ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2020 року

Київ

справа №500/184/19

адміністративне провадження №К/9901/36037/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної установи «Збаразька виправна колонія № 63» на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2019 року (суддя Мартиць О.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року (головуючий суддя - Довгополов О.М., судді: Гудим Л.Я., Святецький В.В.) про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 500/184/19 за позовом Державної установи «Збаразька виправна колонія № 63» до Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2019 року Державна установа «Збаразька виправна колонія № 63» (далі по тексту - позивач, ДУ «ЗВК №63») звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі по тексту - відповідач), в якому просила визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Д" №00221011303 від 18 грудня 2018 року, рішення №00221091303 від 18 грудня 2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником податку своєчасно не нарахованого єдиного внеску, вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску №00221101303 від 18 грудня 2018 року.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, у справі призначено судове засідання на 11 березня 2019 року об 11:00 годин.

У судовому засіданні, яке відбулось 11 березня 2019 року, ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання відкладено до 11:00 годин 11 квітня 2019 року.

У зв`язку з неявкою представника відповідача 11 квітня 2019 року підготовче засідання було відкладено до 11:00 годин 24 квітня 2019 року.

У судовому засіданні, яке відбулось 24 квітня 2019 року, ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, продовжено процесуальні строки проведення підготовчого засідання за клопотанням представника ДУ «ЗВК №63», підготовче засідання відкладено до 12:00 годин 6 травня 2019 року.

6 травня 2019 року підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 червня 2019 року о 10:00 годин.

11 червня 2019 року в судовому засіданні оголошено перерву до 10:00 годин 11 липня 2019 року.

В судове засідання 11 липня 2019 року представник позивача не з`явився, у зв`язку з чим оголошено перерву до 22 липня 2019 року.

При цьому 11 липня 2019 року представником ДУ «ЗВК №63» через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду подано клопотання про призначення судово - економічної експертизи.

22 липня 2019 року у зв`язку з неявкою в судове засідання представника ДУ «ЗВК №63» оголошено перерву до 11:00 годин 9 серпня 2019 року.

В судове засідання 9 серпня 2019 року представник ДУ «ЗВК №63» повторно не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надав.

Ухвалою суду від 9 серпня 2019 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, було відмовлено у задоволенні клопотання ДУ «ЗВК №63» про призначення судово - економічної експертизи.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2019 року. залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, позовну заяву ДУ «ЗВК №63» залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 КАС України.

Залишаючи без розгляду адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, вказав, що представник позивача належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду судового розгляду справи, що підтверджується відповідними розписками та повідомленнями про вручення поштових відправлень. Будь-яких поважних причин неприбуття у судове засідання позивач не повідомив.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ДУ «ЗВК №63» подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що суди попередніх інстанцій не врахували, що представник позивача був присутній у судових засіданнях 11 та 24 квітня 2019 року, 6 травня 2019 року. Відповідно до протоколу судового засідання в суді першої інстанції від 11 червня 2019 року був розпочатий судовий розгляд справи, під час якого представник позивача підтримав позов та виступив із вступним словом, ставив питання представнику відповідача. Наголошено, що судом першої інстанції було розглянуто клопотання про проведення судово-економічної експертизи без участі позивача та його представника. Скаржник звертає увагу на те, що висновки, викладені в оскаржуваній ухвалі про те, що представник відповідача висловив позицію про неможливість розгляду позовної заяви без участі позивача, не відповідають відомостям, викладеним у протоколі судового засідання, проведеного у цей день. Відповідно до вказаного протоколу представник відповідача покладався на думку суду з цього питання. Також позивач звертає увагу на те, що оскаржувана ухвала про залишення позову без розгляду не містить мотивів, з огляду на які суд дійшов висновку про неможливість розгляду справи за відсутності позивача чи його представника.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС України. Так, частиною п`ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Наведена норма кореспондується з положеннями пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, якою визначено що позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду з указаних підстав, суди мають враховувати, що застосування наведених норм передбачає наявність таких обов`язкових умов: позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання; позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки; неявка позивача перешкоджає розгляду справи по суті; від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; відповідач не наполягає на розгляді справи по суті за відсутності позивача на підставі наявних у ній доказів.

Залишаючи без розгляду адміністративний позов, суд першої інстанції послався на те, що у судові засідання, які відбулись 11 липня 2019 року, 22 липня 2019 року, 9 серпня 2019 року, представник позивача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с.72, 82, 83). Позивач ці обставини не заперечує.

Разом з тим, для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205 КАС України, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, також дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з`ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів. На думку колегії суддів, у разі якщо наявних у справі доказів та матеріалів достатньо і неявка позивача, належним чином повідомленого про розгляд справи, не перешкоджає такому її розгляду, суди повинні приймати рішення по суті спору.

Суди попередніх інстанцій встановили і це підтверджується матеріалами справи, що представник позивача був присутнім у судових засіданнях, які відбулись 11 та 24 квітня 2019 року (стадія підготовчого засідання) та 11 червня 2019 року (стадія розгляду справи по суті).

За твердженням скаржника і це підтверджується протоколом судового засідання та технічним записом судового засідання від 11 червня 2019 року, позивач у цьому судовому засіданні підтримав заявлені ним позовні вимоги та надав пояснення та обґрунтування заявлених ним вимог.

Колегія суддів зазначає, що наведені ДУ «ЗВК №63» у позовній заяві доводи зводяться до незгоди з визначеною контролюючим органом сумою належного до сплати грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та пені з посиланням на приписи підпункту 102.1 статті 102 ПК України, оскільки, на думку скаржника, визначення таких сум мало б відбуватись з грудня 2015 року, а не з січня 2015 року. Крім того, позивач вважав, що відповідач безпідставно застосував до нього штрафну санкцію за донарахування своєчасно ненарахованого єдиного внеску в розмірі 20% замість 10 %.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає непереконливим висновок суду першої інстанції, наведений у мотивувальній частині оскаржуваного рішення про неможливість розгляду даної справи по суті за відсутності позивача через необхідність дослідження значної кількості матеріалів та доказів у справі, оскільки визначені ДУ «ЗВК №63» підстави позову фактично не потребують від суду дослідження значного обсягу доказів, а вимагають надання правової оцінки дотриманню контролюючим органом норм матеріального права в частині застосування строків, визначених статтею 102 ПК України, та визначення розміру штрафної санкції за несвоєчасне нарахування єдиного внеску. Слід зазначити, що обсяг долучених позивачем до позовної заяви матеріалів є незначним (акт перевірки та оскаржувані рішення відповідача), а додаткові докази чи матеріали судом не витребовувались.

Більше того, представник позивача у судовому засіданні 11 червня 2019 року підтримав позовні вимоги та висловив свою позицію по суті спору.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду є помилковим, оскільки матеріали справи свідчать, що неявка позивача у цій справі не перешкоджала розгляду справи по суті, а тому касаційну скаргу слід задовольнити, скасувати ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду та постанову апеляційної інстанції з направленням справи до Тернопільського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Частиною четвертою статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 345 349 353 355 356 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної установи «Збаразька виправна колонія № 63» задовольнити.

Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі № 500/184/19 скасувати, а справу направити до Тернопільського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду