ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 480/979/24
адміністративне провадження № К/990/44086/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Державної установи «Інфраструктура Сумщини» до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року (прийняте у складі головуючого судді Савицької Н.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Катунова В.В., суддів Ральченка І.М., Чалого І.С.)
У С Т А Н О В И В:
РУХ СПРАВИ
І. Короткий зміст позовних вимог
1. Державне підприємство "Дороги Сумщини" (далі - ДП "Дороги Сумщини", позивач, підприємство) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач, податковий орган), в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.01.2024 № 71318280703 та № 71418280703.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги підприємство зазначило, що при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень контролюючим органом не враховано, що ДП «Дороги Сумщини» ані відповідно до Статуту, ані відповідно до вимог чинного законодавства не надає послуги з технічного нагляду, а виконує делеговані функції органу державної влади - Сумської обласної державної адміністрації. Зазначені функції делегуються державним підприємствам, що входять до сфери управління таких органів державної влади відповідно до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та Закону України «Про управління об`єктами державної власності». Відтак, відносини між розпорядником бюджетних коштів (Департаментом розвитку інфраструктури Сумської обласної державної адміністрації) та одержувачем (позивачем) є бюджетними, а не цивільно-правовими, тому не можуть визначатись як операції з постачання товарів або послуг, та не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року, позов задоволено.
3.1. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 24.01.2024 № 71318280703 та від 24.01.2024 № 71418280703. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з чим погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що для здійснення господарської діяльності товариства отримує кошти із бюджету. Грошові кошти надавались позивачу за кодом бюджетної класифікації 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)».
4.1. Суди зазначили, що надання субсидій не пов`язане з компенсацією вартості товарів і послуг, в обмін на проведені платежі, тобто не є операцією з оплати товарів/послуг. Відносини, які виникають між органом місцевого самоврядування (розпорядником бюджетних коштів) та позивачем (одержувачем) щодо надання субсидій, є бюджетними, а не цивільно-правовими. За висновком судів попередніх інстанцій, відповідно до норми підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України операції з виплати позивачем грошових коштів за кодом бюджетної класифікації 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» не є об`єктом оподаткування ПДВ, а кошти не є базою оподаткування цим податком.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. Податковий орган не погодившись з рішенням и суду першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права щодо задоволення позовних вимог, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
6. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №480/979/24 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
7. Скаржник указує, про відсутність висновку Верховного Суду з питань застосування норм пп. 14.1.185 п.14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України для цілей оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання послуг з будівництва, реконструкції, ремонтів і утримання автомобільних доріг, які надаються державним підприємством за рахунок коштів, виділених із державного бюджету, а також п. 187.1, п. 187.7 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України щодо обов`язку постачальника таких послуг визначати податкові зобов`язання з податку на додану вартість.
Так, судами першої та апеляційної інстанцій були проігноровані фактичні обставини справи щодо здійснення підприємством позивача господарської діяльності, та зміст господарських операцій, які здійснювались позивачем у процесі господарської діяльності, з оплатою за рахунок бюджетних коштів. Такі операції передбачають виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість.
Відповідно до норм Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є саме операції з постачання послуг з технічного нагляду за будівництвом та ремонтом автомобільних доріг, що здійснювались в процесі провадження господарської діяльності.
Указані норми податкового законодавства були проігноровані Сумським окружним адміністративним судом, Другим апеляційним адміністративним судом та при врегулюванні спірних податкових відносин, за основу було взято норми Бюджетного кодексу України, що на думку податкового органу, є недопустимим.
8. Також скаржник вказує на те, судами попередніх інстанцій проігноровано те, що видатки на утримання ДП «Дороги Сумщини» за економічними характеристиками операцій такими як заробітна плата, нарахування на оплату праці, предмети, матеріали, обладнання та інвентар, оплата комунальних послуг та енергоносіїв не здійснювались. Під час перевірки посадовими особами ДП «Дороги Сумщини» не надано документів на підтвердження розподілу отриманих коштів на зазначені операції.
На думку відповідача операції з поставки товарів та послуг з технічного нагляду (при потребі з економічним супроводом) з будівництва, реконструкції, ремонтів і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення є об`єктом оподаткування ПДВ.
9. У відзиві на касаційну скаргу податкового органу, підприємство уважаючи її доводи безпідставними та необґрунтованими, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
10. Суди попередніх інстанцій установили, що на підставі наказів Головного управління ДПС в Сумській області від 01.12.2023 №1768-кп «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки «Дороги Сумщини» та від 11.12.2023 №1837-кп "Про продовження терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки «Дороги Сумщини», відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20, п. 75.1 ст.75, пп. 78.1.7. п 78.1 ст.78, п. 82.2 ст.82, пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, та у зв`язку з надходження відомостей про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань запису від 05.10.2023 № 1006321100015015599 щодо припинення діяльності ДП «Дороги Сумщини», проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Дороги Сумщини» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період із 04.03.2020 по 06.12.2023, за результатами якої складено акт від 22.12.2023 № 8178/18-28-07-03-07/42524164/338 (далі - Акт перевірки) (а.с.35-88, 89-90, том 1).
11. Так, згідно з Актом перевірки встановлено порушення позивачем пункту 181.1. статті 181, пункту 183.1., пункту 183.2., пункту 183.10 статті 183, пункту 185.1. статті 185, пункту 187.1. статті 187, пункту 188.1. статті 188, підпункту «а» пункту 193.1. статті 193 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 13 307 485,81 грн, зокрема:
1) за травень 2020 року на суму 108 550,60 грн, за червень 2020 руку на суму 27 027,41 грн, за липень 2020 року на суму 123 060,93 грн, за серпень 2020 року на суму 273 396,12 грн, за вересень 2020 року на суму 456 711,40 грн, за жовтень 2020 року на суму 612 966,00 грн, за листопад 2020 року на 602 127,99 грн, за грудень 2020 року на суму 382 983,75 грн;
2) за квітень 2021 року на суму 282 489,9 грн, за травень 2021 року на суму 147 087,90 грн, за червень 2021 року на суму 253 029,76 грн, за липень 2021 на суму 319278,90 грн, за серпень 2021 року на суму 291 469,20 грн, за вересень 2021 року 508 249,00 грн, за жовтень 2021 року на суму 279 146,80 грн, за листопад 2021 року на суму 604 116,00 грн, за грудень 2021 року на суму 963 445,60 грн;
3) за червень 2022 року на суму 425 893,30 грн, за серпень 2022 року на суму 84 028,76 грн, за вересень 2022 року на суму 568 991,30 грн, за жовтень 2022 року 890 964,30 грн, за листопад 2022 року на суму 366 212,38 грн, за грудень 2022 року на суму 409 378,70 грн;
4) за квітень 2023 року на суму 302 133,63 грн, за травень 2023 року на суму 473 692,63 грн, за червень 2023 року на суму 187 983,61 грн, за липень 2023 року на суму 235 616,29 грн, за серпень 2023 року на суму 398 153,18 грн, за вересень 2023 року на суму 1 352 173,34 грн, за жовтень 2023 року на суму 137 967,82 грн, за листопад 2023 року на суму 1 221 020,06 грн, за грудень 2023 року на суму 19 389,06 грн.
12. На підставі висновків акта перевірки Головним управлінням ДПС у Сумській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.01.2024 № 71318280703 (про заниження податкового зобов`язання на загальну суму 13 307 486 грн та штрафні санкції за визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання у розмірі 1 330 749 грн ) та від 24.01.2024 №71418280703 (про застосування штрафних санкцій за неподання до контролюючого органу податкової декларації з податку на додану вартість у розмірі 10880 грн) (а.с. 28-34, том 1).
13. Уважаючи неправомірність дій відповідача щодо прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
V. Позиція Верховного Суду
14. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.
15. Відповідно до статті 188 Податкового кодексу України (далі - ПК) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - так само) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
16. Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПК платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
17. Пунктами 200.1, 200.4 статті 200 ПК передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
18. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
19. На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
20. Відповідно до пунктів 120-1.1, 120-1.3 статті 120-1 ПК порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
21. Допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, виявлених контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця, - тягне за собою накладення на платника податку - продавця штрафу в розмірі 170 гривень та зобов`язання виправити такі помилки.
22. Водночас, нормою підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 ПК передбачено, що не є об`єктом оподаткування операції з виплат у грошовій формі заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи інших фондів загальнообов`язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі).
23. Як уже було зазначено, суди встановили (це підтверджується матеріалами справи, а також не заперечується сторонами у справі), що для здійснення господарської діяльності що ДП «Дороги Сумщини» фінансується в межах кошторису видатків, затвердженого Директором департаменту розвитку інфраструктури Сумської обласної державної адміністрації за рахунок коштів передбачених у вартості будівництва та ремонту автомобільних доріг, про що свідчать зведені кошторисні розрахунки вартості об`єкта будівництва. Зведені кошторисні розрахунки ДП «Дороги Сумщини» включають вартість на утримання служби замовника.
24. У період з 04.03.2020 по 06.12.2023 ДП «Дороги Сумщини» отримано бюджетних коштів на 80978100,86 грн.
25. Перевіркою встановлено, що за технічний нагляд ДП «Дороги Сумщини» отримало коштів за 2020 рік - 16648132,4 грн, за 2021 рік - 21889878, 33 грн, за 2022 рік - 16471312,46 грн та з 01.01.2023 по 06.12.2023 - 25968777, 67 грн.
26. При цьому фінансування підприємства здійснювалось виключно за бюджетною програмою 3131090 «Утримання та розвиток автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури за рахунок субвенції з державного бюджету». Фінансування здійснювалось лише за КЕКВ2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» та в подальшому кошти розподілялись на розрахункові рахунки підприємств-підрядників, як оплата за виконані роботи по поточному ремонту доріг та на розрахунковий рахунок ДП «Дороги Сумщини», як оплата за технічний нагляд.
27. Згідно з пунктом 1.5 розділу 1 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерством фінансів України від 12.03.2012 №333 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.03.2012 за №456/20769 (далі - Інструкція №333), видатки одержувачів бюджетних коштів здійснюються, зокрема, за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)».
28. Пунктом 1.6 Інструкції №333 визначено, що: субсидії - це усі невідплатні поточні виплати підприємствам, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов`язані з відшкодуванням збитків державних підприємств; трансфертні платежі - невідплатні та безповоротні платежі, які не є придбанням товарів чи послуг, наданням кредиту або виплатою непогашеного боргу.
29. Відповідно до підпункту 2.4.1 Інструкції №333 до коду 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)», окрім іншого, відносяться субсидії підприємствам (установам та організаціям), поточні видатки одержувачів бюджетних коштів; поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям).
30. Бюджетним кодексом України (далі - БК) регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (стаття 1 Кодексу).
31. Згідно з пунктом 38 частини першої статті 2 БК одержувач бюджетних коштів - суб`єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету
32. Бюджетне законодавство закріплює використання бюджетних коштів виключно на цілі, визначені бюджетною програмою.
33. Принцип цільового використання бюджетних коштів закріплено нормою пункту 8 частини першої статті 7 БК.
34. Поточне бюджетне фінансування в податковому обліку відображається у складі доходів платника податку.
35. Відносини між позивачем і Департаментом розвитку інфраструктури Сумської ОДА (перерахування) коштів є бюджетними, а не цивільно-правовими, існують в рамках виконання бюджетної програми, а отримані позивачем з бюджету грошові кошти за кодом бюджетної класифікації 2610 передбачені для використання виключно на цілі, обумовлені бюджетної програмою, тобто, мають ознаки невідплатності і безповоротності, і за своїм характером для позивача не є компенсацією вартості товарів/послуг, що постачаються.
36. Відповідно до встановлених у справі обставин, суди першої та апеляційної інстанції правильно виснували про безпідставність доводів ГУ ДПС про наявність бази оподаткування ПДВ з операції з виплати Установі субсидій/трансфертів за рахунок місцевого бюджету, оскільки норма підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 ПК прямо встановлює, що об`єкта оподаткування ПДВ в такому випадку немає.
37. Указана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2023 року у справі №420/18420/21, від 08 березня 2023 року у справі №640/4920/20.
38. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
39. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
40. Отже, переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому в задоволенні касаційної скарги податкового органу слід відмовити.
41. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
42. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
43. З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.
VІІ. Судові витрати
44. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
45. Керуючись статтями 3 328 341 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд-
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області - залишити без задоволення.
2. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року у справі №480/979/24-залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко