ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 460/22960/23

адміністративне провадження № К/990/5407/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 (суддя Поліщук О.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024 (колегія суддів: Довга О.І., Глушко І.В, Запотічний І.І.) у справі №460/22960/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

УСТАНОВИВ:

РУХ СПРАВИ:

1. В жовтні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії на підставі наданої Управлінням Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області довідки № 5/641 від 30.05.2012 про розмір грошового забезпечення починаючи з 01.04.2012 по 01.01.2016; зобов`язати відповідача, починаючи з 01.04.2012 по 01.01.2016, провести перерахунок пенсії на підставі наданої Управлінням Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області довідки № 5/641 від 30.05.2012 про розмір грошового забезпечення, та здійснити виплату пенсії відповідно до наявної заборгованості на час прийняття судового рішення.

2. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 06.10.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення (за весь період його пропуску) із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.

3. 11.10.2023 від позивача на виконання вимог ухвали суду надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зазначає, що нездійснення перерахунку пенсії з 01.04.2012 працівниками Пенсійного фонду України в Рівненській області порушує гарантоване державою право на пенсію, яке є абсолютним та не може бути обмежене будь-яким строком відповідно до частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ. Крім того, позивач зазначає, що в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 646/6250/17 викладено правовий висновок щодо неможливості застосування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, та у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою інших складових доходу та доходу в цілому, до якого належить пенсія.

4. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 позовну заяву повернуто позивачу.

5. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 11.01.2024 залишив ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 без змін.

6. Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

7. Верховний Суд ухвалою від 15.02.2024 відкрив касаційне провадження.

8. Відзив на касаційну скаргу не надходив.

9. У зв`язку з предметом касаційного перегляду справа розглядається в порядку письмового провадження.

10. Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, повертаючи позовну заяву, виходив з того, що позивачем пропущений, встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з вимогами про перерахунок пенсії за період з 01.04.2012 по 01.01.2016 та не наведено поважних причин його пропуску. Про порушення своїх прав позивач мав можливість дізнатись у період, за який просить провести перерахунок, оскільки пенсія є щомісячною виплатою.

ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій застосували правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, які є нерелевантними щодо цієї справи.

Скаржник зазначає, що судами неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права, а саме застосовано норму загального закону (статтю 122 КАС України), замість норми спеціального закону (статті 51 Закону №2262-ХІІ).

Згідно із частиною третьою статті 51 цього Закону перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Посилається на висновок, сформований Верховним Судом у постанові від 12.12.2023 у справі № 380/1907/23.

IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

14. Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

15. Приписи пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України визначають, що позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

16. Відповідно до частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, підставою для повернення позовної заяви відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України є неподання особою в зазначений строк заяви або визнання неповажними підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

17. За приписами частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

18. Відповідно до частин першої-другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

19. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

20. Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

21. Спірні правовідносини виникли у зв`язку із непроведенням позивачу перерахунку пенсії, починаючи з 01.04.2012 по 01.01.2016.

22. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність / помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність / несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

При цьому, поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).

Верховний Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

23. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18, від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

24. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що про порушення своїх прав позивач міг та повинен був дізнатись щомісячно із травня 2012 року, тобто з моменту отримання пенсійних виплат, а не з листа ГУПФУ від 05.09.2023.

У свою чергу доказів вчинення будь-яких дій до вересня 2023 року з метою з`ясування інформації щодо перерахунку та обчислення пенсії за період з 01.04.2012 по 01.01.2016 позивачем не надано.

25. На обґрунтування дотримання строку звернення до суду позивач посилався на положення частини третьої статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та зазначав, що право на перерахунок пенсії є абсолютним та не може бути обмежене будь-яким строком.

Відповідно до частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Проте колегія суддів зауважує, що частина третя статті 51 Закону № 2262-ХІІ, на яку в касаційній скарзі посилається позивач, доповнена Законом України № 614-VIII 15.07.2015, який вступив в дію з 01.01.2016 і не передбачає зворотньої дії у часі.

Вказаний висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 05.09.2022 у справі № 520/12545/21.

26. Також колегія суддів не приймає посилання в касаційній скарзі на правову позицію, сформовану Верховним Судом у постанові від 12.12.2023 у справі № 380/1907/23 щодо застосування частини третьої статті 51 № 2262-ХІІ, а саме проведення перерахунку пенсії з дати виникнення права на нього без обмеження строком звернення до суду, передбаченим статтею 122 КАС України, оскільки ця позиція стосується правовідносин, які виникли після 01.01.2016, тоді як у справі, що розглядається, позивач просить здійснити перерахунок за період з 01.04.2012 по 01.01.2016.

27. Відтак спірні правовідносини не є релевантними до тих, що розглядались у справі № 380/1907/23, оскільки виникли до моменту доповнення частиною третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ.

28. Отже, враховуючи, що позивач просить провести перерахунок пенсії за період з 01.04.2012 по 01.01.2016, вказане виключає застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ, а тому на вказані правовідносини поширюються строки звернення до суду, встановлені статтею 122 КАС України.

29. Колегія суддів зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

30. За таких обставин подання позивачем у жовтні 2023 року позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із оскарженням рішень, бездіяльності відповідача, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.

31. Отже, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для повернення позовної заяви у відповідній частині.

32. За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

33. Враховуючи результат касаційного перегляду, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 341 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді: Н.В. Коваленко

А.І. Рибачук