ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 460/13803/21
адміністративне провадження № К/990/19970/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Рибачука А.І.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 460/13803/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Самбуд»
до Управління Держпраці у Рівненській області
про визнання протиправними та скасування постанови, припису
за касаційною скаргою Управління Держпраці у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року (головуючий суддя: Зозуля Д. П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року (колегія у складі: головуючого судді Курильця А. Р., суддів: Затолочного В. С., Мікули О. І.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Самбуд» (далі - ТОВ «Самбуд») звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Рівненській області, в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати припис Управління Держпраці у Рівненській області про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 13 серпня 2021 року № РВ622/259/АВ/П;
- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 23 вересня 2021 року №РВ 622/259/000042/ТД-ФС.
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що оскаржувані припис та постанова не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, прийняті без урахування всіх обставин справи, що мають значення при їх прийнятті.
Також, позивач посилається на те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , перебували з ТОВ «Самбуд» не у трудових відносинах, а в цивільно-правових. Такі правовідносини носили разовий характер і не супроводжувалися обов`язковими атрибутами, притаманними трудовим договорам, зокрема такими, як: внутрішній трудовий розпорядок, визначені умови праці і керування процесом праці. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не перебували в безпосередньому підпорядкуванні позивача, а лише виконували роботи - надавали послуги, обсяг та вид яких прямо обумовлений договорами, зазначені вище договори були спрямовані на кінцевий результат, а отже такі правовідносини не містять ознак трудових.
Крім того, позивач зазначає, що відповідач не має повноважень на визнання укладених позивачем з виконавцем робіт цивільно-правових договорів недійсними або визнавати їх трудовими чи на власний розсуд тлумачити їх умови. Також факт виконання відповідних робіт з боку виконавців засвідчується актами прийому наданих послуг, в яких визначено зміст наданих послуг, їх кількість та вартість, а факт оплати за виконані роботи підтверджується платіжними дорученнями, відомостями на виплату грошей, відповідно до яких позивачем була виплачена винагорода за надані послуги. Крім цього згідно платіжних доручень позивачем сплачені ПДФО, військовий збір та ЄСВ.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року, позов задоволено повністю.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що предметом цивільно-правових угод, укладених позивачем з фізичними особами є кінцевий результат роботи, а не процес праці. В укладених цивільно-правових угодах чітко визначається обсяг виконуваної роботи. Виконавці самостійно організовували роботу, виконували її на власний ризик та розсуд, не підпорядковувалися відповідним посадовим особам. Укладені між позивачем та фізичними особами цивільно-правові угоди, були спрямовані саме на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 01 серпня 2022 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління Держпраці у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Так, судами не враховано, що правову позицію викладену у постановах Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 460/2497/20, від 23 вересня 2021 року у справі № 280/1379/19 та від 27 жовтня 2021 року у справі № 2040/5412/18.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 серпня 2022 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів Рибачука А. І., Тацій Л. В.
8. Ухвалою від 22 серпня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Управління Держпраці у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року.
9. 12 вересня 2022 року на адресу Верховного Суду від ТОВ «Самбуд» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
10. Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 18 жовтня 2022 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 02 серпня 2021 року та 03 серпня 2021 року посадовими особами Управління Держпраці у Рівненській області на підставі направлення від 02 серпня 2021 року № 614-Н/09-27 проведено позаплановий захід державного контрою у формі інспекційного відвідування щодо додержання законодавства у сфері праці в ТОВ «Самбуд».
12. 13 серпня 2021 року за наслідками вказаного позапланового заходу державного нагляду (контролю) Управлінням Держпраці у Рівненській області було складено акт №_РВ622/259/АВ_ від у якому зафіксовано, зокрема:
02 серпня 2021 року о 15 год. 10 хв., за адресою АДРЕСА_1 , на території ТОВ «Західагропром» бетонні роботи виконували: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6
03 серпня 2021 року о 12 год. 45 хв. за адресою АДРЕСА_1 , на території ТОВ «Західагропром» роботи по в`язанню арматури виконували: ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ..
13. Так, в акті констатовано, що за наслідками інспекційного відвідування ТОВ «Самбуд» виявлено порушення:
- ч. 1 ст. 21 КЗп П України, ТОВ «Самбуд» не укладено трудовий договір з ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 , за яким дані працівники зобов`язуються виконувати роботу, визначену угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а товариство зобов`язується виплачувати їм заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін;
- ч. 4 ст. 24 КЗпП України, ТОВ «Самбуд» допущено до роботи осіб, саме : ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове держане соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
14. 13 серпня 2021 року на підставі вказаних висновків інспектором праці Управління Держпраці в Рівненській області Савчуком Ю. В. винесено припис № _РВ622/259/АВ/П_, яким зобов`язано директора ТОВ «Самбуд» ОСОБА_7 усунути виявлені порушення в строк до 27 серпня 2021 року.
15. 23 вересня 2021 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Рівненській області Нос М. В. за результатами розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акту, складеного за результатами проведення інспекційного відвідування від 13 серпня 2021 року №_РВ622/259/АВ_ винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № РВ 622/259/000042/ТД-ФС на ТОВ «Самбуд» штраф у розмірі 1 080 000 (один мільйон вісімдесят тисяч) гривень.
16. Вважаючи такий припис та постанову про накладення штрафу протиправними та необґрунтованими, ТОВ «Самбуд» звернулось до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
18. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь
у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
20. За приписами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
21. Згідно з частиною першою статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
22. Статтею 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
23. Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11 лютого 2015 року № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
24. Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 (далі - Порядок № 823).
25. Пунктом 2 Порядку № 823 передбачено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Положеннями пункту 11 Порядку № 823 передбачено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право, серед іншого, під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення.
26. За результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю, що передбачено пунктом 19 Порядку № 823.
27. Пунктом 27 Порядку № 823 передбачено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Відповідно до пункту 29 Порядку № 823 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
28. Процедуру накладення штрафів за порушення законодавства про працю визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок № 509).
29. Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що Управління Держпраці у Рівненській області як територіальний орган Держпраці уповноважене на здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами, зокрема, у формі інспекційних відвідувань, за наслідками яких складати акти перевірок та за наявності порушень - приписи про їх усунення, а також вживати заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності.
30. За змістом ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
31. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
32. З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.
33. Взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст. 208 Цивільного кодексу України.
34. Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
35. Положеннями ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
36. У відповідності до ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
37. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.
38. Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
39. При цьому, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
40. З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
41. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13 червня 2019 року у справі №815/954/18, від 03 березня 2020 року у справі №1540/3913/18 та від 18 серпня 2021 року у справі № 280/6390/19.
42. З оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що під час судового розгляду спору відповідач не довів факт порушення позивачем статей 21 24 КЗпП України та фактичний допуск ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 до роботи без оформлення трудового договору, однак колегія суддів Верховного Суду вважає передчасними такі висновки судів попередніх інстанцій, виходячи із наступного.
43. Як убачається з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Самбуд» здійснює діяльність згідно КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 43.11 Знесення; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.31 Штукатурні роботи; 43.32 Установлення столярних виробів; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 Малярні роботи та скління; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.91 Покрівельні роботи; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 41.10 Організація будівництва будівель; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій.
44. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Самбуд» є Генеральним підрядником на об`єкті «Адміністративно - побутова будівля», за адресою: АДРЕСА_1 , що перевірявся.
45. ТОВ «Самбуд» укладено договір підрядних робіт від 18 січня 2021 року № 18/01/21/2 з ТзОВ «Вентиляційні рішення «Вентсол» на об`єкті: «Адміністративно - побутова будівля», за адресою: м. Костопіль, вул. Бурова, 33. Умовами зазначеного договору (п.3.2.1.) передбачено, що підрядник має право за власний рахунок залучати інших субпідрядників.
Згідно листа директора ТОВ «Самбуд» ОСОБА_7 від 19 липня 2021 року, товариство просило погодити залучення субпідрядників для виконання робіт з опорядження та благоустрою на території, за адресою: АДРЕСА_1 .
Листом від 24 липня 2021 року директор ТзОВ «Вентиляційні рішення «Вентсол» ОСОБА_8 не заперечив щодо залучення субпідрядників для виконання робіт з опорядження та благоустрою на території, за адресою:
АДРЕСА_2 . В свою чергу, ТОВ «Самбуд» укладено договори субпідряду від 26 липня 2021 року з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (27/07/2021; 31/07/2021; 28/07/2021; 32/07/2021; 34/07/2021; 26/07/2021).
Згідно п. 1.1. наведених договорів, замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання якісно та своєчасно надити послуги, а саме: - послуги з опорядження та благоустрою на території, за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно специфікації конкретизовано: найменування робіт, площа, ціна (влаштування замощення, площею: 450 м. кв.).
Виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процес надання послуг (виконання робіт), в т. ч. використовує власні засоби та матеріали.
Відповідно до п. 2.1. 2.2. цих Договорів, за надані послуги (виконані роботи) в повних, попередньо погоджених сторонами обсягах «Замовник» сплачує «Виконавцеві» винагороду у розмірі 6 100 грн. Здавання послуг (робіт) Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється Актом прийняття наданих послуг (робіт), який підписується Сторонами протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного надання послуг (виконання робіт).
47. 28 серпня 2021 між позивачем та ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 були підписані акти приймання-передачі наданих послуг (№ 34/07/2021; № 31/07/2021; № 26/07/2021; №27/07/2021; №32/07/2021; № 28/07/2021)
01 вересня 2021 року вказаним особами виплачена винагорода в сумі 4910 грн. 50 коп. кожному зокрема, згідно укладених договорів, що підтверджується відомістю на виплату грошей.
Крім цього, 01 вересня 2021 року згідно платіжних доручень № 963, 965, 964 позивачем сплачені ПДФО, військовий збір та ЄСВ.
48. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що встановивши укладення між позивачем та громадянами ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 цивільно-правових договорів, судами попередніх інстанцій не з`ясовувалося, чи є вищевказані договори такими, які врегульовуються положеннями ЦК України, або укладені для «приховування» трудових відносин, тобто суди не досліди, чи відповідали зазначені правочини реальним правовідносинам між позивачем та іншими сторонами цих договорів.
49. Встановивши зі змісту цивільно-правових договорів, що виконавці виконують роботи на свій ризик, самостійно організовують безпечне виконання робіт, а також те, що на них не поширювалися правила внутрішнього трудового розпорядку товариства, суди попередніх інстанцій не перевірили, чи дійсно для виконавців не був встановлений режим роботи і яким чином виконавці за цивільно-правовими договорами могли самостійно організовувати роботи на власний ризик.
50. Так, зі змісту вищевказаних цивільно-правових договорів, укладених позивачем з фізичними особами вбачається, що предметом цих договорів є послуги з опорядження та благоустрою на території замовника за адресою: АДРЕСА_1 .
Проте, судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено обсяг виконуваної роботи, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не встановлено переліку завдань роботи, її обсягу, видів тощо.
51. Водночас, визначення «опорядження та благоустрій території» та наявні в матеріалах справи специфікації носять загальний характер і не розкривають характер і види робіт, які повинен виконати виконавець.
52. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій не перевірили чи дійсно робота, яка виконувалась ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 , була самостійною, не надавалася в процесі виконання певної трудової функції.
53. Також суди попередніх інстанцій не надали оцінку доводам відповідача про те, що робота, яка виконується вищевказаними особами збігається з видом діяльності ТОВ «Самбуд». Судами взагалі не досліджено види діяльності ТОВ «Самбуд».
54. Крім того, колегія суддів зазначає, що незарахування працівників до штатного розпису підприємства не може бути безумовним доказом того, що між сторонами відсутні трудові відносини. Вказане може свідчити про неналежне оформлення роботодавцем трудових відносин із працівником, який виконує роботу на постійній основі.
55. Отже, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що без установлення зазначених вище обставин на підставі належних та допустимих доказів та без надання їм належної правової оцінки, суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків та прийняли рішення, які не відповідають вимогам щодо їх законності і обґрунтованості.
56. Такі підходи узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, в постановах від 03 березня 2020 року у справі №1540/3913/18, від 20 серпня 2020 року у справі №813/2520/16 та від 18 серпня 2021 року у справі № 280/6390/19.
57. Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29.08.2012 №16-рп/2012 Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 02.11.2011 №13-рп/2011).
58. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
59. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
60. Разом з тим, без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалене у справі рішення не можна вважати законним та обґрунтованим.
61. При цьому, при новому розгляді справи, суди повинні також враховувати концепцію прихованого працевлаштування (deemed employment).
62. Дана концепція знайшла своє відображення, серед іншого, у Рекомендаціях про трудове правовідношення №198 (далі - Рекомендації) Міжнародної організації праці (далі - МОП), де зазначено, що держави-члени МОП повинні передбачити можливість визначення у своїх законодавчих та нормативно-правових актах або інших засобів конкретних ознак визначення трудових правовідносин. Серед таких ознак у Рекомендаціях зазначаються «підпорядкованість» та «залежність». У пункті 13 Рекомендацій «підпорядкованість» проявляється, якщо робота: 1. виконується відповідно до вказівок та під контролем іншої сторони; 2. передбачає інтеграцію працівника в організаційну структуру підприємства; 3. виконується виключно або переважним чином в інтересах іншої особи; 4. виконується працівником особисто; 5. виконується відповідно до графіка або на робочому місці, яке вказується або погоджується стороною, яка її замовила; 6. має характерну тривалість/продовжуваність; 7. вимагає особисту присутність працівника; 8. передбачає надання інструментів, матеріалів та механізмів стороною, яка є замовником. При встановленні трудових відносин за допомогою критерію «залежності» беруться до уваги наступні елементи: 1. періодичність виплати винагороди працівнику; 2. той факт, що така винагорода являється єдиним або основним джерелом доходів працівника; 3. виплата винагороди працівнику в натуральному вигляді шляхом надання працівнику, наприклад, продуктів харчування, житла, транспортних засобів; 4. реалізація таких прав як право на вихідні та відпустку; 5. оплата стороною, яка замовила роботу, поїздок працівника з метою виконання роботи; 6. відсутність фінансового ризику у працівника. Встановлення вказаних обставин у сукупності може безумовно свідчити про наявність трудових відносин.
63. При цьому, Верховний Суд зазначає, що без оформлених трудових відносин особа позбавляється конституційних гарантій, передбачених, зокрема, статтями 43 (кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров`я роботах забороняється; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення та право на своєчасне одержання винагороди за працю) та 45 (кожен, хто працює, має право на відпочинок, яке забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час; максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та право на оплачувану щорічну відпустку, вихідні та святкові дні).
64. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
65. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
66. Отже, як установлено колегією суддів Верховного Суду суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки встановили їх без дослідження належних доказів, що у відповідності до пункту 3 частини другої статті 353 КАС України є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд.
67. Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242 КАС України.
68. Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 242 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Управління Держпраці у Рівненській області задовольнити частково.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року скасувати, а справу № 460/13803/21 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
СуддіС.Г. Стеценко Л.В. Тацій А.І. Рибачук