ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 500/2644/21

адміністративне провадження № К/990/15764/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шевцової Н.В.,

суддів: Радишевської О.Р., Данилевич Н.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 500/2644/21

за позовом ОСОБА_1

до Борщівської міської ради Тернопільської області

про визнання наказу неправомірним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року, прийняте у складі головуючого судді Осташа А.В.,

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Довгополова О.М., суддів: Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Борщівської міської ради Тернопільської області (далі - відповідач), у якому просила:

1.1. визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови Борщівської міської ради Тернопільської області від 20 листопада 2020 року № 172-к, яким її було звільнено з посади керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету у зв`язку із закінченням повноважень виконавчого комітету Борщівської міської ради Тернопільської області сьомого скликання, на підставі рішення сесії Борщівської міської ради Тернопільської області від 20 листопада 2020 року № 15 «Про утворення виконавчого комітету Борщівської міської ради Тернопільської області, визначення його чисельності та затвердження персонального складу»;

1.2. поновити її на посаді керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Борщівської міської ради Тернопільської області з 20 листопада 2020 року;

1.3. стягнути на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 20 листопада 2020 року до дати винесення рішення судом;

1.4. допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення її на посаді керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Борщівської міської ради Тернопільської області з 20 листопада 2020 року та присудження виплати заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць;

1.5. стягнути на її користь моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

2. На обґрунтування позову позивачка зазначила, що вважає розпорядження про її звільнення з посади протиправним, оскільки відповідач, виходячи із змісту статті 184 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), не мав права звільняти її в період вагітності та народження дитини, а пропозицій про подальше працевлаштування вона не отримувала.

3. У поданому до суду першої інстанції відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, зокрема, наполягав на тому, що посада керуючої справами (секретаря) виконавчого комітету міської ради є виборною посадою, на яку особа призначається шляхом затвердження міською радою. Отже, підставою для звільнення позивачки було рішення ради про формування нового складу виконавчого комітету. Відповідач уважає, що звільнення позивачки з посади керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету могло бути здійснено на підставі частини першої статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) під час перебування її у відпустці, оскільки таке звільнення не може розглядатися як звільнення за ініціативою роботодавця, а тому на нього не розповсюджуються обмеження, визначені частиною третьою статті 40 та частиною третьою статті 184 КЗпП України.

ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи.

4. Рішенням Борщівської міської ради Тернопільської області сьомого скликання від 16 січня 2017 року №11 «Про затвердження кандидатури на посаду керуючого справами (секретаря) виконавчою комітету Борщівської міської ради Тернопільської області» ОСОБА_1 призначено на посаду керуючої справами (секретаря) виконавчого комітету Борщівської міської ради Тернопільської області сьомого скликання шляхом затвердження її на цій посаді.

5. 25 жовтня 2020 року в Україні проведено вибори до органів місцевого самоврядування. За результатами цих виборів обрано новий склад Борщівської міської ради восьмого скликання та Борщівського міського голову.

6. Рішенням Борщівської міської ради Тернопільської області від 20 листопада 2020 року №15 «Про утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності та затвердження персонального складу» створено виконавчий комітет цієї ради у кількості 31 чоловік у складі - міського голови, заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, секретаря ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, старост та інших членів виконавчого комітету.

7. Розпорядженням Борщівського міського голови від 20 листопада 2020 року № 172-к «Про звільнення ОСОБА_1 » на підставі пункту 1 статті 51 Закону № 280/97-ВР позивачку звільнено з посади керуючої справами (секретаря) виконавчого комітету міської ради 20 листопада 2020 року у зв`язку із закінченням строку повноважень виконавчого комітету Борщівської міської ради Тернопільської області сьомого скликання.

ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

8. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року, в задоволенні позову відмовлено.

9. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки посада позивачки є виборною, тому після закінчення строку повноважень Борщівської міської ради сьомого скликання та голови Борщівської міської ради, ураховуючи те, що Борщівською міською радою не прийнято рішення про входження позивачки до нового персонального складу виконавчого комітету, позивачка підлягала звільненню з посади у зв`язку із закінченням строку повноважень виконавчого комітету Борщівської міської ради сьомого скликання відповідно до положень статті 51 Закону № 280/97-ВР.

ІV. Касаційне оскарження

10. 23 червня 2022 року у Верховному Суді зареєстровано касаційну скаргу позивачки на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року, у якій скаржниця просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

11. 12 липня 2022 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивачки у зв`язку із доведенням наявності підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

12. Так, посилаючись на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, позивачка у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно не прийняв до уваги її клопотання про розгляд справи за її участі та розглянув справу за її відсутності, незважаючи на те, що вона бажала прийняти участь у розгляді справи, надати відповідні пояснення та використати своє право на участь у судовому засіданні.

13. Касаційна скарга не містить клопотання про розгляд справи за участі позивачки або її представника.

14. 26 липня 2022 року справа № 500/2644/21 надійшла до Верховного Суду.

15. До Верховного Суду 28 липня 2022 року надійшов відзив Борщівської міської ради Тернопільської області на касаційну скаргу, в якому відповідач, спростовуючи доводи касаційної скарги, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

16. Відзив на касаційну скаргу не містить клопотання про здійснення розгляду справи за участі представника відповідача.

V. Позиція Верховного Суду

17. Частиною першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги позивачки, Верховний Суд виходить з такого.

19. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

20. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

21. Частиною першої статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

22. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

23. Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

24. За змістом частини першої статті 8 КАС України, всі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

25. Відповідно до частини першої статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

26. Розгляд цієї справи здійснено судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні за участю позивачки та представника відповідача.

27. Водночас суд апеляційної інстанції ухвалою від 08 листопада 2021 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивачки на рішення суду першої інстанції, встановив п`ятнадцятиденний строк з моменту вручення цієї ухвали для надання відзиву на апеляційну скаргу та окремою ухвалою від 30 травня 2022 року призначив справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

28. Право суду апеляційної інстанції розглянути справу без повідомлення учасників (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами урегульовано статтею 311 КАС України. Частиною першою цієї норми встановлено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

29. Отже, процесуальним законом встановлено виключний перелік випадків, за наявності яких апеляційний суд має право ухвалити рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

30. Матеріали цієї справи містять заяву позивачки від 28 квітня 2022 року, зареєстровану Восьмим апеляційним адміністративним судом 29 квітня 2022 року за вх. № К-15291/22, у якій позивачка просить розглядати апеляційну скаргу за її участі.

31. Однак суд апеляційної інстанції розглянув справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами. Мотивуючи розгляд справи без участі сторін в порядку письмового провадження, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 30 травня 2022 року послався на відсутність клопотань від учасників справи про розгляд справи за їх участю.

32. Розгляд цієї справи в суді апеляційної інстанції у спосіб, у який суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження, на думку колегії суддів Верховного Суду, не відповідає принципам адміністративного судочинства.

33. Підсумовуючи наведене, враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, Верховний Суд констатує, що вказана позивачкою підстава касаційного оскарження знайшла підтвердження, оскільки суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу в порядку письмового провадження, допустив порушення норм процесуального права.

34. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

35. При цьому, в силу приписів частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

36. Зважаючи на викладене та положення статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

VІ. Судові витрати

37. Оскільки за наслідками касаційного розгляду Верховним Судом не ухвалюється нове рішення, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року у справі №500/2644/21 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

3. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіН.В. Шевцова О.Р. Радишевська Н.А. Данилевич