ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 480/2702/22
адміністративне провадження № К/990/24010/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 480/2702/22
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування витягу, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 (ухвалене судом у складі головуючого судді Сидорук А.І.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024 (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Перцової Т.С., суддів: Жигилія С.П., Русанової В.Б.),
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі- ГУ Держгеокадастру в Сумській області, відповідач), в якому позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5921284000:07:031:0001, оформлений на підставі розробленої у 2017 році та затвердженої 21.03.2018 19 сесією 7-го скликання Розсошівською сільською радою Великописарівського району Сумської області;
- зобов`язати ГУ Держгеокадастру в Сумській області оформити витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5921284000:07:031:0001 у відповідності до категорії та цільового призначення земельної ділянки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, всупереч наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.08.2013 № 508 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) (далі- Порядок № 508) сформовано спірний витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку належної позивачу земельної ділянки з кадастровим номером 5921284000:07:031:0001, розробленої у 2017 році та затвердженої 21.03.2018 19 сесією 7-го скликання Розсошівською сільською радою Великописарівського району Сумської області для цілей визначення нормативної грошової оцінки (далі- НГО) земель населених пунктів, що в свою чергу, не відповідає категорії земельної ділянки, для якої проводилась оцінка, оскільки вказана земельна ділянка віднесена до земель водного фонду.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.10.2023, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель є діючим, а питання його правомірності не є предметом розгляду цієї справи. Своєю чергою, графічними матеріалами підтверджується місцезнаходження спірної земельної ділянки у межах населеного пункту.
Також судами враховано, що відомості відносно технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок водного фонду комунальної власності площею 8,8402 га кадастровий номер 5921284000:07:031:0001, розробленої ТОВ «Армабудпроект» та затвердженої рішенням Великописарівської селищної ради від 23.06.2021 № 1093, не були внесені до Державного земельного кадастру. Звернень щодо внесення таких відомостей (змін до них) до відповідача не надходило. Разом з цим, витяг може бути наданий лише на підставі відомостей, які містяться в Державному земельному кадастрі. Вказані обставини не спростовані та зазначені у висновку експерта.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу
Не погодившись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заявник зазначає про неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, а саме - Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.08.2013 №508; Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, та Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213. Вказує на не застосування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 03.06.2022 у справі №160/12709/19, від 24.11.2021 у справі №817/1780/17, від 30.01.2020 у справі №820/1804/16 (щодо належного та ефективного способу захисту порушених прав шляхом визнання протиправним та скасування витягу НГО), у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №823/902/17 (щодо перевірки законності дій (бездіяльності), рішень територіальних органів Держгеокадастру під час здійснення публічно-владних управлінських функцій, зокрема, під час формування даних про НГО окремої земельної ділянки) та постанові Верховного Суду від 29.05.2018 у справі №800/341/17 (щодо можливості суду виходу за межі позовних вимог).
У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення у повному обсязі, просить рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024 залишити в силі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Ухвалою Верховного Суд від 09.07.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 у зазначеній справі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області на вимогу Управління ДПС у Сумській області надано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, де за основу нормативної вартості земельної ділянки взята середня (базова) вартість земель населеного пункту.
Головним управлінням ДПС у Сумській області складені та вручені ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення, які сформовані на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, де грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5921284000:07:031:0001 склала 2 845 092,25 грн.
Позивач, покликаючись на те, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки оформлений на підставі розробленої у 2017 році та затвердженої 21.03.2018 19 сесією 7-го скликання Розсошівською сільською радою Великописарівського району Сумської області, технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Розсоші.
Таким чином, позивач заперечує правомірність нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, оскільки вважає, що вона сформована з порушенням порядку визначення нормативної грошової оцінки для земель водного фонду. Тоді як для підготовки витягу за основу прийнята технічна документація, яка розроблялась для цілей визначення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.
Позивач послався на те, що маючи дані Державного земельного кадастру про характеристику земельної ділянки, відповідач мав діяти у межах чинного законодавства та за відсутності нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки використати оцінку землі, шляхом застосування кумулятивного значення коефіцієнтів індексації. Тому позивач звернувся до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частин 1-3 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 №1378-IV (далі - Закон №1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно з законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
За нормами статті 15 Закону №1378-IV підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.
Підставами для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом, а також рішення суду.
Згідно зі статтею 18 цього Закону Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:
розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;
розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Відповідно до частин першої-другої статті 20 Закону № 1378-IV за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель за заявою зацікавленої особи.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч.3 ст.23 Закону України "Про оцінку земель").
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.01.2015 №15 (далі - Положення про Держгеокадастр) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Згідно з підпунктом 29 пункту 4 Положення про Держгеокадастр, останній відповідно до покладених на нього завдань видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.
У постанові від 24.11.2021 у справі №817/1780/17 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов такого висновку:
«… дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав.
46. Отже, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 817/1819/17, від17.10.2019 у справі № 817/1814/17, від 28.07.2020 у справі № 817/1783/17, від 10.09.2020 у справі № 817/1793/17, від 04.02.2021 у справі № 817/1809/17, від 15.06.2021у справі №817/1802/17, від 15.07.2021 у справі № 817/1800/17.
Відтак, колегія суддів не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, оскільки дії щодо формування даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, зокрема щодо застосування рентоутворюючих коефіцієнтів, підлягають судовому контролю».
Такий само правовий підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 03.06.2022 у справі № 160/2702/22 та від 30.01.2020 у справі №820/1804/16.
Зазначений правовий висновок є застосовним і у справі, що розглядається.
Зважаючи на вищенаведене, рішення та дії суб`єкта владних повноважень під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель підлягають перевірці адміністративним судом на відповідність їх частині 2 статті 2 КАС України.
Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, не мотивували свої висновки тим, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, а отже посилання заявника у касаційній скарзі на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду у постановах від 03.06.2022 у справі № 160/2702/22 та від 30.01.2020 у справі №820/1804/16 та від 24.11.2021 у справі №817/1780/17, є безпідставним.
Так само посилання заявника касаційної на неврахування судами правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №823/902/17 є безпідставним, через те, що у цій постанові Суд вирішив, що оскарження витягу управління Держгеокадастру має здійснюватися у порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі №800/341/17, на яку також послався ОСОБА_1 у касаційній скарзі, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Верховного Суду у справі про оскарження постанови Верховної Ради України про звільнення з посади судді у зв`язку з порушенням присяги судді. У цьому судовому рішенні Суд висловив позицію про те, що суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції. Отже, посилання на неврахування судами правової позиції, викладеної у Постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі №800/341/17, також є безпідставним.
Судами попередніх інстанцій у цій справі надана оцінка діям ГУ Держгеокадастру в Сумській області по складанню висновку по суті.
Переглядаючи рішення судів у цій частині, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктами 1, 2, 2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213, визначено, що нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку земель».
Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.
Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.
Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру врегульовано положеннями Закону № 3613-VI.
Стаття 1 Закону № 3613-VI визначає, що державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
За правилами частини п`ятої статті 5 Закону № 3613-VI внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону.
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина перша статті 9 Закону № 3613-VI).
На виконання частини четвертої статті 9 Закону № 3613-VI державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.
Виходячи зі змісту частини першої статті 15 Закону № 3613-VI до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності); опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.
За приписами частини другої статті 21 Закону № 3613-VI відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру:
а) щодо категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки та комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту - щодо земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється на підставі такої документації; на підставі технічної документації із землеустрою - щодо інвентаризації земель;
б) щодо виду цільового призначення в межах певної категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки відповідно до комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту.
Відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки (частина 7 статті 21 Закону № 3613-VI).
Положеннями частини першої статті 32 Закону № 3613-VI передбачено, що відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць, нормативну грошову оцінку земель, розташованих у межах територій адміністративно-територіальних одиниць, обмеження у використанні земель, встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про встановлення і зміну меж адміністративно-територіальної одиниці, про затвердження документації із землеустрою, документації з оцінки земель, яка є підставою для внесення таких відомостей.
Рішення подається Державному кадастровому реєстратору, який здійснює внесення таких відомостей до Державного земельного кадастру, за бажанням заявника в паперовій чи електронній формі разом з електронним документом, що містить відомості про результати робіт із землеустрою та оцінки земель (абз. 2 частини 1 статті 32 Закону № 3613-VI) .
Процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру, в тому числі, внесення відомостей (змін до них) про зареєстровані земельні ділянки визначені в Порядку № 1051.
Так, зокрема, пунктами 116-121 вказаного Порядку визначено, що внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку, зазначених у пункті 24 цього Порядку, здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги.
У разі коли до Державного земельного кадастру вносяться відомості (зміни до них) про зареєстровану раніше земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, такі відомості (зміни до них) вносяться до неї після її відкриття відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.
Відомості (зміни до них) про зареєстровані земельні ділянки вносяться до Державного земельного кадастру в разі внесення:
1) змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку відкрито Поземельну книгу;
2) нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку відкрито Поземельну книгу;
3) змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, та/або нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку.
Внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку (крім випадків, зазначених у пункті 119 цього Порядку) здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них) (крім випадків внесення відомостей про зміну виду цільового призначення).
Внесення до Поземельної книги змін до відомостей про зареєстровану земельну ділянку здійснюється Державним кадастровим реєстратором шляхом:
1) внесення до відповідного розділу Поземельної книги в електронній (цифровій) формі записів про внесення змін до відповідних відомостей за власним кваліфікованим електронним підписом;
2) проставлення на аркуші Поземельної книги в паперовій формі, до відомостей якої вносяться зміни, позначки про внесення змін до відомостей за формою згідно з додатком 24;
3) виготовлення нового аркуша Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі із зміненими відомостями та долучення такого аркуша до відповідної Поземельної книги для його зберігання разом з нею.
Для внесення до відомостей про земельну ділянку змін щодо складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) Державному кадастровому реєстраторові подаються:
1) заява за формою згідно з додатком 12;
2) оригінал документації із землеустрою або оцінки земель, яка є підставою для внесення таких змін;
3) електронний документ.
Отже, внесення будь-яких змін державним реєстратором до Державного земельного кадастру щодо відомостей (змін до них), у тому числі щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, проводиться за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації із землеустрою або оцінки земель, яка є підставою для внесення таких змін.
При цьому, згідно з частиною дев`ятнадцятою статті 21 Закону № 3613-VI подання Державному кадастровому реєстратору заяви про внесення відомостей до Державного земельного кадастру разом із документацією із землеустрою чи документацією із оцінки земель здійснюється розробником такої документації, якщо інше не встановлено договором на виконання робіт із землеустрою чи оцінки земель.
Враховуючи викладене, обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій про те, що у державного реєстратора відсутні повноваження за власною ініціативою (без звернення заінтересованих осіб) вносити до Державного земельного кадастру відомості (зміни до них) про зареєстровану земельну ділянку та використовувати відомості про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, які не містяться у Державному земельному кадастрі.
Судами у цій справі встановлено також, що 21.06.2012 між Розсошівською сільською радою Великописарівського району Сумської області (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки з розташованим на ній водним об`єктом загальною площею 8,8402 га, кадастровий номер 5921284000:07:031:0001, яка знаходиться в межах с. Розсоші Розсошівської сільської ради (п. 1.1 вказаного Договору).
Рішенням від 25.09.2003 десятої сесії двадцять четвертого скликання Сумської обласної ради встановлено межі сільських населених пунктів Великописарівського району загальною площею 9619,23 га до складу яких, в тому числі, входить земельна ділянка водного фонду загальною площею 8,8402 га, кадастровий номер 5921284000:07:031:0001.
Судами попередніх інстанцій досліджено технічний паспорт земельної ділянки несільськогосподарського призначення (землі водного фонду), яка підлягає передачі в оренду в Сумській області, Великописарівському районі, Розсошівській сільській раді, затверджений головою Розсошівської сільської ради, з якого встановлено, що земельна ділянка загальною площею 8,8402 га з кадастровим номером 5921284000:07:031:0001 знаходиться в контурах 314 та 312.
Поряд із цим, рішенням Розсошівської сільської ради Великописарівського району Сумської області від 21.03.2018 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту Розсошівської сільської ради с. Розсоші Великописарівського району Сумської області, розроблену Сумською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру».
Відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5921284000:07:031:0001, розробленої на підставі Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Розсоші, затвердженої та введеної в дію рішенням 19 сесії 7-го скликання Розсошівською сільською радою Великописарівського району Сумської області, технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Розсоші від 21.03.2018, яка стала підставою для формування 20.08.2021 спірного витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки внесені до Державного земельного кадастру 03.10.2018.
20.08.2021 сформовано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 5921284000:07:031:0001.
При цьому, за основу нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки взято середню (базову) вартість земель населеного пункту у відповідності до Порядку № 489 та Методики № 213.
Заявник касаційної скарги заперечує правомірність застосування Порядку № 489 та Методики № 213 при формуванні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5921284000:07:031:0001.
Заперечення ОСОБА_1 полягають у тому, що сформований витяг на підставі вказаних нормативно-правових актів, не відповідає категорії земельної ділянки, для якої проводилась оцінка, через те, що вказана земельна ділянка віднесена до земель водного фонду, а тому при його видачі відповідачу слід було застосувати положення Методики № 1278 та Порядку № 508 (для земель водного фонду), а також відомості про Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки водного фонду площею 8,8402 га, кадастровий номер 5921284000:07:031:0001, затвердженої рішенням другого пленарного скликання сьомої сесії восьмого скликання Великописарівської селищної ради від 23.06.2021 № 1093.
Відповідно до пункту 12 Порядку № 489 нормативна грошова оцінка земельних ділянок водного фонду, що розташовані в межах населених пунктів, які використовуються для риборозведення, здійснюється згідно з Порядком нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.08.2013 N 508, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.09.2013 за N 1573/24105.
Згідно із пунктом 1.1 розділу І «Загальні положення» Порядку № 508, цей порядок визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів).
Нормативна грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) проводиться відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1278 (пункт 1.2 Порядку № 508).
За визначенням, наведеним у пунктах 2 та 3 Методики № 1278, об`єктом нормативної грошової оцінки земель є земельна ділянка, що використовується за функціональним призначенням незалежно від того, до якої категорії вона віднесена (крім земельної ділянки сільськогосподарського призначення).
При цьому, нормативна грошова оцінка земель проводиться з урахуванням відомостей державних кадастрів (земельного, лісового, водного), документації із землеустрою, містобудівної документації на регіональному рівні (схеми планування території областей та районів).
Судами встановлено, що відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5921284000:07:031:0001, розробленої на підставі Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Розсоші, затвердженої та введеної в дію рішенням 19 сесії 7-го скликання Розсошівською сільською радою Великописарівського району Сумської області, технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Розсоші від 21.03.2018, яка стала підставою для формування 20.08.2021 спірного витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки внесені до Державного земельного кадастру 03.10.2018.
Крім того, рішення Розсошівської сільської ради Великописарівського району Сумської області від 21.03.2018, станом на 20.08.2021 (дата формування спірного витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 5921284000:07:031:0001) було чинним.
При цьому, відомості про Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки водного фонду площею 8,8402 га, кадастровий номер 5921284000:07:031:0001, затверджену рішенням другого пленарного скликання сьомої сесії восьмого скликання Великописарівської селищної ради від 23.06.2021 № 1093 до Державного земельного кадастру були внесені лише 26.10.2023, тобто були відсутні в Державному земельному кадастрі станом на 20.08.2021.
Як було зазначено вище, у державного реєстратора відсутні повноваження за власною ініціативою (без звернення заінтересованих осіб) вносити до Державного земельного кадастру відомості (зміни до них) про зареєстровану земельну ділянку та використовувати відомості про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, які не містяться у Державному земельному кадастрі.
Судами у цій справі встановлено, що до 26.10.2023 до Головного управління будь-яких звернень про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 5921284000:07:031:0001, що стосуються нормативної грошової оцінки, не надходило.
Таким чином, станом на момент виникнення спірних правовідносин, у відповідача не було підстав для врахування вказаної документації, оскільки відомостей щодо неї в Державному земельному кадастрі не містилось.
З приводу доводів касаційної скарги про застосування ГУ Держгеокадастру в Сумській області невірної методики здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, колегія суддів зазначає таке.
Судами попередніх інстанцій досліджений та врахований висновок експерта від 30.12.2022 № КСЕ-19/119-22/11438, складений за результатами судової експертизи з питань землеустрою у справі № 480/2702/22, об`єктом дослідження якого була Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки водного фонду комунальної власності площею 8,8402 га з кадастровим номером 5921284000:07:031:0001, розташованої на території Розсошівської сільської ради Великописарівського району Сумської області, а метою - встановлення відповідності вказаної технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки вимогам земельного законодавства та нормативним документам з оціночної діяльності.
Так, експертизою встановлено, що за результатами розробленої Технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки водного фонду комунальної власності площею 8,8402 га з кадастровим номером 5921284000:07:031:0001, розташованої на території Розсошівської сільської ради Великописарівського району Сумської області» не було складено електронного документа та не внесено до Державного земельного кадастру дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5921284000:07:031:0001, що в свою чергу, суперечить вимогам пункту 3.5 Порядку № 508 (на який посилається позивач та вважає релевантним у спірних правовідносинах), тобто не дотримано принцип обов`язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об`єкти.
Доводи позивача про обов`язок ГУ Держгеокадастру, при оформленні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, здійснити перевірку правомірності та обґрунтованості вказаних в ньому даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки, є безпідставними, через те, що до повноважень ГУ Держгеокадастру не віднесено здійснення моніторингу та виявлення Технічної документації з НГО, яка розроблена та затверджена відповідно до норм чинного законодавства, однак відомості про яку не внесені у Державний земельний кадастр.
В касаційній скарзі заявник покликається на неврахування судом апеляційної інстанції висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 03.06.2022 у справі № 160/12709/19.
В апеляційній скарзі позивач також звертав увагу на вказану правову позицію Верховного Суду, і суд апеляційної інстанції, проаналізувавши релевантність цих висновків відносно справи, яка є предметом розгляду, дійшов обґрунтованого висновку про незастосовність висновку, через те, що фактичні обставини у порівнюваних справах є різними. Так, зокрема у справі № 160/12709/19 судами було встановлено, що за наявності відомостей у Державному земельному кадастрі, до яких державний кадастровий реєстратор має доступ, останній, при видачі витягу зобов`язаний перевірити правомірність та обґрунтованість вказаних в ньому даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки (показники коефіцієнтів Км3).
У справі, що переглядається, відомості про Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки водного фонду площею 8,8402 га, кадастровий номер 5921284000:07:031:0001, затверджену рішенням другого пленарного скликання сьомої сесії восьмого скликання Великописарівської селищної ради від 23.06.2021 № 1093 до Державного земельного кадастру станом на 20.08.2021 (дата видачі спірного витягу) внесено не було, що в свою чергу, унеможливлює здійснення відповідної перевірки, оскільки методики та відповідного функціоналу, які б робили це можливим, не передбачено.
З приводу неприйняття судом апеляційної інстанції відповіді ДП "Центр державного земельного кадастру" Сумська регіональна філія було надано відповідь від 16.05.2024 № 07-09/207 на адвокатський запит, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідь від 16.05.2024 № 07-09/207 надана позивачем до апеляційного суду, як доказ. Однак, такий доказ не надавався до суду першої інстанції.
Відповідно до частини четвертої статті 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Позивач, не надав доказів неможливості подати такий доказ до суду першої інстанції.
Понад це, судом апеляційної інстанції обґрунтовано враховано, що довідка про склад угідь станом на 01.07.2017, на яку міститься посилання у вказаній відповіді, видана сільським головою ОСОБА_1 , який у цій справі є позивачем.
Враховуючи вищевикладене та встановлені судами попередніх інстанцій обставини, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що зобов`язання судом відповідача оформити витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки водного фонду може мати місце лише у випадку, якщо буде встановлено наявність передбачених законом підстав (внесених відомостей про Технічну документацію до Державного земельного реєстру). Однак, таких підстав судами не встановлено. Доказів того, що ОСОБА_1 до 27.10.2023 звертався із заявою до ГУ Держгеокадастру в Сумській області про внесення бажаних відомостей (змін) до Державного земельного кадастру позивачем надано не було.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і зводяться до додаткової оцінки доказів, що в силу приписів статті 341 КАС України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.
За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 341- 343 349 350 355 356 359 375 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024 у справі № 480/2702/22- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді А.Ю. Бучик
С.Г. Стеценко