ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 480/6932/22

адміністративне провадження № К/990/33957/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Соколова В.М., Єресько Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року (судді: Катунов В.В., Ральченко І.М., Чалий І.С.) у справі за адміністративним позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Сумській області до Державної аудиторської служби України, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь», про визнання протиправним та скасування висновку,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

Служба автомобільних доріг у Сумській області (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач, Держаудитслужба), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль Південь» (далі - третя особа), у якому просила:

визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 07 жовтня 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-29-001597-с (ГБН Г.1-218-182:2011 Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Р-44 Суми - Путивль - Глухів на ділянках км 109 + 665 - км 124 + 981 та км 125 + 029 км 132 777 (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), ідентифікатор доступу до закупівлі UА-2021-10-29-001597-c.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про необґрунтованість висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-29-001597-с від 07 жовтня 2022 року щодо невідхилення тендерних пропозицій учасників процедури закупівлі Товариства з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77» (далі - ТОВ «ШБУ-77») та компанії «Азвірт» як таких, що не відповідають кваліфікаційному критерію, установленому статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі».

Позивач указав, що висуваючи у тендерній документації вимогу щодо підтвердження учасником досвіду виконання аналогічного договору за предметом закупівлі, зокрема влаштування нижніх та/або вирівнюючих шарів основ будь-якими сучасними технологіями обсягом 215 672,7 кв.м, позивач як замовник процедури закупівлі не обмежував учасників процедури закупівлі у тому, якими саме сучасними технологіями міг бути виконаний цей вид робіт.

Відповідно, позивач уважав, що, підтвердивши наявність досвіду з влаштування нижніх та/або вирівнюючих шарів основ органо-мінеральною сумішшю, щебенево-піщаною сумішшю, сумішшю, виготовленою за технологією холодного ресайклінгу, ТОВ «ШБУ-77» та компанія «Азвірт» належним чином виконали вимоги тендерної документації в цій частині.

Таким чином, позивач стверджував, що підстави для відхилення тендерних пропозиції вказаних учасників були відсутні, а тому позивач не порушив вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції погодився з висновком відповідача про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77» та компанія «Азвірт» як учасники процедури закупівлі у складі своїх тендерних пропозицій не підтвердили наявності досвіду виконання аналогічного договору виконання робіт з влаштування нижніх та/або вирівнювальних шарів основ будь-якими сучасними технологіями, чим не дотрималися вимог підпункту 5.1.3 пункту 5.1 розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації замовника.

При цьому суд першої інстанції відхилив доводи позивача про те, що вимоги тендерної документації не обмежували учасника процедури закупівлі у тому, якими саме технологіями могли бути виконані роботи з улаштування нижніх та/або вирівнювальних шарів основ будь-якими сучасними технологіями, вказавши на те, що такі суперечать вимогам, установленим замовником у тендерній документації.

З урахуванням наведених обставин, суд першої інстанції дійшов до переконання, що замовник безпідставно не відхилив тендерних пропозицій вказаних учасників процедури закупівлі як таких, що не відповідають кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі», чим порушив вимоги абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 цього Закону.

На підставі цього, суд першої інстанції констатував, що Держаудитслужба правомірно склала оскаржуваний висновок.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року замінено Службу автомобільних доріг у Сумській області на правонаступника - Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Сумській області; рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі від 07 жовтня 2022 року UA-2021-10-29-001597-с.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач у констатуючій частині оскаржуваного висновку не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень.

Крім того, суд апеляційної інстанції уважав, що усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб може призвести до порушення прав та інтересів переможця закупівлі та мати негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

З урахуванням цього, суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції про правомірність оскаржуваного висновку Держаудитслужби та його скасував.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

У касаційній скарзі Державна аудиторська служба України, покликаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу подано з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У контексті порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанцій неправильно застосував частину шосту статті 8 Закону України «Про публічну службу» в описі того, чи є оскаржуваний висновком про результати процедури закупівлі в частині усунення замовником порушення шляхом припинення зобов`язань за договором конкретизованим. Скаржник вказує на те, що встановлене в оскаржуваному висновку зобов`язання направлено на приведення відносин між сторонами у первісний стан. На переконання скаржника, таке зобов`язання є смівмірним із наслідками виявленого порушення та пропорційним дотриманню справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, що брали участь у тендері та публічними інтересами.

Щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції, визнавши протиправним та скасувавши оскаржуваний висновок, не дослідив та не перевірив наявності чи відсутності порушення замовником вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (щодо невідхилення тендерних пропозицій учасників процедури закупівлі Товариства з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77» та компанії «Азвірт» як таких, що не відповідають кваліфікаційному критерію, установленому статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі»), що не узгоджується з приписами статей 2 та 242 КАС України.

Позиція інших учасників справи

Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому останній вказує на безпідставність доводів скаржника, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Третя особа правом подати пояснення щодо суті вимог касаційної скарги не скористалась.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Соколов В.М., Єресько Л.О.) визнано поважними причини пропуску Державною аудиторською службою України строку на касаційне оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року та поновлено цей строк; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної аудиторської служби України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року у справі №480/6932/22.

Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 22 листопада 2023 року призначено справу до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Судами попередніх інстанцій установлено, що Держаудитслужба відповідно до частини другої статті 8 Закону «Про публічні закупівлі», пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, та на підставі наказу Держаудитслужби від 14 вересня 2022 року № 201 здійснила моніторинг процедури закупівлі UА-2021-10-29-001597-с (ГБН Г.1-218-182:2011 Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Р-44 Суми - Путивль - Глухів на ділянках км 109 + 665 - км 124 + 981 та км 125 +029 - км 132 + 777 (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), очікуваною вартістю 492 911 000,00 гривні, за результатами якого склала висновок про результати моніторингу закупівлі від 07 жовтня 2022 року № 1091.

За результатами проведеного моніторингу Держаудитслужба 07 жовтня 2022 року склала висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-10-29-001597-с, відповідно до якого визначила порушення позивачем вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині не відхилення тендерних пропозицій учасників процедури закупівлі Товариства з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77» та компанії «Азвірт» як таких, що не відповідають кваліфікаційному критерію, установленому статтею 16 цього Закону.

З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, яке є значущим через необ`єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов`язала позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погодившись з вказаним висновком, позивач звернувся з цим позовом до суду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

За приписами частин першої, другої статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначені Законом України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.

Приписами частин шостої, сьомої статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Згідно з частиною дев`ятнадцятою статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Частиною першою статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Відповідно до частини другої статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Пунктом 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» обумовлено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

Предметом спору у цій справі є висновок Держаудитслужби від 07 жовтня 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-29-001597-с, у якому орган державного фінансового контролю (Держаудитслужба) зазначив про порушення позивачем як замовником процедури закупівлі вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».

Так, за результатами моніторингу процедури закупівлі встановлено, що відповідно до підпункту 5.1.3 пункту 5.1 розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації замовника для підтвердження відповідності учасників кваліфікаційному критерію «наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів)» учасники у складі тендерної пропозиції повинні надати інформацію про виконання аналогічного договору за встановленою формою згідно з додатком 3 та з підтвердними документами.

Довідка має містити інформацію не менше ніж про один зазначений аналогічний договір із зазначенням контрагента (замовника) за договором, та його реквізитів, дати укладення та номеру договору, предмета договору, місцезнаходження об`єкта, категорію автомобільної дороги та інші дані згідно таблиці додатку 3, зокрема найменування робіт / одиниця виміру та обсяг робіт.

Перелік основних видів робіт та об`ємів, види яких має підтвердити учасник для наявності досвіду виконання аналогічного договору, зокрема улаштування нижніх та/або вирівнювальних шарів основ будь-якими сучасними технологіями становить 215 672,7 кв.м.

Для підтвердження інформації, що зазначена в довідці, учасник надає, зокрема, скановану копію(ї) позитивного(их) відгуку(ів) замовника(ів) об`єкту за виконаним(-и) аналогічним(-и) договором(-ами), у якому(-их) обов`язково має бути зазначено, зокрема, інформацію, якою замовник підтверджує обсяги виконаних робіт у фізичних / натуральних показниках (кв.м), і навіть з улаштування нижніх та/або вирівнювальних шарів основ з будь-яких сучасних технологій.

Встановлено, що учасники процедури закупівлі ТОВ «ШБУ-77» та компанія «Азвірт» у складі своїх тендерних пропозицій надали довідки з інформацією про виконання аналогічних договорів та листи-відгуки від замовників. Разом з цим у зазначених довідках та листах-відгуках не наведена інформація про роботи з улаштування нижніх та/або вирівнювальних шарів основ будь-якими сучасними технологіями. При цьому в тендерних пропозиціях учасників процедури закупівлі ТОВ «ШБУ-77» та компанії «Азвірт» відсутні будь-які інші документи щодо наявності інформації про виконання робіт з влаштування робіт з улаштування нижніх та/або вирівнювальних шарів основ будь-якими сучасними технологіями.

Таким чином, орган фінансового контролю дійшов висновку, що вказані учасники процедури закупівлі не підтвердили наявність досвіду виконання аналогічного договору виконання робіт з улаштування нижніх та/або вирівнювальних шарів основ будь-якими сучасними технологіями, чим не дотрималися вимог підпункту 5.1.3 пункту 5.1 розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації замовника.

Водночас на порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник не відхилив тендерні пропозиції учасників процедури закупівлі ТОВ «ШБУ-77» та компанії «Азвірт» як таких, що не відповідають кваліфікаційному критерію, установленого статтею 16 Закону.

Позивач у суді першої та апеляційної інстанцій підставами позову вказував те, що вимоги тендерної документації не обмежували учасників процедури у тому, якими саме сучасними технологіями міг бути виконаний цей вид робіт, а тому доводив, що тендерні пропозиції ТОВ «ШБУ-77» та компанії «Азвірт» відповідали вимогам підпункту 5.1.3 пункту 5.1 розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації замовника та підстави для їх відхилення були відсутні.

Суд першої інстанції погодився з доводами відповідача про те, що позивач як замовник процедури закупівлі безпідставно не відхилив тендерні пропозиції ТОВ «ШБУ-77» та компанії «Азвірт» як такі, що не відповідають кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі», чим порушив вимоги абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 цього Закону. При цьому суд першої інстанції відхилив доводи позивача про те, що вимоги тендерної документації не обмежували учасника процедури закупівлі у тому, якими саме технологіями могли бути виконані роботи з улаштування нижніх та/або вирівнювальних шарів основ будь-якими сучасними технологіями, вказавши на те, що такі суперечать вимогам, установленим замовником у тендерній документації. Зазначене послуговало підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у цій справі.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив з того, що оскаржуваний висновок в частині зобов`язання усунення виявленого порушення є неконкретизованим, а усунення виявленого порушення у спосіб, запропонований в оскаржуваному висновку, може призвести до порушення прав та інтересів переможця закупівлі та мати негативні наслідки для репутації позивача. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції задовольнив позовні вимоги та скасував оскаржуваний висновок.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції, обмежившись вказівкою на неконкретизованість зобов`язальної частини спірного висновку, не надав жодної оцінки вказаним висновкам суду першої інстанції та доводам позивача в цій частині, не перевірив законність та обґрунтованість оскаржуваного висновку. Тобто суд апеляційної інстанції взагалі не спростував / не підтвердив висновки органу фінансового контролю, сформовані за результатами моніторингу спірної процедури закупівлі.

При цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що констатуюча частина спірного висновку відповідача повинна бути логічним підсумком викладених у висновку порушень.

Верховний Суд наголошує, що одне із призначень обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті, та надати стороні можливість його оскарження у разі незгоди з аргументами суду. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль за здійсненням правосуддя. А тому при оскаржені рішення суду слід звертати увагу на те, що залишення без уваги ключових доводів сторони є порушенням процесу.

За правилами статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Отже, в основі обґрунтованого судового рішення лежать повнота і всебічність з`ясування обставин справи. Це означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

Суд апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваного судового рішення не надав належної та обґрунтованої оцінки правовим підставам звернення позивача до суду та пов`язаним з цим фактичним обставинам справи, що підлягали обов`язковому встановленню в ході розгляду справи з наданням їм правової оцінки. Зокрема, без належної оцінки залишилися ключові доводи учасника справи по суті оскаржуваного висновку.

Поряд з цим, Верховний Суд звертає увагу на те, що надаючи оцінку відповідності зобов`язальної частини оспорюваного висновку вимогам чинного законодавства, суд апеляційної інстанції вийшов за межі підстав позову, оскільки питання правомірності зобов`язальної частини висновку в частині встановлення способу усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності, не оспорювалося позивачем у позовній заяві та, відповідно, не оцінювалося судом першої інстанції.

Між тим, наведення інших додаткових підстав для скасування оспорюваного висновку відповідача у судовому рішенні суду апеляційної інстанції та задоволення позову з цих підстав не відповідає вимогам статті 47 КАС України, яка надає позивачу право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, та частині п`ятій статті 308 КАС України, згідно з якою суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції. Отже, суд апеляційної інстанції не вправі виходити за межі предмету та підстав позову, що розглядався судом першої інстанції.

Тому, зважаючи на те, що позивач не покликався на невідповідність зобов`язальної частини оспорюваного висновку вимогам чинного законодавства, ці обставини не були підставою позову, а тому не входили до предмету доказування.

Наведене дає підстави для висновку про те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права та недотримався принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, та під час оцінки аргументів учасників справи, що унеможливило належне встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене вище, з огляду на приписи статті 353 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та направлення справи до Другого апеляційного адміністративного суду на новий розгляд.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної аудиторської служби України задовольнити частково.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року у справі №480/6932/22 скасувати.

Справу №480/6932/22 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції - Другого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк В.М. Соколов Л.О. Єресько