ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2025 року
м. Київ
справа №460/5787/24
адміністративне провадження № К/990/1894/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу №460/5787/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ДП-Стандартметрологія ООВ» до Міністерства економіки України (далі також - Мінекономіки) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства економіки України
на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15.07.2024, ухвалене судом у складі головуючого судді Щербакова В.В.
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2024, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Заверухи О.Б., суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2024 року ТОВ «ДП-Стандартметрологія ООВ» звернулось до суду з позовом, у якому просило:
визнати протиправним та скасувати рішення Мінекономіки про відмову в уповноваженні на проведення повірки засобів вимірювальної техніки (далі також - ЗВТ) від 02.05.2024 №3421-11/32343-07 (далі - рішення від 02.05.2024 № 3421-11/32343-07);
зобов`язати Мінекономіки видати свідоцтво про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ДП-Стандартметрологія ООВ» зазначило, що рішення від 02.05.2024 № 3421-11/32343-07 не відповідає вимогам Закону України від 17.02.2022 №2073-ІХ «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон №2073-ІХ), зокрема, прийняте без дотримання принципів безсторонності (неупередженості) адміністративного органу, добросовісності і розсудливості, відкритості та презумпції правомірності дій та вимог особи; гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні. Позивач вказував на те, що йому не було надано можливості скористатися правом надати пояснення та/або заперечення до моменту прийняття суб`єктом владних повноважень негативного рішення за результатами проведеної перевірки на місці, оскільки йому не було вручено акту перевірки від 17.04.2024. Також зазначає, що оскаржуване рішення складене з порушенням вимог, визначених статтею 71 Закону №2073-ІХ, щодо його змісту, що відповідно частини третьої статті 85 Закону №2073-ІХ є підставою для його скасування.
2. Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 15.07.2024, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2024, позовні вимоги задовольнив.
Визнав протиправним та скасував рішення від 02.05.2024 №3421-11/32343-07.
Зобов`язав Мінекономіки видати ТОВ «ДП-Стандартметрологія ООВ» свідоцтво про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології згідно з поданою заявою про уповноваження від 09.01.2024 №4.
Стягнув на користь ТОВ «ДП-Стандартметрологія ООВ» за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства економіки України судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
3. 14.01.2025 Мінекономіки звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі №460/5787/24 за вищевказаним позовом, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
4. Верховний Суд ухвалою від 29.01.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
5. 10.02.2025 від ТОВ «ДП-Стандартметрологія ООВ» до суду касаційної інстанції надійшов відзив на зазначену вище касаційну скаргу, в якому позивач вказує на необґрунтованість касаційної скарги, у зв`язку з чим просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
6. 12.03.2025 від Мінекономіки надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач вказує на необґрунтованість доводів ТОВ «ДП-Стандартметрологія ООВ», наведених в його відзиві та наголошує на протиправності оскаржуваних судових рішень.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. У справі, яка розглядається, суди встановили, що ТОВ «ДП-Стандартметрологія ООВ» звернулось до Мінекономіки із заявою від 09.01.2024 №4 про видачу свідоцтва про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, до якої додало наступні документи: паспорт Повірочної лабораторії ТОВ «ДП-Стандартметрологія ООВ», проект сфери уповноваження Повірочної лабораторії ТОВ «ДП-Стандартметрологія ООВ» на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, копію договору користування приміщенням - договору оренди від 04.01.2024, який був посвідчений приватним нотаріусам Рівненського міського нотаріального округу Піддубною Л.П. та акт приймання-передачі до нього від 04.01.2024, платіжну інструкцію від 09.01.2024 № 1, згідно з якою сплачено 21801,60 грн.
Мінекономіки наказом від 26.03.2024 № 7585 «Про проведення перевірки ТОВ «ДП-Стандартметрологія ООВ», яке уповноважується на проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на відповідність встановленим критеріям» утворило комісію з метою здійснення перевірки ТОВ «ДП-Стандартметрологія ООВ» (далі - комісія) на відповідність критеріям, визначеним статтею 18 Закону України від 05.06.2014 № 1314-VII «Про метрологію та метрологічну діяльність» (далі - Закон № 1314-VII), та встановило строк її проведення з 11.04.2024 по 12.04.2024, про що повідомило позивача листом від 26.03.2024 № 3421-11/22259-07.
За результатами перевірки комісією складено акт від 17.04.2024 № 7 «Про результати перевірки ТОВ «ДП-Стандартметрологія ООВ», яке уповноважується на проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на відповідність встановленим критеріям» (далі - акт від 17.04.2024 №7), в якому викладено висновок про те, що ТОВ «ДП-Стандартметрологія ООВ», яке уповноважується на проведення повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, не відповідає встановленим частиною четвертою статті 18 Закону №1314-VII критеріям стосовно повірки категорій законодавчо регульованих ЗВТ згідно із заявленою сферою уповноваження. Крім того вказано, що в документах, поданих ТОВ «ДП-Стандартметрологія ООВ» із заявою про уповноваження, виявлено недостовірні відомості (крім технічних помилок).
Рішенням від 02.05.2024 № 3421-11/32343-07 Мінекономіки відмовило позивачу у видачі свідоцтва про уповноваження згідно із заявленою сферою уповноваження. В зазначеній відмові вказано, зокрема, що за результатами аналізу поданих ТОВ «ДП-Стандартметрологія ООВ» документів та на підставі акта від 17.04.2024 № 7 з`ясовано, що ТОВ «ДП-Стандартметрологія ООВ» не відповідає встановленим критеріям щодо кваліфікації персоналу (абзаци другий, третій підпункту 2, підпункт 3, абзаци п`ятий, шостий підпункту 4 та підпункт 6 пункту 2 Вимог, яким повинні відповідати наукові метрологічні центри, державні підприємства, які належать до сфери управління Міністерства економіки України та провадять метрологічну діяльність, та повірочні лабораторії, які уповноважуються або уповноважені на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, з метою досягнення їх відповідності встановленим критеріям, затверджених наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 30.06.2020 № 1242 (далі -Вимоги №1242)), наявності матеріально-технічної бази стосовно ЗВТ категорій 29 та 60 (підпункти 3, 4 та 8 пункту 3 Вимог №1242), наявності фонду нормативних документів та технічної документації, необхідних для проведення повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації щодо ЗВТ категорії 33 (підпункти 1 та 2 пункту 4 Вимог №1242), наявності впровадженої системи якості (підпункти 1, 7 та 8 пункту 5 Вимог №1242), забезпечення правильності оформлення та зберігання результатів повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації (підпункт 1 пункту 6 Вимог №1242) відповідно до заявленої сфери уповноваження.
Вважаючи дії Мінекономіки щодо відмови у видачі свідоцтва про уповноваження згідно із заявленою сферою уповноваження протиправними, ТОВ «ДП-Стандартметрологія ООВ» звернулось до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач не надавав позивачу жодної інформації про його права та обов`язки у адміністративній процедурі, а також щодо інших питань адміністративного провадження; відповідачем було порушено адміністративну процедуру в частині забезпечення реалізації права особи на доступ до інформації, що пов`язана з прийняттям та виконанням адміністративного акта стосовно неї; спірне в цій справі рішення Мінекономіки не містить викладу змісту документів та всіх відомостей, які були враховані під час розгляду справи, не має належних посилань на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу, а також не надано детальну правову оцінку всіх обставин, виявлених адміністративним органом, та чітко не зазначено висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки, що свідчить про невідповідність такого рішення вимогам Закону №2073-ІХ.
Суд першої інстанції вказав на помилковість висновків відповідача про невідповідність позивача встановленим критеріям щодо кваліфікації персоналу, наявності матеріально-технічної бази, наявності фонду нормативних документів та технічної документації, необхідних для проведення повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, наявності впровадженої системи якості, забезпечення правильності оформлення та зберігання результатів повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації відповідно до заявленої сфери уповноваження, у зв`язку з чим вирішив зобов`язати відповідача видати ТОВ «ДП-Стандартметрологія ООВ» свідоцтво про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології згідно з поданою позивачем заявою про уповноваження від 09.01.2024 № 4.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ
9. Касаційна скарга Мінекономіки мотивована, зокрема тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ДП-Стандартметрологія ООВ», оскільки, відмовляючи у видачі свідоцтва про уповноваження на повірку ЗВТ згідно із заявленою сферою уповноваження, міністерство з посиланням на відповідні нормативно-правові акти вказало на кожен з критеріїв, визначених Законом №2073-ІХ, яким не відповідає позивач, що є безумовною підставою для відмови у видачі зазначеного свідоцтва.
При цьому, відповідач також наголошує на тому, що саме на позивача покладено обов`язок довести свою відповідність встановленим Законом №2073-ІХ критеріям, оскільки він добровільно виявив бажання отримати свідоцтво про уповноваження згідно із заявленою сферою уповноваження і фактично сам став ініціатором перевірки, за результатом якої було встановлено його невідповідність зазначеним критеріям.
10. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «ДП-Стандартметрологія ООВ» вказує на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, оскільки суди попередніх інстанцій правильно встановили невідповідність спірного в цій справі рішення Мінекономіки вимогам Закону №2073-ІХ, у зв`язку з чим просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також враховуючи межі касаційного перегляду справи, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.
12. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
14. У цій справі спір стосується оскарження дій Мінекономіки щодо відмови у видачі ТОВ «ДП-Стандартметрологія ООВ» свідоцтва про уповноваження на проведення повірки ЗВТ згідно з заявленою сферою.
15. Відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності регулює Закон № 1314-VII.
16. Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 1314-VII сферою законодавчо регульованої метрології є визначені цим Законом види діяльності, щодо яких з метою забезпечення єдності вимірювань та простежуваності здійснюється державне регулювання стосовно вимірювань, одиниць вимірювання та засобів вимірювальної техніки.
17. Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 1314-VII у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації.
18. Частиною першою статті 17 Закону № 1314-VII визначено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
19. За визначенням, наведеним в пункті 18 частини першої статті 1 Закону № 1314-VII повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.
20. За змістом частини п`ятої статті 17 Закону № 1314-VII повірка законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, проводиться: науковими метрологічними центрами, які мають міжнародно визнані калібрувальні та вимірювальні можливості за відповідними видами та підвидами вимірювань, та/або із застосуванням національних еталонів; науковими метрологічними центрами, метрологічними центрами та повірочними лабораторіями, уповноваженими на проведення повірки відповідних засобів.
21. Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону № 1314-VII органом з уповноваження на проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації (далі - орган з уповноваження), є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності.
Для проведення зазначеної в частині першій цієї статті повірки наукові метрологічні центри, метрологічні центри та повірочні лабораторії зобов`язані одержати свідоцтво про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - свідоцтво про уповноваження), яке видається органом з уповноваження.
22. Процедура видачі або відмови у видачі свідоцтва про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - свідоцтво про уповноваження), його анулювання визначена Порядком видачі або відмови у видачі свідоцтва про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, його анулювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 117 (далі - Порядок №117).
23. Згідно з пунктом 2 Порядку №117 для проведення повірки засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, що перебувають в експлуатації, наукові метрологічні центри, державні підприємства, які належать до сфери управління Мінекономіки та провадять метрологічну діяльність (далі - метрологічні центри), та повірочні лабораторії зобов`язані одержати свідоцтво про уповноваження, яке видається Мінекономіки.
24. Отже, суб`єкти, визначені в частині п`ятій статті 17 Закону № 1314-VII, які виявили намір проводити повірку ЗВТ, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, що перебувають в експлуатації до початку здійснення такої діяльності зобов`язані отримати свідоцтво про уповноваження, а Мінекономіки є органом уповноваженим видавати таке свідоцтво.
25. Згідно з частиною третьою статті 18 Закону № 1314-VII для одержання свідоцтва про уповноваження наукові метрологічні центри, метрологічні центри та повірочні лабораторії (далі - заявники) подають до органу з уповноваження заяву про уповноваження.
Якщо уповноважується відокремлений підрозділ юридичної особи, заява подається підприємством чи організацією, до складу якої належить цей підрозділ.
До заяви про уповноваження додаються:
паспорт повірочної лабораторії заявника або його відокремленого підрозділу, який буде виконувати роботи з повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затверджений керівником заявника;
проект сфери уповноваження заявника на проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, який повинен містити відомості про категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та їх метрологічні характеристики, підписаний керівником заявника. У разі якщо заявник входить до складу підприємства чи організації як відокремлений підрозділ, проект сфери уповноваження підписується керівником цього підприємства чи організації;
копія договору користування приміщенням (найму приміщення), укладеного не менше ніж на п`ять років, засвідчена заявником (у разі якщо заявник не має власного приміщення, необхідного для виконання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки відповідно до заявленої сфери уповноваження);
платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) про сплату плати за видачу свідоцтва про уповноваження з відміткою банку, відділення поштового зв`язку або коду проведеної операції.
Зазначений у цій частині перелік документів, що додаються до заяви про уповноваження, є вичерпним.
26. Судами попередніх інстанцій встановлено, що також не заперечується учасниками справи, що позивачем до заяви про видачу свідоцтва про уповноваження долучено повний пакет документів, визначений частиною третьою статті 18 Закону № 1314-VII.
27. При цьому, як на причину для відмови у видачі свідоцтва про уповноваження відповідач послався на невідповідність ТОВ «ДП-Стандартметрологія ООВ» критеріям, визначеним частиною четвертю статті 18 Закону № 1314-VII.
28. Так, згідно з частиною четвертою статті 18 Закону № 1314-VII заявники можуть бути уповноважені на проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за умови їх відповідності критеріям, яким повинні відповідати уповноважені наукові метрологічні центри, метрологічні центри та повірочні лабораторії (далі - уповноважені організації).
Критеріями, яким повинні відповідати уповноважені організації (далі - встановлені критерії), є: незалежність та неупередженість; кваліфікація персоналу; наявність матеріально-технічної бази; наявність фонду нормативних документів та технічної документації, необхідних для проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації; наявність впровадженої системи якості; забезпечення правильності оформлення та зберігання результатів повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації.
Заявники з метою досягнення їх відповідності встановленим критеріям повинні відповідати вимогам, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.
29. Вимоги, яким повинні відповідати наукові метрологічні центри, державні підприємства, які належать до сфери управління Міністерства економіки України та провадять метрологічну діяльність, та повірочні лабораторії, які уповноважуються або уповноважені на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, з метою досягнення їх відповідності встановленим критеріям, затверджені наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 30.06.2020 № 1242.
30. Зазначеним підзаконним нормативно-правовим актом до кожного з критеріїв, зазначених в частині четвертій статті 18 Закону № 1314-VII, визначені вимоги, дотримання яких буде свідчити про те, що заявник досягнув відповідного критерія.
31. Отже Мінекономіки, вирішуючи питання про видачу свідоцтва про уповноваження повинно, зокрема, встановити відповідність чи невідповідність заявника критеріям, встановленим частиною четвертою статті 18 Закону № 1314-VII, із зазначенням обґрунтованих висновків стосовно дотримання чи недотримання заявником вимог, визначених наказом №1242.
32. Задовольняючи позов та скасовуючи спірне в цій справі рішення відповідача, суди попередніх інстанцій виходили з того, що зазначене рішення не відповідає вимогам, які встановлені до рішень суб`єктів владних повноважень Законом №2073-ІХ, зокрема, щодо його обґрунтованості та дотримання процедур прийняття відповідного рішення, визначених зазначеним законом. При цьому, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відсутність в спірному рішенні Мінекономіки належних мотивів невідповідності позивача критеріям, встановленим статтею 18 Закону № 1314-VII є достатньою підставою для зобов`язання відповідача видати свідоцтво про уповноваження на повірку ЗВТ, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
33. 15.12.2023 набрав чинності Закон №2073-ІХ, який регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.
34. Відповідно до частини другої статті 1 Закону №2073-ІХ дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час:
1) розгляду звернень осіб, що містять пропозиції, рекомендації щодо формування державної політики, вирішення питань місцевого значення, а також щодо врегулювання суспільних відносин;
2) конституційного провадження, кримінального провадження, судового провадження, виконавчого провадження (крім виконання адміністративних актів), оперативно-розшукової діяльності, розвідувальної діяльності, контррозвідувальної діяльності, вчинення нотаріальних дій, виконання покарань, застосування законодавства про національну безпеку і оборону, громадянство, надання притулку в Україні, захист економічної конкуренції;
3) державної служби, дипломатичної та військової служби, служби в органах місцевого самоврядування, служби в поліції, а також іншої публічної служби;
4) реалізації конституційного права громадян брати участь у всеукраїнському та місцевих референдумах, обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
5) оскарження процедур публічних закупівель;
6) нагородження державними нагородами та відзнаками;
7) здійснення помилування;
8) здійснення оцінки впливу на довкілля.
35. Отже, Законом № 2073-ІХ визначено, що його дія поширюється на відносини суб`єктів владних повноважень з фізичними та юридичними особами у сфері публічного управління, які виникають у зв`язку з розглядом і вирішенням адміністративних справ шляхом видання адміністративних актів, крім випадків, прямо передбачених частиною другою статті 1 цього Закону.
36. За визначеннями наведеними в пунктах 1-3 частини першої статті 2 Закону № 2073-ІХ адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб`єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації.
Адміністративна справа (далі - справа) - справа, що стосується публічно-правових відносин щодо забезпечення реалізації права, свободи чи законного інтересу особи та/або виконання нею визначених законом обов`язків, захисту її права, свободи чи законного інтересу, розгляд якої здійснюється адміністративним органом.
Адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб).
37. Враховуючи той факт, що правовідносини, пов`язані з видачею свідоцтва про уповноваження на повірку засобів вимірювальної техніки, стосуються реалізації функцій публічної адміністрації у сфері провадження метрологічної діяльності, вони підпадають під дію Закону № 2073-ІХ як адміністративна справа, що розглядається суб`єктом владних повноважень шляхом прийняття відповідного адміністративного акта. Зазначені правовідносини не включені до вичерпного переліку винятків, визначеного частиною другою статті 1 зазначеного закону, отже, не виключені з його сфери правового регулювання.
38. Пунктом 3 розділу ІХ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2073-ІХ встановлено, що до приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить принципам цього Закону.
39. Отже в процедурі прийняття Мінекономіки рішення про видачу/відмову у видачі свідоцтва про уповноваження на повірку ЗВТ застосуванню підлягають не лише норми Закону № 1314-VII, а й норми Закону № 2073-ІХ.
40. Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 2073-ІХ принципами адміністративної процедури є: 1) верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; 2) рівність перед законом; 3) обґрунтованість; 4) безсторонність (неупередженість) адміністративного органу; 5) добросовісність і розсудливість; 6) пропорційність; 7) відкритість; 8) своєчасність і розумний строк; 9) ефективність; 10) презумпція правомірності дій та вимог особи; 11) офіційність; 12) гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні; 13) гарантування ефективних засобів правового захисту.
41. Зміст наведених вище принципів адміністративної процедури, а також обов`язки, покладені на суб`єкта владних повноважень з метою їх належної реалізації, деталізовано у статтях 5- 18 Закону № 2073-ІХ. Ці положення визначають стандарти діяльності адміністративного органу під час розгляду адміністративних справ, зокрема щодо дотримання принципів законності, обґрунтованості рішень та забезпечення участі особи у провадженні.
42. Частинами першою-третьою статті 8 Закону № 2073-ІХ встановлено, що адміністративний орган забезпечує належність та повноту з`ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи. Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи. Адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.
43. Згідно з частинами першою та другою статті 12 Закону № 2073-IX адміністративний орган зобов`язаний у порядку, встановленому законом, забезпечувати реалізацію права особи на доступ до інформації, що пов`язана з прийняттям та виконанням адміністративного акта стосовно неї. Учасник адміністративного провадження має право знати про початок адміністративного провадження та про своє право на участь у такому провадженні, а також право на ознайомлення з матеріалами відповідної справи.
44. Відповідно до частин першої та другої статті 17 Закону № 2073-IX особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи. Адміністративний орган зобов`язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов`язків.
45. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач не надавав позивачу жодної інформації про його права та обов`язки в адміністративній процедурі, не повідомив його про право на участь у такому провадженні, а також про право на ознайомлення з матеріалами відповідної справи.
46. Крім того, спірне в цій справі рішення Мінекономіки було прийнято на підставі акта перевірки від 17.04.2024 №7, з яким позивач ознайомлений не був і така обставина не заперечується відповідачем.
47. Колегія суддів зазначає, що з огляду на положення статті 18 Закону № 1314-VII, статей 12, 17 Закону № 2073-ІХ акт перевірки в процедурі отримання свідоцтва на повірку засобів вимірювальної техніки є тим документом, який в обов`язковому порядку має бути доведений до відома особи, щодо якої приймається адміністративний акт, тим більше, якщо такий акт може мати негативні наслідки для прийняття рішення щодо видачі свідоцтва. Ненадання такої інформації позбавляє особу можливості реалізувати своє право на участь в адміністративному провадженні, в тому числі право на ознайомлення з матеріалами справи, подання заперечень чи пояснень, що суперечить принципам адміністративної процедури, встановленим Законом № 2073-ІХ.
48. Крім того, судами попередніх інстанцій також встановлено, що рішення Мінекономіки від 02.05.2024 № 3421-11/32343-07 не містить належних мотивів, що стали підставою для відмови у видачі свідоцтва, зокрема щодо невідповідності позивача критеріям наявності матеріально-технічної бази, наявності фонду нормативних документів та технічної документації, необхідних для проведення повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, недостовірності відомостей, зазначених у поданих позивачем документах.
49. Частиною першою статті 47 Закону № 2073-IX встановлено, що під час підготовки справи до розгляду та вирішення, крім невідкладного розгляду та вирішення справи (стаття 60 цього Закону), адміністративний орган встановлює наявність та достатність матеріалів у справі, а також за необхідності: 1) витребовує додатково документи та відомості, що перебувають у володінні органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, що належить до сфери його управління; 2) залучає до участі в адміністративному провадженні адресата, повідомляє йому правові підстави початку адміністративного провадження та можливі наслідки прийняття адміністративного акта; 3) повідомляє заінтересованим особам про початок адміністративного провадження та про їхні права на участь в адміністративному провадженні; 4) повідомляє учасникам адміністративного провадження порядок ознайомлення з матеріалами справи, їхні права і обов`язки; 5) надає учасникам адміністративного провадження можливість подати документи, клопотання, пояснення та зауваження, довести обставини, що мають значення для вирішення справи; 6) вирішує питання про необхідність залучення до участі в адміністративному провадженні осіб, які сприяють розгляду справи, призначення експертизи, проведення огляду на місці або огляду речей, проведення слухання у справі; 7) виконує інші передбачені законом обов`язки в рамках адміністративного провадження.
50. Відповідно до частин першої та третьої статті 52 Закону № 2073-IX адміністративний орган досліджує обставини, що мають значення для вирішення справи, виходячи з принципів законності та офіційності.
Адміністративний орган повинен неупереджено дослідити всі обставини справи, у тому числі ті, що є сприятливими, а також ті, що є несприятливими для учасників адміністративного провадження.
51. Відповідно до частин першої-третьої, п`ятої статті 72 Закону № 2073-ІХ адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті). Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта. У мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються: 1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи); 2) фактичні обставини справи; 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин. Адміністративний акт може не містити посилання на фактичні обставини справи і результати дослідження доказів та інших матеріалів справи, якщо такий акт прийнято на підставі акта чи іншого документа, складеного за результатами проведення інспекційних (контрольних, наглядових) заходів, якщо цей документ вже містить відповідне мотивування (обґрунтування) та доведений до особи належним чином. Відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом.
52. За такого правового регулювання, колегія суддів зазначає, що Мінекономіки, маючи сумніви щодо відповідності позивача критеріям, визначеним в частині четвертій статті 18 Закону № 1314-VII та щодо достовірності відомостей, зазначених в доданих до заяви про видачу свідоцтва документах, з метою забезпечення належності та повноти з`ясування обставин, які мають значення для прийняття відповідного рішення, не тільки могло, а й було зобов`язане витребувати в позивача додаткові документи та пояснення, необхідні для перевірки встановлених в акті від 17.04.2024 №7 обставин, що дозволило б йому прийняти обґрунтоване рішення, яке відповідало б вимогам законодавства.
53. Отже, оскаржуване в цій справі рішення Мінекономіки вказаним вимогам Закону №2073-ІХ не відповідає, оскільки відповідачем не дотримано, визначеної цим нормативно-правовим актом процедури прийняття рішення, а також з огляду на те, що відповідачем не було наведено належних мотивів, які б однозначно свідчили про невідповідність позивача критеріям, визначеним в частині четвертій статті 18 Закону № 1314-VII, у зв`язку з чим таке рішення підлягає скасуванню.
54. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що процедура видачі свідоцтва про уповноваження на проведення повірки ЗВТ, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є складним багатоетапним процесом, який включає в себе розгляд уповноваженим суб`єктом (Мінекономіки) поданих заявником документів, проведення перевірки заявника на відповідність критеріям, визначеним в частині четвертій статті 18 Закону № 1314-VII, з урахуванням Вимог №1242, завершальним етапом якої є прийняття вмотивованого рішення про видачу або відмову у видачі відповідного свідоцтва.
55. Верховний Суд зазначає, що відсутність належної мотивації в рішенні відповідача, як і порушення ним відповідних процедур, визначених Законом № 2073-ІХ, не є беззаперечним свідченням того, що позивач відповідає наведеним в статті 18 Закону № 1314-VII критеріям, оскільки в разі встановлення та належного обґрунтування уповноваженим органом державної влади (з дотриманням вимог Закону № 2073-ІХ) невідповідності заявника хоча б одному з таких критеріїв, у видачі свідоцтва має бути відмовлено, у зв`язку з чим суди попередніх інстанцій не мали законних підстав зобов`язувати Мінекономіки видати ТОВ «ДП-Стандартметрологія ООВ» свідоцтво про уповноваження на проведення повірки ЗВТ.
56. За правилами абзацу другого частини четвертої статті 245 КАС України у разі, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
57. Під дискреційними повноваженнями слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.
58. Верховний Суд наголошує, що в силу приписів статті 6 Конституції України та статті 2 КАС України адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Суд не втручається та не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень, підміняти його і перебирати на себе повноваження, надані йому Конституцією та законами України, оскільки це не відповідає ані принципу розподілу влади в державі, ані завданню та основним засадам адміністративного судочинства.
59. З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що в контексті правовідносин, що склалися в цій справі та обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення Мінекономіки про відмову в уповноваженні на проведення повірки ЗВТ від 02.05.2024 №3421-11/32343-07 та зобов`язання Мінекономіки повторно розглянути заяву ТОВ «ДП-Стандартметрологія ООВ» від 09.01.2024 №4 щодо видачі свідоцтва про уповноваження на проведення повірки ЗВТ, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології.
60. Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
61. Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувані судові рішення, які переглянуті в передбачених статтею 341 КАС України межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права в частині задоволеної позовної вимоги про зобов`язання Мінекономіки видати ТОВ «ДП-Стандартметрологія ООВ» свідоцтво про уповноваження на проведення повірки ЗВТ, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології згідно з поданою заявою про уповноваження від 09.01.2024 №4, у зв`язку з чим касаційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржувані судові рішення в цій частині - скасувати, з ухваленням в зазначеній частині нового судового рішення про часткове задоволення вказаної вимоги.
62. Частиною шостою статті 139 КАС України визначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
63. Враховуючи результат розгляду справи, судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 345 349 351 355 356 КАС України, Верховний Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Міністерства економіки України задовольнити частково.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі №460/5787/24 в частині зобов`язання Міністерства економіки України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «ДП-Стандартметрологія ООВ» свідоцтво про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології згідно з поданою заявою про уповноваження від 09.01.2024 №4 скасувати.
Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позов задовольнити частково.
Зобов`язати Міністерство економіки України повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП-Стандартметрологія ООВ» від 09.01.2024 №4 щодо видачі свідоцтва про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології.
В іншій частині рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі №460/5787/24 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.І. Рибачук
судді А.Ю. Бучик
Н.В. Коваленко