Постанова

Іменем України

29 червня 2021 року

м. Київ

справа № 505/3083/13-ц

провадження № 61-4773св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Котовська міська рада Одеської області,

особа, яка подає касаційну скаргу - Акціонерне товариство «Міжнародний інвестиційний банк»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» на ухвалу Котовського міськрайонного суду Одеської області від 16 серпня 2018 року у складі судді Івінського О. О. та постанову Одеського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Цюри Т. В., Гірняк Л. А., Сегеди С. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Котовської міської ради Одеської області та просив суд визнати за ним право власності на нежитлову двоповерхову будівлю аптеки з підвальним поверхом «літ. А, А1, а, а1», загальною площею 152,3 кв. м., з них 59,9 кв. м. - торговельна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Заочним рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської областівід 05 серпня 2013 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право приватної власності на нежитлову двоповерхову будівлю аптеки з підвальним поверхом «літ. А, А1, а, а1», загальною площею 152,3 кв. м., з них 59,9 кв. м. - торговельна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до частини третьої статті 376 Цивільного кодексу України позов підлягає задоволенню.

Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 09 серпня 2018 року заяву директора Приватного підприємства фірми «Гіппократ» Осіпчука В. О. про перегляд заочного рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 05 серпня 2013 року задоволено.

Заочне рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 05 серпня 2013 року скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку 16 серпня 2018 року о 10:00 год.

Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 16 серпня 2018 року позов залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України, у зв`язку з надходженням 14 серпня 2018 року відповідної заяви позивача.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

На ухвалу Котовського міськрайонного суду Одеської області від 16 серпня 2018 року Акціонерне товариство «Міжнародний інвестиційний банк» (далі - АТ «Міжнародний інвестиційний банк») подало апеляційну скаргу.

Постановою Одеського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року ухвалу місцевого суду залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції задовольняючи заяву позивача про залишення позовної заяви без розгляду до початку розгляду справи по суті дійшов правильного і обґрунтованого висновку, що позивач правомірно скористався своїм процесуальними правами, передбаченими ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2019 року АТ «Міжнародний інвестиційний банк» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції, справу направити для розгляду до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції, надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.

У червні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не врахували правової позиції викладеної Верховним Судом України у справі № 6-2478цс15 від 23 грудня 2015 року згідно з якою повторний розгляд справи після скасування першого заочного рішення по суті є продовженням позовного провадження в суді першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди установили, що 05 серпня 2013 року у справі ухвалено заочне рішення, яке ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 09 серпня 2018 року скасовано та призначено справу до розгляду в загальному порядку 16 серпня 2018 року о 10:00 год. (а. с. 96-97).

До суду першої інстанції ОСОБА_1 14 серпня 2018 року відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України подав заяву про залишення позову без розгляду (а. с. 100).

Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 16 серпня 2018 року, на підставі заяви ОСОБА_1 від 14 серпня 2018 року, позов залишено без розгляду до початку розгляду справи по суті.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II «Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою і другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи заяву позивача про залишення позовної заяви без розгляду до початку розгляду справи по суті, на підставі пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України, місцевий суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач правомірно скористався своїм процесуальними правами, передбаченими ЦПК України.

Колегія суддів погоджується із таким висновком судів враховуючи наступне.

За змістом статті 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Закріплене за позивачем право на подання такої заяви є абсолютним. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд.

Суд зобов`язаний залишити подану заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2020 року у справі № 548/2531/18 (провадження № 61-2228св20).

Із справи відомо, що позивач - ОСОБА_1 14 серпня 2018 року відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України подав до суду першої інстанції заяву про залишення позову без розгляду (а. с. 100).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність правових підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України, для залишення позову без розгляду, оскільки подати заяву про залишення позову без розгляду є правом позивача, який на власний розсуд розпоряджається своїми правами, таке право є абсолютним і не залежить від волі інших учасників процесу.

Надане позивачу право на подання такої заяви не залежить від думки інших учасників справи. Суд не зобов`язаний при вирішенні відповідного питання з`ясовувати обставини, які стосуються суті справи або мотивів, у зв`язку з якими така заява подана.

Пунктом 2 частини третьої статті 287 ЦПК України передбачено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини третьої статті 217 ЦПК України з оголошенням головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

Отже, позивач правомірно скористався своїм процесуальними правами, передбаченими ЦПК України, подавши заяву про залишення позову без розгляду до початку судового засідання, призначеного 16 серпня 2018 року.

Колегія суддів не може прийняти до уваги доводи касаційної скарги проте, що суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не врахували правової позиції викладеної Верховним Судом України у справі № 6-2478цс15 від 23 грудня 2015 року, згідно з якою повторний розгляд справи після скасування першого заочного рішення по суті є продовженням позовного провадження в суді першої інстанції, оскільки за своїм змістом «судовий розгляд» та «позовне провадження» не є тотожними поняттями.

Крім того, відхиляючи зазначені аргументи, колегія суддів зауважує, що погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що правовідносини у справі № 6-2478цс15 від 23 грудня 2015 року та справі, яка переглядається не є подібними.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» залишити без задоволення.

Ухвалу Котовського міськрайонного суду Одеської області від 16 серпня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

В. А. Стрільчук

І. М. Фаловська