ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 464/148/15-а
адміністративне провадження № К/9901/32185/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 20.03.2015 (суддя Дулебко Н.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2015 (колегія у складі суддів Костіва М.В., Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.)
у справі № 464/148/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Галицького об`єднаного управлінням Пенсійного фонду України м. Львова
про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 12.01.2015 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова (правонаступник Галицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова) в якому, після уточнення позовних вимог, просив:
- зобов`язати відповідача відповідно до норм ст.ст.50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснити перерахунок державної пенсії, яка не може бути нижчою ніж шість мінімальних пенсій за віком, а також додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної абз.1 ч.2 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 02.10.2014;
- стягнути моральну шкоду за зволікання і несвоєчасний перерахунок і виплату належних коштів.
2. Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 20.03.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2015, у задоволенні позову відмовлено.
3. 06.06.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача на зазначені судові рішення. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.07.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
5. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
6. Ухвалою Верховного Суду від 05.10.2021 Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова замінено правонаступником Галицьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Львова.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова, як непрацюючий пенсіонер, ліквідатор аварії на ЧАЕС у 1987-1990 роках, інвалід ІІІ групи внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та одержувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
8. Позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова із заявою про здійснення перерахунку пенсії відповідно до ст. 50, ст. 54, ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
9. Листом від 25.12.2014 № 13487/11 Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку його пенсії.
10. Відмова мотивована тим, що розмір пенсії обчислено відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
11. 14.06.2011 Розділ VІІ Прикінцеві Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено п. 4, згідно з яким встановлено, що у 2011 році норми і положення, зокрема ст. ст. 49, 50-52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
12. Цей пункт визнано конституційним згідно з рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2011 від 26.12.2011.
13. На реалізацію норм зазначеного Закону Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 06.07.2011 № 745, якою встановлено нові розміри виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
14. Згідно Прикінцевих положень Законів України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» та «Про Державний бюджет України на 2013 рік», було встановлено, що норми і положення, зокрема ст. ст. 49, 50-52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2012 та 2013 роки.
15. Аналогічна правова норма міститься у Законі України «Про Державний бюджет України на 2014 рік».
16. Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
17. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем його права на перерахунок та отримання належної пенсії відповідно до ст. 50, ст. 54 Закону № 796-ХІІ.
18. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що при нарахуванні та виплаті пенсії позивачу у розмірі, встановленому Постановою № 745 та Постановою № 1210, діяв згідно чинного законодавства.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що починаючи з 03.08.2014, розміри пенсій, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обмежуються вимогами Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 в редакції Закону України від 31.07.2014.
Отже, є два закони - Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 в редакції Закону України від 31.07.2014, які мають однакову юридичну силу, але по різному встановлюють розмір пенсій особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
20. За висновком суду першої інстанції, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах, суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
21. Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 в редакції Закону України від 31.07.2014 прийнятий пізніше, є чинним та не визнавався неконституційним, а тому його норми мають пріоритет над нормами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
22. Також, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено наявність заподіяння моральної шкоди відповідачем УПФ у Галицькому районі м. Львова протиправними діями.
23. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зазначає про відсутність практики, коли наступний у часі акт скасовує попередній правовий акт.
24. Скаржник зазначає, що в ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено скільки має становити мінімальна пенсія. Постанова Кабінету Міністрів України не може відмінити конкретні статті Закону, тому що закон має вищу юридичну силу.
25. Крім того, позивач посилається на наявність правових підстав для відшкодування йому моральної шкоди за несвоєчасний перерахунок та виплату відповідачем належних йому коштів.
26. 24.07.2017 від відповідача до суду надійшли заперечення на касаційну скаргу, у яких останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
27. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
28. Ключовим питанням у цій справі є наявність правових підстав для проведення перерахунку пенсії (основної та додаткової) позивача відповідно до ст. 50, ст. 54, ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
29. Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді.
30. Зокрема, у постанові від 11.12.2018 у справі № 709/1605/17, Верховний Суд зазначив наступне:
«Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (у редакції, чинній до 3 серпня 2014 року) не передбачалось обмежень щодо застосування статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, з 1 січня 2014 по 2 серпня 2014 року включно, під час визначення розміру пенсії застосуванню підлягали положення статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210.
У відповідності до пункту 3 статті 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, проведення політики у сфері соціального захисту.
Згідно з бюджетними призначеннями Кабінет Міністрів України встановлює розмір окремих видів компенсацій і допомог, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Із набуттям чинності Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру виплат передбачених, зокрема, статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи викладене, виплачуючи позивачу пенсію та доплати у порядку та розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідач діяв правомірно».
31. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається, та, відповідно, який спростовує доводи скаржника.
32. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що зміни в редакції Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не визнані Конституційним Судом України неконституційними, а тому є чинними та обов`язковими для виконання.
33. Отже, враховуючи вищезазначені висновки Верховного Суду, та те, що позивач просив зобов`язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії саме з 02.10.2014, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що нарахування і виплати пенсії позивачу відповідають нормам чинного законодавства.
34. Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди за зволікання та несвоєчасний перерахунок і виплату належних позивачу коштів, то колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині вимог з огляду на результат касаційного розгляду справи.
35. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами оскаржуваних рішень і погоджується з їхніми висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.
36. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 КАС України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Сихівського районного суду м. Львова від 20 березня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2015 року у справі № 464/148/15-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб