№ 500/551/23 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 500/551/23

адміністративне провадження № К/990/28639/23

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стародуба О.П., Стеценка С.Г.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу № 500/551/23

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року (колегія суддів у складі головуючого судді Большакової О.О., суддів Затолочного В.С., Качмара В.Я.) у справі № 500/551/23

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2023 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі по тексту - відповідач 1, ГУ ПФУ в Тернопільській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі по тексту - відповідач 2, ГУ ПФУ в Кіровоградській області), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову їй у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку від 20 грудня 2022 року №192650008284 відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII;

- зобов`язати відповідача призначити і виплачувати позивачу пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до Закону №796-XII, починаючи з 15 грудня 2022 року.

На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що звертаючись у грудні 2022 року до ГУ ПФУ в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону №796-XII, подала всі необхідні документи та докази її постійного проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю (у місті Чорткові) не менше 4 років станом на 01 січня 1993 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року у задоволенні позову було відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що для отримання пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII особа має відповідати певним вимогам а саме - станом на 01 січня 1993 року проживати (відпрацювати) у зоні посиленого радіоекологічного контролю 4 роки.

Оскільки, станом на 01 січня 1993 року позивачка постійно не проживала та не працювала у зоні посиленого радіологічного контролю протягом 4 років, отже не має права на призначення пенсії за віком зі зменшення пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ.

3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року скасовано та прийнято постанову, якою позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області про відмову у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку від 20 грудня 2022 року №192650008284 відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Тернопільській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII, починаючи з 15 грудня 2022 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачка під час навчання у Львівському політехнічному інституті у вихідні дні та канікули приїжджала до міста Чортків і проживала у батьків .

Апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 під час навчання не постійно проживала в гуртожитку в місті Тернополі та в місті Львові, а періодично, зокрема, в літній час проживала в місті Чортків, що відноситься до забрудненої зони. Тому, слід зарахувати позивачці до стажу період перебування на канікулах у батьків у період з 26 квітня 1986 року по 30 червня 1989 року.

Враховуючи періоди щорічного тримісячного проживання на канікулах з 26 квітня 1986 року по 02 серпня 1989 року у батьків в місті Чортків, період постійного проживання або постійної роботи у зоні посиленого радіологічного контролю складає понад 4 роки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погодившись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року у справі № 500/551/23 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з даною касаційною скаргою скаржник зазначає, що судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права у випадку, якщо судом апеляційної інстанції застосовано норму права без урахування висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № 556/1172/17, від 17 червня 2020 року у справі № 572/456/17.

4. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 серпня 2023 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стародуба О.П., Стеценка С.Г.

Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року у справі № 500/551/23.

5. Верховний Суд ухвалою від 16 вересня 2024 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в письмовому провадженні з 17 вересня 2024 року.

Позивачка подала відзив на касаційну скаргу, у якому просила залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. ОСОБА_1 після досягнення 56 років звернулася до ГУПФУ із заявою від 15 грудня 2022року про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону №796-XII.

До заяви долучила копії документів необхідних для призначення пенсії, перелік яких наведений у розписці-повідомленні.

Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Кіровоградській області, рішенням якого від 20 грудня 2022 року №192650008284 позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком.

Оскаржуване рішення мотивоване тим, що станом на момент подання заяви про призначення пенсії за віком, вік позивача досяг 56 років, страховий стаж становить 35 років 8 місяців 16 днів. Станом на 01 січня 1993 року, період проживання та роботи у зоні посиленого контролю становить 3 роки 5 місяців. Право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку заявниця не має, так як не набула статусу потерпілої особи, тобто станом на 01 січня 1993 року не проживала (не відпрацювала) у зоні посиленого радіоекологічного контролю 4 роки.

Листом від 30 січня 2023 року №1900-0215-8/3744 ГУПФУ в Тернопільській області повідомило ОСОБА_1 про відмову у призначенні пенсії.

Вважаючи рішення про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону №796-XII протиправним, позивачка звернувся з даним позовом до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8. Ключовим є питання наявності права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку з урахуванням вимог статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у особи, зареєстрованої у зоні посиленого радіологічного контролю, без доведення факту проживання (роботи) в цій зоні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки* та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

З наведених положень Закону вбачається, що обов`язковою умовою наявності у особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796-ХІІ є факт постійного проживання та (або) роботи такої особи у зоні посиленого радіологічного контролю протягом чотирьох років до 01 січня 1993 року.

При цьому, особам, які додатково до зазначеної умови постійно проживали у зоні посиленого радіологічного контролю в період з моменту аварії (26 квітня 1986 року) по 31 липня 1986 року, ще встановлюється початкова величина зниження пенсійного віку - 2 роки.

Особам, які постійно не працювали/постійно не проживали в зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року, але постійного проживали/постійно працювали у зоні посиленого радіологічного контролю протягом чотирьох років до 01 січня 1993 року, зменшення пенсійного віку застосовується без початкової величини зменшення пенсійного віку, з розрахунку - 1 рік за 3 роки проживання/роботи.

Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року. Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону (частини друга та третя статті 55 Закону №796-XII).

Виходячи із змісту правовідносин, які регулюються Законом №796-ХІІ, обов`язковий для отримання особою статусу постраждалого від Чорнобильської катастрофи період проживання та роботи починає свій перебіг від дати аварії на Чорнобильській АЕС, тобто з 26 квітня 1986 року.

Отже, щодо проживання та (або) праці потерпілої особи у зоні посиленого радіологічного контролю протягом 4 років станом на 01 січня 1993 року, то його необхідно обраховувати з 26 квітня 1986 року по 01 січня 1993 року.

Вказане пов`язане із поняттям виникнення зони посиленого радіологічного контролю, яке згідно чинного законодавства нерозривно пов`язано із моментом аварії на Чорнобильській АЕС.

За умовами частини першої статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року не менше 29 років.

Положення Закону №796-ХІІ за дотриманням умов, визначених у ньому, дозволяють зменшувати пенсійний вік особи, але не більше 5 років.

Таким чином, виникнення права на зниження пенсійного віку законодавець пов`язує із фактом фізичного перебування особи у забрудненій зоні у зв`язку із постійним проживанням, або у зв`язку із роботою в такій місцевості. При цьому, як вбачається зі змісту статті 55 вказаного Закону, зниження пенсійного віку залежить від рівня радіологічного забруднення місцевості та тривалості проживання в ній особи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи»» м. Чортків Тернопільської області віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії за віком надаються, зокрема документи, які засвідчують особливий статус особи, та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 не має посвідчення громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (Категорія 4).

З 01 вересня 1984 року по 30 червня 1989 року навчалася на денній формі навчання Львівського політехнічного інституту, що підтверджується копією диплому серії НОМЕР_1 та архівною довідкою Національного університету «Львівська політехніка» від 13 березня 2023 року №69-43-129.

Згідно з відомостями архівної довідки Національного університету «Львівська політехніка» від 13 березня 2023 року №69-43-129, з 01 вересня 1984 року ОСОБА_1 зарахована на перший курс денної форми навчання механічного факультету Тернопільського філіалу Львівського політехнічного інституту; з 01 вересня 1986 року переведена на третій курс денної форми навчання інженерно-будівельного факультету базового інституту; 30 червня 1989 року відрахована з Львівського політехнічного інституту у зв`язку із закінченням теоретичного курсу навчання з видачею диплому.

У відповідності до записів трудової книжки серія НОМЕР_2 від 09 вересня 1983 року після закінчення навчання ОСОБА_1 працювала з 03 серпня 1989 року по 18 червня 2019 року в Чортківському районному ремонтно-будівельному управлінні.

Згідно з відомостями довідки відділу «Центр надання адміністративних послуг» Чортківської міської ради від 12 грудня 2022 року № 20-11/702 зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 у період з 05 жовтня 1983 року по 22 серпня 1984 року та з 02 серпня 1989 року по 02 березня 2000 року.

Відповідно до карточки прописки (форма 16), з 22 серпня 1984 року ОСОБА_1 знята з реєстрації та вибула на навчання у місто Тернопіль.

Таким чином, як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 проживала у місті Чорткові з 05 жовтня 1983 року по 22 серпень 1984 року та з 02 серпня 1989 року по 02 березня 2000 року, що станом на 01 січня 1993 року складає 3 роки 5 місяців, тобто менше чотирьох років. У період з 26 квітня 1986 року по 31 липня 1986 року (період, за який передбачено можливість зменшення пенсійного віку на 2 роки) постійно не проживала і не працювала на території зони посиленого радіологічного контролю, бо в цей час навчалася за денною формою навчання на механічному факультеті Тернопільського філіалу Львівського політехнічного інституту і проживала у місті Тернополі.

У постановах від 19 вересня 2019 року у справі № 556/1172/17 та від 17 червня 2020 року у справі № 572/456/17 Верховний Суд сформував висновок, згідно якого виникнення права на зниження пенсійного віку законодавець пов`язує із фактом фізичного перебування особи у забрудненій зоні у зв`язку із постійним проживанням, або у зв`язку із роботою в такій місцевості. Зниження пенсійного віку залежить від рівня радіологічного забруднення місцевості та тривалості проживання в ній особи.

З огляду на зазначене, колегія суддів КАС ВС вважає правильними висновки суду першої інстанції, що оскільки станом на 01 січня 1993 року ОСОБА_1 постійно не проживала та не працювала у зоні посиленого радіологічного контролю протягом чотирьох років, то не має права на призначення пенсії за віком зі зменшення пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ.

У свою чергу, висновки апеляційного суду щодо зарахування позивачці до стажу періоду перебування на канікулах в місті Чортків не грунтуються на правильному застосуванні норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, оскільки Закон № 796-ХІІ передбачає необхідність фізичного перебування особи у забрудненій зоні у зв`язку із постійним проживанням, або у зв`язку із роботою в такій місцевості.

З огляду на викладене, рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 20 грудня 2022 року №192650008284 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, з урахуванням вимог статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є правомірним та не підлягає скасуванню.

У ході перегляду рішення суду апеляційної інстанцій у справі № 500/551/23 підтвердились обставини, які слугували підставою відкриття касаційного провадження, а саме застосування судом апеляційної інстанції в оскарженій постанові статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № 556/1172/17 та від 17 червня 2020 року у справі № 572/456/17.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів доходить висновку про те, що у зв`язку із неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року підлягає скасуванню, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року - залишенню в силі.

Зважаючи на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задовольнити.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року в адміністративній справі № 500/551/23 скасувати.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Стародуба О.П.

Стеценко С.Г.