Постанова
Іменем України
31 cічня 2020 року
м. Київ
справа № 490/12476/16-ц
провадження № 61-29754св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль»,
треті особи: Адміністрація Центрального району Миколаївської міської ради, Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 червня 2017 року в складі судді Гуденко О. А. та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від
08 серпня 2017 року в складі колегії суддів:Яворської Ж. М., Базовкіної Т. М., Кушнірової Т. Б.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» (далі -
ПАТ «МТЕЦ»), треті особи: Адміністрація Центрального району Миколаївської міської ради, Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, про порушення законодавства, зобов`язання вчинити певні дії.
Позовна заява мотивована тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . У зв`язку з небажанням оплачувати постачання теплової енергії до квартири, оскільки незгодна з цінами за опалення, затвердженими для ПАТ «МТЕЦ» і не має бажання скористатися субсидією, вона 28 вересня 2016 року звернулася до ПАТ «МТЕЦ» із заявою про закриття чотирьох вентилів перед батареями та опломбування шести вентилів на системі опалення в її квартирі до початку опалювального сезону, проте отримала відмову на вчинення таких дій з посиланням на заборону відключення від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання окремих квартир. Однак вона не укладала з ПАТ «МТЕЦ» договір про надання послуг, отже, не є споживачем цих послуг і відповідач опалює її квартиру незаконно. Вона не має наміру встановлювати в своїй квартирі інше опалення чи підключатися до інших мереж чи електроопалення, в зв`язку з чим відповідач не має підстав вимагати від неї надання технічних умов щодо можливості від`єднання від централізованої мережі. Враховуючи те, що гаряча вода подається від загальнобудинкового стояка до розташованих в квартирі батарей, а тому немає перешкод у перекритті вентилів до батарей опалення, не втрачається технічна можливість підключити їх в будь-який час.
Посилаючись на викладене, позивач просила зобов`язати ПАТ «МТЕЦ» закрити та опечатати батареї опалення в квартирі
АДРЕСА_1 , визнати недійсними нарахування оплати за централізоване опалення на особовий рахунок ОСОБА_1 за період примусового опалення квартири в 2016-2017 роках.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради та Адміністрацію Центрального району Миколаївської міської ради.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 червня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від
08 серпня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відключення від мереж централізованого теплопостачання допускається лише з дотриманням наступних умов: наявності технічної можливості такого відключення; дотримання державних будівельних норм
з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення; звернення власника (власників) будинку до Міжвідомчої комісії Центрального району м. Миколаєва з письмовою заявою про відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання із зазначенням причини відключення.
Аргументи учасників справи
У серпні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що вона не укладала з ПАТ «МТЕЦ» договір про надання послуг; суди не взяли до уваги, що вона не просила відключити належну їй квартиру від системи централізованого опалення, а просила закрити та опломбувати вентилі батарей для зупинки нарахування плати за спожиту теплову енергію, що не суперечить законодавству.
У жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення ПАТ «МТЕЦ» на касаційну скаргу, в якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення,
а оскаржувані судові рішення - без змін.
Рух справи
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 26 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України справу передано до Касаційного цивільного суду.
МОТИВУВАЛЬНАЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що підставі свідоцтва про право власності на житло від
12 травня 1993 року квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належала ОСОБА_2 та
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.
Зазначений будинок підключений до мережі централізованого постачання теплової енергії, яке здійснюється відповідачем.
Договір між сторонами не укладався, проте позивач отримує централізоване опалення і на її ім`я відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .
28 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «МТЕЦ» із заявою, посилаючись на те, що вона як споживач незгодна оплачувати опалення в сезоні 2016-2017 років за ціною, затвердженою для ПАТ «МТЕЦ», і не бажає скористатися субсидією, в зв`язку з чим виниклий конфлікт можна віднести до тимчасових форс-мажорних обставин непереборної сили відповідно до статті 25 Закону. Просила закрити у її квартирі чотири вентилі батарей централізованого опалення та опломбувати шість до початку опалення у жовтні 2016 року. При цьому вказувала, що не просила виконати роботи, пов`язані з заміною існуючих мереж опалювальної системи, а просила про припинення подачі опалення до її квартири.
ПАТ «МТЕЦ» листами від 15 листопада 2016 року, від 22 листопада 2016 року та від 01 грудня 2016 року надавав відповіді за заяви відповідача, згідно яких нормативними документами від`єднання опалювальних пристроїв як засобів припинення споживання теплової енергії на опалення приміщень квартири
у багатоповерховому будинку або підстав для оформлення відключення не передбачено. Єдиною підставою для зняття споживача з обліку і припинення відповідних нарахувань є акт про відключення, затверджений міжвідомчою комісією. Проведення відключення без дотримання відповідної процедури
є самовільним, тому ПАТ «МТЕЦ» не має права припинити нарахування оплати послуги за опалення.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі
і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 529/613/17-ц (провадження
№ 61-1716сво17) зроблено висновок, що «відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Тлумачення як положень частини першої статті 714, так і інших норм глави 54 ЦК дозволяє стверджувати, що по своїй суті договір, на підставі якого відбувається постачання теплової енергії споживачу,
є видом договору купівлі-продажу. Такий же висновок можливо зробити й при тлумаченні норм, закріплених в Законі України «Про теплопостачання» (в редакції, чинній на час виникнення боргу). У тексті Закону України «Про теплопостачання» (в редакції, чинній на час виникнення боргу) неодноразово вживається словосполучення «договір купівлі-продажу» (зокрема: стаття 1, частина четверта статті 19, частина перша статті 25, пункти 6, 7, 8 частини першої статті 31)».
У постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі
№ 6-1706цс15 зроблено висновок, що «відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм
і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної теплотехніки; державних будівельних норм
з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення. Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджених наказом Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року
№ 4 установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади. Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада
2007 року № 169 було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир
у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку
в цілому. Матеріали справи не містять доказів, зокрема копії відповідної проектної документації, які б засвідчували факт відключення квартири від мереж центрального теплопостачання та ненадання йому послуг з постачання тепла. Оскільки відповідачі відключилися від централізованого опалення
з порушенням порядку передбаченим законодавством, тому вимоги позивача
є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання».
Встановивши, що припинення споживання теплової енергії на опалення приміщень квартири у багатоповерховому будинку, відповідно і припинення відповідних нарахувань, можливе виключно шляхом відключення від мереж центрального опалення в установленому нормативними документами порядку будинку в цілому, а не в окремій квартирі, суди першої та апеляційної інстанції зробили обґрунтований висновок про безпідставність заявлених вимог ОСОБА_1 .
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку
з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, судові рішення ? без змін.
Керуючись статтями 400 401 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 08 серпня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
І. О. Дундар
В. І. Крат