ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2023 року
м. Київ
справа №460/5056/21
провадження № К/990/30735/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроноспан Рівне» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, за касаційною скаргою Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на рішення Рівненського окружного адміністративного суду у складі судді Щербакова В.В. від 17 травня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Улицького В.З., Кузьмича С.М., Матковської З.М. від 25 жовтня 2022 року,
УСТАНОВИВ:
Вступ
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій. Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін судом апеляційної інстанції у задоволенні позовних вимог було відмовлено, оскільки відповідачем вчинено дії та заходи для працевлаштування осіб з інвалідністю, а робочі місця упродовж 2020 року залишилися вакантними з незалежних від відповідача причин.
Зважаючи на встановлені обставини справи, доводи учасників справи, підстави відкриття касаційного провадження, переглядаючи судові рішення, Суду слід дати відповідь на таке питання: чи здійснено відповідачем всі залежні від нього заходів по працевлаштуванню осіб з інвалідністю?
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до суду з позовом до ТОВ «Кроноспан Рівне» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, у якому просило:
- стягнути з ТОВ «Кроноспан Рівне» адміністративно-господарські санкції та пеню у загальній сумі 418736,23 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року, у задоволенні позовних вимог Рівненському обласному відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю відмовлено.
3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на підприємство покладається обов`язок самостійного працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування осіб з інвалідністю, в тому числі і центри зайнятості. У свою чергу, закон не покладає обов`язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників - осіб з інвалідністю.
4. Доказів того, що відповідачем не виділено та не створено робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, позивачем не надано, факту протиправної відмови у працевлаштуванні осіб з інвалідністю ТОВ «Кроноспан Рівне» суду не доведено.
5. Оскільки відповідачем вчинено дії та заходи для працевлаштування осіб з інвалідністю, а робочі місця упродовж 2020 року залишилися вакантними з незалежних від ТОВ «Кроноспал Рівне» причин, у Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відсутні правові підстави вимагати сплати відповідачем адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю, працевлаштування яких здійснюється органами державної влади, місцевого самоврядування та громадськими організаціями осіб з інвалідністю за умови наявності вакантних робочих місць.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 травня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ «Кроноспан Рівне» є юридичною особою, що забезпечує робочими місцями фізичних осіб та відповідно до вимог чинного законодавства перебуває на обліку за місцем реєстрації у Рівненському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.
8. З наданого ТОВ «Кроноспан Рівне» звіту за формою № 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ТОВ «Кроноспан Рівне» у 2020 році становила 40 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 1 особа, кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», - 1 осіб, середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 418652,50 грн.
9. За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю позивачем нараховано відповідачу адміністративно-господарські санкції у сумі 418652,50 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 83,733 грн.
10. Зазначені санкції в добровільному порядку відповідач не сплатив, що стало підставою звернення позивача до суду про стягнення вказаних сум в примусовому порядку.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій прийнято оскаржувані судові рішення без урахування практики Верховного Суду із зазначених правовідносин, висловлену в постановах від 02 травня 2018 року у справі №804/8007/16 та від 26 червня 2018 року у справі № 806/1368/17.
12. Скаржник зазначає, що доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю є звіт форми № 3-ПН. ТОВ «Кроноспан Рівне» не подавало звітності за формою № 3-ПН протягом 2020 року, чим порушило пункт 4 частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення».
13. ТОВ «Кроноспан Рівне» подало відзив на касаційну скаргу Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
14. У відзиві ТОВ «Кроноспан Рівне» зазначає, що ним дотримано вимоги частини третьої статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів та осіб з інвалідністю», інших вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів та осіб з інвалідністю», оскільки:
1) відповідач створив вакансію діловода в 2020 році та передбачив її в штатному розписі, що підтверджується наказом № 42-1 від 01 липня 2020 року;
2) з метою ефективного залучення персоналу, в тому числі й осіб з інвалідністю, відповідач в процесі діяльності залучає для надання послуг рекрутингові компанії, які мають відповідний досвід та кваліфікацію з метою належного пошуку персоналу, включаючи осіб з інвалідністю. Зазначені рекрутингові компанії залучались відповідачем в 2020 році, в тому числі з метою залучення до вакантних посад осіб з інвалідністю;
3) відповідач надавав завдання рекрутинговим компаніям щодо пошуку персоналу на відкриті вакантні посади у відповідача, згідно з якими пріоритетність при пошуку надавалась особам з інвалідністю;
4) відповідач вживав самостійних заходів щодо пошуку осіб з інвалідністю для працевлаштування на посаді «Діловода».
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права
15. Частинами першою третьою статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
16. За змістом статті 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.
17. Відповідно до частин першою та другою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
18. Згідно з частинами першою, другою статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
19. Відповідно до частин першої та другої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
20. Згідно із пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.
21. Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 далі - Порядок № 70), інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
22. Наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 (далі - Наказ № 316) затверджено Форму звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», яка подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
23. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані:
виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;
надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування інвалідів інформацію у порядку, передбаченому Законом України «Про зайнятість населення» та Наказом № 316;
звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та Кабінетом Міністрів України;
у разі невиконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.
24. Нормами чинного законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, не встановлювало обов`язку підприємств подавати форму 3-ПН щомісячно чи з будь-якою іншою періодичністю. Натомість, визначено обов`язок підприємств одноразово подавати форму 3-ПН, а саме не пізніше 3-х робочих днів з дати відкриття вакансії.
25. Обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця.
26. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
27. Обов`язок підприємств подавати центрам зайнятості дані про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів щомісяця був встановлений Законом України «Про зайнятість населення», який втратив чинність 01 січня 2013 року.
28. Отже, з 01 січня 2013 року періодичність подання звітів 3-ПН не була регламентована законом.
29. Вказане питання врегульоване з прийняттям Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316.
30. На час спірних правовідносин (у 2020 році) законодавство не встановлювало обов`язку підприємств подавати форму 3-ПН щомісячно чи з будь-якою іншою періодичністю. Натомість, існував обов`язок підприємств одноразово подавати форму 3-ПН, а саме не пізніше 3-х робочих днів з дати відкриття вакансії.
31. Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно вжило необхідних заходів по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, їх відмова від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.
32. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 02 травня 2018 року у справі № 804/8007/16, від 26 червня 2018 року у справі № 806/1368/17 та від 13 травня 2021 року у справі № 260/554/19.
33. Як установлено судами попередніх інстанцій, упродовж 2020 року ТОВ «Кроноспан Рівне» звіти до центру зайнятості звіти за формою 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», не подавались.
34. Відповідачем укладено договори з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (№ 01/07/2020 від 01 липня 2020 року, № 25/10/2020-6 від 25 листопада 2020 року) та з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (№ 03/07/2020 від 03 липня 2020 року) про надання послуг з підбору працівників. Відповідно до анкет-замовлень, здійснювався пошук працівників на заміщення вакантних посад головного механіка, діловода, менеджера з постачання, інженера-механік. Водночас, в описі вакантних посад зауважено щодо пріоритетності працевлаштування осіб з інвалідністю.
35. Укладення відповідачем з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (№ 01/07/2020 від 01 липня 2020 року, № 25/10/2020-6 від 25 листопада 2020 року) та з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (№ 03/07/2020 від 03 липня 2020 року) договорів про надання послуг з підбору працівників є свідченням наявності вакансій.
36. Зважаючи на те, що ТОВ «Кроноспан Рівне» не подавався звіт за формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» на протязі 3-х робочих днів з дати відкриття вакансії, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач не вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення правопорушення, а тому наявні підстави для стягнення з позивача адміністративно-господарських санкцій та пені.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
37. У ході касаційного перегляду підтвердились обставини, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження, а саме неврахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 804/8007/16 та від 26 червня 2018 року у справі № 806/1368/17.
38. Частиною першою статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
39. Ураховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили фактичні обставини справи, але неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій слід скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю задовольнити.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроноспан Рівне» (35331, Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Барона Штейнгеля, 4-А, код ЄДРПОУ 40144003) на користь держави в особі Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (33000, м. Рівне, вул. Замкова, 10-А, кв. 1, код ЄДРПОУ 13979356) адміністративно-господарські санкції та пеню у загальній сумі 418736,23 грн.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін