. на виконання наказу від 08 червня 2021 року № 2 «Про проведення планових перевірок» та на підставі посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 08 червня 2021 року № 13 здійснено плановий захід державного нагляду (контролю) - планову перевірку території, будівель та приміщень КНП «Березнівська центральна міська лікарня» (адреси приміщень: 34600, Рівненська обл., м. Березне, вул. Київська, 19; 34600, Рівненська обл., м. Березне, вул. Київська, 15; смт. Соснове, вул. Шкільна, 36) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) складений Акт перевірки, яким установлено 26 порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме:

Пологовий корпус, лабораторне відділення, терапевтичне, кардіологічне, невропатичне, дитяче відділення, поліклініка (без вказівки адреси розташування приміщень об`єкту нагляду):

1. Не вивішено на видних місцях інструкції про заходи пожежної безпеки (пункт 4 розділу ІІ «Правил пожежної безпеки в Україні»), що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

2. Не поновлено схему евакуації на випадок пожежі (пункт 5 розділу ІІ «Правил пожежної безпеки в Україні»), прим.: додатково хірургічний корпус, що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

3. Не встановлено протипожежні люки виходу на горище (абз. 2 гл. 2 розд ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні»), прим.: додатково хірургічний корпус, що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

4. Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту (пункт 2.5. гл. 2 розд ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні»), прим.: додатково хірургічний корпус, що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

5. Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням (пункт 2.31 гл. 2 розд ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні»), прим.: додатково хірургічний корпус, що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

6. З`єднання, відгалуження та окінцінювання жил та кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6. гл. 1 розд ІV «Правил пожежної безпеки в Україні»), прим.: додатково хірургічний корпус, що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

7. Будівлю не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5..-56.2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2. гл. 1 розд V «Правил пожежної безпеки в Україні»), прим.: додатково хірургічний корпус, що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

8. Внутрішній пожежний кран-комплект установлено в недоступному місці (підп. 1 пункту 2.2. гл. 2 розд V «Правил пожежної безпеки в Україні») - лише хірургічний корпус, що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

9. Не укомплектовані кожен пожежний кран-комплект пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів) а також важелем для полегшення відкривання вентиля (підп.2 пункту 2.2. гл. 2 розд. V «Правил пожежної безпеки в Україні») - хірургічний та пологовий корпуси, що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

10. Не проведене технічне обслуговування насосних підстанцій та пожежних кран-комплектів шляхом спуску води (підп.9 пункту 2.2. гл. 2 розд V «Правил пожежної безпеки в Україні») - хірургічний та пологовий корпуси, що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

11. Пожежні кран-комплекти які розміщуються у вбудованих або навісних шафках відсутні отвори для провітрювання (підп.6 пункту 2.2. гл. 2 розд V «Правил пожежної безпеки в Україні») - хірургічний та пологовий корпуси, що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

12. Для облицювання стін на шляхах евакуації застосовується вагонка з невизначеною групою горючості (пункт 2.17 розд ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні») хірургічний корпус, терапевтичне, кардіологічне, невропатичне, дитяче відділення, поліклініка), що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

13. Відділення з постійним перебуванням хворих, не здатних пересуватися самостійно, не забезпечені ношами з розрахунку одні ноші на 5 хворих та засобами індик захисту органів дихання для само рятування людей під час пожежі з розрахунку на максимальну кількість хворих (стаціонар) та окремо для обслуговуючого персоналу (пункт 3.2. розд VІ «Правил пожежної безпеки в Україні») хірургічний корпус, пологовий корпус, терапевтичне, кардіологічне, невропатичне, дитяче відділення), що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

14. Не встановлено електророзетки, вимикачі на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менш ніж за 0,01 метра (пункт 1.17 глави 1 розд ІV «Правил пожежної безпеки в Україні») терапевтичне, кардіологічне, невропатичне, дитяче відділення), що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

15. Застосовуються дерев`яні сходи з не визначеною групою горючості (пункт 2.28 глави 2 розд ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні») терапевтичне, кардіологічне, невропатичне, дитяче відділення, поліклініка), що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

16. Забороняється захаращувати шляхи евакуації меблями обладнанням та різними матеріалами (пункт 2.37 глави 2 розд ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні») терапевтичне, кардіологічне, невропатичне, дитяче відділення), що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

17. Не проведено ремонт наявних пристроїв блискавко захисту (пункт 1.21 розд ІV «Правил пожежної безпеки в Україні») лабораторне, терапевтичне, кардіологічне, невропатичне. Дитяче відділення), що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

18. Ремонт евакуаційного виходу з 2 поверху будівлі не відповідає вимогам (пункт 2.23. глави 2 розд ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні») терапевтичне, кардіологічне, невропатичне, дитяче відділення),що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

19. Не проведено лабораторні випробування засобів індивідуального захисту органів дихання (пункт 6.1-6.4. розд 6 наказу МНС № 330) прим: без вказівки на приміщення/будівлю, що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

20. Не встановлено протипожежні двері в архівне приміщення (абз другий пункту 2.3 глави 2 розділу ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні») прим: без вказівки на приміщення/будівлю, що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

ТЕРИТОРІЯ (без вказівки на адресу розташування об`єкту нагляду):

21. Не підключено до протипожежної водо мережі 1 пожежний гідрант для забезпечення безперешкодного забору води пожежними автомобілями (підп. 2 пункту 2.1 глави 2 розд V «Правил пожежної безпеки в Україні»), що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

22. Не проведено ремонт стаціонарних зовнішніх пожежних сход (пункт 2.15 глави 2 розд ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні»), що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

23. Не забезпечено на території об`єкта освітлення зовнішніх пожежних драбин, протипожежного обладнання, входів до будинків та споруд (пункт 1.10. гл. 1 розд ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні»), що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

24. Територія не забезпечена первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку (пункт 3.6 гл3 роздV «Правил пожежної безпеки в Україні»), що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

ЗАХИСНА споруда (без вказівки на адресу розташування об`єкту нагляду):

25. Не забезпечено герметичність та дотримання в сховищі температурно - вологісного режиму, який запобігає утворенню в захисній споруді конденсату (пункт 1 гл. 3 розд ІІІ Вимоги з питань використання та обліку фонду захисних споруд з цивільного захисту (наказ МВС від 09.07.2018 №579),що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

26. Не проводяться перевірка на герметичність сховища (згідно довідки про перевірку герметичності сховища) (глава 3, пункти 1,2 глави 9 розд ІІІ Вимоги з питань використання та обліку фонду захисних споруд з цивільного захисту (наказ МВС від 09.07.2018 № 579), що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам.

Також 14 червня 2021 року відповідачем, з метою усунення виявлених під час перевірки порушень щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, вказаних в Акті перевірки, внесено припис № 3 про усунення позивачем порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зі строком виконання до 14 грудня 2021 року.

Вважаючи подальшу експлуатацію приміщень та будівель КНП «Березнівська центральна міська лікарня» такою, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, що, своєю чергою, є підставою для застосування заходів реагування, Головне управління ДСНС України у Рівненській області звернулося до суду з цим позовом.

V. Джерела права й акти їхнього застосування

Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною п`ятою статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до частин шостої, сьомої статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

За змістом пункту 12 частини першої статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

Згідно з частиною першою статті 68 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Частиною другою цієї статті встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Приписами статті 70 КЦЗ України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

VІ. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи. Позиція Верховного Суду.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, виходить із такого.

Аналіз наведених у розділі V цієї постанови правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, ухваленим у справі за позовом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

У розглядуваному випадку спірним є питання доцільності обрання виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень КНП «Березнівська центральна міська лікарня», розташованих за адресами: Рівненська область, Рівненський район, м. Березне, вул. Київська, 19 та вул. Київська, 15 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених в Акті перевірки.

Як установлено судами обох інстанцій та не заперечується сторонами, на час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем усунуто частину виявлених під час перевірки порушень, а саме, з 26 порушень усунуто 12. При цьому, для усунення ще 10 порушень необхідне додаткове фінансування.

У цьому зв`язку слід зауважити, що ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Березнівську міську раду Рівненського району Рівненської області.

На підставі поданих відповідачем доказів і письмових пояснень третьої особи судом першої інстанції з`ясовано, що Березнівською міською радою, як засновником КНПК «Березнівська центральна міська лікарня», було прийнято ряд рішень щодо фінансування заходів з цивільного захисту населення, пожежної та техногенної безпеки на території Березнівської міської ради на 2022- 2026 роки, та обсяги фінансування цих заходів. Для фінансування заходів з пожежної безпеки після проведеної перевірки відповідача (за рахунок його коштів) було здійснено перерозподіл коштів зі статті фінансування «комунальні платежі» (теплопостачання) на фінансування «заходів протипожежної безпеки», вказаних у приписі від 14 червня 2021 року. Довідка про зміни до річного розпису бюджету на 2022 рік за програмою фінансової підтримки Відповідача (видатки на оплату теплової енергії) на усунення порушень відповідно до Акту) за кодом ПКВ згідно рішення Березнівської міської ради від 22 лютого 2022 року № 698 в сумі 200 000,00 грн. Понад те, у зв`язку з початком збройної агресії російської федерації проти України ці кошти були повернуті до бюджету територіальної громади міста Березне.

Також місцевий суд установив, що на виконання заходів та робіт щодо усунення порушень, вказаних в Акті перевірки, відповідач мав докласти ще 100000,00 грн з поточних надходжень від своєї діяльності, після фактичного отримання ним припису позивача, які ним були зарезервовані у січні 2022 року, що підтверджується первинним документом обліку. Однак, у зв`язку з початком воєнних дій в Україні ці кошти були спрямовані відповідачем на придбання товарів, послуг та матеріалів медичного призначення першочергового характеру.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги стратегічне значення закладу охорони здоров`я у воєнний час, а також те, що порушення, які ще перебувають у процесі усунення відповідачем самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, Рівненський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що у даному випадку захід реагування, який просить застосувати позивач, не відповідає критерію пропорційності.

Проте Восьмий апеляційний адміністративний суд не погодився з такою позицією окружного суду, позаяк, з його точки зору, існування військової загрози з урахуванням неусунених відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки ще більше підвищує ймовірність загрози життю та здоров`ю як пацієнтів, так і працівників установи, а також осіб, які здійснюватимуть гасіння пожежі чи проводитимуть ліквідацію інших надзвичайних ситуацій.

У контексті висновків та міркувань суду апеляційної інстанції колегія суддів вказує слідуюче.

Верховний Суд уже неодноразово у своїх постановах висловлювався про те, що захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг є виключним (крайнім) заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При цьому, поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При обранні такого заходу реагування позивачем, як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але й ті, які існують на час ухвалення судового рішення. У протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, у зв`язку із чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Такий підхід викладений у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі №810/4274/17, від 21 лютого 2020 року у справі №815/6365/17, від 30 вересня 2020 року у справі №580/34/19, від 01 грудня 2021 року у справі № 826/9226/16, від 16 червня 2022 року у справі №640/10140/20.

На тлі цього колегія суддів зауважує, що особливістю даного спору є те, що суб`єктом господарювання, який перевірявся Головним управлінням ДСНС України у Рівненській області на предмет дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, є заклад охорони здоров`я - КНП «Березнівська центральна міська лікарня», а рішення адміністративного суду про застосування заходів реагування, яке наразі є предметом касаційного перегляду, прийняте в умовах дії воєнного стану.

Відтак, захід реагування у вигляді повного зупинення роботи будівель КНП «Березнівська центральна міська лікарня» за адресами: Рівненська область, Рівненський район, м. Березне вул. Київська, 19 та вул. Київська, 15 фактично призводить до зупинки роботи лікарні та, відповідно, надання медичних послуг громадянам.

Загальновідомим є той факт, що вторгнення російської федерації в Україну зумовило критичне навантаження на систему охорону здоров`я, що пов`язано не тільки зі знищенням та руйнуванням медичних закладів, але й підвищенням попиту громадян на різні види медичної допомоги, які не були пріоритетними до війни. Більше того, у зв`язку з появою великої кількості внутрішньо переміщених громадян саме у західних регіонах України, які є відносно безпечними порівняно з іншими, безперебійна робота закладів охорони здоров`я саме цих областей є важливою в умовах війни.

З огляду на це, при застосуванні заходу реагування суду апеляційної інстанції необхідно було проаналізувати та дослідити, які фактично порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки залишилися неусунутими відповідачем і з урахуванням цього обрати такий захід реагування, який був би пропорційним наслідкам, до яких можуть призвести такі порушення.

Водночас, апеляційний суд не врахував особливостей цієї справи та статусу відповідача в умовах війни і застосував крайній захід реагування у вигляді повного зупинення роботи будівель лікарні.

Натомість, апеляційному суду потрібно було встановити у яких саме відділеннях лікарні продовжують існувати порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що загрожують життю і здоров`ю людей, і якщо такі дійсно є, обрати пропорційний захід реагування саме у розрізі приміщень і будівель лікарні, а не зупиняти роботу закладу охорони здоров`я взагалі.

Між тим, суд апеляційної інстанції наведеного не дотримався, а лише констатував неусунення відповідачем усіх порушень, встановлених Актом перевірки, що вказує на формалізований підхід цього суду до з`ясування обставин справи. Зокрема, як свідчить зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, у її мотивувальній частині наведено лише перелік зафіксованих в Акті перевірки позивача порушень без належної та повної оцінки їх змісту з точки зору підтвердження належними доказами наявності підстав для застосування відповідного заходу реагування.

Разом з тим, у численних постановах Верховного Суду, зокрема й у тих, на які посилається відповідач у якості підстави касаційного оскарження, сформульовано правову позицію, яка полягає у тому, що у разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, стали спірними та перейшли у площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, в тому числі повторного, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами. У протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій, ДБН тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.

Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2021 року у справі № 640/4963/20, від 31 серпня 2021 року у справі № 520/14473/19, від 09 червня 2021 року у справі № 640/3180/20, від 28 січня 2021 року у справі № 640/4090/20, від 04 червня 2020 року у справі №826/13895/16, від 19 вересня 2019 року у справі № № 826/19328/16, від 19 березня 2020 року у справі № 140/2323/19.

До того ж, визнаючи підтвердженими обставини існування підстав для застосування заходів реагування, апеляційний суд виходив з того, що відповідач не звертався у порядку частини першої статті 6 Закону № 877-V про проведення повторної перевірки на предмет усунення виявлених порушень вимог законодавства.

Проте колегія суддів не може погодитися з такими твердженнями суду апеляційної інстанції. Суд уважає, що вказана норма матеріального права визначає підстави проведення позапланових заходів, однією із яких є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Водночас, у цій справі позивач - Головне управління ДСНС України у Рівненській області звернувся до суду на підставі Акта перевірки, а не у зв`язку з невиконанням суб`єктом господарювання припису про усунення порушень.

Суд уважає, що розгляд справи судом апеляційної інстанції було переведено у площину виявлення шляху усунення відповідачем виявлених порушень при тому, що предметом розгляду даної справи є питання наявності/відсутності підстав для застосування заходів реагування, які, у свою чергу, повинні бути встановлені судом під час розгляду справи за позовом органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки про застосування заходів реагування.

Оцінюючи посилання Восьмого апеляційного адміністративного суду на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 320/7019/18, колегія суддів зазначає, що правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.

При встановленні доцільності посилання на постанову Верховного Суду кожен правовий висновок Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів. У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів.

Таким чином адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, сформульовані на підставі відмінних фактичних обставин справи.

У світлі зазначеного принагідно зауважити, що справи про застосування заходів реагування різняться між собою за кількістю та видами об`єктів, стосовно яких пред`явлені позови, а також обсягами та видами порушень, встановленими контролюючими органами у кожній конкретній ситуації. Тож вирішення питання про застосування заходів реагування обумовлюється конкретними обставинами/ситуацією (як-от зміст, характер порушень і їх наслідки).

Проаналізувавши обставини справ № 320/7019/18 і № 460/12426/21 колегія суддів установила, що правовідносини в цих справах є відмінними як за обсягом та видами виявлених порушень, так і за часовими проміжками виникнення спірних правовідносин. Утім, ключовою відмінністю означених спорів є те, що у розглядуваному випадку, на відміну від справи № 320/7019/18, об`єктом контролю є заклад охорони здоров`я і захід реагування у вигляді повного зупинення роботи будівель і приміщень лікарні застосований у період дії воєнного стану.

Окрім того, в оскаржуваній постанові Восьмий апеляційний адміністративний суд, посилаючись на позицію Верховного Суду у справі № 320/7019/18, зазначив, що аналогічний правовий висновок застосовано Верховним Судом у постановах від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16, від 01 грудня 2021 року у справі № 1.380.2019.004026, від 21 жовтня 2019 року у справі № 810/4274/17, від 30 вересня 2020 року у справі № 580/34/19, від 01 грудня 2021 року у справі № 826/9226/16, від 28 лютого 2019 року у справі № 810/2400/18, від 07 жовтня 2019 року у справі №815/140/18, від 25 лютого 2020 року у справі № 826/15768/18, від 18 лютого 2021 року у справі №320/5696/18.

Однак, колегія суддів уважає, що суд апеляційної інстанції в належній мірі не дослідив застосовану ним судову практику Верховного Суду, позаяк залишив поза увагою те, що, наприклад у постанові від 21 жовтня 2019 року у справі № 810/4274/17, серед іншого, зазначено, що позовні вимоги заявлено щодо часткового зупинення діяльності медичного закладу районного рівня - центральної районної лікарні, що передбачає обмеження конституційного права громадян, передбаченого статтею 49 Конституції України та може вплинути на реалізацію обов`язків держави щодо створення умов для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. Також зазначено, що відповідачем частково усунуто виявлені позивачем порушення вимог законодавства, що свідчить про відсутність підстав для застосування крайнього заходу реагування у вигляді часткового зупинення роботи відповідача, виходячи з вимог принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також з огляду на призначення підприємства, яке пов`язане з забезпеченням медичного обслуговування громадян.

На підставі вищенаведеного Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 242 КАС України, оскільки ґрунтується виключно на Акті перевірки, складеного за результатами контрольного заходу та на правовій позиції Верховного Суду, яка не є релевантною до спірних правовідносин. Водночас, як уже зазначалося, необхідність застосування заходів реагування установлюється судом не тільки на підставі акта перевірки, а на підставі сукупності всіх доказів, які свідчать про наявність порушень та їх не усунення на час прийняття судового рішення.

Між тим, у вимірі обставин цієї справи судом апеляційної інстанції залишився невстановленим факт наявності/відсутності у КНП «Березнівська центральна міська лікарня» на час розгляду справи порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у тому обсязі, які можуть створювати загрозу здоров`ю та життю громадян, і відповідно, зумовлюють необхідність застосування крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи будівель за адресами: Рівненська область, Рівненський район, м. Березне вул. Київська, 19 та вул. Київська, 15 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Таким чином висновки суду апеляційної інстанції про задоволення позову є передчасними.

Разом з тим, відповідаючи на аргументи автора касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що полягає в обмеженні права на судовий захист (розгляд) та участь у судовому засіданні представника КНП «Березнівська центральна міська лікарня» у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, Суд вказує наступне.

В оскаржуваній постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду зазначено, що 10 серпня 2022 року для постановлення рішення суд вийшов до нарадчої кімнати. Однак, після виходу з нарадчої кімнати суд поновив судовий розгляд для з`ясування обставин справи та надання доказів стороною позивача.

Ухвалою від 27 вересня 2022 року суд апеляційної інстанції задовольнив заяву представника відповідача Баришнікова А.Г. про участь у судовому зсіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду.

28 вересня 2022 року, у зв`язку з технічними причинами зі сторони представника відповідача Баришнікова А.Г., судове засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду не було проведено.

Тому, розгляд справи суд продовжив у відсутність представника відповідача Баришнікова А.Г. з урахуванням строків розгляду справи, а також тієї обставини, що останній 10 серпня 2022 року надав вичерпні пояснення суду. Жодних клопотань, заяв для з`ясування обставин справи, надання доказів до суду зі сторони відповідача не надходило.

За правилами частини четвертої статті 195 КАС України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 205 КАС України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи.

Апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених цією главою (частина перша статті 310 КАС України).

Однією з особливостей розгляду справи у суді апеляційної інстанції є те, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Ураховуючи наведене та зазначені в оскаржуваній постанові апеляційного суду обставини, колегія суддів не знаходить обґрунтованими доводи касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, оскільки представник відповідача був повідомлений про день, час та місце розгляду справи у судовому засіданні, яке відбувалось 28 вересня 2022 року у режимі відеоконференції, й у якому на початку він брав участь.

Колегією суддів береться до уваги те, що представником відповідача у судовому засіданні апеляційного суду 10 серпня 2022 року були надані пояснення по суті вимог апеляційної скарги і щодо суті спору, а судове засідання, яке відбулося 28 вересня 2022 року у режимі відеоконференції, було перерване з технічних причин (у протоколі судового засідання двічі зазначено про нестабільне Інтернет-з`єднання), однак правомірно не було відкладено, позаяк згідно з особливостями апеляційного перегляду справи, встановлених процесуальним законом, судове засідання у суді апеляційної інстанції може відбутися без участі такої особи.

Верховний Суд зауважує, що проведення судового засідання та прийняття рішення у справі за відсутності представників сторін, явка яких обов`язковою не визнавалась, за умови, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, та за умови належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання, не є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

До того ж, у касаційній скарзі її автор не вказує про те, що внаслідок відсутності представника відповідача у судовому засіданні 28 вересня 2022 року він був позбавлений можливості подати нові докази або навести нові аргументи, які б могли вплинути на результат апеляційного перегляду справи.

Таким чином колегія суддів відхиляє аргументи касаційної скарги про те, що скаржника було позбавлено права на справедливий розгляд його справи судом.

За змістом статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

Як обумовлено частиною четвертою статті 353 КАС України, справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи те, що обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, не були з`ясовані та проаналізовані належним чином саме судом апеляційної інстанції, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративною суду.

Під час нового розгляду справи суду необхідно взяти до уваги викладене у мотивувальній частині цієї постанови, встановити наявність підстав застосування та співмірність обраного заходу реагування тим порушенням, які виявлені та(або) неусунуті. Також суд повинен надати оцінку всім твердженням та аргументам сторін (у тому числі, у разі необхідності вчинити передбачені процесуальним законом дії з метою витребування доказів, необхідних для правильного вирішення спору) та прийняти рішення, яке відповідатиме визначеним статтею 242 КАС України критеріям.

VІІ. Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду справи судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Березнівська центральна міська лікарня» Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області задовольнити частково.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року скасувати.

Справу № 460/12426/21 направити на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.М. Соколов А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько