ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2025 року
м. Київ
справа №480/115/24
адміністративне провадження № К/990/1652/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплогенеруюча компанія «БІОРЕСУРС СУМИ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Перцової Т.С., суддів: Макаренко Я.М., Спаскіна О.А.)
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплогенеруюча компанія «БІОРЕСУРС СУМИ» (далі - позивач; ТОВ "ТК "Біоресурс Суми" до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1), Головного управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач 2), в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:
- визнати протиправним та cкасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Сумській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9980519/41402615 від 21.11.2023 року, про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 28.12.2022 року;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплогенеруюча компанія «БІОРЕСУРС СУМИ» податкову накладну № 1 від 28.12.2022 року, датою її первинного подання платником податків на реєстрацію..
2. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплогенеруюча компанія "БІОРЕСУРС СУМИ" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
3. ГУ ДПС у Сумській області не погодившись із прийнятим судовим рішенням, надіслала 23.10.2024 апеляційну скаргу через підсистему "Електронний суд".
4. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 року по справі № 480/115/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплогенеруюча компанія "БІОРЕСУРС СУМИ" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишено без руху.
4.1. Надано Головному управлінню ДПС у Сумській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
4.2. Роз`яснено заявнику апеляційної скарги, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 по справі № 480/115/24, з інших підстав, ніж наведені у клопотанні, заявленому в апеляційній скарзі, з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку, а також уточненої апеляційної скарги із зазначенням першого відповідача по справі (Державну податкову службу України) та її даних разом із доказами направлення уточненої апеляційної скарги всім учасникам справи.
5. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 повторно направлено ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2024 про залишення без руху апеляційної скарги Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 по справі № 480/115/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплогенеруюча компанія "БІОРЕСУРС СУМИ" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
5.1. Надано Головному управлінню ДПС у Сумській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали.
5.2. Роз`яснено відповідачу, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду уточненої апеляційної скарги із зазначенням першого відповідача по справі (Державну податкову службу України) та її даних разом із доказами направлення уточненої апеляційної скарги всім учасникам справи.
6. На виконання вимог зазначеної ухвали суду від 01.11.2024 до Другого апеляційного адміністративного суду, через систему "Електронний суд", надійшла заява відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження.
7. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.1.2024 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 по справі № 480/115/24, наведені Головним управлінням ДПС у Сумській області.
7.1.Заяву Головного управління ДПС у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без задоволення.
7.2. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.09.2024по справі № 480/115/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплогенеруюча компанія "БІОРЕСУРС СУМИ" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії..
8. Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, ГУ ДПС у Сумській області звернулося з касаційною скаргою, у якій просила скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2024, а справу направити на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
9. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.
10. У відзиві на касаційну скаргу податкового органу, товариство уважаючи її доводи безпідставними та необґрунтованими, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення апеляційної інстанції без змін.
IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
11. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апелянт жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв`язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, які мали місце протягом всього періоду з 03.09.2024 (дата отримання копії рішення суду першої інстанції) і до 23.10.2024 (дата подання апеляційної скарги) ГУ ДПС у Сумській області не зазначило.
12. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
13. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник наводить доводи, аналогічні доводам клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та зазначає, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, введенням воєнного стану, оголошенням в Сумській області повітряних тривог, повідомленнями про вибухи, періодичних збоїв у роботі різних електронних підсистем та інтернету, якими користується позивач, що суттєво уповільнює, а подекуди, і унеможливлює роботу працівників державних установ та штучно скорочує усі строки, встановлені процесуальними нормами та судом, позивач з об`єктивних причин пропустив строк звернення до суду із апеляційною скаргою.
13.1. Наголошує, що починаючи з 05.09.2024 по 24.10.2024 (дата подачі апеляційної скарги) фактичний час тривалості повітряних тривог на території Сумської області становив 797 год. Враховуючи близькість бойових дій до м.Суми працівники ГУ ДПС у Сумській області під час повітряних тривог залишають робочі місця та переходять до найближчих укриттів для збереження життя..
14. Підсумовуючи зазначене, касатор зауважує, що суд апеляційної інстанції безпідставно не взяв до уваги зазначені обставини, позбавивши можливості ГУ ДПС у Сумській області права на апеляційне оскарження рішення суду.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
16. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить із такого.
17. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
18. За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
19. Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
20. Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору.
21. Відповідно до приписів статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
22. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
23. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
24. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
25. Частиною третьою статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
26. Таким чином, процесуальне законодавство встановлює порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
27. Якщо скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
28. Отже, встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
29. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
30. Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.
31. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, зокрема, і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
32. Колегія суддів зазначає, що поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частини другої статті 295 КАС України) не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.
33. Вирішення питання щодо поновлення строків на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі суд має перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judikata, особливо коли законодавство не обмежує дискриційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків.
34. Отже, при поданні апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.
35. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин пропуску такого строку чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.
36. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
37. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
38. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документа повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
39. За частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
40. Обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.
41. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 виснувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
42. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
43. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
44. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Строк звернення до суду, як одна зі складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
45. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій - гарантія забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку (пункт 49 постанови Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19).
46. Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
47. Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
48. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду.
49. За обставинами цієї справи, апеляційний суд апеляційної інстанції зауважив, що рішення суду першої інстанції від 03.09.2024, копію якої скаржник отримав 03.09.2024 о 19:40, тобто у неробочий час, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа (а.с. 178). Таким чином, датою вручення оскаржуваного рішення відповідачу слід вважати 04.09.2024 (наступний робочий день з урахуванням вихідних).
50. Тобто, останнім днем строку на апеляційне оскарження, в силу наведених вище приписів ч.2 ст. 295 КАС України, є 04.10.2024.
51. Разом з цим, апеляційну скаргу подано відповідачем до суду 23.10.2024 (сформовано в системі "Електронний суд"), тобто, поза межами тридцятиденного строку, встановленого ч. 2 ст.295 КАС України.
52. Аналізуючи підстави поновлення строку в оскаржуваній ухвалі, апеляційний суд також дійшов висновку, що скаржник, пославшись як на підставу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження на введення в Україні воєнного стану, оголошення у Сумській області повітряних тривог та ворожі обстріли, не навів належних обґрунтувань, щодо неможливості у найкоротші терміни вчинити дії щодо подання апеляційної скарги, з урахуванням того, що підставою для закриття провадження було виключно те, що апеляційна скарга підписана особою, яка не надала належних доказів на підтвердження наявності права діяти від імені позивача в порядку самопредставництва.
53. ГУ ДПС у Сумській області у касаційній скарзі повторює аргументи щодо пропуску строку подання апеляційної скарги, вважаючи оцінку апеляційного суду підстав формальною.
54. Верховний Суд погоджується, що введення в Україні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Водночас Суд уважає за необхідне зазначити, що введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
55. Натомість, суд визнає, що наведені обставини могли ускладнити подання апеляції, однак скаржник не довів їхнього реального впливу на неможливість своєчасного оскарження. Ураховуючи, що ГУ ДПС у Сумській області загально посилається на введення в Україні воєнного стану, оголошення повітряних тривог, обстріли та збої в роботі інформаційних систем без конкретизації впливу цих обставин на виконання процесуальних обов`язків протягом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також без підтвердження таких обставин належними та допустимими доказами, Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про необґрунтованість підстав пропуску строку на апеляційне оскарження з цих причин.
56. Суд зазначає, що питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.
57. За таких обставин і правового регулювання, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив доводи ГУ ДПС у Сумській області та дійшов правильного висновку, що скаржник подав апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне скарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.09.2024.
58. Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги (постанови Верховного Суду від 26.09.2022 у справі № 560/403/22, 08.08.2024 у справі № 440/15583/23).
59. З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, за відсутності причин, які б свідчили про поважність пропуску такого строку, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
60. За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції, ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
61. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
62. Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
63. З огляду на результат касаційного розгляду справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
64. Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі №480/115/24 - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М.М. Яковенко