№ 464/7068/14-ц - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

12 березня 2020 року

м. Київ

справа № 464/7068/14

провадження № 61-40646св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 07 серпня 2017 року у складі судді Гирич С. В. та постанову Апеляційного суду Львівської області від 05 липня 2018 року у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання факту проживання в приміщеннях будинку АДРЕСА_1 та користування господарськими будівлями за цією адресою, та про визнання її співвласником садиби за вказаною адресою.

У серпні 2017 року представник позивача - ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про застосування заходів забезпечення позову, у якій просив накласти арешт на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заборону відчуження, знищення житлового будинку, господарських будівель та споруд, садиби та земельної ділянки, що знаходиться за вказаною адресою.

Заява мотивована тим, що між сторонами існує спір з приводу права власності на садибу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім того, ОСОБА_4 розпочато здійснення будівельних робіт, щодо демонтажу погребу. Такі дії відповідача можуть ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, а тому просила заяву задовольнити.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 01 серпня 2017 року заяву ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 задоволено частково. Заборонено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснювати відчуження нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та здійснювати будь-які дії щодо реконструкції чи знищення житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . У задоволенні решти вимог заявника - відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що між сторонами існує спір з приводу права власності на садибу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та факту проживання позивача у вказаній садибі, відповідачі як власники майна мають реальну можливість відчужити спірне майно. Окрім того, ОСОБА_1 стверджувала, що ОСОБА_4 розпочато реконструкцію споруд, що може потягти за собою їх знищення, що ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 05 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення. Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 01 серпня 2017 року залишено без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір щодо нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , колегія суддів погодилась з висновком суду першої інстанції про необхідність забезпечення позову в цій справі у визначений судом спосіб, оскільки він не виходить за межі предмета позову в даній справі і забезпечить виконання або не допустить утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у разі вчинення відповідачами дій по відчуженню, знищенню та/або зміні існуючого на час вирішення спору стану спірного майна, права на яке заявляє позивач, відповідно до змісту вимог позовної заяви.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 01 серпня 2017 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 05 липня 2018 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої ністанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції.

У грудні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що застосування забезпечення позову у цій справі судом першої інстанції здійснено з порушенням вимог статті 152 ЦПК України, оскільки таке забезпечення позовних вимог не є співмірним із заявленими позовними вимогами у цій справі.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ОСОБА_4 у якому вона просила залишити вказану касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У липні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання факту проживання в приміщеннях будинку АДРЕСА_1 та користування господарськими будівлями за цією адресою, та про визнання її співвласником садиби за вказаною адресою.

У серпні 2017 року представник ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, садибу та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , та заборони відповідачам та будь-яким третім особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження, знищення тощо вказаного нерухомого майна за цією адресою.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 01 серпня 2017 року заяву ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 задоволено частково. Заборонено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснювати відчуження нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та здійснювати будь-які дії щодо реконструкції чи знищення житлового будинку, господарських будівель та споруд, що за адресою: АДРЕСА_1 . У задоволенні решти вимог заявника відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_4 звернулась до апеляційного суду із апеляційною скаргою.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої та третьої статті 151 ЦПК України 2004 року, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 152 ЦПК України 2004 року, одним із видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії.

У відповідності до частини третьої статті 152 ЦПК України 2004 року, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України 2004 року, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову суди дійшли обґрунтованого висновку про необхідність забезпечення позову у цій справі у визначений судом спосіб, оскільки він не виходить за межі предмета позову у цій справі і забезпечить виконання або не допустить утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у разі вчинення відповідачами дій по відчуженню, знищенню та/або зміні існуючого на цей час стану спірного майна, права на яке заявляє позивач, відповідно до змісту вимог позовної заяви.

Доводи касаційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм процесуального права і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій- без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 07 серпня 2017 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 05 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович