ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 5023/197/12
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Львова Б.Ю., Селіваненка В.П.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк", скаржник)
на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.08.2019 (суддя Буракова А.М.) та
постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 (головуючий - суддя Тихий П.В., судді: Ільїн О.В., Россолов В.В.)
у справі № 5023/197/12
за позовом прокурора Київського району міста Харкова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Акціонерного товариства "Укрексімбанк"
до Приватної фірми "Яна"
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІМЕКС".
1. Історія справи
1.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.03.2012 у справі № 5023/197/12, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 18.03.2013: позовні вимоги задоволено повністю; звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 27.03.2007 № 6807Z59 на цех по виробництву будівельних матеріалів загальною площею 891,6 кв.м, що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Кірова, б. 1-Б, що належить Приватній фірмі "Яна", із застосуванням способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною продажу предмета іпотеки в розмірі 375 000,00 грн для задоволення вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Харкові в розмірі 2 098 179,67 дол. США / 16 764 035,93 грн за кредитом та відсотками та у розмірі 846,31 грн за комісію за управління кредитом; звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 27.03.2007 № 6807Z60 на комплекс нежитлових будівель, що складається з шести будівель: літ."А-1" - контрольно-пропускний пункт, загальною площею 12,8 кв.м, літ. „Б-1" - гараж на п`ять боксів загальною площею 96,2 кв.м, літ. "В-1" склад паливно - мастильних матеріалів, загальною площею 17,4 кв.м, літ. "Д-3" адміністративні приміщення, загальною площею 1218,8 кв.м, літ. „Е-1"- ремонтно-виробничий корпус зі складом загальною площею 3578,8 кв.м, літ. „Ж-1" склад загальною площею 264,6 кв.м, №1 - огорожа, що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Кірова, б. 1-Б та належить Приватній фірмі "Яна", із застосуванням способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною продажу предмета іпотеки в розмірі 4 250 000,00 грн для задоволення вимог ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Харкові з погашення заборгованості в розмірі 2 098 179,67 дол. США /16 764 035,93 грн за кредитом та відсотками та в розмірі 846 грн за комісію за управління кредитом; стягнуто з Приватної фірми "Яна" на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 64 380,00 грн.
1.2. Господарським судом Харківської області 10.04.2012 на виконання вищезазначеного рішення були видані відповідні накази зі строком дії для пред`явлення до виконання у кредитні установи (державному виконавцю) до 11.04.2013.
1.3. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.03.2013 виправлено технічну описку, допущену у наказах Господарського суду Харківської області від 10.04.2013 у справі №5023/197/12.
1.4. На виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 Господарським судом Харківської області видано дублікат наказу від 10.04.2012 у справі № 5023/197/12 про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 27.03.2007 №6807Z59 на цех по виробництву будівельних матеріалів загальною площею 891,6 кв.м, що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Кірова, б. 1-Б та належить ПФ "Яна", із застосуванням способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною продажу предмета іпотеки в розмірі 375 000,00 грн для задоволення вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Харкові в розмірі 2 098 179,67 дол. США/ 16 764 035,93 грн за кредитом та відсотками та в розмірі 846,31 грн за комісію за управління кредитом.
1.5. Державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бардін І.С. подав до суду подання від 21.08.2019 № 20095 про вирішення питання щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.
1.6. Згідно з поданням державний виконавець просить суд:
- звернути стягнення на нежитлову будівлю (розташовану на земельній ділянці [ІКК (район: Харківський; КОАТУУ: 6325185000; Зона:03; Квартал: 008); Район (Область: Харківська; Район: Харківський; КОАТУУ: 6325100000); Область (Харківська; КОАТУУ: 6300000000)], яка оточена (межує з) земельною ділянкою із кадастровим номером: 6325185000:03:008:0495) - цех по виробництву будівельних матеріалів загальною площею 891,6 кв.м, що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Кірова, б. 1-Б (вулиця Соборна), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 838950363251, право власності на яке було припинено 12.09.2016 (індексний номер рішення: 31402490) державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіним С.В. на підставі довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТУАЛЬ" від 08.09.2016 № 040/09/2016.
- звернути стягнення на вказане вище нерухоме майно як на предмет іпотеки (за іпотечним договором від 27.03.2007), що фактично належить Приватній фірмі "Яна" (після припинення державної реєстрації права власності) для задоволення вимог АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в розмірі 2 098 179,67 дол. США/16764035,93 грн за кредитом, відсотками та в розмірі 846,31 грн за комісію за управління кредитом.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.08.2019, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2019, у задоволенні подання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бардіна І.С. про вирішення питання щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, відмовлено.
2.2. Оскаржувані ухвала та постанова судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що державним виконавцем не надано суду доказів того, що боржник фактично є володільцем майна.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду АТ "Укрексімбанк" просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.08.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2019, ухвалити нове рішення, яким задовольнити подання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бардіна І.С.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій не повністю з'ясували всі обставини справи, поверхово підійшли до дослідження наданих суду доказів, що призвело до постановлення незаконних по суті рішень.
4.2. АТ "Укрексімбанк" зазначає, що інформація, яка вказана у довідці Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТУАЛЬ" (далі - ТОВ "АКТУАЛЬ") від 08.09.2016 № 040/09/2016, не відповідає дійсності, а нерухоме майно боржника фактично не знищено, що підтверджується документами з матеріалів виконавчого провадження.
4.3. Скаржник вказує на те, що на теперішній час у державного виконавця відсутня фактична можливість виконати рішення суду лише тому, що право власності боржника на заставлене майно було припинено 12.09.2016 на підставі довідки ТОВ "АКТУАЛЬ" від 08.09.2016 № 040/09/2016, інформація в якій не відповідає дійсності.
4.4. АТ "Укрексімбанк" зазначає, що механізм вчинення зазначеної процесуальної дії (звернення стягнення на майно, яке не за реєстроване належним чином) чітко передбачене положеннями статті 336 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
4.5. Скаржник вважає, що, ураховуючи здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення суду, станом на теперішній час, єдиним фактором, який забезпечить виконання рішення Господарського суду Харківської області, буде можливість звернення стягнення на майно боржника, право власності на яке, як вбачається, було незаконно і безпідставно припинено.
4.6. АТ "Укрексімбанк" звертає увагу на те, що проблематика невиконання остаточних рішень вже була предметом розгляду у рішенні ЄСПЛ проти України у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", а також у низці інших справ проти України, які також розглядались на основі усталеної практики Суду з цього питання.
Відповідно до пункту 53 вищевказаного рішення ЄСПЛ зауважив, що держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України", N 29439/02, від 26.04.2005, і у справі "Крищук проти України", N 1811/06, від 19.02.2009).
5. Позиція учасників справи, викладена у відзивах на касаційну скаргу
5.1. Від учасників справи відзивів на касаційну скаргу не надходили.
6. РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ
6.1. Розгляд касаційної скарги АТ "Укрексімбанк" здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини п'ятої статті 301 ГПК України.
7. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7.1. На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебуває наказ від 10.04.2012 у справі № 5023/197/12.
7.2. Згідно з поданням державного виконавця з метою звернення стягнення на майно боржника ним було перевірено відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна та встановлено, що право власності Приватної фірми "Яна" на нежитлову будівлю, цех по виробництву будівельних матеріалів загальною площею 891,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Кірова, 1-Б (вулиця Соборна), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 838950363251, припинено 12.09.2016 (індексний номер рішення: 31402490) державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіним С.В. на підставі довідки ТОВ "АКТУАЛЬ" від 08.09.2016 № 040/09/2016.
7.3. У довідці ТОВ "АКТУАЛЬ" від 08.09.2016 № 040/09/2016 зазначено, що назване нерухоме майно боржника (Приватної фірми "Яна") фактично знищено.
7.4. На особистому прийомі громадян представник стягувача Сухачов О.О. повідомив, що інформація, яка вказана у довідці ТОВ "АКТУАЛЬ" від 08.09.2016 № 040/09/2016, не відповідає дійсності. Зазначив, що нерухоме майно боржника фактично не знищено. 14.08.2019 з виходом за адресою: вул. Кірова (Соборна), 1-Б, с. Циркуни, Харківський район, Харківська область державним виконавцем у присутності двох співробітників Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України» обстежено земельну ділянку за вказаною адресою та складено акт державного виконавця від 14.08.2019.
7.5. В акті від 14.08.2019 державним виконавцем встановлено, що земельна ділянка зі сторони проїжджої частини огороджена парканом, зі сторони опори ЛЕП паркан відсутній, а тому було можливим виявити, що нежитлова будівля, цех по виробництву будівельних матеріалів загальною площею 891,6 кв.м, що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Кірова, 1-Б (вулиця Соборна), фактично не знищена. Відповідно до технічної документації, яка міститься у матеріалах виконавчого провадження, вбачається, що виявлене 14.08.2019 нерухоме майно за своєю формою, технічними властивостями відповідає предмету іпотеки, на який відповідно до рішення суду необхідно звернути стягнення. Інформація, яка вказана у довідці ТОВ "АКТУАЛЬ" від 08.09.2016 № 040/09/2016, не відповідає дійсності, а нерухоме майно боржника станом на 14.08.2019 фактично не знищено.
7.6. Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що земельна ділянка із кадастровим номером: 6325185000:03:008:0495 відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 12.06.2017 № 9393-СГ передана у власність громадянці Ігнатовій Крістіні Віталіївні для ведення особистого селянського господарства, що також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
8. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
8.1. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
8.2. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
8.3. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
9.1. У цій справі предметом касаційного перегляду є питання звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.
9.2. Відмовляючи у задоволенні подання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бардіна І.С. про вирішення питання щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, суди попередніх інстанцій виходили з того, що державним виконавцем не надано суду доказів, які підтверджують, що боржник фактично є володільцем цього майна.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що доказами, що підтверджують фактичне володіння майном, можуть бути: договір купівлі-продажу нерухомого майна, рішення суду, рішення місцевої ради про передачу земельної ділянки у приватну власність, свідоцтво про право на спадщину, відповідні договори на здійснення комунальних послуг, а також інші документи, які підтверджують володіння нерухомими майном.
Проте надані державним виконавцем до суду копії матеріалів виконавчого провадження (ВП 53527783) не підтверджують того, що зазначена державним виконавцем нежитлова будівля [розташована на земельній ділянці (ІКК (район: Харківський; КОАТУУ: 6325185000; Зона: 03; Квартал: 008); Район (Область: Харківська; Район: Харківський; КОАТУУ: 6325100000); Область (Харківська; КОАТУУ: 6300000000)], яка оточена (межує з) земельною ділянкою із кадастровим номером: 6325185000:03:008:0495) знаходиться у володінні боржника та є його власністю.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що з наданих державним виконавцем документів вбачається, що земельна ділянка із кадастровим номером: 6325185000:03:008:0495 відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 12.06.2017 № 9393-СГ передана у власність громадянці Ігнатовій Крістіні Віталіївні для ведення особистого селянського господарства, що також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Також суд апеляційної інстанції вказав, що ані державним виконавцем, ані стягувачем не надано доказів на спростування тієї обставини, що спірне нерухоме майно може належати вказаній фізичній особі, власнику земельної ділянки, на якій розташована ця будівля.
9.3. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно з статтею 300 ГПК України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
9.4. Відповідно до частин десятої, одинадцятої статті 336 ГПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.
9.5. Звертаючись з відповідною заявою, державний виконавець повинен надати докази на підтвердження того, що вказане право власності на нерухоме майно належить боржнику, але не зареєстроване в установленому законом порядку. Передбачена ГПК України можливість звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому порядку, не звільняє стягувача або державного виконавця від необхідності доведення доводів, на які вони посилаються, відповідними доказами.
9.6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з поданих державним виконавцем доказів неможливо безумовно/безспірно дійти висновку про те, що право власності на нерухоме майно, назване державним виконавцем, не належить громадянці Ігнатовій Крістіні Віталіївні, а фактично належить боржнику (Приватній фірмі "Яна"), проте право власності на вказане майно не зареєстровано в установленому законом порядку.
9.7. За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення подання державного виконавця про вирішення питання щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, у зв'язку з недоведеністю обставин, на які посилався державний виконавець.
9.8. Доводи касаційної скарги АТ "Укрексімбанк" не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових актів, оскільки вони спростовуються викладеними обставинами, що встановлені судовими інстанціями на підставі досліджених ними доказів та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин та доказів, що не є компетенцією Верховного Суду, оскільки касаційна інстанція відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
9.9. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що рішення судів не може ґрунтуватися на припущеннях.
9.10. За таких обставин суд касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржуваних ухвали то постанови судів попередніх інстанцій.
9.11. Посилання АТ "Укрексімбанк" у касаційній скарзі на низку рішень ЄСПЛ відхиляються судом касаційної інстанцій з огляду на те, що висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати не безумовно, а з урахуванням фактичних обставин справи, що залишено поза увагою скаржником.
9.12. До того ж Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що згідно з статтею 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Примусове виконання рішень покладається саме на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". На суд покладено функцію контролю за виконанням судового рішення.
Таким чином, саме на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) покладено обов'язок вчасно вживати всіх необхідних заходів, передбачених законодавством, для виконання рішень суду.
9.13. Аргументи АТ "Укрексімбанк", які наведені в касаційній скарзі, безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи та оцінкою доказів у ній, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у постанові суду чи відхилені ним. Тому пов`язані з наведеним аргументи скаржника не можуть бути прийняті Касаційним господарським судом.
9.14. Разом з тим Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
9.15. Суд касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.
9.16. За таких обставин доводи АТ "Укрексімбанк", викладені у касаційній скарзі, відхиляються судом касаційної інстанції з мотивів наведених у розділі 9 цієї постанови.
9.17. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, яких у цьому випадку немає.
10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
10.1. Звертаючись з касаційною скаргою, АТ "Укрексімбанк" не спростувало наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.
10.2. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу АТ "Укрексімбанк" залишити без задоволення, а оскаржувані ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.
11. Судові витрати
11.1. Понесені АТ "Укрексімбанк" у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 129 308 309 315 317 ГПК України, Касаційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.08.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у справі № 5023/197/12 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя Б. Львов
Суддя В. Селіваненко