ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2021 року
м. Київ
справа № 480/3648/19
адміністративне провадження № К/9901/24428/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.
суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н. В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Морозенко С. П.
представника позивача - Вєтохи А. С.,
представника відповідача - Усачової А. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції
касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг
на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року (головуючий суддя Гелета С. М.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року (головуючий суддя Бегунц А. О., судді: Рєзнікова С. С., Мельнікова Л. В.)
у справі № 480/3648/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови в частині
І. Суть спору
У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» (далі - позивач, ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт») звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач, НКРЕКП), у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП від 01 серпня 2019 року № 1644 в частині накладення штрафу в розмірі 34 000,00 грн та зобов`язання до 31 грудня 2019 року здійснити перерахунок для категорій споживачів "бюджетні організації", "інші споживачі", "релігійні організації" надмірно нарахованих коштів за спожиту теплову енергію за період з 28 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року, про що повідомити НКРЕКП з наданням підтверджуючих документів протягом 15 днів з дня закінчення терміну виконання.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» зазначило, що плановою перевіркою встановлено порушення позивачем ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії. На підставі акту перевірки прийнято спірну постанову про застосування до ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» штрафу та зобов`язано останнього здійснити перерахунок нарахованих коштів за спожиту теплову енергію. Позивач вважає, що у період з 28 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року одночасно діяли постанови НКРЕКП від 27 лютого 2018 року № 239 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» (далі - Постанова № 239) та від 07 серпня 2018 року № 819 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 30 квітня 2015 року» (далі - Постанова № 819), які встановлювали тариф на теплову енергію для категорій "бюджетні установи", "інші споживачі", "релігійні організації". Вважає, що правомірно керувався Постановою № 819, оскільки вона прийнята після Постанови № 239 та є більше економічно обґрунтованою щодо ціни на тариф на теплову енергію. Також товариство стверджує, що на НКРЕКП покладений обов`язок щодо вчасного не тільки прийняття, а і оприлюднення своїх регулятивних актів.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи.
На підставі постанови НКРЕКП від 31 травня 2019 року № 917 «Про проведення планових перевірок суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у IІI кварталі 2019 року» та посвідчень про проведення планової перевірки від 18 червня 2019 року № 235 у період з 08 по 19 липня 2019 року провела планову виїзну перевірку ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» щодо дотримання постачання Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з транспортування, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії за період діяльності з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року, за результатами якої складено акт від 19 липня 2019 року № 251.
На підставі висновків вказаного акту 01 серпня 2019 року НКРЕКП прийняла постанову № 1644 «Про накладення штрафу на ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» за порушення Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з транспортування, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії та здійснення заходів державного регулювання", якою:
1. Відповідно до п. 11, 12 ч. 1 ст. 17, ст. 22 Закону України від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» наклала на позивача штраф у розмірі:
- 34 000,00 грн за порушення: п. 3.1 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва № 308 щодо дотримання вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про теплопостачання», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері теплопостачання, а саме:
п. 2.1 Правил організації звітності, що подається суб`єктами господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджених постановою НКРЕКП від 31 травня 2017 року № 717, щодо ґрунтування усіх показників звітів на достовірних даних первинного (бухгалтерського) та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, що забезпечує можливість порівняння і контролю даних,
абз. 2 п. 4.2 Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну та (або) теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях; теплових електростанціях та когенераційних установках, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 01 серпня 2017 року № 991 у частині неухильного дотримання переліку заходів та запланованих обсягів витрат на проведення ремонтних робіт, що були включені НКРЕКП до структури тарифів на виробництво теплової енергії;
підп. 9 п. 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва № 308 щодо дотримання структури витрат згідно зі статтями, затвердженими у тарифі на виробництво теплової енергії;
підп. 17 п. 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва № 308 у частині оприлюднення на власному веб-сайті інформації щодо тарифу на виробництво теплової енергії та його зміни та іншої інформації відповідно до Закону України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення»;
підп. 18 п. 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва № 308 у частині виконання інвестиційної програми в затверджених об`ємах за відповідними напрямками, розробленої, погодженої та схваленої відповідно до вимог Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях та когенераційних установках, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 15 жовтня 2015 року № 2585;
підп. 19 п. 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва № 308 у частині перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами в обсязі, передбаченому в установленому тарифі для виконання інвестиційної програми, відкритий в уповноваженому банку;
підп. 22 п. 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва № 308 у частині надання до органу ліцензування звітності, необхідної для виконання органом ліцензування своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені органом ліцензування;
- 85 000,00 грн за порушення: п. 3.1 глави 3 Ліцензійних умов з транспортування № 308 щодо дотримання вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про теплопостачання», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері теплопостачання, а саме п. 2.1 Правил організації звітності, що подається суб`єктами господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджених постановою НКРЕКП від 31 травня 2017 року № 717 щодо ґрунтування усіх показників звітів на достовірних даних первинного (бухгалтерського) та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, що забезпечує можливість порівняння і контролю даних;
підп. 9 п. 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з транспортування № 308 щодо дотримання структури витрат згідно зі статтями, затвердженими у тарифі на транспортування теплової енергії;
підп. 10 п. 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з транспортування № 308 у частині оприлюднення на власному веб-сайті інформації щодо тарифу на транспортування теплової енергії та його зміни та іншої інформації відповідно до Закону України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення»;
підп. 16 п. 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з транспортування № 308 щодо розроблення інвестиційної програми, затвердження та здійснення її погодження, схвалення відповідно до вимог Порядку розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб`єктів господарювання у сфері теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 14 грудня 2012 року № 630, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 14 грудня 2012 року № 381 виконання інвестиційної програми в затверджених об`ємах за відповідними напрямками;
підп. 17 п. 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з транспортування № 308 у частині перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами в обсязі, передбаченому в установленому тарифі для виконання інвестиційної програми, відкритий в уповноваженому банку;
підп. 22 п. 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з транспортування № 308 у частині надання до органу ліцензування звітності, необхідної для виконання органом ліцензування своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені органом ліцензування;
підп. 23 п. 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з транспортування № 308 у частині розміщення річної фінансової звітності на веб-сайті ліцензіата у встановленому законом порядку;
- 34 000,00 грн за порушення: п. 3.1 глави 3 Ліцензійних умов з постачання № 308 щодо дотримання вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про теплопостачання», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері теплопостачання, а саме:
ч. 1 ст. 191 Закону України «Про теплопостачання» та п. 8 Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 червня 2014 року № 217, у частині перерахування плати за теплову енергію та/або комунальні послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води від усіх категорій споживачів виключно на спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями та їх структурними підрозділами в уповноваженому банку для відповідної категорії споживачів;
п. 2.1 Правил організації звітності, що подається суб`єктами господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджених постановою НКРЕКП від 31 травня 2017 року № 717 щодо ґрунтування усіх показників звітів на достовірних даних первинного (бухгалтерського) та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, що забезпечує можливість порівняння і контролю даних;
підп. 9 п. 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з постачання № 308 у частині здійснення постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються НКРЕКП у межах наданих повноважень;
підп. 10 п. 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з постачання № 308 щодо дотримання структури витрат згідно зі статтями, затвердженими у тарифі на постачання теплової енергії;
підп. 14 п. 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з постачання № 308 у частині оприлюднення на власному веб-сайті інформації щодо тарифу на постачання теплової енергії та його зміни та іншої інформації відповідно до Закону України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення»;
підп. 18 п. 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з постачання № 308 щодо забезпечення обліку реалізованої споживачам теплової енергії ліцензіата з використанням відповідних приладів обліку теплової енергії;
підп. 22 п. 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з постачання № 308 у частині перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами в обсязі, передбаченому в установленому тарифі для виконання інвестиційної програми, відкритий в уповноваженому банку;
підп. 25 п. 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з постачання № 308 у частині надання до органу ліцензування звітності, необхідної для виконання органом ліцензування своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені органом ліцензування.
2. Відповідно до п. 1 ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» у межах здійснення заходів державного регулювання зобов`язала ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» у термін
до 01 грудня 2019 року довиконати заходи Інвестиційної програми на 2018 рік у сумі 1 648,84 грн без ПДВ, про що з дня закінчення зазначеного терміну виконання протягом 15 робочих днів письмово повідомити (з наданням належним чином завірених та структурованих копій підтвердних документів, у тому числі актів виконаних робіт та актів вводу в експлуатацію, окремо по кожному заходу) НКРЕКП та територіальний орган НКРЕКП;
до 31 грудня 2019 року здійснити перерахунок для категорій споживачів «бюджетні організації», «інші споживачі», «релігійні організації» надмірно нарахованих коштів за спожиту теплову енергію за період з 28 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року, про що повідомити НКРЕКП з наданням підтверджуючих документів протягом 15 днів з дня закінчення терміну виконання.
Вважаючи вказану постанову відповідача протиправною в частині накладення штрафу в розмірі 34 000,00 грн та зобов`язання до 31 грудня 2019 року здійснити перерахунок для категорій споживачів "бюджетні організації", "інші споживачі", "релігійні організації" надмірно нарахованих коштів за спожиту теплову енергію за період з 28 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року, про що повідомити НКРЕКП з наданням підтверджуючих документів протягом 15 днів з дня закінчення терміну виконання, ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» звернулося до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову НКРЕКП від 01 серпня 2019 року № 1644 в частині зобов`язання ТОВ «Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт» у термін до 31 грудня 2019 року здійснити перерахунок для категорій споживачів "бюджетні організації", "інші споживачі", "релігійні організації" надмірно нарахованих коштів за спожиту теплову енергію за період з 28 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що позивач у період з 28 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року правомірно застосував тарифи на теплову енергію для категорії споживачів «бюджетні установи», «інші споживачі», «релігійні організації» відповідно до Постанови № 819, незалежно від моменту набрання чинності, оскільки вона прийнята пізніше Постанови № 239.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 23 жовтня 2020 року, у зв`язку з постановленням Верховним Судом 22 жовтня 2020 року ухвали про відведення судді-доповідача Кравчука В. М. та суддів Єзерова А. А., Стародуба О. П. від участі у розгляді цієї справи, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 жовтня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: суддя-доповідач Мацедонська В. Е., судді: Данилевич Н. А., Шевцова Н. В.
Ухвалою судді Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонської В. Е. від 03 листопада 2020 року прийнято до свого провадження вказана касаційна скарга.
V. Касаційне оскарження
У касаційній скарзі НКРЕКП просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування своєї позиції відповідач наголошує на тому, що момент набрання чинності постанови НКРЕКП пов`язується саме з терміном «офіційне опублікування», а тому, на думку відповідача, постанова НКРЕКП від 07 серпня 2018 року № 819, яка діяла у часі раніше (з 18 жовтня 2018 року), враховуючи Рішення Конституційного Суду України від 03 жовтня 1997 року № 4-зп, була автоматично скасована з набранням чинності постанови НКРЕКП від 27 лютого 2018 року № 239 (набрання чинності 28 жовтня 2018 року).
Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги те, що зобов`язання позивача до 31 грудня 2019 року здійснити перерахунок для категорії споживачів «бюджетні організації», «інші споживачі», «релігійні організації» надмірно нарахованих коштів за спожиту теплову енергію за період з 28 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року, про що повідомити НКРЕКП з наданням підтверджуючих документів протягом 15 днів з дня закінчення терміну виконання, повністю відповідає вимогам законодавства та пов`язане виключно з неправомірним застосуванням позивачем постанови НКРЕКП від 07 серпня 2018 року № 819, яка не діяла з 28 жовтня 2018 року.
Позивач не подав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
VІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 1 Закону України від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон № 1540-VIII) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.
Пунктом 1, 2 ч. 1 ст. 2 Закону № 1540-VIII передбачено, що Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики: діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу; 2) у сфері комунальних послуг: діяльності з виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, включаючи установки для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами); діяльності у сфері централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).
Приписами ст. 3 Закону № 1540-VIII установлено, що Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
Поряд з цим, основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.
Пунктами 11, 12 ч. 1 ст. 17 Закону № 1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема, контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов; розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства.
VІІ. Висновки Верховного Суду
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
В силу положень ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як убачається з матеріалів справи, визнаючи протиправною та скасовуючи спірну постанову в частині зобов`язання ТОВ «Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт» у термін до 31 грудня 2019 року здійснити перерахунок для категорій споживачів "бюджетні організації", "інші споживачі", "релігійні організації" надмірно нарахованих коштів за спожиту теплову енергію за період з 28 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що у період з 28 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року одночасно діяли Постанови № 239 та № 819, які встановлювали тариф на теплову енергію для категорій "бюджетні установи", "інші споживачі", "релігійні організації".
У Рішенні Конституційного Суду України від 03 жовтня 1997 року № 4-зп Суд надав роз`яснення стосовно порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами. У цьому рішенні суд зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori - "наступний закон скасовує попередній".
Конституційний Суд України використав поняття "прийняття акта", а не набрання чинності, оскільки бувають випадки суттєвого розходження в часі цих двох юридичних фактів стосовно однопредметних актів.
Постанова № 239 прийнята 27 лютого 2018 року, однак набрала чинності 28 жовтня 2018 року. Разом з тим, Постанова № 819 прийнята 07 серпня 2018 року та набрала чинності 18 жовтня 2018 року. Тобто, незалежно від моменту набрання чинності, Постанова № 819 прийнята після Постанови № 239.
Тому суди дійшли висновку, що у період з 28 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року ТОВ «Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт» правомірно застосовувало тарифи на теплову енергію для категорій споживачів "бюджетні установи", "інші споживачі", "релігійні організації" відповідно до Постанови № 819.
Колегія суддів вважає, що приймаючи такі висновки суди попередніх інстанцій не врахували наступне.
Частиною 7 ст. 14 Закону № 1540-VIII встановлено, що рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, а також рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб`єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур`єр", якщо більш пізній строк набрання ними чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня офіційного опублікування рішення.
Отже, момент набрання чинності постановами НКРЕКП пов`язується саме з терміном опублікування в офіційному друкованому виданні.
При цьому у зазначеному рішенні Конституційного Суду України вказано, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Тобто, відповідач вважає, що постанова НКРЕКП від 07 серпня 2018 року №819, яка діяла в часі раніше (із 18 жовтня 2018 року), була автоматично скасована з набранням чинності постанови НКРЕКП від 27 лютого 2018 року № 239 (із 28 жовтня 2018 року), а отже не діяла саме із 28 жовтня 2018 року.
На вказані обставини НКРЕКП зазначав у своїх запереченнях на позовну заяву та в апеляційній скарзі, однак ані судом першої інстанції, ані апеляційним судом не було надано оцінки вказаним доводам відповідача. Крім того, судами не було й вмотивовано відхилено такий доказ у цій справі.
Крім того, скаржник наголошував на тому, що Постанови № 239 та № 819 не зволікаючи були надіслані НКРЕКП на опублікування до газети «Урядовий кур`єр», відповідачем в межах своїх повноважень та на підставі чинного законодавства вживав заходи щодо найшвидшого опублікування згаданих постанов, що, в свою чергу, підтверджується листами НКРЕКП від 13 березня 2018 року № 2453/19.3/7-18, від 27 березня 2018 року № 2961/18.1.3/7-18, від 10 квітня 2018 року № 3435/18.3.2/7-18, від 04 травня 2018 року № 4153/18/7-18 та від 20 серпня 2018 року № 7448/18/7-18, які були адресовані до газети «Урядовий кур`єр», а також листами НКРЕКП до Кабінету Міністрів України, зокрема, від 22 грудня 2017 року № 13180/29/7-17, від 05 квітня 2018 року № 3341/15.4/7-18 та від 18 червня 2018 року № 5267/15.4/7-18.
Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожному доказу (групи доказів).
Частиною 2 ст. 94 КАС України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченої копії, якщо інше не визначено цим Законом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
За змістом ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.
Суд звертає увагу, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд уважає, що для належного розгляду цієї справи судам попередніх інстанцій слід дослідити питання стосовно застосування позивачем у період з 28 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року тарифів на спожиту теплову енергію, встановлених Постановою № 819, у рамках норм ч. 7 ст. 14 Закону № 1540-VIII.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про визнання протиправною та скасування постанови НКРЕКП від 01 серпня 2019 року № 1644 в частині зобов`язання ТОВ «Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт» у термін до 31 грудня 2019 року здійснити перерахунок для категорій споживачів "бюджетні організації", "інші споживачі", "релігійні організації" надмірно нарахованих коштів за спожиту теплову енергію за період з 28 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року є передчасними.
Відповідно до ч. 1- 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 341 345 349 355-356 359 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг задовольнити частково.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді Н. А. Данилевич
Н. В. Шевцова