ПОСТАНОВА

Іменем України

27 квітня 2020 року

м.Київ

справа №460/3172/18

адміністративне провадження №К/9901/20710/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Усенко Є.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року (судді: Улицький В.З., Кузбмич С.М., Шавель Р.М.) у справі № 460/3172/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про скасування вимоги,,

в с т а н о в и в :

У грудні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (далі - ГУ ДФС у Рівненській області, відповідач) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 №Ф-15208-17.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю: скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у Рівненській області від 09.11.2018 №Ф-15208-17, якою позивача зобов`язано сплатити заборгованість зі сплати єдиного внеску за період з 01.01.2017 по 30.09.2018 в розмірі 15819,54 грн та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Рівненській області на його користь сплачений судовий збір у сумі 704,80 грн.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року означене рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи.

Крім того, скаржник наголошує, що апеляційний перегляд справи відбувся без його участі та/або участі його представника, незважаючи на подане ним клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції. Вважає, що такими діями суд апеляційної інстанції позбавив його можливості взяти участь у судовому засіданні і реалізувати свої процесуальні права.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України закріплено такі основні засади судочинства як: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зазначені принципи знайшли своє відображення також у статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Правовий інститут учасників судового процесу врегульований Главою 4 Розділу І КАС України.

Так, відповідно до частини 3 статті 44 КАС України учасники справи, серед іншого, мають право: брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, тощо.

При цьому, участь сторін у судовому розгляді справи, з одного боку, обумовлена завданням адміністративного судочинства, яким згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а з іншого, - вимогами процесуального законодавства про законність і обґрунтованість судового рішення.

За наявності обставин, які унеможливлюють особисту участь учасника справи та/або його представника у судовому засіданні, таке право може бути реалізоване за клопотанням сторони шляхом участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Порядок та строки звернення з відповідним клопотанням визначені статтею 195 КАС України.

Учасник, який має намір скористатися правом на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно із частиною 2 вказаної статті подає клопотання не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

Згідно частиною 7 статті 195 КАС України у клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення.

Про відмову або задоволення клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції суддя постановляє ухвалу.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційний перегляд справи №460/3172/18 було призначено у відкритому судовому засіданні на 18 червня 2019 року.

11 червня 2019 року позивач звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в обґрунтування якого вказав на те, що його представник є особою з обмеженими можливостями (пересувається на інвалідному візку), а тому, з огляду на відсутність у приміщенні суду пандусу для інвалідних візків, станом на дату призначеного судового засідання не спроможний забезпечити його явку.

Вказане клопотання було отримане судом напередедоні судового засідання, а, відтак, на час вирішення справи по суті суду апеляційної інстанції було достеменно відомо про наявність у позивача бажання взяти участь у апеляційному перегляді справи.

Однак, незважаючи на вищеозначене, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, обґрунтовуючи це тим, що жодна із сторін в судове засідання не з`явилася.

На переконання колегії суддів, звернувшись до суду із клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку та строки, визначені КАС України, позивач мав обґрунтовані сподівання на вирішення такого клопотання до вирішення справи по суті та реалізацію низки своїх процесуальних прав.

Однак, на порушення наведених вище приписів процесуального закону та принципів адміністративного судочинства, судом апеляційної інстанції відповідне клопотання розглянуто не було, внаслідок чого позивача безпідставно позбавлено права особисто надавати пояснення і брати участь в дослідженні доказів в суді апеляційної інстанції.

За описаних обставин є достатні підстави вважати, що апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції в цій справі відбувся з істотним порушенням норм процесуального права.

Статтею 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд необґрунтовано відхилив клопотання про дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом (частина четверта статті 353 КАС України).

З огляду наведене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року ухвалена з порушенням норм процесуального права, а відтак підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 343 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І.Л. Желтобрюх

Судді: О.В. Білоус

Є.А. Усенко