ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2023 року

м. Київ

справа №480/10702/21

адміністративне провадження № К/990/2768/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Єресько Л. О., Загороднюка А. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії внутрішніх справ, третя особа - Міністерство оборони України в особі Департаменту військової освіти і науки, про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2023 (колегія суддів у складі: Пилипенко О. Є., Глущенко Я. Б., Шелест С. Б.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та історія справи

25.10.2021 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національної академії внутрішніх справ (далі - відповідач), третя особа: Міністерство оборони України в особі Департаменту військової освіти і науки, про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 08.02.2022 матеріали адміністративної справи № 480/10702/21 за позовом ОСОБА_1 до Національної академії внутрішніх справ, третя особа: Міністерство оборони України в особі Департаменту військової освіти і науки, про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії передано на розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду за підсудністю.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 адміністративний позов задоволено частково.

Короткий зміст оскарженого рішення суду апеляційної інстанцій

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі № 480/10702/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної академії внутрішніх справ, третя особа - Міністерство оборони України в особі Департаменту військової освіти і науки, про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження в даній адміністративній справі, оскільки станом на 11.01.2023 скаржник не усунув недоліків апеляційної скарги та не зазначив поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та не виконав вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2022, якою апеляційну скаргу було залишено без руху з наданням апелянту строку для усунення зазначених недоліків скарги.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із судовим рішеннями суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2023 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги скаржник указує на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки проігнорував подане ним клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження. Крім того, скаржник указав на неврахування апеляційним судом висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, який викладено у постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 140/1549/21.

Позиція інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу представник Міністерства оборони України просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2023 - без змін, указуючи на законність та обґрунтованість оскарженого судового рішення. Зазначено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом та судом. Оскільки апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги та не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд із дотриманням норм процесуального права відмовив у відкритті апеляційного.

Рух касаційної скарги

24.01.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2023.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів: Загороднюка А. Г., Єресько Л. О. - для розгляду даної судової справи.

Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2023 зазначену касаційну скаргу залишено без руху. Скаржнику надано строк у десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до Суду документа про сплату судового збору у розмірі 2684 грн 00 коп. або документів, що підтверджують наявність у позивача пільг щодо сплати судового збору.

Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2023 зазначену касаційну скаргу повторно залишено без руху. Скаржнику надано строк у десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до Суду документа про сплату судового збору у розмірі 2684 грн 00 коп. або документів, що підтверджують наявність у позивача пільг щодо сплати судового збору

Ухвалою Верховного Суду від 21.03.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2023 у справі № 480/10702/21. Витребувано з Чернігівського окружного адміністративного суду справу № 480/10702/21.

Ухвалою Верховного Суду від 06.06.2023 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права та акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим апеляційним судом обставинам справи щодо подання апеляційної скарги та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає таке.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2023 відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на таке.

При вирішенні питання щодо відкриття апеляційного провадження судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення суду першої інстанції в даній справі ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження 05.09.2022.

Відповідно до Довідки про доставку електронного листа, копію оскаржуваного рішення отримано апелянтом 07.09.2022, про що самим апелянтом також вказано в апеляційній скарзі.

Із апеляційною скаргою апелянт звернувся безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду лише 11.11.2022, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх. № 20349.

При поданні апеляційної скарги заяви чи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних причин пропуску такого строку апелянтом подано не було.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено апелянту десятиденний строк з дня вручення даної ухвали, протягом якого мають бути усунуті недоліки апеляційної скарги.

Відповідно до Довідки про доставку електронного листа, копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2022 отримано апелянтом 06.12.2022.

15.12.2022, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх. № 55940, від ОСОБА_1 надійшло клопотання/заява, відповідно до змісту якого апелянтом наголошено, що з апеляційною скаргою останній звернувся 07.09.2022 через свій особистий кабінет в системі «Електронний суд», причини несвоєчасної реєстрації апеляційної скарги відповідними працівниками апарату Шостого апеляційного адміністративного суду позивачу невідомі і таке є порушенням конституційного права на реалізацію доступу до правосуддя, що є неприпустимим згідно сталої практики Європейського суду з прав людини. В указаному клопотанні/заяві ОСОБА_1 просив суд визнати поважними причини пропуску ним строку апеляційного оскарження у даній справі та поновити процесуальний строк на оскарження рішення суду першої інстанції.

Оцінюючи доводи клопотання/заяви ОСОБА_1 щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції указав, що згідно матеріалів справи із апеляційною скаргою апелянт звернувся безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду лише 11.11.2022, що підтверджено штампом вхідної кореспонденції суду Вх. № 20349.

Вказане також підтверджується роздруківкою із комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», відповідно до якої «вхідна дата» звернення позивача із апеляційною скаргою є 10.11.2022, що спростовує доводи ОСОБА_1 про звернення до суду апеляційної інстанції 07.09.2022, а доказів зворотного матеріали справи не містять.

Апеляційний суд указав, що станом на 11.01.2023, недоліків апеляційної скарги апелянтом не усунуто, поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції останнім не наведено.

Статтею 6 Конституції України проголошено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно з частиною п`ятою статті 125 Конституції України з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

За загальним правилом частини першого статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції приймаючи оскаржувану ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження виходив з того, що скаржником подано клопотання/заява на усунення недоліків апеляційної скарги, однак апелянт у ньому не усунув недоліки апеляційної скарги та не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, у зв`язку із чим у відкритті апеляційного провадження в даній справі відмовлено.

З таким висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів Верховного Суду погоджується.

Судом апеляційної інстанції виконані вимоги процесуального законодавства щодо повідомлення скаржника про існуючі недоліки його апеляційної скарги та спосіб їх усунення.

На усунення зазначених недоліків скаржник надав клопотання/заяву, яке судом апеляційної інстанції досліджено, описано та враховано при вирішенні питання щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарженні рішення суду першої інстанції в даній справі, що спростовує відповідні доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не врахував такого клопотання та не надав йому жодної оцінки.

У дослідженому апеляційним судом клопотанні/заяві про поновлення строку апеляційного оскарження скаржник обмежився доводом про те, що йому не відомо чому суд 11.11.2022 зареєстрував апеляційну скаргу, яку він подав 07.09.2022.

З таким доводом апеляційний суд мотивовано не погодився, зазначивши, що матеріалами справи належно підтверджено дату та час створення апеляційної скарги 10.11.2022 о 20 год 14 хвилин і її реєстрацію в апеляційному суді 11.11.2022.

Інші обставини скаржником апеляційному суду не доведені.

Відсутні такі обставини і в обґрунтуванні касаційної скарги, доводи якої зводяться виключно до того, що апеляційний суд взагалі залишив без уваги клопотання/заяву скаржника про поновлення строку апеляційного оскарження та не надав йому оцінки, що не знайшло свого підтвердження за наслідками касаційного перегляду даної справи.

Указане спростовує також доводи касаційної скарги про неврахування апеляційним судом висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, який викладено у постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 140/1549/21.

Висновки в указаній постанові у справі № 140/1549/21 зводяться до неврахування апеляційним судом наявності поданого стороною клопотання про поновлення пропущеного строку. Однак такі висновки є не релевантними для справи, яка переглядається, оскільки у даній справі апеляційний суд клопотання/заяву скаржника про поновлення строку врахував та надав мотивовані висновки щодо зазначених у ньому аргументів останнього.

Доводи касаційної скарги про допущений апеляційним судом надмірний формалізм є також неприйнятними, оскільки на думку колегії суддів Верховного Суду в даній справі безпідставне поновлення встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який пропущено більше ніж на два місяці, без надання скаржником доказів поважності такого пропуску призведе до порушення принципу рівності сторін спору, що в даному випадку є невиправданим і недопустимим.

Враховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2023 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько