ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2023 року

м. Київ

справа № 462/3426/16-а

адміністративне провадження № К/9901/45058/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Волинської митниці ДФС на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 31.01.2017 (суддя Бориславський Ю. Л.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 (головуючий суддя Кушнерик М. П., судді: Ніколін В. В., Курилець А. Р.),

У С Т А Н О В И В :

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 25.05.2016 №0879/20510/2016 у справі про порушення митних правил, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у формі штрафу на суму 8500 грн за порушення митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 Митного кодексу (МК) України.

На думку позивача, адміністративне стягнення накладено на нього незаконно, оскільки такі обставини, як його хвороба з 15.03.2016 по 25.03.2016 та ремонт транспортного засобу у зв`язку з поломкою з 23.03.2016 по 16.04.2016, про що митний орган був повідомлений письмово, а також невідкладна доставка автомобіля після його ремонту до органу доходів і зборів, звільняють його від відповідальності за статтею 470 МК України. Також позивач посилався на допущені митницею процедурні порушення щодо розгляду справи про порушення митних правил без його участі.

Залізничний районний суд м. Львова постановою від 31.01.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017, позов ОСОБА_1 задовольнив та скасував спірну постанову у справі про порушення митних правил.

Суди погодилися з доводами позивача про те, що його тимчасова непрацездатність та ремонт автомобіля були об`єктивною перешкодою вивезти автомобіль за межі митної території України у встановлений законом строк. Ці обставини суди визнали, як обставини непереборної сили, що звільняють позивача від відповідальності за порушення митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 МК України.

Відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на зазначені судові рішення.

У касаційній скарзі митниця, посилаючись на порушення судами норм матеріального права внаслідок неправильної оцінки обставин справи, просить скасувати зазначені судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в позові.

На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач доводив, що причини порушення строку транзитних перевезень, наведені позивачем та підтримані судами, не відносяться до аварії чи обставин непереборної сили і не можуть звільняти особу від відповідальності, передбаченої законом.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23.06.2017 (суддя Швед Є. Ю.) відкрив у цій справі касаційне провадження №К/800/20780/17.

Позивач правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів``, яким Кодекс адміністративного судочинства (КАС) України викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII ``Перехідні положення`` КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Оцінюючи правильність застосування судами норм матеріального права до встановлених у цій справі обставин, процесуального права, з урахуванням доводів відповідача у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить з такого.

Як встановили суди попередніх інстанцій, 16.04.2016 під час здійснення заходів митного контролю та виконання митних формальностей за допомогою бази даних АСМО ''Інспектор-2006'' та ЄАІС ДФС службова особа митниці склала протокол №0879/20510/2016 про порушення позивачем митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 МК України. Підставою для таких висновків стало те, що ввезений ним на митну територію України транспортний засіб (легковий автомобіль марки ''Renault Laguna'', реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації - республіка Польща, кузов № НОМЕР_2 ) в режимі "транзит" перебував на митній території України з перевищенням строку, передбаченого статтею 95 МК України. У протоколі вказано, що автомобіль ввезено 05.03.2016, термін вивезення (транзиту) вказаного автомобіля з митної території України закінчився 15.03.2016, станом на 16.04.2016 транспортний засіб за межі митної території України не вивезено та в інший митний режим не заявлено. У наданих митниці поясненнях позивач не заперечував факт несвоєчасного вивезення за межі України вищезазначеного транспортного засобу, водночас доводив поважність пропуску законодавчо встановленого строку тим, що з 15.03.2016 по 25.03.2016 він перебував на лікарняному, а 23.03.2016 автомобіль був доставлений на СТО, що підтверджено медичною довідкою від 15.03.2016 №503 та документами служби автосервісу ФОП ОСОБА_2 (наряд замовлення від 23.03.2016 №ЗН0009862, акт виконаних робіт від 05.04.2016).

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, а саме, що розгляд справи відбудеться 04.05.2016 о 10:00 год., позивач був повідомлений належним чином - під час вручення примірника протоколу про порушення митних правил.

У день розгляду справи до митниці від позивача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на 25.05.2016 з метою витребування у Львівської митниці доказів стосовно його повідомлення щодо неможливості вивезти автомобіль з поважних причин.

З метою встановлення обставин, наведених у клопотанні, відповідач звернувся до Львівської митниці із запитом від 12.05.2016 №4123/03-70-20-30.

У відповідь на запит відповідача інший митний орган (Львівська митниця) листом від 18.05.2016 №7332/13-70-20-/7/36 підтвердив отримання від громадянина ОСОБА_1 повідомлення про обставини подій (хвороба ОСОБА_1 , ремонт автомобіля), у зв`язку з якими було неможливо вивезти автомобіль у строки, встановлені статтею 95 МК України, а також надав копію відповіді Львівської митниці від 24.03.2016 №4369/10/13-24-32/46 з роз`ясненням громадянину про ненадання документів, що підтверджують наявність і тривалість дії обставин непереборної сили та необхідності у найкоротший термін після завершення лікування вжити вичерпних заходів для доставки автомобіля у пункт пропуску через державний кордон України з наданням наявних оригіналів документів, що підтверджують обставини несвоєчасного вивезення за межі України такого транспортного засобу.

Відповідно до частини третьої статті 470 МК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 95 МК України для автомобільного транспорту строки транзитних перевезень становлять 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно з пунктом 1 частини другої цієї статті до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу (аварії, дії обставин непереборної сили).

Своєю чергою статтею 460 МК України передбачено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу те, що особа звільняється від відповідальності за статтею 470 МК України в разі наявності факту аварії або дії обставин непереборної сили за умови документального підтвердження такого факту та вчасного (до закінчення встановленого статтею 95 МК України строку транзитного перевезення) письмового повідомлення найближчого митного органу про обставини події. Технічна несправність (ремонт транспортного засобу) не є аварією чи дією обставин непереборної сили, з чим законодавець пов`язує обставини звільнення від відповідальності за порушення митних правил (постанова від 11.06.2020 у справі №461/3667/16-а, постанова від 10.08.2022 у справі №466/5031/16-а, постанова від 07.03.2023 у справі №459/762/16-а, але не виключно).

Про існування визначених статтею 192 МК України обставин (аварії, дії обставин непереборної сили), наявність яких відповідно до норми статті 460 МК України звільняє особу від адміністративної відповідальності, позивач не зазначав і судами такі обставини також не були встановлені. А такі факти, як вихід із ладу транспортного засобу та його подальший ремонт не можуть бути прирівняні до аварії або обставин непереборної сили.

Також суд касаційної інстанції вважає слушними доводи відповідача у касаційній скарзі про те, що перебування ОСОБА_1 на лікарняному у період з 15.03.2016 по 25.03.2016 2016 у зв`язку з гострою респіраторною інфекцією, що підтверджено довідкою медичного закладу від 15.03.2016 №503, не є обставиною непереборної сили.

У МК України не має визначення обставин непереборної сили.

У той же час, за змістом положень Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №657 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.10.2012 за №1669/21981 (далі - Порядок), обставинами непереборної сили є надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події (розділу VIII ''Підтвердження факту втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили'' Порядку).

Так само, згідно з Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженими Наказом Державної митної служби України 17.11.2005 N1118 (у редакції наказу Держмитслужби від 17.03.2008 N 229 ( z0291-08 ) і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25.11.2005 за N1428/11708 до обставин непереборної сили віднесено смерть власника ТЗ; стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів); військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується ТЗ; страйк; злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника ТЗ; дорожня пригода за участю ТЗ, яка спричинила повне або часткове його пошкодження; неможливість подальшого руху ТЗ, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров`ю людей або навколишньому середовищу; інші схожі за характером обставини чи події.

Перелік обставин непереборної сили умовно можна розділити на такі групи: - обставини, викликані винятковими погодними умовами і стихійними лихами; - обставини, зумовлені неправомірними чи винятковими діями/бездіяльністю третіх осіб; - обставини, які виникли з огляду на умови, регламентовані відповідними рішеннями та актами органів державної влади та місцевого самоврядування.

Перебування особи, відповідальної за дотримання митного режиму, на лікарняному до жодної групи обставин непереборної сили не відноситься.

Само по собі існування таких обставин не є форс-мажором. Така обставина стане форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе неможливість виконання зобов`язань саме через неї. Особою має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання. І щоб засвідчити форс-мажорні обставини, потрібно звернутися до Торгово-промислової палати (ТПП), як органу, який відповідно до Законом України ''Про торгово-промислові палати в Україні'' від 02.12.1997 N671/97-ВР засвідчує обставин непереборної сили.

Зміст довідки медичного закладу від 15.03.2016 №503 свідчить лише про те, що позивач, як студент, учень звільнений від занять, відвідувань Центру комп`ютерного навчання ``Логос`` на період з 15.03.2016 по 25.03.2016 у зв`язку з гострою респіраторною інфекцією. Жодних доказів, що через це захворювання позивач не міг доставити транспортний засіб до митного органу до 15.03.2016 не було надано. Натомість надані сторонами докази свідчать, що у період перебування на лікарняному (з 15.03.2016 по 25.03.2016) позивач звернувся до автосервісу і передав транспортний засіб на ремонт (23.03.2016).

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про незаконність постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності з наведених вище підстав.

Однак, серед підстав позову на обґрунтування, що спірна постанова прийнята незаконно, позивач зазначив також те, що митниця не сповістила його про місце і час розгляду справи і 25.05.2016 розглянула її за його відсутності, чим порушили його права, передбачені статтею 526 МК України.

Як встановлено матеріалами справи, крім іншого, 05.05.2016 до митниці надійшла заява позивача про перенесення розгляду справи на інший день у зв`язку з тим, що він мав намір скористатися послугами адвоката під час розгляду справи. У цій заяві позивач також просив повідомити його письмово про дату розгляду справи (а.с.75).

Згідно з частиною 1 статті 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил (частина 2 цієї статті).

За змістом частини 4 статті 526 МК України справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 498 МК України особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, мають право, зокрема бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів, користуватися юридичною допомогою захисника тощо.

Недотримання митним органом процедури розгляду справи про порушення митних правил, встановленої МК України, та позбавлення особи, яка притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, у реалізації процесуальних прав, передбачених статтями 498 526 МК України, може бути самостійною підставою для скасування постанови у справі про порушення митних правил.

Суди попередніх інстанцій зазначені обставини не досліджували, а встановлення таких обставин Верховним Судом відповідно до частин першої, другої статті 341 КАС України знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.

Відповідно до частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Враховуючи, що допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати нові обставини, судові рішення на підставі статті 353 КАС України підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Волинської митниці ДФС задовольнити частково.

Скасувати постанову Залізничного районного суду м. Львова від 31.01.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Васильєва В.В. Хохуляк В.П. Юрченко