ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №465/7254/21
адміністративне провадження № К/990/15800/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2022 року (головуючий суддя - Шинкар Т.І., судді: Обрізко І.М., Сеник Р.П.)
у справі №465/7254/21
за позовом ОСОБА_1
до поліцейського відділу поліції № 3 (м. Пустомити) Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП у Львівській області Даціва Мар`яна Ігоровича
про визнання протиправною та скасування постанови.
I. ПРОЦЕДУРА
1. У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- зупинити виконання постанови серії ЕАО №4690237 від 26 серпня 2021 року на час розгляду справи у суді;
- визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАО №4690237 від 26 серпня 2021 року;
- визнати дії поліцейського відділу поліції №3 (м. Пустомити) Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області Даціва Мар`яна Ігоровича про притягнення до адміністративної відповідальності протиправними;
- стягнути судові витрати.
2. Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 листопада 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про часткове задоволення позовних вимог.
Скасовано постанову серії ЕАО №4690237 від 26 серпня 2021 року та закрито справу про адміністративне правопорушення.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. 12 квітня 2022 року позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у вигляді компенсації за відрив від звичайних занять у розмірі 3 886,74 грн та надав відповідний розрахунок суми.
5. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі.
6. Позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду.
7. Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
8. Відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів в обґрунтування компенсації за відрив від звичайних занять, тобто не надав доказів, які саме звичайні заняття були ним заплановані та не здійснені у зв`язку з підготовкою процесуальних документів у справі.
9. Позивач у касаційній скарзі звертав увагу на те, що у поданій заяві він навів перелік робіт, які були заплановані, але не виконані, а вказаний час був затрачений для того, щоб опрацювати законодавчу базу, провести аналіз судової практики, скласти позовну заяву, апеляційну скаргу та подати необхідні процесуальні документи, включаючи час на підготовку до розгляду справи, витрати часу на добирання до суду та в зворотному напрямку. Такий час був втрачений безповоротно, проте міг би бути використаний на те, щоб погодувати домашню птицю, кролів, почистити приміщення і клітки, в яких вони утримуються, заготовити корми, попрацювати в саду, приготувати страви, прибрати у будинку.
10. Одночасно робити заплановані справи та здійснювати підготовку до розгляду адміністративної справи він не міг.
11. Вважає подану заяву обґрунтованою та такою що містить необхідні докази.
12. Відзив на касаційну скаргу відповідач не надіслав.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.
14. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині третій статті 328 КАС України, та посилання позивача на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
15. На стадії касаційного провадження спірним є питання обґрунтованості заяви про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення компенсації за відрив від звичайних занять.
16. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права необхідно вказати таке.
17. Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
18. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (пункт 5 частини третьої статі 132 КАС України).
19. Відповідно до частини другої статті 135 КАС України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та її законному представнику сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати.
Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов`язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
20. Відповідно до пункту 3 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» компенсація в адміністративних справах за відрив від звичайних занять - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, її представникові у зв`язку з явкою до суду обчислюється пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати особи і не може перевищувати її розмір, обчислений за фактичні години відриву від звичайних занять.
21. Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що якщо сторона, на користь якої ухвалено рішення, не працює і не має самостійного доходу, має право одержати компенсацію за відрив від звичайних занять.
22. За загальним правилом, відшкодуванню стороні, на користь якої ухвалено рішення, підлягають лише витрати, які є документально підтвердженими та безпосередньо пов`язаними із реалізацією особою права на захист шляхом звернення до суду.
23. Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
24. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 72 КАС України).
25. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 73 КАС України).
26. Установивши що позивач не надав належних і допустимих доказів відриву від звичайних занять, які саме заняття були ним заплановані проте не здійснені у зв`язку зі зверненням до суду, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
27. У касаційній скарзі позивач знову наводить розрахунок компенсації, вказуючи кількість затрачених годин на підготовку та написання позовної заяви та апеляційної скарги, їх роздрук, вчинення інших процесуальних дій, проте не надає та не зазначає відповідних доказів, які б свідчили та підтверджували затрачений ним час, який у свою чергу був запланований на здійснення звичайних занять.
28. Таким чином, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновком суду апеляційної інстанції. Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують.
29. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
30. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 350 356 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2022 року у справі №465/7254/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
О.А. Губська
О.В. Калашнікова,
Судді Верховного Суду