ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 465/4958/17

провадження № 61-8880св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та ухвали суду першої інстанції

29 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просила визнати договір дарування житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 65,5 кв. м, укладений 29 грудня 2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , недійсним.

Ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 27 липня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що справа неодноразово призначалася до розгляду, сторони належним чином та у встановлені нормами ЦПК Українистроки, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи. У судове засідання, призначене на 27 липня 2022 року, позивач вкотре не з`явилася, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки до суду не повідомила. Отже, суд вичерпав наявні у нього можливості забезпечити явку позивача в судові засідання.Представник відповідачки звернувся на адресу суду з заявою, згідно з якою просить позов залишити без розгляду у зв`язку із зловживанням позивачем процесуальними правами.

Позовна заява залишається судом без розгляду за таких умов у сукупності: належного повідомлення позивача про час і місце проведення судового розгляду; позивач повторно не з`явився в судове засідання; від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Заборона зловживання правом передбачена також у статті 13 ЦК України. Разом з цим, позивач (представникпозивача), будучи ініціатором цього судового провадження, маючи інформацію про дату час та місце судового засідання, в судові засідання не з`являються.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 27 липня 2022 року скасовано. Направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що розгляд справи неодноразово відкладався судом. Два останні судові засідання в даній справі призначені на 24 травня 2022 року та на 27 липня 2022 року. Однак, 24 травня 2022 року розгляд справи не здійснювався, що підтверджується відповідною довідкою суду (а. с. 157 том 2), і відомостей про повідомлення чи виклик учасників справи в судове засідання, призначене на 24 травня 2022 року, немає.

Перед цим, у визначені судом дати, а саме: 01 жовтня 2021 року, 04 листопада 2021 року, 21 січня 2022 року розгляд справи також не здійснювався, що підтверджується довідками суду (а. с. 154, 155, 156 том 2), і відомостей про повідомлення чи виклик учасників справи в судові засідання на вказані дати немає.

27 лютого 2020 року адвокат Смолинець Я. І. подав до суду заяву про вступ у справу, як представника позивача, вказавши офіційну адресу електронної пошти та адресу для кореспонденції: АДРЕСА_2 (а. с. 110-135 том 2). Суд першої інстанції позивача ОСОБА_1 через її представника - адвоката Смолинця Я. І. за вказаною в заяві адресою жодного разу не повідомляв, а в останнє судове засідання, призначене на 27 липня 2022 року, суд повідомив позивача за допомогою смс-повідомлення (а. с. 158 том 2), надіславши його по номеру телефона попереднього представника, однак, заяви позивача про повідомлення її у такий спосіб в матеріалах справи немає.

Таким чином, про два останні судові засідання позивач не була належним чином повідомлена, в тому числі через представника - адвоката Смолинця Я. І., а тому неявку позивача в останнє судове засідання не можна визнати повторною. Відтак у суду першої інстанції не було визначених процесуальним законом підстав для залишення позову без розгляду.

Аргументи учасників справи

12 червня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач протягом розгляду справи будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, у тому числі два останні судові засідання, не з`являлася до суду без поважних причин, про розгляд справи у її відсутності заяви не подавала, тому правильним є висновок суду першої інстанції про залишення позову без розгляду.

Апеляційний суд при розгляді апеляційної скарги не звернув увагу на те, що у матеріалах справи міститься подана позивачем заява (повідомлення) від 15 листопада 2018 року (а. с. 18 том 2), в якій позивач зазначила номер телефона, який дозволяє отримувати електронні повідомлення у формі SMS. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу звертав увагу на зазначені обставини, проте апеляційний суд не дав відповіді на доводи відповідача, що позивач дала згоду на отримання судових повісток, повідомлень в електронній формі, вказавши для цього номер мобільного телефону. У справі є довідка про доставку смс-повідомлення на номер позивача про виклик до суду на 27 липня 2022 року.

Апеляційний суд порушив частину третю статті 89 ЦПК України, статтю 6 Конвенції та не врахував правові позиції Верховного Суду у постановах від 20 грудня 2018 року у справі № 924/70/18, від 28 березня 2018 року у справі № 520/8073/16-ц, від 26 жовтня 2022 року у справі № 666/6309/13-ц, від 10 листопада 2022 року у справі № 440/222/19, від 31 січня 2023 року у справі № 693/812/21, від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17.

Позивач зловживала своїми правами, систематично не з`являлася в судові засідання, будучи належно повідомленою про розгляд справи. Крім цього, у спірній квартирі відповідачка проживає разом зі своєю малолітньою дитиною. Іншого житла вони не мають. Вже було залишено без розгляду аналогічний її позов у справі № 465/6745/17.

Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 28 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.

В зазначеній ухвалі вказано, що доводи містять підстави передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

Позиція Верховного Суду

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша та п`ята статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, зокрема, належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (стаття 211 ЦПК України).

Згідно з частиною тринадцятою статті 128 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з пунктом 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73 (який був чинним на час розгляду справи судом першої інстанції), текст судової повістки може бути надісланий судом Учаснику SMS-повідомленням лише після подання ним до суду заявки про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом роздруковування та заповнення Учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21) вказано, що «залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19 тощо».

Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 20 травня 2021 року у справі № 522/13928/15 (провадження № 61-2134св21), від 18 серпня 2021 року у справі № 495/9414/15-ц (провадження № 61-5230св21), від 10 лютого 2022 року в справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 (провадження № 61-2956св22).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 березня 2019 року в справі № 201/6092/17 (провадження № 61-48215св18) вказано, що «у матеріалах справи міститься довідка про доставку SMS (а. с. 114), згідно якої ОСОБА_5 було доставлено SMS-повідомлення про судове засідання, призначене на 25 липня 2018 року на 12 год 25 хв. Проте ця довідка не може вважатися доказом належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання, оскільки згідно пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом Учаснику SMS-повідомленням лише після подання ним до суду заявки про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом роздруковування та заповнення Учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України. У матеріалах справи відсутня заява ОСОБА_5 про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 липня 2023 року у справі № 495/6258/20 (провадження № 61-3992св23) вказано, що «можливість повідомлення учасника справи, зокрема, за допомогою засобів мобільного зв`язку передбачена у частинах дев`ятій, тринадцятій статті 128 ЦПК України. Відповідно суд може повідомляти учасника справи про розгляд справи з використанням засобів мобільного зв`язку шляхом надіслання текстових повідомлень виключно за наявності відповідної письмової заяви такого учасника справи. Проте, у справі, що переглядається, у суду апеляційної інстанції не було умов, передбачених частинами дев`ятою, тринадцятою статті 128 ЦПК України, для застосування такого способу сповіщення ОСОБА_2 про апеляційний розгляд, адже ЦПК України не передбачає термінової необхідності у розгляді цієї справи та в матеріалах справи немає відповідної заяви про виклик відповідача до суду за допомогою засобів мобільного зв`язку. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 666/6309/13-ц (провадження № 61-1121св22), від 10 листопада 2022 року у справі № 440/222/19 (провадження № 61-8993св22) та від 31 січня 2023 року у справі № 693/812/21 (провадження № 61-11611св22)».

Аналіз матеріалів справи свідчить, що:

підставою для залишення позову без розгляду, суд першої інстанції зазначив на повторну неявку позивача в судове засідання (24 травня 2022 року та 27 липня 2022 року) належним чином повідомленої про час та місце розгляду справи;

згідно з довідкою від 24 травня 2022 року, складеною секретарем судових засідань, розгляд справи відкладений на 27 липня 2022 року у зв`язку з чергуванням судді (а. с. 157 том 2);

згідно з довідкою про доставку смс-повідомлення ОСОБА_1 05 липня 2022 року доставлено повідомлення про виклик до суду на 27 липня 2022 року 11:30 год (а. с. 158 том 2). Інших документів, які б підтверджували судові виклики учасників справи, зокрема на 24 травня 2022 року та 27 липня 2022 року, матеріали справи не містять.

За таких обставин апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки у нього не було визначених процесуальним законом підстав для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, постанову апеляційного суду - без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

Д. А. Гудима

П. І. Пархоменко