ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 480/349/19
адміністративне провадження № К/9901/29807/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 (головуючий суддя: Гелета С.М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019 (головуючий суддя: Макаренко Я.М., судді: Бегунц А.О., Мінаєва О.М.) у справі №480/349/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамейя» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним і скасування наказу в частині,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Керамейя» (далі - ТОВ «Керамейя» або позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра або відповідач), в якому просило визнати протиправним і скасувати наказ Держгеонадра від 22.12.2018 № 507 в частині пункту 11 додатку 2.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.06.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019, позов задоволено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 11.11.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Керамейя» здійснює видобуток корисних копалин (глина, суглинки, алеврити) на підставі спеціального дозволу на користування надрами від 12.04.2007 №4246. Невід`ємною частиною цього дозволу є Угода про умови користування надрами від 12.04.2007 № 4246.
18.10.2018 Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України (далі - Відділ) проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин ТОВ «Керамейя».
Перевірка проводилася на підставі наказів Держгеонадр №523 від 28.11.2017, №290 від 23.08.2018 та відповідно до направлення на проведення перевірки від 05.10.2018 №1023-14/06.
За результатами проведеної планової перевірки складено акт від 18.10.2018 №06-03/16/2018-82/п, яким встановлено ряд порушень у сфері надрокористування, зокрема:
1. акт прийому передачі Верхньосироватського родовища Південно-Східної ділянки суглинку, алевриту і глин для промислового освоєння складений без представників державного геологічного контролю (Протокол ДКЗ України від 29.03.2012 № 2579);
2. технічний проект розробки Південно-Східної ділянки Верхньосироватського родовища цегельної сировини в Сумському районі Сумської області, розроблено ПрАТ «Суми-надра», не відповідає вимогам промислової безпеки, раціонального використання надр і природоохоронного законодавства в частині об`ємів видобувних робіт. Надрокористувачем фактично у 2017 році видобуто 50,6 тис. м З корисних копалин, а відповідно до Технічного проекту річна потужність кар`єру за 2017 рік запроектовано в об`ємі 131,9 тис. м З корисних копалин;
3. геологічне обслуговування розробки Південно-Східної ділянки Верхньосироватського родовища не проводиться. Відсутня будь-яка геологічна документація супроводження гірничих робіт;
4. не виконується пункт 1 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами №4246 від 12.04.2007, а саме не виконання умови ДКЗ України (п. 3.12 протоколу від 29.03.2012 № 2579) в частині проведення експлуатаційної розвідки, відповідно до наказу ДКЗ України від 02.12.2004 № 263 «Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ глинистих порід»;
5. Маркшейдерське обслуговування розробки Південно-Східної ділянки Верхньосироватського родовища проводиться не систематично; щоквартальні заміри і обрахування обсягів не заносяться до маркшейдерської документації. Відсутній журнал об`єму розкривних порід;
6. не представлено договір про здійснення моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами. Не приведено у відповідність згідно з вимогами чинного законодавства пункт 6 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами № 4246 від 12.04.2007 у зв`язку з виключенням абзацу третього пункту 26 Порядку №615 щодо обов`язкового моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами.
На підставі акта перевірки, відповідачем винесено припис 18.10.2018 № 1117-14/06, яким вимагалося від ТОВ «Керамейя» у строк до 19.11.2018 усунути виявлені у ході проведеного планового заходу шість порушень вимог законодавства видобування корисних копалин, зокрема:
1) статті 40 Кодексу України про надра, ПКМУ №114, а саме: акт прийому передачі Верхньосироватського родовища Південно-Східної ділянки суглинку, алевриту і глин для промислового освоєння складений без представників державного геологічного контролю (Протокол ДКЗ України від 29.03.2012 № 2579);
2) статей 51 53 Кодексу України про надра, ПКМУ №1099, НПАОН 00.0-5.02-76, НПАОН 00.0-1.01-85, а саме: технічний проект розробки Південно-Східної ділянки Верхньосироватського родовища цегельної сировини в Сумському районі Сумської області, розроблено ПрАТ «Суми-надра», не відповідає вимогам промислової безпеки, раціонального використання надр і природоохоронного законодавства в частині об`ємів видобувних робіт. Надрокористувачем фактично у 2017 році видобуто 50,6 тис. м З корисних копалин, а відповідно до Технічного проекту річна потужність кар`єру за 2017 рік запроектовано в об`ємі 131,9 тис. м З корисних копалин;
3) статті 53 Кодексу України про надра, наказ №221, наказ №83, наказ №100, наказ №155, наказ №199, наказ №29, наказ №224, наказ №225, наказ №263, наказ №354, наказ №77, наказ №198, Мінгео СРСР 17.06.1960, НПАОН 00.0-1.01-85, ГОСТ 2.850-75, а саме: геологічне обслуговування розробки Південно-Східної ділянки Верхньосироватського родовища не проводиться. Відсутня будь-яка геологічна документація супроводження гірничих робіт;
4) статей 24 25 Кодексу України про надра, ПКМУ №615, а саме: не виконується пункт 1 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами №4246 від 12.04.2007, а саме не виконання умови ДКЗ України (п. 3.12 протоколу від 29.03.2012 № 2579) в частині проведення експлуатаційної розвідки, відповідно до наказу ДКЗ України від 02.12.2004 № 263 «Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ глинистих порід»;
5) статті 53 Кодексу України про надра, НПАОН 00.0-1.01-85, а саме: Маркшейдерське обслуговування розробки Південно-Східної ділянки Верхньосироватського родовища проводиться не систематично; щоквартальні заміри і обрахування обсягів не заносяться до маркшейдерської документації. Відсутній журнал об`єму розкривних порід;
6) пункт 17 ПКМУ №615, а саме: не представлено договір про здійснення моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами. Не приведено у відповідність згідно з вимогами чинного законодавства п.6 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами №4246 від 12.04.2007 у зв`язку з виключенням абзацу третього пункту 26 Порядку №615 щодо обов`язкового моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що листом від 19.11.2018 № 317 ТОВ «Керамейя» повідомило Держгеонадр про виконання вимог пунктів 3, 4, 5 припису від 18.10.2018 № 1117-14/06 у добровільному порядку.
Так, щодо пунктів 3 та 4 припису у повідомленні про виконання припису позивач зазначив: що для забезпечення геологічного обслуговування родовища та проведення робіт із експлуатаційної розвідки ТОВ «Керамейя» укладено договір зі спеціалізованим підприємством ПрАТ «Суми-надра». На даний час триває виконання робіт за даним договором. На підтвердження зазначеного до повідомлення була додана копія договору від 12.11.2018 №8-018 на обслуговування гірничних робіт у 2018-2019 роках.
Щодо пункту 5 припису у повідомленні про виконання припису позивач зазначив, що Маркшейдерське обслуговування гірничних робіт виконується систематично, зокрема щорічно складаються та подаються до Держгеонадра звіти за формою 5-ГР. Також надрокористувачем ведуться: книга обліку руху гірничної маси по розкривних породах, книги маркшейдерських вказівок. На підтвердження зазначеного до повідомлення були додані копії вказаних книг.
В решті припис від 18.10.2018 №1117-14/06 (пункти 1, 2, 6) позивач оскаржив в судовому порядку (справа № 480/4259/18).
Згодом, у зв`язку з неусуненням порушень, виявлених під час проведення планового заходу, наказом Держгеонадр від 22.12.2018 №507 зупинено дію спецдозволу на користування надрами №4246 від 12.04.2007, виданого ТОВ «Керамейя» (пункт 11 додатку № 2 до цього наказу). Підставою для зупинення дії спеціального дозволу визначено підпункти 1, 4 пункту 22 постанови КМ України від 30.05.2011 №615. Надрокористувачу надано 30 календарних днів на усунення порушень.
Листом від 02.01.2019 №23/0314-19 позивача було повідомлено про прийняте Держгеонадра рішення.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що вимоги припису в частині пунктів 3, 4, 5 виконані ТОВ «Керамейя» у повному обсязі, про що було повідомлено Держгеонадр. Щодо решти вимог припису (пункти 1, 2, 6), то позивач оскаржив припис в цій частині в судовому порядку (справа №480/4259/18).
Відповідач позов не визнав. Стверджує, що позивач недотримався умов користування надрами. З огляду на те, що вимоги припису залишилися позивачем не виконаними, Держгеонадр обґрунтовано зупинило дію спеціального дозволу.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що частина припису (пункти 1, 2, 6) визнана протиправною та скасована в судовому порядку (рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.01.2019 у справі № 480/4259/18, що набрало законної сили), а іншу частину припису (пункти 3, 4, 5) ТОВ «Керамейя» виконало у строк до 19.11.2018, про що повідомило відповідача та надало підтверджуючі документи.
За таких обставин, суди обох інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для зупинення дії спеціального дозволу з посиланням на підпункт 4 пункту 22 Порядку №615 (невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища).
Щодо зупинення дії спеціального дозволу на підставі підпункту 1 пункту 22 Порядку №615 (порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр), то суди обох інстанцій констатували факт відсутності з боку надрокористувача порушень вимог статей 24 53 Кодексу України про надра, пункту 5.3. Угоди про умови користування надрами від 12.04.2007 №4246.
Касаційна скарга обґрунтована неповним з`ясуванням судами попередніх інстанцій обставин справи, що призвело до неправильно вирішення справи по суті. Скаржник стверджує, що вимоги припису від 18.10.2018 №1117-14/06 позивачем не виконані, що відповідно до підпункту 4 пункту 22 Порядку №615 є підставою для зупинення дії дозвільного документу.
Також скаржник наголошує, що позивачем не виконуються умови користування надрами, визначені пунктом 5.3 Угоди про умови користування надрами, яка є невід`ємною частиною дозволу на користування надрами №4246, і вимоги статті 24 Кодексу України про надра. У свою чергу, порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр, на думку скаржника, є підставою для зупинення дії спеціального дозволу (підпункт 1 пункту 22 Порядку №615).
Одночасно із цим, скаржник зазначає, що жодні факти не мають для суду наперед встановленої сили. Стверджує, що на спростування преюдиційних обставин, встановлених у справі №480/4259/18, подав суду належні та допустимі докази, проте такі залишені судами без оцінки.
Позивач скористався правом на подачу відзиву на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить залишити касаційну скаргу без задоволення, оскаржувані судові рішення без змін. Стверджує, що в частині припис виконано самостійно, в решті такий скасований у судовому порядку. За таких обставин відсутні підстави для зупинення дії спеціального дозволу.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
За правилами, встановленими частинами першою, другою статті 341 КАС України, Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, врегульовані Кодексом України про надра, завданням якого є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.
Згідно із частиною першою статті 13 Кодексу України про надра користувачами надр (далі - надрокористувачі) можуть бути: підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Статтею 14 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; задоволення інших потреб.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174 (далі Положення - №1174) державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Держгеонадра у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункт 2 Положення №1174).
Згідно із пунктом 4 Положення №1174 Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань, з поміж інших, видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами, зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами.
Пунктом 7 Положення №1174 встановлено, що Держгеонадра здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно із пунктом 9 цього Положення, Держгеонадра у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України і наказів Мінприроди видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
Положеннями статті 16 Кодексу України про надра визначено, що переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.
Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедура продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовано Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №615 від 30.05.2011 (далі - Порядок №615).
В якості підстави для прийняття оскаржуваного наказу відповідач послався на підпункти 1, 4 пункту 22 Порядку №615.
Відповідно до підпунктів 1, 4 пункту 22 Порядку №615 дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінприроди з підстав, передбачених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі: порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища.
Після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.
Зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов`язку проводити на ділянці надр роботи, пов`язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків.
Зупинення дії дозволу не є підставою для переривання строку його дії.
Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії.
У разі визнання судом незаконним зупинення дозволу строк дії дозволу вважається таким, що автоматично продовжений на строк незаконного зупинення.
Зі змісту наведених норм права вбачається, що зупинення дії спеціальних дозволів здійснюється в установленому Урядом порядку. Проте для ухвалення такого рішення мають бути правові підстави, що основуються на фактичних передумовах, достатніх і необхідних для обмеження права в користуванні надрами.
У спірному випадку, однією із підстав для зупинення дії спеціального дозволу від 12.04.2007 №4246 слугував висновок Держгеонадр про невиконання позивачем вимог припису від 18.10.2018 №1117-14/06 (підпункт 4 пункту 22 Порядку №615).
З цього приводу, суди попередніх інстанцій констатували факт самостійного виконання позивачем вимог припису в частині пунктів 3, 4, 5.
Так судами встановлено, що у строк, визначений у приписі (до 19.11.2018) позивач направив на адресу контролюючого органу повідомлення від 19.11.2018 № 317, у якому проінформував відповідача про самостійне виконання пунктів 3, 4, 5 припису від 18.10.2018 №1117-14/06.
У вказаному повідомленні щодо пунктів 3 та 4 припису позивач зазначив, що для забезпечення геологічного обслуговування родовища та проведення робіт із експлуатаційної розвідки ТОВ «Керамейя» укладено договір зі спеціалізованим підприємством ПрАТ «Суми-надра». На цей час триває виконання робіт за договором. В підтвердження зазначених обставин, позивач долучив до повідомлення копію договору від 12.11.2018 №8-018 на обслуговування гірничих робіт у 2018-2019 роках.
Щодо пункту 5 припису позивач зазначив, що маркшейдерське обслуговування гірничих робіт позивачем виконується систематично, щорічно складаються та подаються до Держгеонадра звіти за формою 5-ГР, також ведуться: книга обліку руху гірничої маси по розкривних породах, книги маркшейдерських вказівок. В підтвердження зазначених доводів, позивач долучив до повідомлення копії вказаних книг (а.с. 152-160, том І).
Суди обох інстанцій констатували, що відповідач жодних зауважень щодо невиконання або неналежного виконання позивачем вимог припису в частині пунктів 3, 4 і 5 не висловив. При розгляді справи відповідач також не зазначив жодних аргументів щодо неналежного виконання надрокористувачем вимог припису в зазначеній частині.
Отже відповідачем не спростовано виконання позивачем припису в цій частині.
Також в повідомленні позивач проінформував відповідача про судове оскарження припису в частині пунктів 1, 2, 6.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.01.2019 у справі №480/4259/18, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019, визнано протиправним і скасовано припис Державної служби геології та надр України від 18.10.2018 №1117-14/06 в частині пунктів 1, 2, 6 виявлених порушень.
Так, пунктом 1 припису №1117-14/06 від 18.10.2018 було встановлено, що акт прийому-передачі Верхньосироватського родовища Південно-Східної ділянки суглинку, алевриту і глин для промислового освоєння складений без представників державного геологічного контролю (Протокол ДКЗ України від 29.03.2012 № 2579).
З цього приводу, судами у межах розгляду справи №480/4259/18 зазначено, що факт передання родовища на момент проведення перевірки відбувся ще у 2012 році, відповідно вчинити будь-які дії щодо виконання вимог припису в цій частині, є неможливим.
Пунктом 2 припису №1117-14/06 від 18.10.2018 встановлено, що Технічний проект розробки Південно-Східної ділянки Верхньосироватського родовища цегельної сировини в Сумському районі Сумської області, розроблений ПрАТ «Суми-надра», не відповідає вимогам промислової безпеки, раціонального використання надр і природоохоронного законодавства в частині об`ємів видобувних робіт. Надрокористувачем фактично у 2017 році видобуто 50,6 тис. куб.м корисної копалин, проте відповідно до Технічного проекту річна потужність кар`єру за 2017 рік запроектовано в об`ємі 131,9 тис. м3 корисних копалин.
Надаючи оцінку наведеному вище порушенню, суди першої та апеляційної інстанцій у справі №480/4259/18 констатували, що вимога викладена у пункті 2 припису, як і вимога пункту першого припису, стосується подій, що вже відбулися. Оскільки станом на момент винесення оскаржуваного припису 2017 рік вже закінчився, змінити обсяг видобутих за цей період корисних копалин неможливо.
Верховний Суд погодився із такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій та залишив без змін рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.01.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі №480/4259/18 в частині визнання протиправним і скасування припису Держгеонадра №1117-14/06 від 18.10.2018 щодо пунктів 1, 2 (пункти 32, 36 постанови від 10.09.2021).
Згідно із положеннями статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, Верховний Суд зазначає, що преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.
Водночас, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
Отже учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи.
Водночас, для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами визначеними процесуальним законодавством.
Проте належних та допустимих доказів в спростування преюдиційних обставин, встановлених у справі №480/4259/18, відповідачем не надано. Спростовування відповідачем встановлених у справі №480/4259/18 обставин, зводиться виключено до цитування положень статті 24 Кодексу України про надра та пункту 5.3 Угоди про користування надрами від 12.04.2007 №4246.
Також суди попередніх інстанцій констатували факт скасування в судовому порядку пункту 6 припису №1117-14/06 від 18.10.2018.
Колегія суддів враховує, що на момент вирішення цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій, пункт 6 припису №1117-14/06 від 18.10.2018 був скасований в судовому порядку (справа №480/4259/18) і рішення у справі набрало законної сили.
Проте, постановою Верховного Суду від 10.09.2021 у справі № 480/4259/18 скасовано рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.01.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 в частині задоволених позовних вимог про скасування пункту 6 припису в частині необхідності усунення порушення, яке полягає у неприведенні у відповідність згідно з вимогами чинного законодавства пункту 6 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами № 4246 від 03.10.2012 у зв`язку з виключенням абзацу третього пункту 26 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, щодо обов`язкового моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами скасувати, а справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згодом ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 (справа № 480/4259/18) позовну заяву ТОВ «Керамейя» до Державної служби геології та надр України, третя особа - ПрАТ «Суми-надра» про скасування припису в частині пункту 6 залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 240 КАС України (надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду).
Зі змісту цієї ухвали слідує, що необхідність залишення позову без розгляду зумовлена тим, що Держгеонадра наказом від 26.04.2021 №325 продовжила строк дії спецдозволу №4246 та видала зазначений дозвіл із оновленим, приведеним у відповідність до чинного на цей час законодавства, особливими умовами.
Також підставою для зупинення дії спеціального дозволу відповідач визначив підпункт 1 пункту 22 Порядку №615 (порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр).
В обґрунтування своєї позиції відповідач послався на порушення позивачем вимог пункту 5.3 Угоди про умови користування надрами від 12.04.2007 року №4246 та пункту 5 частини другої статті 24 Кодексу України про надра.
Суд наголошує, що права та обов`язки користувачів надр визначені у статті 24 Кодексу України про надра.
Згідно із пунктом 5 частини другої цієї норми, користувачі надр зобов`язані виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
Права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.
Судами попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях наведено зміст пункту 5.3. Угоди про умови користування надрами від 12.04.2007 №4246, яким встановлено обов`язки користувача надр. Відповідно до цього пункту, надрокористувач зобов`язаний, зокрема:
- забезпечити проведення моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов користування надрами передбачених Дозволом та цією Угодою спеціалізованими державними геологічними підприємствами, установами та організаціями, згідно з абзацом третім пункту 26 Порядку № 615 (абз. 1 п. 5.3. Угоди);
- дотримуватися вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм виконання робіт, пов`язаних з користуванням надрами (абз. 4 п. 5.3. Угоди);
- використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано (абз. 7 п. 5.3. Угоди);
- дотримуватися вимог, передбачених Дозволом та цією Угодою (абз. 9 п. 5.3. Угоди);
- надавати в установленому порядку Держгеонадрам інформацію щодо користування надрами (абз. 10 п. 5.3. Угоди).
Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутня зазначена Угода. Проте, з огляду на відсутність заперечень сторін щодо наведеного судами змісту пункту 5.3. цієї Угоди, колегія суддів не вбачає підстав для сумнівів щодо достовірності цих положень.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження порушення позивачем вимог пункту 5.3. та судами не встановлені порушення позивачем вимог Угоди про умови користування надрами від 12.04.2007 № 4246, які могли слугувати підставою для зупинення дії дозволу.
Отже вимоги контролюючого органу (п`ять із шести), зазначені у приписі №1117-14/06 від 18.10.2018, які могли слугувати підставою зупинення дії дозволу і позивачем виконані самостійно (пункти 3, 4 і 5 припису), або скасовані у судовому порядку (пункти 1, 2 припису).
За встановлених обставин та правового регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для зупинення дії спеціального дозволу з посиланням на підпункт 4 пункту 22 Порядку №615.
Водночас колегія суддів зазначає, що заходи реагування на порушення законодавства у сфері надрокористування мають бути адекватними, а санкції - співмірними характеру порушень.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»».
Отже, враховуючи визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 припису Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від №1117-14/06 від 18.10.2018 в судовому порядку (справа №480/4259/18), а також беручи до уваги самостійне виконання ТОВ «Керамейя» вимог пунктів 3, 4 і 5 припису, зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 12.04.2007 № 4246 на підставі спірного наказу є необґрунтованим та безпідставним.
У зв`язку із викладеним, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про визнання протиправним і скасування наказу Держгеонадра від 22.12.2018 №507 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 12.04.2007 № 4246, виданого ТОВ «Керамейя».
Суд касаційної інстанції, крім того, наголошує, що крім зазначених у цій постанові доводів касаційної скарги, інших відповідач не наводить. Зокрема, не зазначає, які саме аргументи було проігноровано судами попередніх інстанцій, які обставини по справі судами попередніх інстанцій не з`ясовано та яким не надано оцінки під час ухвалення судових рішень.
За таких обставин висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову є обґрунтованими.
VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Статтею 350 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019 у справі №480/349/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін
А. А. Єзеров
В. М. Кравчук