Постанова
Іменем України
31 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 463/4339/17
провадження № 61-11св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана представником Кравчуком Петром Івановичем , на постанову Львівського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року в складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики від 14 червня 2013 року в розмірі 41 572,63 дол. США.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 09 жовтня 2017 року в забезпечення позовних вимог ОСОБА_1 накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_4 на праві власності, в межах суми заборгованості 41 572,63 дол. США, що в еквіваленті становить 1 061 764,97 грн. Вказана ухвала суду переглядалась судами апеляційної та касаційної інстанції і була залишена без змін.
31 травня 2021 року ОСОБА_2 через представника Кравчука П. І. звернулася з клопотанням про зміну заходів забезпечення позову.
Клопотання мотивоване тим, що вжиті судом заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, належне відповідачці, тривають понад чотири роки, що виходить за межі розумних строків розгляду справи, а тому з метою забезпечення принципу співмірності та збалансованості інтересів сторін, пропонує скасувати арешт на частину рухомого та нерухомого майна, залишивши збереження арешту чотирьох об`єктів нерухомого майна та одного транспортного засобу.
ОСОБА_2 просила змінити заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 09 жовтня 2017 року, скасувавши арешт рухомого та нерухомого майна, що належить ОСОБА_4 на праві власності, в межах суми заборгованості 41 572,63 дол. США, що в еквіваленті становить 1 061 764,97 грн, а саме:
скасувати арешт земельної ділянки, площею 0,0903 га, що розташована по АДРЕСА_1 , цільове призначення - ведення особистого селянського господарства;
скасувати арешт будинку, що розташований по АДРЕСА_1 ;
скасувати арешт автомобіля Peugeot 508 1598 (2012), сірий № двиг. НОМЕР_2, № куз. НОМЕР_3;
накласти арешт на земельну ділянку, площею 0,1118 га, що розташована у с. Гаї, Бродівського району, Львівської області, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 4620381300:09:020: 0006;
накласти арешт на земельну ділянку, площею 0,2500 га, що розташована у с. Гаї, Бродівського району, Львівської області, цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 4620381300:09:020:0005;
накласти арешт на 1/2 частку будинку по АДРЕСА_2 ;
накласти арешт на 1/10 частки квартири АДРЕСА_3 ;
накласти арешт на автомобіль Fiat Uno (1990), синій № куз. НОМЕР_1 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова в складі судді Нора Н. В. від 25 червня 2021 року клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - Кравчука П. І. про заміну одного заходу забезпечення позову іншим задоволено.
Замінено захід забезпечення позову іншим, а саме, скасовано арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_4 на праві власності в межах суми заборгованості 41 572,63 дол. США., що в еквіваленті становить 1 061 764,97 грн:
скасовано арешт земельної ділянки площею 0,0903 га, що розташована по АДРЕСА_1 , цільове призначення - ведення особистого селянського господарства;
скасовано арешт будинку, що розташований по АДРЕСА_1 ;
скасовано арешт автомобіля Peugeot 508 1598 (2012), сірий № двиг. НОМЕР_2, № куз. НОМЕР_3;
накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1118 га, що розташована у с. Гаї, Бродівського району, Львівської області, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4620381300:09:020:0006;
накладено арешт на земельну ділянку площею 0,2500 га, що розташована у с. Гаї, Бродівського району, Львівської області, цільове призначення - будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 4620381300:09:020:0005;
накладено арешт на Ѕ частки будинку по АДРЕСА_2 ;
накладено арешт на 1/10 частки квартири АДРЕСА_3 ;
накладено арешт на автомобіль Fiat Uno (1990), синій № куз. НОМЕР_1 .
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що беручи до уваги ті підстави, з приводу яких позивач клопотав про вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, клопотання слід задовольнити та замінити захід забезпечення позову, вжитий ухвалою суду від 09 жовтня 2017 року, якою було накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_4 на праві власності в межах суми заборгованості 41 572,63 дол. США., що в еквіваленті становить 1 061 764,97 грн, оскільки такий вид забезпечення позову буде розумним, співмірним та відповідатиме обставинам справи та підставам, викладеним позивачем у заяві про забезпечення позову. Оскільки судом не вживалися заходи зустрічного забезпечення у даній справі, зміна одного заходу забезпечення іншим не дає підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 23 листопада 2021 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 25 червня 2021 року скасовано і прийнято постанову, якою у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - Кравчука П. І. про заміну заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 09 жовтня 2017 року, відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що в судове засідання апеляційного суду інші учасники справи, окрім представника позивача, не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому, відповідно до вимог частини другої статті 372 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом у їхній відсутності. Відповідно до частини четвертої статті 156 ЦПК України, у разі вжиття судом заходів забезпечення позову про стягнення грошової суми відповідач (інша особа) може за своєю ініціативою забезпечити позов шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача або надання гарантії банку на таку суму. У частині п`ятій статті 156 ЦПК України зазначено, що надання відповідачем до суду документа, що підтверджує забезпечення позову відповідно до частини четвертої цієї статті, є підставою для відмови в забезпеченні позову судом або для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.
Апеляційний суд вказав, що звертаючись із клопотанням про зміну вжитих судом заходів забезпечення, заявник не просить замінити один вид забезпечення позову на інший, як про це вказується у наведених положеннях статті 156 ЦПК України, а просить припинити чинність арешту (скасувати арешт) відносно однієї частини об`єктів нерухомого та рухомого майна, на які було накладено арешт за ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 09 жовтня 2017 року, не надаючи жодного належного доказу на підтвердження тієї обставини, що залишення під арештом таких об`єктів майна, як: земельної ділянки, площею 0,1118 га, що розташована у с. Гаї, Бродівського району, Львівської області, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 4620381300:09:020: 0006; земельної ділянки, площею 0,2500 га, що розташована у с. Гаї, Бродівського району, Львівської області, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 4620381300:09:020:0005; 1/2 частки будинку по АДРЕСА_2 ; 1/10 частки квартири АДРЕСА_3 та автомобіля Fiat Uno (1990), синій № куз. НОМЕР_1 , - забезпечить виконання рішення суду про стягнення боргу в сумі 41 572,63 дол. США, що в еквіваленті становить 1 061 764,97 грн, оскільки ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 09 жовтня 2017 року вжито заходи забезпечення позову в даній справі, шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачці ОСОБА_4 на праві власності, в межах суми заборгованості 41 572,63 дол. США., що в еквіваленті становить 1 061 764,97 грн, а документів на підтвердження внесення депозиту на суму боргу та/або інших гарантій, як про це вказується у частині четвертій статті 156 ЦПК України, що, власне, і могло бути підставою для скасування заходів забезпечення позову, відповідачем не надано. Таким чином, за наведених вище обставин та з урахуванням наведених вище норм ЦПК України, в суду першої інстанції не було визначених законом підстав для задоволення клопотання (заяви) представника відповідача, а тому оскаржена ухвала підлягає скасуванню з прийняттям апеляційним судом нового судового рішення про відмову у задоволенні такого клопотання.
Аргументи учасників справи
У грудні 2021 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подала до касаційну скаргу, яка підписана представником Кравчуком П. І. , на постанову Львівського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року, в якій просила постанову апеляційного суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до статті 366 ЦПК України про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням. В цьому разі справа розглядалася з повідомленням сторін. Але ОСОБА_2 не отримала жодного виклику чи повістки про призначену дату та час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 . Тобто порушується принцип рівності сторін, оскільки не будучи повідомленою, відповідач не змогла з`явитися в суд для участі в судовому засіданні. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК однією з підстав для обов`язкового скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд є розгляд справи за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою
У лютому 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу представника відповідача - адвоката Кравчука П. І., подану в інтересах ОСОБА_2 , залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Відзив мотивований тим, що 23 жовтня 2021 року Львівський апеляційний суд скерував із своєї офіційної електронної скриньки на електронні адреси представників сторін: аndriikozii@gmail.com та kravchukpetro@gmail.com повістку-повідомлення від 13 жовтня 2021 року про виклик у цивільній справі. Зі змісту повісток вбачається, що Львівський апеляційний суд викликає сторони цивільної справи № 463/4339/17 в судове засідання, призначене на 23 листопада 2021 року на 16:00 год. Вказані обставини підтверджуються скріншотами вхідних повідомлень електронної пошти представника позивача та повісток.
Зазначає, що відповідачці було відомо про апеляційний розгляд справи. 23 листопада 2021 року у ході апеляційного розгляду представником позивача було заявлено клопотання про приєднання до матеріалів справи та оцінки як доказів письмових документів. На виконання частини дев`ятої статті 83 ЦПК України документи завчасно, 19 листопада 2021 року, були скеровані рекомендованим поштовим відправленням № 7901311022817 на адресу відповідачки ОСОБА_2 та вручені їй 22 листопада 2021 року, тобто до розгляду судом апеляційної скарги ОСОБА_1 , що підтверджує трекінг цього поштового відправлення. Наведені аргументи свідчать, по-перше, про обізнаність сторони відповідача із наявністю апеляційного розгляду справи, а, по-друге, про неявку в судове засідання, призначене на 23 листопада 2021 року на 16:00 год., без поважних причин належним чином повідомленої сторони відповідача у справі. За таких умов, вважаю висновки суду апеляційної інстанції, що «у судове засідання апеляційного суду інші учасники справи, окрім представника позивача, не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому, відповідно до вимог частини другої статті 372 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом у їхній відсутності» правильними.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
У серпні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду та 30 серпня 2022 року передана судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2022 року: клопотання ОСОБА_1 про продовження строку на подання відзивуна касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено; продовжено ОСОБА_1 строк на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 .
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 20 січня 2022 року зазначено, що наведені у касаційних скаргах доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: порушення норм процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу (частина третя статті 368 ЦПК України).
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (частина п`ята статті 128 ЦПК України).
Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення (частина восьма статті 128 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 жовтня 2021 року в справі № 279/5407/20 (провадження № 61-8744св21) зазначено, що електронна адреса - адреса електронної пошти, що складається з ідентифікатора, позначки «@» та доменного імені. При цьому ідентифікатором для юридичних осіб є ідентифікаційний код юридичної особи, для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - ідентифікаційний номер платника податків - фізичної особи (у разі відсутності ідентифікаційного номера - серія та номер паспорта громадянина). Доменним іменем є ім`я у домені «mail.gov.ua». За таких обставин суд першої інстанції був зобов`язаний надіслати судові рішення у паперовій формі рекомендованим листом або електронним листом на офіційну електронну адресу, зареєстровану в Системі, чого зроблено не було. Докази вручення оскаржуваного рішення ОСОБА_3 в матеріалах справи відсутні. Таким чином апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку, що доставка судового рішення електронним листом на особисту електронну пошту ОСОБА_3 є врученням такого рішення, тому дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження».
Аналіз матеріалів справи свідчить, що:
ухвалою Львівського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 (а. с. 49);
в ухвалі Львівського апеляційного суду від 08 жовтня 2021 року вказано, що справу призначено до розгляду на 16 год. 00 хв. 23 листопада 2021 року в приміщенні Львівського апеляційного суду та про дату, час та місце розгляду справи повідомити учасників справи (а. с. 52);
в оскарженій постанові Львівського апеляційного суду 23 листопада 2021 року зазначено, що «в судове засідання апеляційного суду інші учасники справи, окрім представника позивача, не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому, відповідно до вимог частини другої статті 372 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом у їхній відсутності» (а. с. 84 - 88);
даних про направлення засобами поштового зв`язку ОСОБА_2 судової повістки-повідомлення на 23 листопада 2021 року 16 год. 00 хв. (а. с. 54) та про її отримання матеріали не містять;
в заяві про зміну заходів забезпечення позову (а. с. 19), в апеляційній скарзі на ухвалу суду першої інстанції (а. с. 37) не вказані будь-які засоби електронного зв`язку ОСОБА_2 чи її представника Кравчук П. І. ;
судова-повістка-повідомлення представнику ОСОБА_2 - Кравчуку П. І. на 23 листопада 2021 року 16 год. 00 хв. була відправлена на електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 55).
За таких обставин, ОСОБА_2 не було належним чином повідомлено про розгляд справи судом апеляційної інстанції 23 листопада 2021 року.
Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення (частина четверта статті 401 ЦПК України).
Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстав для висновку про те, що оскаржена постанова суду апеляційної інстанції постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400 401 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана представником Кравчуком Петром Івановичем , задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Львівського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року втрачає законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков