ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 500/4010/22
провадження № К/990/21757/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправними та скасування постанов, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Тернопільській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2023 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Бруновської Н. В., суддів: Хобор Р. Б., Шавеля Р. М.,
І. Обставини справи
1. У листопаді 2022 року Головне управління ДПС у Тернопільській області (далі - ГУ ДПС у Тернопільській області) звернулось до суду з адміністративним позовом до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі - Південно-Західного міжрегіонального управління), в якому просило визнати протиправними та скасувати постанови від 14 вересня 2022 року у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 про накладення штрафу.
2. Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 17 листопада 2022 року у задоволенні позову відмовив повністю.
3. Не погодившись із вищевказаним судовим рішенням, ГУ ДПС у Тернопільській області оскаржило його в апеляційному порядку.
4. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 січня 2023 року залишив апеляційну скаргу ГУ ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року без руху з підстав її невідповідності вимогам процесуального закону в частині необхідності надання документу про сплату судового збору, надавши строк для усунення недоліків у десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
5. На виконання ухвали суду від 27 січня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху позивачем подано клопотання про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги на двадцять днів, доводи якого полягають в тому, що наданого судом строку не достатньо для сплати судового збору, оскільки скаржник потребує виділення бюджетного фінансування.
6. Суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку вказаному клопотанню в ухвалі від 15 лютого 2023 року задовольнив його частково, продовживши строк для усунення ГУ ДПС у Тернопільській області недоліків апеляційної скарги на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року у справі № 500/4010/22, зазначених в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2023 року, на 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
7. Копію ухвали апеляційного суду від 15 лютого 2023 року доставлено в електронний кабінет позивача 15 лютого 2023 року, що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду (а.с. 157 т.2).
8. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08 березня 2023 року повернув апеляційну скаргу ГУ ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року з підстав неусунення недоліків у встановлений судом строк.
9. 20 березня 2023 року ГУ ДПС у Тернопільській області повторно подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 17 листопада 2022 року. Разом з апеляційною скаргою позивач звернувся до суду з клопотанням про поновлення строків на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що первинна апеляційна скарга була подана з дотриманням строків, визначених процесуальним законодавством та відсутністю бюджетних коштів на рахунках, необхідних для сплати судового збору.
10. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06 квітня 2023 року визнавши неповажними наведені ГУ ДПС у Тернопільській області причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року у справі № 500/4010/22, апеляційну скаргу залишив без руху з підстав її невідповідності вимогам процесуального закону в частині необхідності надання документу про сплату судового збору, а також подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин такого пропуску, надавши строк для усунення цих недоліків у десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
11. 17 квітня 2023 року на виконання зазначеної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху позивачем подано клопотання про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги на двадцять днів та клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження.
12. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26 квітня 2023 року відмовив у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги та повернув апеляційну скаргу на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року у справі № 500/4010/22 з підстав неусунення недоліків у встановлений судом строк.
13. 05 травня 2023 року ГУ ДПС у Тернопільській області втретє подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 17 листопада 2022 року, яку зареєстровано судом апеляційної інстанції 10 травня 2023 року (А/857/8228/23).
14. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2023 року витребувано справу № 500/4010/22 із суду першої інстанції.
15. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року у справі № 500/4010/22 з підстав пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
16. Позивач, уважаючи ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2023 року постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
17. На обґрунтування касаційної скарги автор стверджує, що судом апеляційної інстанції не встановлювався строк для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та не визнавались неповажними підстави для поновлення строку, як це передбачено пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.
18. Верховний Суд ухвалою від 08 серпня 2023 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених частиною третьою, пунктом 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження; підставами касаційного оскарження є порушення з боку суду апеляційної інстанції норм процесуального права.
ІІІ. Нормативне регулювання й оцінка Верховного Суду
19. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
20. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
21. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
22. Відповідно до частин першої - другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
23. Проаналізувавши доводи касаційної скарги, матеріали справи та мотиви, покладені в основу оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходить із такого.
24. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України. Водночас таке право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.
25. У цій справі підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження слугувало те, що позивачем неодноразово подавалась апеляційна скарга, яку востаннє було подано 05 травня 2023 року, тобто через 5 місяців і 19 днів з моменту ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції 17 листопада 2022 року. При цьому належних і допустимих доказів, що підтверджують вчинення позивачем активних дій, спрямованих на сплату судового збору протягом цього періоду, матеріали справи не містять.
26. Стаття 295 КАС України визначає вимоги щодо строку на апеляційне оскарження.
27. Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
28. Згідно з частиною шостою статті 287 КАС України визначено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
29. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Крім того протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
30. Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
31. Відповідно до частини третьої статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
32. Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
33. Вказаною процесуальною нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження:
якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження;
якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
34. Отже, спірним питанням є правомірність відмови у відкритті апеляційного провадження з підстав визнання неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, що регулюється положеннями КАС України.
35. Так, відмовляючи у відкритті провадження, суд апеляційної інстанції зазначив, що 06 квітня 2023 року вказана апеляційна скарга залишена судом апеляційної інстанції без руху у зв`язку із повторною несплатою судового збору та визнанням неповажними причин пропуску строку апеляційного оскарження.
36. Однак, як свідчать матеріали справи, 17 квітня 2023 року на виконання зазначеної ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху позивачем подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, за результатами розгляду якого Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26 квітня 2023 року у складі: судді-доповідача Сеника Р. П., суддів: Онишкевича Т. В., Судової-Хомюк Н. М., відмовив у його задоволенні та апеляційну скаргу ГУ ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року у справі № 500/4010/22 повернув з підстав неусунення недоліків у встановлений судом строк.
37. Наведене свідчить, що оскаржувана ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2023 року, яка постановлена у складі: судді-доповідача: Бруновської Н. В., суддів: Хобор Р. Б., Шавеля Р. М., мотивована фактично наданою іншим складом суду оцінкою доводам позивача щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.
38. Верховний Суд вважає висновки суду апеляційної інстанції помилковими, з огляду на таке.
39. Обов`язковою умовою для застосування пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є залишення апеляційної скарги без руху за правилами частини третьої статті 298 КАС України.
40. Таким чином, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції не дотримався вимог частини третьої статті 298 КАС України. Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги всіх обставин справи при постановленні оскаржуваної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.
41. Варто враховувати, що основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
42. Поряд з цим, варто зауважити, що згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
43. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
44. Варто зазначити, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не було вирішено питання про поновлення строку апеляційного оскарження та не було надано оцінку обставинам, що слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 287 КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою тощо.
45. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
46. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
47. Враховуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, не дотримавшись вимог частини третьої статті 298 КАС України, дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
48. Ураховуючи, що оскаржувана ухвала за встановлених обставин у цій справі, порушує право заявника на апеляційне оскарження та перешкоджає провадженню у справі, тому ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року належить скасувати з огляду на її постановлення з порушенням вимог статті 298 КАС України.
49. Доводи касаційної інстанції щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права знайшли своє підтвердження під час перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.
50. Зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга належить задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
ІV. Судові витрати
51. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не здійснює новий розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області задовольнити.
2. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у справі № 500/4010/22 скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Головуючий М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
О. Р. Радишевська