№ 488/326/18 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

05 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 488/326/18-ц

провадження № 61-38197св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович,

третя особа - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 23 травня 2018 року в складі колегії суддів: Локтіонової О. В.,

Колосовського С. Ю., Ямкової О. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А. А., третя особа - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»), про визнання незаконними дій приватного нотаріуса.

Позовна заява мотивована тим, що при проведенні 15 та 19 вересня 2016 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу

Завалієвим А. А. державної реєстрації за ПАТ КБ «ПриватБанк» права власності на земельну ділянку та розташований на ній житловий будинок

по АДРЕСА_1 були, на її думку, порушені норми

Закону України «Про нотаріат».

Зокрема, посилалась на те, що відповідачем було здійснено реєстрацію права власності на вказаний житловий будинок та земельну ділянку за

ПАТ КБ «ПриватБанк» за відсутності рішення щодо звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку; вчинено нотаріальні дії щодо спірного майна не за місцем його розташування, поза межами нотаріального округу, в рамках якого відповідач мав право здійснювати нотаріальну діяльність; не було враховано, що наявність у відповідному реєстрі запису про заборону відчуження майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте; порушені норми законодавства, а також положення договору іпотеки, оскільки іпотекодержатель мав право у передбачених законодавством випадках звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом використання лише одного із способів; оскаржуваним рішенням на позичальника покладено подвійну відповідальність за невиконання одного й того самого зобов`язання.

Вважала, що відповідач не мав права реєструвати право власності на предмет іпотеки за ПАТ КБ «ПриватБанк», оскільки, не було дотримано порядку здійснення звернення стягнення на майно та реєстрації права власності, передбаченого Законом України «Про іпотеку».

З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила суд визнати указані дії неправомірними.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення цього позову.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що 30 січня 2007 року між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір іпотеки, предметом якого був житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 .

02 листопада 2016 року їй стало відомо про те, що банк набув право власності на вказаний житловий будинок шляхом позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вважала, що набуття права власності на цей житловий будинок, на її думку, відбулося із порушенням частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку», а саме за відсутності рішення ПАТ КБ «ПриватБанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку.

З урахуванням зазначеного та посилаючись на те, що до розгляду цього позову банк може реалізувати спірне майно, ОСОБА_1 просила забезпечити її позов шляхом накладення арешту на вказану земельну ділянку та розташований на ній житловий будинок, заборони будь-яким особам вчиняти дії щодо передачі права користування вищезазначеним нерухомим майном будь-яким третім особам, проникати до цього майна, проводити ремонтні роботи, реконструкцію, перепланування, здавати в оренду, найм, піднайм, безоплатне користування, укладати договори застави (іпотеки) або іншим способом передавати третім особам у платне або безплатне користування будинок та земельну ділянку, заборони будь-яким третім особам вселятись в будинок та реєструватися в ньому, заборони Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради вносити до реєстраційного обліку відомості про реєстрацію місця проживання будь-яких третіх осіб у будинку та відомості про зняття зареєстрованих осіб з реєстрації місця проживання за адресою:

АДРЕСА_1 .

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Корабельного суду м. Миколаєва від 01 лютого 2018 року заяву

ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ПАТ КБ «ПриватБанк». Накладено арешт на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4810136600:11:002:0006, площею 0,045 га. Заборонено суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії з відчуження об`єкта нерухомості: житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Заборонено суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії з відчуження об`єкта нерухомості: земельної ділянки, кадастровий номер: 4810136600:11:002:0006, площею 0,045 га, розташованої за адресою:

АДРЕСА_1 . Заборонено ПАТ КБ «ПриватБанк» та будь-яким третім особам, вчиняти будь-які дії по передачі права користування будинком, розташованим по АДРЕСА_1 , та земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4810136600:11:002:0006, площею 0,045 га. Заборонити

ПАТ КБ «ПриватБанк» та будь-яким третім особам вчиняти будь-які дії щодо проникнення та входження до житлового будинку , що знаходиться по АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4810136600:11:002:0006, площею 0,045 га. Заборонено ПАТ КБ «ПриватБанк» та будь-яким третім особам проводити ремонтні роботи, реконструкцію, перепланування, здавати в оренду, найм, піднайм, безоплатне користування, укладати договори застави (іпотеки), купівлі-продажу, дарування тощо з третіми особами або іншим способом передавати третім особам у платне або безоплатне користування будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4810136600:11:002:0006, площею 0,045га. Заборонено

ПАТ КБ «ПриватБанк» та будь-яким третім особам вселятися у будинок та реєструватися в будинку, виселяти та знімати з реєстрації мешканців житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Заборонено Департаменту надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради вносити до реєстраційного обліку відомості про реєстрацію місця проживання будь-яких третіх осіб у будинку, розташованому по

АДРЕСА_1 .Заборонено Департаменту надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради вносити до реєстраційного обліку відомості про зняття зареєстрованих осіб з реєстрації місця проживання за адресою:

АДРЕСА_1 .

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки предметом позову цієї справи є визнання незаконними дій приватного нотаріуса щодо проведення 15 та 19 вересня 2016 року державної реєстрації за ПАТ КБ «ПриватБанк» права власності на земельну ділянку та розташований на ній житловий будинок

по АДРЕСА_1 та визнання протиправним та скасування рішення цього нотаріуса від 19 та 21 вересня 2016 року про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів № 16458979,

№ 16511619 про реєстрацію права власності за банком на вказане майно, тому обраний видзабезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами, оскільки спірні земельна ділянка та житловий будинок перебувають у власності

ПАТ КБ «ПриватБанк», внаслідок чого виникає ризик відчуження цього майна.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 23 травня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 01 лютого 2018 року скасовано та у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що враховуючи обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, наявність постанови Апеляційного суду Миколаївської області від 10 січня 2018 року в справі № 488/4202/16-ц за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Чернігівського міського територіального округу Завалієва А. А., третя особа - ПАТ КБ «ПриватБанк», про визнання протиправними та скасування рішень щодо реєстрації прав власності на іпотечне майно, якою у задоволенні її позову відмовлено у зв`язку із законністю здійснення відповідачем дій, вказаних у поданому нею позові, а тому суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про обґрунтованість заяви

ОСОБА_1 щодо забезпечення її позову.

Також, суд апеляційної інстанції, вважав, що на стадії подання позову та при наявності тих доказів, які були подані позивачем, не має підстав вважати, що цей позов ОСОБА_1 має бути забезпечений у ті способи, які були нею заявлені, і які були задоволені судом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає засадам законності і обґрунтованості, постановлена з порушенням норм процесуального права та є помилковою. Суд апеляційної інстанції розглянув заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову за її відсутності, без належного повідомлення про розгляд цієї заяви, у зв`язку із чим вона була позбавлена можливості надати суду пояснення, порушено її право на участь у судовому засіданні. Також, ОСОБА_1 посилалась на те, що у відповідності до чинного ЦПК України на час звернення представника ПАТ КБ «ПриватБанк» - Литвиненко О. Л. до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, представництво у цьому суді мало здійснюватися адвокатами. Проте, до апеляційної скарги не було додано будь-яких доказів того, що вказана особа є адвокатом і уповноважена представляти інтереси банку як адвокат.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано із Корабельного районного суду м. Миколаєва зазначену цивільну справу.

У вересні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу

Завалієва А. А., третя особа - ПАТ КБ «ПриватБанк», про визнання незаконними дій приватного нотаріуса щодо проведення 15 та 19 вересня 2016 року державної реєстрації за ПАТ КБ «ПриватБанк» права власності на земельну ділянку та розташований на ній житловий будинок по АДРЕСА_1 та визнання протиправним та скасування рішення цього нотаріуса від 19 та

21 вересня 2016 року про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів № 16458979, № 16511619 про реєстрацію права власності за банком на вказане майно призначено до розгляду.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Вперше, у листопаді 2016 року, ОСОБА_1 зверталась до суду з позовом до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу

Завалієва А. А., третя особа - ПАТ КБ «ПриватБанк», про визнання незаконними та протиправними дій приватного нотаріуса, а також скасування прийнятих ним рішень.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 22 вересня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконними дії приватного нотаріуса Завалієва А. А. щодо проведення ним 15 та 19 вересня 2016 року державної реєстрації права власності на житловий будинок

АДРЕСА_1 та земельну ділянку, розташовану за тією ж адресою, за ПАТ КБ «Приватбанк». Визнано протиправними і скасовано його рішення, згідно з якими до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені записи № 16458979, № 16511619 про державну реєстрацію права власності на зазначене майно за іпотекодержателем ПАТ КБ «ПриватБанк» на підставі договору іпотеки від 30 січня 2007 року.

Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 10 січня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 22 вересня 2017 року скасовано та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Звертаючись вдруге, у січні 2018 року, з позовом до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А. А., третя особа -

ПАТ КБ «ПриватБанк», про визнання незаконними та протиправними дій приватного нотаріуса, а також скасування прийнятих ним рішень, ОСОБА_1 знову ставила під сумнів правомірність проведення здійснення відповідачем вищевказаних дій.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана ухвала апеляційного суду ухвалена з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Частинами першою, другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (пункт 4).

Крім того, пунктами 1-4 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України судам роз`яснено, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову з урахуванням адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Частинами першою, третьою, четвертою статті 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Отже, зазначеною нормою закону передбачено розгляд заяв про забезпечення позову без повідомлення учасників справи, що не є порушенням їх процесуальних прав.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Постановляючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, наявність постанови Апеляційного суду Миколаївської області від 10 січня 2018 року в справі

№ 488/4202/16-ц за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Чернігівського міського територіального округу Завалієва А. А., третя особа -

ПАТ КБ «ПриватБанк», про визнання протиправними та скасування рішень щодо реєстрації прав власності на іпотечне майно, якою у задоволенні її позову відмовлено у зв`язку із законністю здійснення відповідачем дій, вказаних у поданому нею позові, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви щодо забезпечення позову в цій справі.

Крім того, залишаючи без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1 про порушення її прав щодо розгляду її заяви про забезпечення позову Верховний Суд враховує, що з інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва

від 05 липня 2018 року в цій справі було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, тобто відновлено її право на забезпечення позову, яке вона вважала порушеним. Накладено арешт на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ПАТ КБ «ПриватБанк».Накладено арешт на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4810136600:11:002:0006, площею 0,045 га. Заборонено суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії з відчуження об`єкта нерухомості: житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Заборонено суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії з відчуження об`єкта нерухомості: земельної ділянки, кадастровий номер: 4810136600:11:002:0006, площею 0,045 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Заборонено ПАТ КБ «ПриватБанк» та будь-яким третім особам, вчиняти будь-які дії по передачі права користування будинком, розташованим по АДРЕСА_1 , та земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4810136600:11:002:0006, площею 0,045 га. Заборонити

АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4810136600:11:002:0006, площею 0,045га. Заборонено ПАТ КБ «ПриватБанк» та будь-яким третім особам вселятися у будинок та реєструватися в будинку, виселяти та знімати з реєстрації мешканців житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Заборонено Департаменту надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради вносити до реєстраційного обліку відомості про реєстрацію місця проживання будь-яких третіх осіб у будинку, розташованому

по АДРЕСА_1 . Заборонено Департаменту надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради вносити до реєстраційного обліку відомості про зняття зареєстрованих осіб з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому Верховний Суд, також, враховує, що складовим елементом права на справедливе судочинство є судовий розгляд справи упродовж розумного строку (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

(далі - Конвенції) від 04 листопада 1950 року та рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Світлана Науменко проти України» від 09 листопада

2004 року, пункт 86; «Странніков проти України» від 03 травня 2005 року, пункт 40; «Лещенко і Толюпа проти України» та «Смирнова проти України» від 08 листопада 2005 року, пункт 54, «Антоненков та інші проти України» від 22 листопада

2005 року, пункт 41).

Доводи заявника про неповідомлення її про час і місце розгляду справи у суді апеляційної інстанції спростовуються матеріалами справи, відповідно до яких її було повідомлено згідно вимог ЦПК України, а тому, ураховуючи положення

статті 6 Конвенції та статті 371 ЦПК України щодо строків розгляду справи, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для її розгляду за відсутності ОСОБА_1 та ухвалення рішення у справі.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваної постанови та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновком суду апеляційної інстанції щодо їх оцінки.

Отже, ураховуючи зазначені конкретні обставини та положення закону про те, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань, Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 23 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович