ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2021 року
м. Київ
справа № 500/1972/20
адміністративне провадження № К/9901/19171/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Шевцової Н. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року (суддя Мартиць О.І.) і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року (судді Сеник Р.П., Кухтей Р.В., Хобор Р.Б.),
встановив:
1. У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області (далі - Управління ДСНС у Тернопільській області), в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ Управління ДСНС у Тернопільській області від 01.07.2020 № 176 «Про кадрові питання» в частині звільнення зі служби ОСОБА_1 , капітана служби цивільного захисту, начальника караулу 8 пожежно-рятувальної частини Управління ДСНС України у Тернопільській області;
- поновити ОСОБА_1 на посаді капітана служби цивільного захисту, начальника караулу 8 пожежно-рятувальної частини Управління ДСНС України у Тернопільській області.
- стягнути з Управління ДСНС у Тернопільській області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03.07.2020 по день прийняття рішення суду.
2. Позовні вимоги мотивовано тим, що звільнення ОСОБА_1 відбулося з порушенням процедури, встановленої Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593 (далі - Положення № 593).
3. Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 прийнятий на службу у 2001 році в органи внутрішніх справ.
4. 21.06.2017 ОСОБА_1 та Управління ДСНС у Тернопільській області уклали контракт № 375/17 про проходження служби цивільного захисту. Цей контракт укладено строком на три роки і він набрав чинності з 03.07.2017.
5. Управління ДСНС України у Тернопільській області листом від 26.05.2020 повідомило капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника караулу 8 ДПРЧ управління, про необхідність прибути до відділу персоналу Управління о 09:00 год. 27.05.2020 для проведення атестаційної комісії з приводу доцільності укладання контракту про проходження служби цивільного захисту.
6. 27.05.2020 щодо ОСОБА_1 складено атестаційний лист із висновком безпосереднього керівника про те, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає; підлягає звільненню із служби у зв`язку із закінчення строку контракту та систематичним порушенням службової дисципліни. Того самого дня відбулося засідання атестаційної комісії Управління ДСНС у Тернопільській області (далі - Атестаційна комісія), на якому, серед іншого, було розглянуто питання щодо звільнення зі служби цивільного захисту у зв`язку із закінченням строку контракту капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника караулу 8 ДПРЧ управління, результати якого оформлені протоколом від 27.05.2020 № 25.
7. Рішенням Атестаційної комісії, оформленим протоколом від 27.05.2020 № 25, позивача визнано таким, що займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню із служби у зв`язку із закінченням строку контракту та систематичним порушенням службової дисципліни під час проходження служби.
8. Згідно з актом від 27.05.2020, ОСОБА_1 відмовився ознайомлюватися із висновком атестаційної комісії.
9. 28.05.2020 Управління ДСНС у Тернопільській області повідомило позивачу про закінчення строку контракту, про недоцільність укладати новий контракт про проходження служби цивільного захисту, враховуючи наявність дисциплінарних стягнень та систематичне порушення службової дисципліни за період проходження служби цивільного захисту. Відповідно до атестаційного листа, затвердженого начальником управління, підпункту 1 пункту 176 Положення № 593, його буде звільнено зі служби цивільного захисту 02.07.2020 у зв`язку із закінченням строку контракту № 375/17 про проходження служби.
10. Наказом Управління ДСНС у Тернопільській області від 01.07.2020 № 176 «Про кадрові питання» капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника караулу 8 державної пожежно-рятувальної частини Управління ДСНС у Тернопільській області звільнено в запас зі служби цивільного захисту за пунктом 176 підпунктом 1 (у зв`язку із закінченням строку контракту) і за першим абзацом пункту 173 Положення № 593; виключено з кадрів ДСНС України, зі списків особового складу Управління ДСНС у Тернопільській області і знято зі всіх видів забезпечення 02.07.2020.
11. Не погодившись із правомірністю наказу від 01.07.2020 № 176 «Про кадрові питання» в частині звільнення зі служби у зв`язку із закінченням строку контракту, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій
12. Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 30 листопада 2020 року відмовив у задоволенні позовних вимог.
13. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 09 березня 2021 року залишив рішення суду першої інстанції без змін.
14. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, зазначив, що атестаційний лист на позивача складено з урахуванням службової характеристики ОСОБА_1 від 05.05.2020 № 10/192; відомостей про прийняття заліків із газодимозахисниками під час проведення огляду-конкурсу «На кращу організацію газодимозахисної служби пожежно-рятувальних підрозділів Управління ДСНС в Тернопільській області» від 11.06.2018; відомостей про прийняття заліків із газодимозахисниками під час проведення огляду-конкурсу «На кращу організацію газодимозахисної служби пожежно-рятувальних підрозділів Управління ДСНС в Тернопільській області» від 19.02.2017; наказу від 21.06.2019 № 65 «Про закінчення службового розслідування»; наказу від 26.12.2019 № 52 «Про закінчення службового розслідування».
15. Суди попередніх інстанцій зазначили також, що позивача було звільнено з попередженням про його звільнення за два тижні, про що свідчить повідомлення відповідача, надіслане позивачу 28.05.2020 № 64 02-1704/64 2-4; позивачу повідомили про прибуття для проведення атестаційної комісії по питанню доцільності укладення контракту про проходження служби цивільного захисту 26.05.2020 листом №64 02-1653/64 2-4; до початку атестації безпосередній керівник позивача подав Атестаційній комісії характеристику на свого підлеглого, в якій негативно його охарактеризував.
16. Суди першої та апеляційної інстанції зауважили, що під час атестації рапорт позивача від 29.04.2020 не розглядався, оскільки до Управління ДСНС в Тернопільській області рапорт надійшов на електронну адресу відділу персоналу 01.06.2020, що підтверджується датою про отримання рапорту начальником управління та написом на самому рапорті. Позивач, за текстом судових рішень, був присутнім на засіданні Атестаційної комісії, члени атестаційної комісії ставили йому запитання, зокрема, щодо відсутності підпису про ознайомлення зі змістом атестаційного листа. На момент проведення атестації (27.05.2020) у позивача були два дисциплінарні стягнення. Після закінчення атестаційної комісії позивачу довели до відома висновок атестаційної комісії, однак ознайомитися з цим висновком позивач відмовився; заперечень проти цього висновку теж не подавав.
17. В обсязі з`ясованих обставин справи суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що підстав для задоволення позовних вимог немає.
Касаційне оскарження
18. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
19. Аргументація позивача, судячи з її змісту, стосується одночасно двох аспектів: невідповідності висновків апеляційного суду правозастосовній практиці Верховного Суду (у подібних правовідносинах) і неповноти з`ясування обставин справи та, водночас, недоведеність обставин, які суди попередніх інстанцій вважають встановленими.
20. Щодо першого із означених аспектів позивач зазначив, що апеляційний суд під час ухвалення свого судового рішення не врахував висновків щодо застосування частини першої статті 235 Кодексу законів про правцю України (далі - КЗпП України), викладених у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 826/7297/15. В інтерпретації позивача, правовий висновок Верховного Суду, який мав би бути врахований при вирішенні цієї справи, полягає в тому, що звільнення працівника з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення такого працівника.
21. У цьому зв`язку позивач пояснив, що навіть якщо строк контракту завершився, це, втім, не заперечує того, що звільнення має відбуватися із дотриманням встановленої процедури і якщо таку процедуру не дотримано, працівник підлягає поновленню. Відтак позивач перейшов до іншого аспекту касаційного оскарження, яке стосується повноти встановлення обставин справи.
22. З цього приводу позивач спершу висловив думку про те, що відповідач не забезпечив належного представництва інтересів в суді. Далі позивач навів аргументи щодо тих обставин, які суди попередніх інстанцій, на його думку, з`ясували не так, як слід, або ж які отримали помилкову, з погляду позивача, правову оцінку.
23. Передусім це стосується організації і перебігу атестації, матеріалів, які розглядала Атестаційна комісія і які, у підсумку, лягли в основу висновку про звільнення позивача з посади. З-поміж іншого позивач зазначив про сумнівність тверджень щодо систематичного порушення ним дисципліни (як підстави для звільнення) й у цьому зв`язку згадав про постанову Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 813/6440/15, акцентуючи увагу на тому, що суди мали б перевірити обставини щодо наявності у позивача дисциплінарних стягнень. Натомість у цій справі суди попередніх інстанцій ці питання оминули, що, з погляду позивача, свідчить про те, що їхні висновки в цій частині спираються на недопустимі докази.
24. Позивач зазначив також про те, що його не повідомили завчасно про проведення атестації, про помилковість висновків судів щодо подання ним рапорту, про те, як відбувалося затвердження протоколу Атестаційної комісії і ознайомлення його з цим протоколом, про невідповідність змісту протоколу вимогам щодо його оформлення.
25. Позивач наголосив, що небажання укладати контракт на новий строк не повинно узаконювати порушення закону під час атестації й процедури звільнення, які у цьому випадку нерозривно пов`язані.
26. Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити оскаржені судові рішення без змін.
27. Відповідач зазначив, що доводи касаційної скарги за змістом збігаються з тими, які написано в апеляційній скарзі позивача і яким, по суті, уже надано відповідь під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Переконує, що аргументи позивача не спростовують висновків апеляційного суду, що вони є суперечливими, надуманими, вибірковими і перекрученими.
28. Пояснив також, що про проведення атестації позивача повідомили завчасно, Атестаційна комісія мала достатній обсяг матеріалів, витребувати додаткових не було потреби. Незгода позивача з результатами атестації не свідчить про протиправність рішення щодо його звільнення.
Релевантні джерела права
29. Згідно з частиною першою статті 99 Кодексу цивільного захисту України до персоналу (кадрів) органів управління та сил цивільного захисту належать особи рядового і начальницького складу, які проходять службу цивільного захисту за контрактом, державні службовці та інші працівники, з якими укладається трудовий договір.
30. Відповідно до частини п`ятої вказаної статті трудові відносини працівників органів управління та сил цивільного захисту регулюються законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами).
31. Відповідно до частин першої, другої статті 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
32. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
33. За текстом пункту 1 частини першої статті 103 Кодексу цивільного захисту України щодо проходження служби цивільного захисту може бути укладено контракт про проходження служби цивільного захисту - з особою, яка призначається на посаду рядового або начальницького складу служби цивільного захисту.
34. Контракт щодо проходження служби цивільного захисту укладається на строк від трьох до десяти років - з особами, які приймаються на службу за контрактом на посади, що заміщуються особами середнього, старшого і вищого начальницького складу (пункт 2 частини третьої статті 103 Кодексу цивільного захисту України).
35. Відповідно до статті 106 Кодексу цивільного захисту України звільнення осіб рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту проводиться:
1) у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу", і за станом здоров`я придатні до військової служби;
2) у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу", або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров`я до військової служби із зняттям з військового обліку.
36. За текстом частини другої статті 106 Кодексу цивільного захисту України контракт припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту у зв`язку із закінченням строку контракту.
37. Відповідно до пункту 2 Положення № 593 служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період.
38. Пунктом 3 Положення № 593 визначено, що особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.
39. Згідно з пунктом 45 Положення № 593 контракт про проходження служби цивільного захисту - це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином та державою, від імені якої виступає ДСНС, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби.
40. Відповідно до пункту 47 Положення № 593 контракт укладається, зокрема, про проходження служби цивільного захисту - на строк від трьох до десяти років - з особами, які приймаються на службу за контрактом на посади, що заміщуються особами середнього, старшого і вищого начальницького складу.
41. Пунктом 48 Положення № 593 визначено, що контракт може бути продовжено після закінчення строку дії попереднього контракту на строк, визначений у пункті 47 цього Положення.
42. Днем припинення строку дії контракту вважається, зокрема: день закінчення строку дії контракту (пункт 56 Положення № 593).
43. Особа рядового і начальницького складу для вирішення питання щодо подальшого проходження служби може бути звільнена із займаної посади із зарахуванням у розпорядження керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту у разі: <…> закінчення строку контракту під час перебування особи рядового чи начальницького складу в щорічній основній відпустці або на лікуванні - до завершення щорічної основної відпустки або лікування, але не більше ніж шість місяців (крім випадків перебування осіб рядового і начальницького складу, які перебувають на лікуванні у зв`язку з одержанням ними травм, професійних захворювань та інших ушкоджень під час виконання службових обов`язків), за рішенням Голови ДСНС <…> (пункт 79 Положення № 593).
44. З метою визначення рівня професійної підготовки, ділових та моральних якостей, відповідності займаним посадам проводиться атестування осіб рядового і начальницького складу (пункт 122 Положення № 593).
45. Контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту, зокрема, у зв`язку із закінченням строку контракту, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два тижні (підпункт 1 пункту 176 Положення № 593).
46. Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку проведення атестування осіб рядового і начальницького складу в органах і підрозділах цивільного захисту, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10 вересня 2014 року № 929 (далі - Порядок № 929) атестування осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) проводиться з метою визначення рівня їх професійної підготовки, ділових та моральних якостей, відповідності займаним посадам та можливості використання на службі відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593 (далі - Положення).
47. За текстом пункту 5 розділу І Порядку № 929 атестування осіб рядового і начальницького складу проводиться: <…> 2) у разі закінчення строку контракту про проходження служби цивільного захисту - не пізніше ніж за два тижні до закінчення строку дії чинного контракту - незалежно від строку попереднього атестування <…>.
48. За пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 929 атестаційні листи на підлеглих складають безпосередні начальники.
49. Пунктом 7 розділу ІІІ Порядку № 929 визначено, що у разі незгоди з відомостями, відображеними в атестаційному листі, особа, яка атестується, негайно викладає свої мотивовані заперечення в окремому рапорті. У таких випадках керівник безпосереднього начальника особи протягом 10 днів організовує додаткову перевірку і готує висновок по суті цих заперечень, з яким ознайомлюється особа, яка атестується. Якщо особа, яка атестується, відмовилась від підпису атестаційного листа, безпосереднім начальником про це складається акт за підписом не менш як трьох працівників структурного підрозділу.
50. Згідно з пунктом 8 розділу ІІІ Порядку № 929 старші начальники зобов`язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з`ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності особи, яка атестується, власноручно записати у відповідному розділі атестаційного листа свій висновок, поставити дату та підпис.
51. Атестаційний лист після розгляду старшими начальниками подається на розгляд до атестаційної комісії.
52. Залежно від оцінки рівня професійних, ділових, морально-етичних, індивідуально-психологічних якостей та дисциплінарної характеристики особи рядового чи начальницького складу робиться висновок щодо відповідності посаді, яку вона займає, а також визначення перспективи її службового використання (пункт 6 розділу IV Порядку № 929).
53. За текстом пункту 7 Порядку № 929 комісія шляхом відкритого голосування приймає один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді не відповідає; 3) гідний присвоєння спеціального звання (із зазначенням, якого спеціального звання) - для випускників навчальних закладів цивільного захисту.
54. Водночас, відповідно до пункту 8 Порядку № 929 одночасно з висновком комісія може приймати одну з таких рекомендацій: <…> 6) доцільно укласти новий контракт про проходження служби; <…> 9) підлягає звільненню із служби у зв`язку із закінченням строку контракту із зазначенням причин неукладення нового контракту; <…>.
55. Відповідно до пункту 12 Порядку № 929 такими, що не відповідають займаним посадам, визнаються особи, які мають хоча б один з таких недоліків:
1) уникають або відмовляються від направлення на навчання (перепідготовку, підвищення кваліфікації тощо) за своїм напрямом професійно-службової діяльності або посадою;
2) склали заліки зі службової та/або фізичної підготовки на оцінку "незадовільно";
3) порушують Присягу, порядок і правила, установлені статутами, нормативно-правовими актами і наказами відповідних керівників органів і підрозділів цивільного захисту, що видаються в межах їх повноважень.
56. Згідно з пунктом 14 розділу IV Порядку № 929 висновки атестаційної комісії приймаються простою більшістю голосів за наявності на засіданні не менше двох третин від числа членів комісії і підписуються головою комісії та секретарем комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови атестаційної комісії є вирішальним.
57. Підсумки голосування заносяться до протоколу засідання атестаційної комісії, який підписують голова комісії, секретар комісії та усі присутні члени комісії.
58. Атестаційні висновки затверджуються керівником, який має на це право відповідно до схеми атестування осіб рядового і начальницького складу, або особою, яка тимчасово виконує його обов`язки. При згоді керівника з висновком атестаційної комісії він затверджує його або письмово складає власне рішення із зазначенням дати.
Висновки Верховного Суду
59. Зважаючи на заявлені підстави для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити передусім те, що у цій справі суди попередніх інстанцій не застосовували положень статті 235 КЗпП України, адже дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Тобто питання про поновлення позивача на посаді не виникало, позаяк суди попередніх інстанцій погодилися з правомірністю його звільнення.
60. Зі змісту касаційної скарги можна зрозуміти, що правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 826/7297/15, позивач вбачає та інтерпретує суто у площині процедури звільнення, (не)дотримання якої впливає на правомірність звільнення з посади.
61. Немає підстав не погодитися із цією позицією/підходом при вирішенні спору щодо звільнення з публічної служби, одначе у вимірі спірних правовідносин і заявлених (нормативних) підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі покликання на вказану постанову суду касаційної інстанції є недоречним. Фактологічні обставини і правове регулювання спірних правовідносин тієї справи не є подібними з тими, які маємо у цій справі, що унеможливлює їх порівняння, відповідно і врахування правових висновків, яких дійшов Верховний Суд за наслідками касаційного розгляду тієї справи.
62. Нагадаємо, що підставою для звільнення позивача слугувало закінчення строку контракту і небажання Управління ДСНС у Тернопільській області його продовжувати. Водночас у справі № 826/7297/15 спірні правовідносини виникли у зв`язку зі звільненням особи (заступника голови ДСНС України) за порушення Присяги державного службовця, що вочевидь визначає вибір правового регулювання і предмет доказування.
63. Стосовно аргументації позивача про порушення порядку звільнення як підстави для касаційного перегляду судових рішень і їх скасування, то наведені ним доводи і міркування вимагають від суду касаційної інстанції дослідження доказів і їхньої переоцінки, що, зважаючи на положення статті 341 КАС, виходить за межі його повноважень на цій стадії. Окрім того, позивач, обґрунтовуючи касаційну скаргу, головним чином намагається переконати суд у своїй правоті і помилковій оцінці доказів, які досліджували суди першої та апеляційної інстанції, відтак і обставин справи, які вони з`ясували на цій підставі. Як уже написано, суд касаційної інстанції не може досліджувати доказів, водночас доводи позивача не дають підстав вважати, що в основі висновків судів попередніх інстанцій покладено недопустимі докази (у значенні статті 74 КАС) або ж що суди залишили поза увагою зібрані у справі докази (чи їх частину), а відтак нез`ясованими залишилися обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
64. У цьому зв`язку варто зазначити, що за схожих фактичних обставин і правового регулювання спірних відносин Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2019 року у справі № 806/2365/17, з-поміж іншого, зазначив таке: «З наведених вище у своїй сукупності норм Кодексу цивільного захисту населення, Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, Порядку проведення атестування осіб рядового і начальницького складу в органах і підрозділах цивільного захисту суд зазначає, що вони встановлюють такі правила, які працюють у сукупності та певній послідовності:
- служба цивільного захисту проходить за укладеним контрактом, який містить строк контракту;
- контракт може бути продовжено після закінчення строку дії попереднього контракту або особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту у зв`язку із закінченням строку контракту;
- атестування проводиться для оцінки ділових, професійних та особистих якостей осіб рядового і начальницького складу, їх освітньо-кваліфікаційного рівня, фізичної підготовки, визначення відповідності займаним посадам, визначення перспектив їх службової кар`єри для висновку щодо відповідності посаді, яку вона займає, а також визначення перспективи її службового використання;
- одночасно з висновком комісія може приймати одну з таких рекомендацій: доцільно укласти новий контракт про проходження служби або підлягає звільненню із служби у зв`язку із закінченням строку контракту із зазначенням причин не укладення нового контракту;
- атестаційні висновки затверджуються керівником, який має на це право. При згоді керівника з висновком атестаційної комісії він затверджує його або письмово складає власне рішення із зазначенням дати».
65. Аргументи, які навів позивач, були предметом розгляду у суді першої і апеляційної інстанцій і ці суди надали їм правову оцінку. Сама лиш незгода з цією оцінкою, за відсутності підстав, з якими процесуальний закон пов`язує неповноту дослідження доказів і встановлення обставин справи, не може слугувати підставою для скасування судових рішень.
66. В обсязі встановлених у цій справі обставин колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що позивача звільнили у зв`язку із закінченням строку контракту. У цьому контексті атестування головним чином було спрямоване на те, щоб вирішити питання про доцільність укладення нового контракту (або ж про звільнення зі служби у зв`язку із закінченням строку контракту) на основі зібраних відомостей, характеристики про те, як позивач проходив службу за укладеним контрактом (строк якого завершився). Обговоривши наявні матеріали стосовно позивача Атестаційна комісія дійшла висновку про те, що позивач підлягає звільненню. Це рішення Атестаційної комісії не було способом довести наявність у діях позивача складу проступку чи інших обставин як підстави для звільнення зі служби. У випадку з позивачем питання про його звільнення з посади обговорювалося у площині доцільності укладення з ним нового контракту. Як можна зрозуміти зі встановлених обставин справи відповідач такої доцільності не знайшов. У цьому зв`язку аргументи позивача про недотримання, з його погляду, процедури атестування як підстави для поновлення на посаді (строк перебування на якій закінчився) видаються непереконливими. Треба наголосити також, що колегія суддів не намагається нівелювати атестування як передумову для звільнення. Навпаки, у цій справі встановлено, що цю процедуру позивач пройшов, а порушення, на які він звертає увагу, у встановленому обсязі фактичних обставин справи кардинального впливу на результат атестування (щодо доцільності укладати новий контракт) не мали.
67. Що стосується доводів позивача про неналежне самопредставництво відповідача треба зазначити, що відповідно до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Управління ДСНС у Тернопільській області, ОСОБА_2 (представник відповідача) є особою, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи (без необхідності додатково підтверджувати свої повноваження). Тож аргументи позивача про те, що зазначена особа представляла інтереси відповідача на підставі довіреності є необґрунтованими.
68. Відповідно до частин першої, другої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
69. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
70. Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
71. За частиною другою цієї статті, не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
72. Колегія суддів вважає, що в обсязі встановлених обставин справи і правового регулювання спірних відносин суди першої і апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, тож підстав для задоволення касаційної скарги немає.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
2. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у цій справі - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
Н. В. Шевцова