№ 461/11030/15-а - Судова практика України

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 квітня 2020 року

Київ

справа №461/11030/15-а

касаційне провадження №К/9901/14535/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Львівської митниці ДФС України на постанову Галицького районного суду м. Львова від 03.12.2015 (суддя Лялюк Є.Д.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 (судді: Кузьмич С.М., Гулид Р.М., Улицький В.З.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС України про скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 подав до суду адміністративний позов до Львівської митниці ДФС України, в якому просив скасувати постанову від 28.08.2015 №1835/20900/15 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених статтею 485 Митного кодексу України, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, у сумі 135755 грн.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що відповідач у супереч вимог частини першої статті 467 Митного кодексу України наклав на нього адміністративне стягнення за закінченням шести місяців з дня вчинення порушення митних правил, передбаченого статтею 485 цього Кодексу. Вважає, що частина перша статті 467 Митного кодексу України не визначає правопорушення, передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, триваючими правопорушеннями, а лише передбачає, що якщо такі правопорушення залежно від обставин їх учинення є триваючими, тоді строк обчислення для застосування адміністративних санкцій буде визначатись з дня їх виявлення. Вчинене позивачем адміністративне правопорушення щодо заявлення в митній декларації неправдивих відомостей не є триваючим, оскільки заявлення відомостей в митній декларації та надання митному органу документів здійснюється під час оформлення товару та має бути виявлене в цей час, це правопорушення припиняється із поданням декларації митному органу.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 03.12.2015 адміністративний позов задовольнив, скасував постанову від 28.08.2015 у справі про порушення митних правил №1835/20900/15.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 16.02.2016 залишив без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2015.

Львівська митниця ДФС подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: статті 269 467 Митного кодексу України, статей 100 289 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11.03.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Верховний Суд ухвалою від 27.04.2020 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 28.04.2020.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.

Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.

До зони митного поста «Краковець» Львівської митниці ДФС в`їхав транспортний засіб з номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 . Для здійснення митного контролю та митного оформлення товару, який слідував у вантажному відсіку вказаного транспортного засобу, водієм компанії «VITA FRUIT» (Польща) подано товаросупровідні документи: CMR б/н від 13.02.2015, Faktura №4/15/VIT від 13.02.2015, копія митної декларації митних органів королівства Нідерландів (MRN) № 15NE00051016A862A7 від 11.02.2015.

Згідно з CMR б/н від 13.02.2015 та Faktura №4/15/VIT від 13.02.2015 відправником товару «часник свіжий», вагою нетто 20 000 кг та вартістю 14 000 EUR, є компанія «VITA FRUIT» (Польща), а одержувачем - ТОВ «ФІШКОМПАНІ».

Відповідно до митної декларації митних органів королівства Нідерландів (MRN) № 15NE00051016A862A7 від 11.02.2015 відправником цього товару зазначена нідерландська компанія «SCHRIJVERSHOF B.V.», а одержувачем польська компанія «VITA FRUIT». У графі 44 зазначеної MRN наявні записи STATISTISCHNE WAARDE: EUR 20 000. LATENTE SCHULD: 28 675.2 EUR.

Згідно із поясненнями водія, про які зазначено в оскаржуваній постанові, водій із зазначеними вище документами перетинав як польський, так і український кордони, після чого заїхав на митний пост «Малехів» для подальшого розмитнення. На польському кордоні товар був повністю вивантажений, перерахований та завантажений у той самий транспортний засіб, після чого вантажний відсік опломбовано польською пломбою. На українській стороні водій надав документи, які вказано вище.

ТОВ «ФІШКОМПАНІ» 17.02.2015 здійснило митне оформлення товару «часник свіжий» за МД 209140000/2015/004588. У графі 22 цієї МД зазначена вартість товару 14000 євро, митні платежі сплачені в сумі 142655,55 грн.

Для здійснення митного контролю та митного оформлення зазначеного товару брокер ТОВ «ФІШКОМПАНІ» ОСОБА_1 долучив електронну копію від 11.02.2015 MRN № 15NE00051016A862A7, у графі 44 якої відсутні будь-які записи.

У зв`язку з цим, Львівська митниця скерувала запит до митних органів королівства Нідерландів про вартість товару «часник свіжий», на який отримала відповідь від 22.06.2015 № DIC-2015-36533 про те, що вартість товару - часник свіжий Altivum Sativum, вагою нетто 20000 кг, становить 20000 євро.

Львівська митниця скерувала запит до УАМН та МНР Львівської митниці ДФС від 14.08.2015 №13-70-26/10/35-8263 щодо донарахування митних платежів, на який 18.08.2015 отримала відповідь, що вартість товару становить 587210,06 грн, а сума податків, що підлягає сплаті, становить 187907,22 грн. Так контролюючий орган установив різницю в сумі 45251,67 грн між фактично сплаченими податками та такими, що підлягають сплаті.

Головний державний інспектор АНВ УАР та ПМП Львівської митниці ДФС Коломійцев М.В. склав протокол від 20.08.2015 №1835/20900/15 про порушення ОСОБА_2 митних правил, передбачених статтею 485 Митного кодексу України, що полягає у наданні з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів документів, що містять неправдиві відомості щодо митної вартості товару.

На підставі зазначеного протоколу заступник начальника Львівської митниці ДФС Мірошніченко М.І. прийняв постанову від 28.08.2015 №1835/20900/15 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених статтею 485 Митного кодексу України, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, у сумі 135755 грн.

Позивач вважає, що митниця наклала на нього адміністративне стягнення за порушення митних правил, передбачених статтею 485 Митного кодексу України, за закінчення строків, визначених частиною першою статті 467 Митного кодексу України. Вчинене правопорушення є закінченим правопорушенням, строк за яким обчислюється з дня його вчинення - 17.02.2015, а адміністративне стягнення накладено 28.08.2015, тобто за закінченням шести місяців з дня його вчинення.

Львівська митниця ДФС України вважає, що вчинене позивачем правопорушення у відповідності до вимог частини першої статті 467 Митного кодексу України є триваючим, строк накладення адміністративного стягнення за яким обчислюється з дня його виявлення - 22.06.2015.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки адміністративне стягнення накладено за закінчення строків, визначених частиною першою статті 467 Митного кодексу України. Вчинене правопорушення є закінченим правопорушенням, строк за яким обчислюється з дня його вчинення - 17.02.2015, тому адміністративне стягнення накладено за закінченням шести місяців з дня його вчинення.

Суд касаційної інстанції не погоджується з такими висновками судів, оскільки вони зроблені унаслідок неправильного застосування норм матеріального права. При цьому суд касаційної інстанції виходить з такого.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 4 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - МК) декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

Відповідно до частини восьмої статті 264 МК з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно з частиною четвертою статті 266 МК у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Відповідно до частини першої статті 458 МК порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з частиною першою статті 466 МК адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 466 МК якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Згідно з частиною першою статті 485 МК заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Відповідно до статті 491 МК підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини свідчать, що позивач, будучи декларантом товару, з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру заявив у митній декларації неправдиві відомості, необхідні для визначення його митної вартості, та надав органу доходів і зборів документм, що містять такі неправдиві відомості, що є порушенням митних правил, передбаченим у частині першій статті 485 МК.

Зазначене порушення митних правил є триваючим порушенням, на що прямо вказує частина перша статті 466 МК.

Триваючі правопорушення характеризуються тим, що починаються з певної протиправної дії або бездіяльності та здійснюються в подальшому безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

Отже, орган доходів і зборів мав право накласти адміністративне стягнення за триваюче порушення митних правил не пізніше, ніж через шість місяців з дня його виявлення, тобто з дня, коли йому стало відомо про це порушення.

Позиція про те, що таке порушення митних правил як передбачене у частині першій статті 485 МК надання з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, є триваючим порушенням, на що прямо вказує частина перша статті 466 МК, неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.08.2019 у справі № 521/15289/15-а (провадження №К/9901/11942/18), від 25.06.2019 року у справі № 686/13090/17 (провадження № К/9901/3053/17), від 29.08.2019 у справі №461/7815/16-а (провадження №К/9901/43152/18), від 06.11.2018 у справі № 607/15295/15-а (провадження №К/9901/12447/18).

Про порушення ОСОБА_1 митних правил Львівській митниці ДФС стало відомо з дня отримання нею на запит до митних органів королівства Нідерландів про вартість товару «часник свіжий» відповіді від 22.06.2015 № DIC-2015-36533 про те, що вартість товару - часник свіжий Altivum Sativum, вагою нетто 20000 кг, становить 20000 євро, а також отримання нею 18.08.2015 на запит до УАМН та МНР Львівської митниці ДФС від 14.08.2015 №13-70-26/10/35-8263 відповіді про те, що вартість товару становить 587210,06 грн, а сума податків, що підлягає сплаті, становить 187907,22 грн, у результаті чого було установлено різницю в сумі 45251,67 грн між фактично сплаченими податками та такими, що підлягають сплаті.

Тому, відповідач 28.08.2015 наклав на позивача адміністративне стягнення за триваюче порушення митних правил не пізніше, ніж через шість місяців з дня його виявлення.

Суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що вчинене позивачем правопорушення кваліфіковано як триваюче законом, а саме частиною першою статті 466 МК. При цьому суди попередніх інстанцій при вирішенні цієї справи помилково взяли до уваги висновки Верховного Суду України, викладені в постановах від 20.06.2011 № 21-97а11та від 09.04.2012 у справі № 21-260а11, які стосуються правовідносин, що виникли на час дії Митного кодексу України 2002 року та регулювалися його положеннями.

Зважаючи на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд касаційної інстанції скасовує оскаржувані судові рішення та відмовляє в задоволені позову повністю.

Керуючись статтями 344, 349, 351, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Львівської митниці ДФС України задовольнити.

Постанову Галицького районного суду м. Львова від 03.12.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду