№ 480/12362/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 480/12362/21

адміністративне провадження № К/990/32436/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 480/12362/21

за позовом ОСОБА_1 до Сумської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною, стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року (головуючий суддя - Мельнікова Л.В., судді: Бегунц А.О., Курило Л.В.),

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської обласної прокуратури (далі - відповідач), у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні на підставі наказу керівника Сумської обласної прокуратури від 19 жовтня 2021 року №415к;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні у розмірі середньомісячної заробітної плати;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку виплати вихідної допомоги з 23 жовтня 2021 року по день фактичного розрахунку.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

2. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

3. Не погодившись з указаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

4. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року зупинено провадження у справі № 480/12362/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 480/12149/21.

5. Зупиняючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наказ керівника Сумської обласної прокуратури від 19 жовтня 2021 року № 415к про звільнення позивача, який є предметом розгляду справи № 480/12149/21 визнано протиправним і скасовано, а отже, в даному випадку рішення суду у справі № 480/12149/21 може вплинути на розгляд цієї справи, оскільки позивач просить суд стягнути з Сумської обласної прокуратури вихідну допомогу у зв`язку зі звільненням на підставі згаданого наказу від 19 жовтня 2021 року № 415к. Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що провадження у справі № 480/12362/21 підлягає зупиненню до розгляду справи № 480/12149/21.

6. Постановляючи зазначену ухвалу, суд апеляційної інстанції застосував правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 15 червня 2022 року у справі № 280/880/21 та від 01 серпня 2022 року у справі № 460/4239/21, де Суд зазначив про те, що одночасне застосування стягнення середнього заробітку як за статтею 117 Кодексу законів про працю України (по тексту - КЗпП України), так і за статтею 235 КЗпП України, приведе до подвійного стягнення на користь позивача середнього заробітку.

ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи

7. 21 листопада 2022 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду.

8. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлення з істотним порушенням норм процесуального права, а саме пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Так, метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Водночас, наказом керівника Сумської обласної прокуратури від 19 жовтня 2021 року № 415к позивача звільнено з посади на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації відповідно до підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон № 113-ІХ), при цьому вихідну допомогу, яка передбачена статтею 44 КЗпП України, позивачу не виплачено, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом. Отже, предметом доказування у справі, що розглядається, є стягнення на користь ОСОБА_1 вихідної допомоги у зв`язку зі звільненням, наявність або відсутність для цього правових підстав, а також стягнення середнього заробітку за час затримки її виплати у відповідності до статті 117 КЗпП України. Відтак, на думку касатора, саме факт звільнення прокурора є визначальним та достатнім для вирішення питання щодо виплати вихідної допомоги та середнього заробітку. Своєю чергою, питання правомірності/протиправності звільнення позивача жодним чином не впливає на вирішення порушеного у розглядуваній справі питання, а сама по собі взаємопов`язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у справі.

9. Додатково скаржник вказав на нерелевантність застосованих судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду до обставин цієї справи, позаяк середній заробіток за час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні є самостійною мірою відповідальності, яка застосовується до відповідача, і не має жодного відношення до середнього заробітку відповідно до статті 235 КЗпП України, що є частиною заробітної плати.

10. За наведених мотивів автор касаційної скарги вважає, що Другий апеляційний адміністративний суд дійшов до помилкового висновку щодо наявності правових підстав для зупинення провадження у справі №480/12362/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 480/12149/21, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

11. Ухвалою від 01 грудня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

12. Відповідач відзив на касаційну скаргу не надіслав, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не є перешкодою для касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення.

13. Ухвалою від 08 лютого 2023 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами на підставі пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.

IV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

14. Позивач працював на різних посадах в органах прокуратури та наказом від 14 грудня 2015 року №889к був призначений на посаду прокурора Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області.

15. 19 жовтня 2021 року наказом Сумської обласної прокуратури № 415к, керуючись статтею 11 Закону України «Про прокуратуру», ОСОБА_1 звільнено із займаної посади на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації відповідно до підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX, з 22 жовтня 2021 року.

16. Водночас, при звільненні позивачу не було виплачено вихідну допомогу, у зв`язку із чим він звернувся до суду з цим позовом.

V. Нормативне регулювання та позиція Верховного Суду

17. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

18. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

19. Згідно з ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2022 року, касаційне провадження у справі відкрите з метою перевірки доводів касаційної скарги щодо порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції.

20. Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, Верховний Суд зазначає наступне.

21. Судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом спору у цій справі є невиплата відповідачем на користь позивача ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні на підставі наказу Сумської обласної прокуратури від 19 жовтня 2021 року № 415к про звільнення позивача, а також обов`язок відповідача, з огляду на приписи статті 117 КЗпП України, сплатити на користь позивача суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

22. Водночас, рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації та наказ Сумської обласної прокуратури від 19 жовтня 2021 року № 415к про звільнення ОСОБА_1 підставі відповідно до підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX є предметом судового контролю у справі № 480/12149/21, де також заявлено позовні вимоги про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

23. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06 липня 2022 року у справі №480/12149/21 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

24. Визнано протиправним та скасовано рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №435 від 13 вересня 2021 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації». Зобов`язано Офіс Генерального прокурора призначити ОСОБА_1 новий час (дату) повторного проходження (складання) іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Сумської обласної прокуратури № 415-к від 19 жовтня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області з 23 жовтня 2021 року. Стягнуто з Сумської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 61 267,50 грн. Виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць у розмірі 7 702,10 грн допущено до негайного виконання.

25. Не погоджуючись з рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06 липня 2022 року, Сумська обласна прокуратура оскаржила його в апеляційному порядку і ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року адміністративна справа №480/12149/21 витребувана з Сумського окружного адміністративного суду.

26. Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що зупиняючи апеляційне провадження, Восьмий апеляційний адміністративний суд виходив з того, що результат вирішення справи № 480/12149/21 щодо правомірності звільнення позивача безпосередньо впливає на розгляд цієї справи, оскільки одночасне стягнення середнього заробітку за статтею 235 КЗпП України у справі №480/12149/21 і за статтею 117 КЗпП України у цій справі може призведе до подвійного стягнення на користь позивача середнього заробітку, з огляду на що справу № 480/12362/21 об`єктивно неможливо розглянути до вирішення справи № 480/12149/21.

27. Однак, колегія суддів уважає передчасним наведений висновок апеляційного суду з огляду на наступне.

28. Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

29. Положення статті 236 КАС України регулюють питання зупинення провадження у справі.

30. Відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

31. Отже, необхідною передумовою зупинення провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України є неможливість її розгляду до вирішення по суті іншої справи.

32. Водночас, у цій статті також міститься застереження про те, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

33. Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від предмета справи.

34. З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку, зокрема, адміністративного судочинства;

чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.

35. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

36. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

37. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28 вересня 2021 року у справі № 160/4745/20 та від 31 січня 2023 року у справі № 500/2375/21.

38. Як зазначалося вище, наказом Сумської обласної прокуратури від 19 жовтня 2021 року №415к ОСОБА_1 звільнено із займаної посади відповідно до підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.

39. Предметом доказування в цій справі (№ 480/12362/21) є стягнення на користь позивача вихідної допомоги у зв`язку з його звільненням.

40. Верховний Суд звертає увагу на те, що чинним законодавством закріплені правові гарантії щодо дотримання трудових прав працівника при його звільненні. Під гарантіями трудових прав працівників розуміють систему встановлених законодавством заходів щодо врегулювання питань, що пов`язані з порушенням трудового законодавства й вирішення трудових спорів робітників і службовців, направлених на захист їхніх трудових прав. Однією з таких гарантій є виплата працівнику, який звільняється, вихідної допомоги.

41. Вихідна допомога - це державна гарантія, яка полягає в грошовій виплаті працівнику у випадках, передбачених законом, роботодавцем в колективному договорі або сторонами. Під вихідною допомогою зазвичай розуміють грошові суми, які виплачуються працівникові у разі припинення трудового договору з незалежних від працівника обставин у передбачених законодавством випадках.

42. Отже, право на вихідну допомогу виникає з моменту звільнення особи у визначених законодавством випадках, а наявність окремого судового провадження із предметом дослідження правомірності такого звільнення та можливого поновлення такої особи на займаній посаді в разі визнання такого звільнення незаконного не може впливати на реалізацію права особи на вихідну допомогу.

43. Суд зауважує, що факт звільнення позивача є визначальним та достатнім для вирішення питання, щодо виплати вихідної допомоги. Своєю чергою, питання правомірності звільнення ОСОБА_1 з посади жодним чином не впливає на вирішення питання щодо наявності підстав для виплати вихідної допомоги у зв`язку з таким звільненням.

44. Сама лише взаємопов`язаність двох справ у контексті обставин, що склались, не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у справі.

45. За таких обставин Верховний Суд уважає, що зібрані докази та матеріали даної адміністративної справи в достатній мірі дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Тому, висновок суду апеляційної інстанції про те, що право на стягнення вихідної допомоги може виникнути у позивача в разі відмови судом у задоволенні його позовних вимог у справі № 480/12149/21 і, відповідно, про наявність підстав для зупинення провадження у справі, є помилковим.

46. Такий правовий підхід узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 28 вересня 2021 року у справі № 160/4745/20, від 07 жовтня 2021 року у справі №640/1602/20 та від 31 січня 2023 року у справі № 500/2375/21.

47. У цьому зв`язку колегія суддів погоджується з доводами касатора, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі, як у частині об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням у справі № 480/12149/21, так і в частині того, що зібрані у даній справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, що суперечить положенням пункту 3 частини першої статті 236 КАС України.

48. Посилання суду апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15 червня 2022 року у справі № 280/880/21 та від 01 серпня 2022 року у справі № 460/4239/21 Суд оцінює критично, адже такі не є релевантними до обставин цієї справи.

49. Зокрема, у справі № 460/4239/21 Верховний Суд не викладав висновок щодо одночасного стягнення середнього заробітку відповідно до статті 117 КЗпП України та середнього заробітку відповідно до статті 235 КЗпП України. В цій справі судом касаційної інстанції досліджувалося питання строків звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення вихідної допомоги.

50. У справі № 280/880/21 предметом касаційного перегляду була постанова Третього апеляційного адміністративного суду прийняту 04 листопада 2021 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Саме у цьому контексті Верховним Судом було застосовано правовий висновок щодо неможливості одночасного застосування стягнення середнього заробітку, як за статтею 117 КЗпП України, так і за статтею 235 КЗпП України.

51. Тобто, як у цій справі, так і в справі № 280/880/21, вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є похідною від основної вимоги про стягнення вихідної допомоги.

52. На підставі наведеного можна констатувати, що викладений в оскаржуваній ухвалі Другого апеляційного адміністративного суду висновок про необхідність зупинення провадження у справі №480/12362/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 480/12149/21, фактично ґрунтується на неможливості вирішення позовної вимоги, яка є похідною, а відтак, є помилковим.

53. За такого правового регулювання та обставин справи Суд дійшов до висновку про обґрунтованість доводів касаційної скарги, оскільки встановив, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального справа, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. У зв`язку із чим, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

54. Частиною першою статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали судом першої інстанції та (або) суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

55. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

VІ. СУДОВІ ВИТРАТИ

56. З огляду на результат касаційного розгляду справи та відсутність документального підтвердження понесених позивачем судових витрат, питання про їхній розподіл Судом не вирішується.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року у справі №480/12362/21 скасувати.

Справу №480/12362/21 направити до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.М. Соколов Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк