ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2024 року
м. Київ
справа №506/274/24
адміністративне провадження № К/990/38126/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого - Уханенка С. А.,
суддів - Кашпур О.В., Соколова В.М.,
розглянув в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови серії БАД №033993 від 29 лютого 2024 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року (суддя-доповідач - Лук`янчук О.В., судді - Бітов А.І., Ступакова І.Г.),
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
1. У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Одеській області Департаменту ПП, відповідач, заявник), у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 29 лютого 2024 року серії БАД №033993 про застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн та закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
2. Рішенням Красноокнянського районного суду Одеської області від 05 липня 2024 року позов задоволено. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 29 лютого 2024 року серія БАД №033993 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн. Провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків.
3. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, 29 липня 2024 року УПП в Одеській області Департаменту ПП засобами поштового зв`язку надіслало до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу разом із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, з тих підстав, що судове рішення було отримане відповідачем лише 22 липня 2024 року, що підтверджується відбитком вхідного штампу на першому аркуші копії рішення Красноокнянського районного суду Одеської області від 05 липня 2024 року.
4. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року визнано неповажними, указані заявником причини пропуску строку, апеляційну скаргу УПП в Одеській області Департаменту ПП залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків шляхом подання документу про сплату судового збору та заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, із зазначенням інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку. Заявнику установлено десятиденний строк з дня вручення копії судового рішення для усунення недоліків скарги.
5. На виконання ухвали суду від 13 серпня 2024 року УПП в Одеській області Департаменту ПП надіслало документ про сплату судового збору та заяву про поновлення пропущеного процесуального строку, у якій повторно указало, що повний текст оскарженого рішення суду першої інстанції надійшов на адресу відповідача лише 22 липня 2024 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції. Відповідач зауважив, що судове рішення у справі № 506/274/24 надійшло на електронну пошту УПП в Одеській області Департаменту ПП 19 липня 2024 року о 17:32. Тобто після завершення робочого дня, тому перебіг строку необхідно обчислювати з 20 липня 2024 року, з урахуванням того, що 20 та 21 липня 2022 року це вихідні дні.
6. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року визнано неповажними, указані заявником причини пропуску процесуального строку, відмовлено у задоволенні заяви УПП в Одеській області Департаменту ПП про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
7. Предметом касаційного оскарження у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
8. 25 жовтня 2024 року УПП в Одеській області Департаменту ПП надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просило переглянути і скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції на новий апеляційний розгляд.
9. Скаргу обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції безпідставно відмовлено у заяві про поновлення пропущеного процесуального строку, так як УПП в Одеській області Департаменту ПП не мало можливості вчасно оскаржити рішення суду першої інстанції, у зв`язку з тим, що повний текст судового рішення надійшло на адресу відповідача лише 22 липня 2024 року, що підтверджується вхідним штампом.
9.1. УПП в Одеській області Департаменту ПП указує, що судом апеляційної інстанції не було взято до уваги, що судове рішення у справі № 506/274/24 не було направлене до Електронного кабінету відповідача, а доставлено безпосередньо до Електронного кабінету Департаменту ПП, який не є стороною у справі.
9.2. Про існування рішення Красноокнянського районного суду Одеської області від 05 липня 2024 року відповідачу стало відомо лише після направлення його тексту 19 липня 2024 року на електронну пошту УПП в Одеській області Департаменту ПП, що підтверджується скріншотом, тому перебіг строку необхідно обчислювати саме з цієї дати. Посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки указаним обставинам, вважає, що строки на апеляційне оскарження було пропущено за поважних причин.
10. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 12 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
11. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність перевірки правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, положень пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
12. Ухвалу про відкриття касаційного провадження від 12 листопада 2024 року направлено учасникам справи, проте відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 не надійшов.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду
13. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.
14. Відповідно до частин першої, четвертої статті 18 КАС України (у редакції, чинній на час постановлення оскарженої ухвали) у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
15. За правилами частини п`ятої статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
15.1. Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
16. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (частина шоста статті 18 КАС України).
17. За приписами частин сьомої, восьмої статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, у яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі.
18. За приписами пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України ( у редакції, чинній на час постановлення рішення судом першої інстанції) днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
19. За визначенням, наведеними у підпунктах 5.3, 5.6 та 5.8 пункту 5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС) електронне повідомлення (повідомлення) - це автоматично створена та передана в електронній формі інформація, в тому числі про доставку, отримання, реєстрацію чи відмову в реєстрації електронного документа адресатом; користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень; офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.
19.1. Розділом ІІ Положення про ЄСІТС визначені основні функції ЄСІТС, відповідно до підпункту 6.5 пункту 6 якого згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів», процесуального законодавства України ЄСІТС забезпечує обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів та інформації, спільна робота з документами) в електронній формі між судами, іншими органами та установами в системі правосуддя, учасниками судового процесу, а також проведення відеоконференції в режимі реального часу.
19.2. Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема, підсистеми «Електронний кабінет» визначено розділом ІІІ Положення про ЄСІТС, відповідно до пункту 17 якого, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, у яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
19.3. Підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання документів у справах до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства) (підпункт 37 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).
20. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд указує, що аналіз наведених норм, у системному зв`язку з положенням пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України, дає підстави для висновку, що оскільки днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, а сервіс Електронного кабінету ЄСІТС за приписами Положення про ЄСІТС є саме такою адресою, то день отримання копії судового рішення за допомогою підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд» (з урахуванням часу їх надсилання) є днем вручення судового рішення, за умови отримання відповідного повідомлення про його доставлення.
21. Повертаючись до обставин цієї справи, Верховний Суд констатує, що ключовим аргументом УПП в Одеській області Департаменту ПП є те, що рішення суду апеляційної інстанції ним отримано лише 22 липня 2024 року електронною поштою від Департаменту ПП, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції. І саме із цих обставин виходив суд апеляційної інстанції, визнаючи неповажними причини пропуску процесуального строку.
22. Водночас порядок вручення судового рішення врегульовано статтею 251 КАС України.
22.1. Частиною п`ятою статті 251 КАС України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
22.2. За правилами частини одинадцятої статті 251 КАС України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
23. Відповідно до пункту 15.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі.
24. Отже, з огляду на запровадження підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд», що забезпечують можливість направлення судом документів у справах в електронній формі шляхом їхнього надсилання до Електронного кабінету користувача (у тому числі автоматично), приписи підпункту 15.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України щодо надсилання судового рішення у паперовій формі не стосуються суб`єктів владних повноважень, що повинні були зареєструвати Електронний кабінет.
25. За приписами частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
26. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина перша статті 75 КАС України), а достатніми доказами є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 476 КАС України).
27. За умовами частини шостої статті 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
28. Як убачається з матеріалів справи справу розглянуто судами за правилами статті 286 КАС України, якою встановлені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
28.1. Відповідно до частини четвертої вказаної норми апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
29. Частиною третьою статті 295 КАС України передбачено, що строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
30. Поважність причин пропуску процесуального строку (у заяві доданої до апеляційної скарги) УПП в Одеській області Департаменту ПП обґрунтувало тим, що повний текст оскарженого судового рішення надійшло на його адресу 22 липня 2024 року, що підтверджується відбитком вхідного штампу. Аналогічні підстави були вказані і в заяві про поновлення пропущеного процесуального строку, поданої на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
30.1. Водночас у цій же заяві УПП в Одеській області Департаменту ПП наполягало на дотриманні десятиденного строку, оскільки скаргу було подано з моменту, коли відповідачу стало відомо про рішення, додавши скрінкопію з електронної пошти відповідача, як доказ отримання судового рішення.
31. Постановляючи ухвалу про залишення без руху апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції слушно зауважив, що додана до апеляційної скарги копія судового рішення з відміткою вхідного штампу, засвідчує виключно дату реєстрації відповідачем оскаржуваного судового рішення, однак не може бути визнана належним доказом, що підтверджує дату отримання судового рішення стороною у справі.
У цій же ухвалі суд апеляційної інстанції указав, що належними доказами факту отримання копії судового рішення можуть бути, зокрема, довідка про доставку рішення суду до електронного кабінету, поштовий конверт з відтиском календарного штемпеля поштового відділення, розписка про отримання судового рішення, повідомлення про отримання судового рішення на електронну пошту, отримане судом.
32. Надалі, перевіряючи аргументи відповідача, наведені ним у заяві про поновлення строку (поданої на виконання ухвали суду) та відхиляючи їх, судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржене судове рішення від 05 липня 2024 року було доставлено до Електронного кабінету УПП в Одеській області Департаменту ПП - 08 липня 2024 року о 22:09:47 год і указані обставини підтверджуються довідкою про доставку електронного листа, сформованою відповідальним працівником суду першої інстанції.
Натомість доказів протилежного заявником не надано, хоча в ухвалі суду від 13 серпня 2024 року, суд апеляційної інстанції додатково роз`яснив, які саме документи необхідно було надати.
Верховний Суд зауважує, що додана до заяви скрінкопія з електронної пошти УПП в Одеській області Департаменту ПП не є належним доказом щодо дати отримання повного тексту судового рішення, оскільки у ній лише зазначено про направлення електронного документу « 55239.pdf 1 Мбайт» на електронну адресу відповідача «odesa@patrol.police.gov.ua» від Департаменту ПП «public@patrol.police.gov.ua». Тобто ідентифікувати цей документ та встановити його зміст, виходячи з указаної в скрінкопії інформації неможливо.
33. Таким чином, ураховуючи те, що судове рішення доставлено після 17:00 год, то за приписами пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України судове рішення було вручене відповідачу 09 липня 2024 року, тому Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що скаргу, надіслану 29 липня 2024 року, подано поза межами строку на апеляційне оскарження.
34. За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
34.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
35. У касаційній скарзі УПП в Одеській області Департаменту ПП, з-поміж іншого, послалося на те, що рішення Красноокнянського районного суду Одеської області від 05 липня 2024 року було направлено до Електронного кабінету Департаменту ПП, який не є стороною у цій справі.
36. Верховний Суд відхиляє такі аргументи заявника, з огляду на приписи частин першої, другої статті 341 КАС України, оскільки доводи щодо надіслання судового рішення іншому суб`єкту не були указані відповідачем у його попередніх заявах про поновлення пропущеного процесуального строку, направлених суду апеляційної інстанції, а мотиви щодо направлення повного тексту оскарженого судового рішення іншому суб`єкту владних повноважень УПП в Одеській області Департаменту ПП навело лише у касаційній скарзі.
37. Верховний Суд також зауважує, що суд касаційної інстанції неодноразово звертав увагу учасників справи на те, що штамп вхідної кореспонденції не є належним доказом того, що сторона отримала повний текст оскаржуваного судового рішення саме в цей день, оскільки указана на штампі дата свідчить лише про реєстрацію документа, а не його отримання.
37.1. Водночас інших належних та допустимих доказів, що підтверджують дату отримання повного тексту оскаржуваного судового рішення заявником не надано.
38. Верховний Суд зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. У зв`язку з цим обмеження права на звернення до суду певним строком не є порушенням права на доступ до суду, яке не є абсолютним та врегульовано державою. Водночас практика Суду у такій категорії спорів сформована так, що ключовим доводом у питаннях з приводу визначення дати початку перебігу строку є саме встановлення дати вручення судового рішення. Натомість дата, коли особа дізналася про оскаржене рішення суду, має значення лише у випадках, коли таке рішення учаснику спору взагалі не надіслано.
39. Ураховуючи те, що звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою УПП в Одеській області Департаменту ПП не заперечувало про отримання оскарженого судового рішення, проте у заявах про поновлення пропущеного процесуального строку не зазначила жодної об`єктивної підстави, що пояснює причини пропуску процесуального строку, окрім посилань на дату реєстрації вхідного документа, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про недоведеність підстав для поновлення попущеного процесуального строку, що відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
40. Отже, підстави для скасування ухвали суду апеляційної інстанції відсутні.
41. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
42. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
43. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139 140 КАС України, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.
2. Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року залишити без змін.
3. Судові витрати не розподіляються.
4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
В.М. Соколов