Постанова
Іменем України
30 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 495/5611/13
провадження № 61-4293св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «УкрСиббанк»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором
за касаційною скаргою Акціонерного товариства «УкрСиббанк» на постанову Одеського апеляційного суду від 14 січня 2020 року у складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., Князюка О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2011 року Акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - АТ «УкрСиббанк») звернулося до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом, в якому просило стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором у розмірі 118 831,33 дол. США, що еквівалентно 947 216,42 грн, з яких 85 851,91 дол. США, що еквівалентно 684 334,16 грн, -заборгованість за кредитом; 28 668,47 дол. США, що еквівалентно 228 519,24 грн, - заборгованість за процентами за користування кредитом; 1 040,35 дол. США, що еквівалентно 8 292,74 грн, - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 3 270,60 дол. США, що еквівалентно 26 070,28 грн, - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами.
Позовна заява обґрунтована тим, що 15 липня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11371707000, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 89 500,00 дол. США, що еквівалентно 433 296,35 грн.
На забезпечення належного виконання позичальником умов кредитного договору 15 липня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 217325.
В результаті неналежного виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору утворилася заборгованість.
Ураховуючи наведене, банк просив позов задовольнити.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 21 червня 2013 року справу направлено за підсудністю до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області заочним рішенням від 20 серпня 2013 року позов задовольнив. Стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором від 15 серпня 2008 року № 11371707000 у розмірі 118 831,33 дол. США, що еквівалентно 947 216,42 грн, з якої: 85 851,91 дол. США, що еквівалентно 684 334,16 грн, - заборгованість за кредитом; 28 668,47 дол. США, що еквівалентно 228 519,24 грн, - заборгованість за процентами за користування кредитом; 1 040,35 дол. США, що еквівалентно 8 292,74 грн, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 3 270,60 дол. США, що еквівалентно 26 070,28 грн, - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом. Стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «УкрСиббанк» судовий збір у розмірі 1 700,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване обґрунтованістю заявлених банком позовних вимог.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Одеський апеляційний суд постановою від 14 січня 2020 року заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 серпня 2013 року в частині задоволення позовних вимог змінив. Стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором від 15 липня 2008 року № 11371707000 у розмірі 84 294,01 дол. США, в тому числі: 78 820,00 дол. США - заборгованість за основним боргом; 5 474,01 дол. США - за відсотками за користування кредитом, 17 618,25 грн пеня, в тому числі: за тілом кредиту - 4 264,89 грн; за процентами за користування кредитом - 13 353,36 грн. В решті вимог відмовив. Визначив порядок виконання постанови Одеського апеляційного суду у зв`язку з частковим задоволенням апеляційної скарги ОСОБА_2 : заборгованість, яка стягнута заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 серпня 2013 року в частині, що перевищує 84 294,01 дол. США, а саме - 32 315,81 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ 7,9711 грн за 1 дол. США, що застосований банком, в частині заочного рішення про стягнення заборгованості, яка стосується особисто позичальника і в апеляційному порядку не оскаржена, в загальному розмірі 257 592,55 грн, в тому числі: 7 031,91 дол. США - заборгованість за тілом кредиту, що становить 56 052,05 грн; 23 194,46 дол. США - заборгованість за процентами за користування кредитом, що становить 184 885,36 грн; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 502,58 дол. США, що становить 4 006,12 грн, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом 1 586,86 дол. США, що становить 12 649,02 грн, - підлягає стягненню особисто з ОСОБА_1 . В порядку перерозподілу судових витрат стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» судовий збір у розмірі 1 081,20 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 76,32 грн; з ОСОБА_2 на користь АТ «УкрСиббанк» судовий збір у розмірі 618,80 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 43,68 грн; з АТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 856,40 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що порука ОСОБА_2 припинилася щодо періодичних платежів з повернення кредиту, сплати процентів, пені за несвоєчасне погашення тіла кредиту, пені за несвоєчасне погашення процентів за тілом кредиту, що утворилися за періодичними платежами, які необхідно було здійснити до 03 лютого 2015 року, тому поручитель несе солідарну відповідальність з боржником за заборгованістю, яка виникла з 03 лютого 2015 року. Крім цього, розмір пені підлягає стягненню за останні 6 місяців, що передували зверненню кредитора до суду з позовом виходячи з найменшого курсу гривні до долара США, який був встановлений НБУ у зазначений період.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій 30 квітня 2020 року до Верховного Суду, АТ «УкрСиббанк» просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 14 січня 2020 року в частині стягнення з АТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_2 судових витрат у розмірі 1 856,40 грн та змінити рішення в цій частині, зазначивши «стягнути з АТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_2 судові витрати у вигляді судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 693,60 грн».
Касаційна скарга мотивована тим, що змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд неправильно визначився з розміром судового збору, який підлягає стягненню з банку на користь ОСОБА_2 , не врахувавши, що розмір судового збору покладається на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.
В іншій частині постанова Одеського апеляційного суду від 14 січня 2020 року не оскаржується, тому не є предметом касаційного перегляду (стаття 400 ЦПК України).
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
28 квітня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Предметом касаційного оскарження є постанова Одеського апеляційного суду від 14 січня 2020 року про стягнення з АТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_2 1 856,40 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд відповідно до статті 141 ЦПК України здійснив перерозподіл судових витрат.
Відповідно до статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Отже, законом передбачені випадки, коли недоліки рішення суду можуть бути усунені тим самим судом, що його ухвалив.
Для усунення недоліків судового рішення передбачена норма щодо виправлення описок та арифметичних помилок.
Помилка - це неточність у розмірі присудженого, неправильність арифметичних розрахунків.
Ураховуючи наведене розбіжності розрахунку судового збору, на які посилається банк у своїй касаційній скарзі, можливо виправити шляхом усунення арифметичної помилки.
Установлено, що після відкриття касаційного провадження у справі Одеський апеляційний суд ухвалою від 01 квітня 2020 року задовольнив частково заяву АТ «УкрСиббанк». Виправив арифметичну помилку, допущену в постанові Одеського апеляційного суду від 14 січня 2020 року, а саме: в мотивувальній частині замість невірно зазначеного: «Крім того, оскільки апеляційним судом за наслідками розгляду апеляційної скарги відповідача рішення суду першої інстанції підлягає зміні з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення вимог, судові витрати у вигляді сплаченого відповідачем за подання апеляційної скарги судового збору у розмірі 2 550 грн з позивача на користь ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 856,10 грн (72,8 % від 2 550 грн)» зазначив правильно: «Крім того, оскільки апеляційним судом за наслідками розгляду апеляційної скарги відповідача рішення суду першої інстанції підлягає зміні з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення вимог, судові витрати у вигляді сплаченого відповідачем за подання апеляційної скарги судового збору в розмірі 2 550 грн, з позивача на користь ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 693,60 грн (27,2 % від 2 550 грн).»; в абзаці десятому резолютивної частини замість неправильно зазначеного: «Стягнути з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_2 судові витрати у вигляді судового збору за подання апеляційної скарги 1 856 грн 40 коп.» зазначив правльно: «Стягнути з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_2 судові витрати у вигляді судового збору за подання апеляційної скарги 693 грн 60 коп.». В іншій частині заяву залишити без задоволення.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Ураховуючи, що ухвалою Одеського апеляційного суду від 01 квітня 2020 року усунені недоліки постанови Одеського апеляційного суду від 14 січня 2020 року в оскаржуваній банком частині, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення апеляційного суду - без змін, оскільки відсутній предмет касаційного оскарження.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк» залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного суду від 14 січня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді А. Ю. Зайцев
С. Ю. Бурлаков
Є. В. Коротенко