ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2020 року
м. Київ
справа №466/2134/16-а
адміністративне провадження №К/9901/2134/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Єзерова А.А.,
розглянув в попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Личаківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова
на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11.08.2017 (суддя Кедик М.В) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 (колегія у складі суддів Затолочного В.С., Бурновської Н.В., Матковської З.М.)
у справі №466/2134/16-а
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 29.02.2016 ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова (далі - УПФУ в Шевченківському районі), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії.
2. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 07.07.2016 адміністративну справу № 466/2134/16-а за позовом ОСОБА_1 до УПФУ в Шевченківському районі м. Львова про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії передано на розгляд Львівського окружного адміністративного суду за предметною підсудністю.
3. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11.08.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017, адміністративну справу № 466/2134/16-а за позовом ОСОБА_1 до УПФУ в Шевченківському районі, ГУ ПФУ про визнання протиправним рішення та зобов`язання поновити виплату пенсії передано за предметною підсудністю до Шевченківського районного суду міста Львова.
4. 22.12.2017 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Личаківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11.08.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 .
5. У касаційній скарзі скаржник із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та повернути справу для продовження розгляду до Львівського окружного адміністративного суду.
6. Ухвалою Верховного Суду від 02.02.2018 відкрито провадження у справі. Відзив від Позивача не надходив.
7. Скаржник у касаційні скарзі зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права, дійшли неправильних висновків.
8. Покликається на те, що судами безпідставно не взято до уваги доводів заявника про те, що предметом оскарження є відповідь УПФУ в Шевченківському районі, яка надана в порядку Закону України «Про звернення громадян», що в силу дії ст. 18 КАС України не належить до предметної підсудності Шевченківського райсуду м. Львова.
IІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм процесуального права та дійшов таких висновків.
10. Судами попередніх інстанцій встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що Позивач просить визнати протиправним рішення від 17.07.2015 №Ш-88 УПФУ в Шевченківському районі про відмову у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.08.2014 по червень 2015 року та зобов`язати УПФУ в Шевченківському районі та ГУ ПФУ поновити виплату пенсії за період з 01.08.2014 по 30.04.2016 ОСОБА_1 .
11. Відповідно до ст. ст. 18 19 20 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних судових рішень) встановлено предметну, територіальну та інстанційну підсудність.
12. Предметна підсудність визначає компетенцію різних ланок судової системи по розгляду адміністративних справ по першій інстанції залежно від предмета спору або суб`єктного складу сторін спірних правовідносин. Таке розмежування компетенції судових органів обумовлюється міркуваннями публічно-правового характеру стосовно найкращої організації судової влади - щоб створити для осіб, які потребують судового захисту, найбільш сприятливі умови для участі в судочинстві, для залучення всіх заінтересованих осіб і доказів у справі.
13. Пунктом 4 ч. 1 ст. 18 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних судових рішень) встановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
14. З аналізу вищенаведених норм КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних судових рішень), а також із назви самої статті «Предметна підсудність адміністративних справ» вбачається, що визначальним при з`ясуванні компетентного суду для розгляду і вирішення спору має бути предмет позову.
15. Апеляційним судом встановлено, що між Позивачем і відповідачами наявний спір, який виник з приводу поновлення виплати пенсії Позивачу.
16. Отже, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо передачі адміністративної справи № 466/2134/16-а за позовом ОСОБА_1 до УПФУ в Шевченківському районі, ГУ ПФУ про визнання протиправним рішення та зобов`язання поновити виплату пенсії за предметною підсудністю до Шевченківського районного суду міста Львова.
17. Посилання Відповідача на те, що Позивач фактично оскаржує відповідь УПФУ в Шевченківському районі, надану в порядку Закону України «Про звернення громадян», а не рішення, дії чи бездіяльність, пов`язані з пенсійними виплатами, не узгоджується з матеріалами справи, оскільки з позовних вимог прямо вбачається, що предметом спору у справі, яка розглядається, є саме відмова відповідачів поновити виплату пенсії Позивачу.
18. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
19. Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки судів. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.
20. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
21. З урахуванням вищезазначеного колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди попередніх інстанцій прийняли рішення у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цього не спростовують, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
22. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Личаківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11.08.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 у справі №466/2134/16-а - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб