ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 500/5874/23
адміністративне провадження № К/990/5596/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №500/5874/23
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито,
за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2024 року, постановлену у складі: судді-доповідача Іщук Л.П., суддів Обрізка І.М., Шинкар Т.І.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області (далі - відповідач, Головного управління ДСНС у Тернопільській області) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДСНС у Тернопільській області, яка виразилася у ненарахуванні та невиплаті за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з визначенням місяців, у яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, - січень 2008 року і березень 2018 року;
- зобов`язати Головного управління ДСНС у Тернопільській області нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року та березень 2018 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДСНС у Тернопільській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12 2018;
- зобов`язано Головного управління ДСНС у Тернопільській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- зобов`язано Головного управління ДСНС у Тернопільській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2018, відповідно до вимог пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з указаним рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2024 апеляційну скаргу відповідача повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Як зазначив суд апеляційної інстанції, апеляційну скаргу підписано ОСОБА_2 , посадове становище якого не зазначено.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просив указану ухвалу скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що відсутність в апеляційній скарзі вказівки на посадове становище ОСОБА_2 , який її підписав, не могло бути підставою для повернення апеляційної скарги, адже відповідні відомості (про посадове становище і можливість діяти в суді в порядку самопредставництва) були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виписку з якого було приєднано до апеляційної скарги. Скаржник також зазначає, що апеляційна скарга містила посилання на те, що вона підписується ОСОБА_2 як представником Головного управління ДСНС у Тернопільській області, згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Скаржник уважає, що за викладених обставин недолік, на який указав суд апеляційної інстанції, як на підставу для повернення апеляційної скарги, був неістотним і не перешкоджав з`ясуванню адміністративної процесуальної дієздатності особи, яка підписала апеляційну скаргу від імені відповідача.
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Указана касаційна скарга надійшла на адресу Верховного Суду 13.02.2024.
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Мацедонській В.Е., Смоковичу М.І.
Ухвалою Суду від 05.03.2024 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
ІІІ. Джерела права та акти їхнього застосування
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 55 КАС України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
Згідно з частиною четвертою статті 55 КАС України держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Частиною першою статті 57 КАС України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини першої, четвертої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:
1) довіреністю;
2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
ІV. Позиція Верховного Суду
У цій справі підставою для повернення апеляційної скарги була відсутність у ній вказівки на посадове становище особи, яка її підписала.
У касаційній скарзі відповідач доводить, що вказаний недолік є формальним, адже право ОСОБА_2 діяти від імені Головного управління ДСНС у Тернопільській області в порядку самопредставництва підтверджувалося випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, що була додана до апеляційної скарги. Ця ж виписка містила відомості про посаду, яку обіймає ОСОБА_2 в Головному управлінні ДСНС у Тернопільській області, - начальник юридичного сектору.
У контексті підстав касаційного оскарження, Суд зазначає, що стаття 55 КАС України передбачає дві форми участі сторін в адміністративній справі, а саме: участь через представника (представництво) і особисту участь (самопредставництво).
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу, іншої особи безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси за законом, статутом, положенням, трудовим договором (контрактом).
Як убачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу від імені Головного управління ДСНС у Тернопільській області підписано ОСОБА_2 , який на підтвердження своїх повноважень додав до матеріалів скарги копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до виписки Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Головного управління ДСНС у Тернопільській області від 01.07.2021 ОСОБА_2 має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо: «Представництво в судах. Надано усі права, передбачені процесуальним законодавства, без права підписання заяв про примирення, укладання мирових угод, відмови від позовів, зменшення та визнання позовних вимог - начальник юридичного сектору Головного управління».
Пункт 13 частини другої статті 9 Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі - Закон №755-IV) передбачає, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону №755-IV, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Суд зауважує, що Верховний Суд у своїй судовій практиці, зокрема, у постановах від 22.07.2021 у справі №280/6557/20, від 09.09.2021 у справі №200/11717/20-а, неодноразово повторював, що дія статті 59 КАС України не поширюється на випадки самопредставництва юридичної особи. Інші норми вказаного Кодексу також не вимагають додавання, зокрема до апеляційної скарги, заяви, документів, що підтверджують повноваження відповідного керівника чи іншої особи у випадку самопредставництва юридичної особи. Більш того, правом підпису апеляційної скарги, поданої юридичною особою, суб`єктом владних повноважень, який не є юридичною особою, наділений керівник, уповноважений член виконавчого органу або представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження.
Установивши, що згідно з відомостями у державному реєстрі, особа, яка підписала апеляційну скаргу, має повноваження вчиняти дії від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, суд дійшов висновку, що такі відомості на підтвердження повноважень підписанта є достатнім та належним доказом.
Такий висновок суду касаційної інстанції став підставою для скасування ухвал суду апеляційної інстанції про повернення апеляційних скарг.
Про те, що витяг з державного реєстру, в якому зазначені відомості про особу, яка підписала процесуальний документ (позовну заяву та/або апеляційну скаргу), як таку, яка може вчиняти дії від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, є належним і достатнім доказом підтвердження таких повноважень зазначав Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постановах від 28.04.2022 у справі №160/9003/21, від 04.08.2022 у справі №640/12628/21, від 19.09.2024 у справі №380/14002/22, від 29.10.2024 у справі №440/18222/23.
При цьому, у постанові від 04.08.2022 у справі №640/12628/21 Верховний Суд також зауважував, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №826/5500/18 сформувала універсальний принцип, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.
У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 11.09.2024 у справі №440/14831/23 викладено висновок щодо можливості діяти в порядку самопредставицтва юридичної особи за наявності у витягу з ЄДР даних щодо відповідної особи про обмеження повноважень.
Відступу від зазначених висновків Верховного Суду в порядку, визначеному статтею 346 КАС України, здійснено не було і Суд не вважає за необхідне відступити від них у цій справі.
З огляду на викладене, Суд уважає, що наведені норми та обставини справи свідчать про достатність доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_2 представляти Головне управління ДСНС у Тернопільській області в адміністративному суді, підписувати процесуальні документи, зокрема апеляційну скаргу у цій справі в порядку самопредставництва.
Щодо висновку суду апеляційної інстанції про незазначення в апеляційній скарзі Головного управління ДСНС у Тернопільській області посадового становища ОСОБА_2 , Суд зазначає таке.
Відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України подання апеляційної скарги особою, посадове становище якої не зазначено, є однією з підстав для повернення апеляційної скарги.
Водночас Верховний Суд неодноразово, зокрема, розглядаючи справи №200/7810/18 (постанова від 19.12.2019), №197/539/19 (постанова від 12.12.2019), №280/5459/18 (постанова від 10.07.2019), №280/4309/18 (постанова від 24.12.2019), №808/2569/18 (постанова від 25.09.2019), №160/8227/19 (постанова від 16.07.2020) тощо, вказував, що надання належним чином оформленого документа на підтвердження повноважень на подання, зокрема апеляційної скарги, за встановленого факту зазначення у вказаному документі посадового становища особи, яка підписала таку апеляційну скаргу, є підставою для висновку, що апеляційну скаргу підписано особою із зазначенням її посадового становища, у розумінні положень пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
З огляду на те, що апеляційна скарга підписана представником Головного управління ДСНС у Тернопільській області, згідно з доданою випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у якій зазначено його посадове становище, Суд уважає висновок суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги безпідставним, прийнятим із порушенням норм процесуального права.
Отже, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Частиною четвертою статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
З огляду на приписи статті 353 КАС України касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржене судове рішення - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Ураховуючи результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.
Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України в надзвичайних ситуацій в Тернопільській області задовольнити.
Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2024 року скасувати, а справу №500/5874/23 направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: В.Е. Мацедонська
М.І. Смокович