ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2025 року

м. Київ

справа № 480/1045/23

адміністративне провадження № К/990/48933/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №480/1045/23

за позовом ОСОБА_1

до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пулинець Богдан Анатолійович,

на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року

(головуюча суддя: Осіпова О.О.)

і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2024 року (головуючий суддя: Любчич Л.В., судді: Присяжнюк О.В., Спаскін О.А.).

УСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, в якій просить:

- визнати протиправним не нарахування та не виплату ОСОБА_1 НОМЕР_2 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», додаткову винагороду в розмірі: 70 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць у період з 1 вересня до 31 грудня 2022 року;

- зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», додаткову винагороду в розмірі: 70 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 1 вересня до 31 грудня 2022 року.

2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що він проходить військову службу у НОМЕР_4 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України. У спірний період позивач безпосередньо приймав участь у бойових діях та забезпечував здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Начальнику НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України подавалися відповідні рапорти про встановлення додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стриманні збройної агресії, перебуваючи в безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Однак, виплата додаткової винагороди, яка визначена Постановою №168, відбувалась із порушенням вимог чинного законодавства, адже виплачувалась не в повному обсязі, а саме не в розмірі: 100000 грн з розрахунку на місяць, а лише 30 000 грн.

Позивач вважає, що така бездіяльність відповідача порушує його право на отримання грошового забезпечення , у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

3.Відповідач позовні вимоги не визнав. Вказує, що у спірний період позивач отримував у повному обсязі додаткову винагороду в розмірі: 30000 грн в незалежності від виконання ним бойових (спеціальних) завдань, пов`язаних із безпосередньою участю у бойових діях чи під час безпосереднього зіткнення з противником.

Зазначає, що додаткова винагорода збільшується до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Враховуючи, що позивачем у спірний період безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримуванні збройної агресії безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів не здійснювалась, тому у відповідача відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачу збільшеної додаткової винагороди за спірний період, просить в задоволенні позову відмовити.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанції

4. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2024 року, відмовлено у задоволенні позову.

Прийняте рішення суди попередніх інстанцій мотивували відсутністю доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, що давало би йому право на отримання додаткової винагороди до 100000 грн відповідно до пункту 1 Постанови №168.

5. Суд апеляційної інстанції також зауважив, що подані рапорти з додатками, у вигляді списку персоналу, начальника НОМЕР_5 відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_2 про виплати у спірний період додаткової винагороди в розмірі з розрахунку 70 000,00 грн на місяць пропорційно часу проходження служби за вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року з проханнями встановити військовим, зокрема ОСОБА_1 додаткову винагороду за відповідні місяці за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримання збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не є безумовною підставою для виплати збільшеної додаткової винагороди, з огляду на те, що підтвердженням права на отримання винагороди є сукупність таких документів, як бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій, рапорт.

Сам факт проходження позивачем служби у НОМЕР_4 прикордонному загоні не може безспірно свідчити про виконання військовослужбовцем бойових завдань, визначених пунктом 2 Наказу № 392-АГ від 30 липня 2022 року.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу збільшеної додаткової винагороди згідно з Постановою №168 за період з 1 вересня до 31 грудня 2022 року.

Короткий зміст касаційної скарги і відзиву

6. Не погоджуючись з указаними судовими рішеннями, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, адвокат Пулинець Б.А. який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження представник позивача послався на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - "КАС України").

Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій дійшли неправильного висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року № 392-АГ та від 9 грудня 2022 № 628-АГ.

Отож, за висновком скаржника, у зв`язку з відсутністю протягом спірного періоду (з 1 вересня 2022 року до 31 грудня 2022 року) порядку та умов виплати додаткової винагороди, установленої пунктом 1 Постанови № 168, єдиним чинним нормативно-правовим актом, яким визначалися підстави, порядок та умови виплати відповідачем означеної додаткової винагороди була сама Постанова № 168.

Виходячи з аналізу норм пункту 1 Постанови № 168, ОСОБА_1 уважає, що він набув право на виплату додаткової винагороди збільшеної до 100000 грн, тому як безпосередньо несе службу в прикордонній комендатурі швидкого реагування, яка розташована в селі Гриценкове і згідно довідки від 31 жовтня 2022 року № 345/1 входить до складу Миколаївської сільської ради Сумського району, яка своєю чергою відповідно до наказу Мінреінтеграції від 25 квітня 2022 року № 75 відноситься до району ведення воєнних (бойових) дій.

У період з 1 вересня до 31 грудня 2022 року НОМЕР_3 прикордонний загін Держприкордонслужби визнаний таким, що брав участь у бойових діях в районі ведення бойових дій.

Подані рапорти про встановлення додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримані збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів щодо позивача.

Також, касаційна скарга, як указує скаржник, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо реалізації права військовослужбовців Держприкордонслужби на збільшену додаткову винагороду на період дії воєнного стану, передбачену Постановою №168.

7. Представник НОМЕР_1 прикордонного загону Держприкордонслужби подав відзив на касаційну скаргу, в якому наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Свою позицію відповідач аргументує тим, що позивач в період з вересня до грудня 2022 року не довів свою участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримані збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, що дає йому право на виплату додаткової винагороди передбаченої Постановою № 168.

8. Ухвалою від 14 січня 2025 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

9. Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2025 року закінчено підготовку цієї справи до касаційного розгляду і призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. ОСОБА_1 проходить військову службу у НОМЕР_4 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії - інструктора 1 мобільної групи відділення інспекторів прикордонної служби 2 прикордонної застави 12 відділу прикордонної служби прикордонної комендатури швидкого реагування.

11.Відповідно до розрахункових листів за період з вересня до грудня 2022 року ОСОБА_1 не виплачувалася додаткова винагорода, яка визначена Постановою № 168 в розмірі: 100 000 грн з розрахунку на місяць, а лише 30 000 грн.

12. Рапортами від 22 листопада 2022 року, від 30 листопада 2022 року, від 21 грудня 2022 року, начальник НОМЕР_6 відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_3 клопотав перед начальником протитанкової застави прикордонної комендатури швидкого реагування майором ОСОБА_4 щодо виплати винагороди для сержанта ОСОБА_1 у розмірі: 70000 грн пропорційно із розрахунку на місяць.

13. Підставами для цього слугували - наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України 28 лютого 2022 року № 168», бойові розпорядження командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 4 липня 2022 року № 116/ОТУ ІНФОРМАЦІЯ_1 /2015 (гриф), від 25 липня 2022 року № 116/ОТУ ІНФОРМАЦІЯ_1 /2620 (гриф), від 27 вересня 2022 року № 116/ОТУ Суми/4625 (гриф), бойові розпорядження начальника 5 ПРИКЗ від 1 серпня 2022 року № 311 (гриф), від 27 вересня2022 року № 313 (гриф), бойове розпорядження командира НОМЕР_7 обр Тро від 1 липня 2022 року № 273 дск, від 5 липня 2022 року № 301 дск.

14. Оскільки відповідач не виплатив додаткову винагороду, встановлену Постановою № 168, за період участі у бойових діях, за спірний період в розмірі:70 000 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ

15. За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" від 3 квітня 2003 року №661-IV Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

16. Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

17. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII, дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

18. У частині другій статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

19. Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

20. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

21. У пункті 1 цієї постанови Уряд установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі: 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

22. Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168 додаткова винагорода в розмірі: 30000 гривень на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

23. Водночас реалізація зазначених приписів постанови Кабінету Міністрів України №168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах, враховуючи, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року №558, не врегульовувала цих питань.

24. 30 липня 2022 року Адміністрація Держприкордонслужби, посилаючись на пункт 2-1 Постанови №168, видала наказ №392-/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168", який був уведений в дію з 1 серпня 2022 року.

25. Пункт 2 цього наказу визначав вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю Держприкордонслужби право на збільшення додаткової винагороди до 100000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу його безпосередньої участі:

1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;

2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;

3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;

6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;

7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;

8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.

26. У пункті 4 наказу №392-/0/81-22-АГ встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

1) бойового наказу (бойового розпорядження);

2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;

3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Згідно з пунктом 5 наказу №392-/0/81-22-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).

Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 наказу).

У довідках, передбачених цих пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу).

27. Відповідно до пункту 10 наказу №392-/0/81-22-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій.

Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.

28. Відповідно до пункту 11 наказу №392-/0/81-22-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України (абзац перший пункту 11 наказу).

Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупування військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу (абзац другий пункту 11 наказу).

29. Згідно з пунктом 12 наказу №392-/0/81-22-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).

До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.

30.З аналізу наведених норм законодавства випливає, що військовослужбовцям Держприкордонслужби на період дії воєнного стану щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі: 30 000 грн, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

31. Відповідаючи на поставлені перед судом касаційної інстанції питання, колегія суддів враховує, що Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2023 року у справі №200/193/23 сформував висновок щодо питання застосування наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ, у контексті визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої Постановою №168.

32.Суди попередніх інстанцій рішення про відмову у задоволенні позову мотивували відсутністю доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, що давало би йому право на отримання додаткової винагороди до 100 000 грн відповідно до пункту 1 Постанови №168.

33. Втім, цей висновок судів першої й апеляційної інстанцій є передчасними і таким, що ґрунтується на неповністю установлених обставинах справи, які у своїй сукупності не дають достатніх підстав для належної оцінки правомірності оскаржуваної бездіяльності відповідача.

34. У цьому контексті Суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 4 наказу №392-/0/81-22-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах, а відповідно до пункту 3 наказу №628/0/81-22-АГ перелік підтверджуючих документів допускає альтернативність і не зведений винятково до їхньої сукупності.

35. Роблячи висновок про відсутність документів для підтвердження фактів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення відповідних заходів у спірний період, без відповіді так і залишилося питання, з якого власне й виник спір, що спонукав позивача звернутися з цим позовом до суду. Йдеться про те, які саме завдання і де (на якому напрямку) виконував позивач, перебуваючи на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії - інструктора 1 мобільної групи відділення інспекторів прикордонної служби 2 прикордонної застави 12 відділу прикордонної служби прикордонної комендатури швидкого реагування у НОМЕР_4 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України упродовж всього спірного періоду та чим це підтверджується.

36.У вимірі цієї справи Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що сам факт дислокації служби позивача у спірні періоди в Сумській області не виключає можливість виконання позивачем (у даному випадку інспектора прикордонної служби 3 категорії - інструктора 1 мобільної групи) відповідних завдань які у свою чергу є підставою для отримання останнього додаткової винагороди пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

37. Тобто, якщо позивач протягом періоду, щодо якого виник спір, проходив військову службу, у НОМЕР_4 прикордонному загоні, але не виконував бойових завдань чи інших завдань, які в розумінні пункту 1 Постанови №168 дають підстави для виплати додаткової винагороди у (збільшеному) розмірі до 100000 грн, то які завдання він у такому разі виконував протягом цього часу та/або де проходив службу у цей час.

38.Держава не може відмовити особі у виплатах, якщо існують чинні законодавчі норми, які передбачають такі виплати, а особа відповідає умовам, що висуваються цими нормами для проведення таких виплат. Для цього суди мають перевірити чи існують норми, які передбачають виплату, а також чи відповідає особа умовам, для проведення таких виплат.

39.Поряд з цим, суд першої інстанції не перевірив доводи позивача про те, що він виконував бойові завдання протягом спірного періоду у зоні бойових дій та не витребував у відповідача рапорти які подавались начальнику НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про встановлення додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримані збройної агресії, перебуваючи в безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

40.В свою чергу роблячи висновок про недостатність наявних документів для підтвердження фактів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення відповідних заходів у спірний період, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки рапортам (які надав позивач разом з апеляційною скаргою) начальника НОМЕР_6 відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_5 , від 22 листопада 2022 року, від 30 листопада 2022 року, від 21 грудня 2022 року, щодо виплати винагороди для сержанта ОСОБА_1 у розмірі: 70000 грн пропорційно із розрахунку на місяць, підставам складання цих рапортів.

41. Невідповідності цих доказів критеріям належності, достовірності та допустимості, визначених статтями 73-75 КАС України, суди попередніх інстанцій не встановили.

42. Оцінка таких рапортів має істотне значення для правильного вирішення цього спору, позаяк згідно з пунктом 4 наказу №392-/0/81-22-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах, а відповідно до пункту 3 наказу №628/0/81-22-АГ перелік підтверджуючих документів допускає альтернативність і не зведений винятково до їхньої сукупності.

43. У цьому контексті Суд нагадує, що за правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

44.Натомість порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.

45.Ухвалюючи оскаржені судове рішення, суди першої й апеляційної інстанцій неправильно застосували норми права, що регулюють спірні правовідносини, у зв`язку із чим дійшли передчасного висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

46. Внаслідок неправильного застосування норм матеріального права суди попередніх інстанцій не дослідили об`єктивно весь комплекс доказів, необхідний для підтвердження або спростування правомірності оскаржуваної бездіяльності відповідача; не виконали вимоги процесуального закону щодо всебічного й повного дослідження доказів; не надали відповідей на всі ключові аргументи сторін, що є порушенням статей 9 242 308 КАС України.

47. Тому колегія суддів констатує, що висновки судів попередніх інстанцій є передчасними і такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, які мають значення для вирішення справи, а оцінка доказів здійснена без дотримання положень статті 90 КАС України та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Оскаржені судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності й обґрунтованості, встановленим статтею 242 КАС України.

48. Натомість суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів та не може встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені в оскаржуваних судових рішеннях.

49. З огляду на викладене Суд дійшов висновку про наявність підстав для нового розгляду справи.

50. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

51.Згідно з частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

52.Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

53. Зважаючи на викладене касаційну скаргу належить задовольнити частково, а судові рішення слід скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку вказаним обставинам й аргументам сторін та, у залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

54. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пулинець Богдан Анатолійович, задовольнити частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2024 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Сумського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………

……………………………

…………………………….

Н.М. Мартинюк

А.Г. Загороднюк

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду