Постанова

Іменем України

25 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 510/280/21

провадження № 61-5443св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Ренійська районна державна адміністрація Одеської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2022 рокуу складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Князюка О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ренійської районної державної адміністрації Одеської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

У позовній заяві просила стягнути з відповідача на її користь 350 000,00 грн

в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями відповідача, в тому числі у зв`язку з безпідставним накладенням дисциплінарних стягнень, приниженням честі та гідності, ділової репутації.

Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень

Ухвалою Ренійського районного суду Одеської області від 11 серпня 2021 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року, позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику.

Ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що ОСОБА_1 пропустила строк, наданий судом для усунення недоліків позовної заяви, оскільки ухвала суду від 05 липня 2021 року про залишення позову без руху була отримана нею 04 серпня 2021 року, а заява про усунення недоліків на адресу суду направлена лише 09 серпня 2021 року, тоді як встановлений судом строк настав 06 серпня 2021 року (два дня з моменту отримання ухвали про усунення недоліків).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,

в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати прийняту цим судом постанову та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження. Відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.

У серпні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про пропуск позивачем строку, встановленого судом для усунення недоліків позовної заяви, не відповідають фактичним обставинам, а постановлена цим судом ухвала про повернення позовної заяви є незаконною.

Встановлений в ухвалі Ренійського районного суду Одеської області

від 05 липня 2021 року строк для усунення недоліків позовної заяви позивач не пропустила, оскільки після отримання її копії 06 серпня 2021 року, що підтверджується інформацією з офіційного сайту «Укрпошта», подала уточнену позовну заяву 09 серпня 2021 року, тобто з урахуванням того, що 07 серпня 2021 року та 08 серпня 2021 року припадали на вихідні дні.

Суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки зазначеним обставинам та залишив ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви без змін, чим порушив право позивача на доступ до правосуддя, а також право на справедливий суд.

Апеляційний суд формально розглянув апеляційну скаргу та не надав оцінку всім доводам заявника і не обґрунтував, у зв`язку з чим ці доводи відхилено.

Відзив на касаційну скаргу відповідач до Верховного Суду не подав.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Установлено, що ухвалою Ренійського районного суду Одеської області

від 05 липня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк, протягом двох днів з дня отримання ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, а саме: уточнити зміст позовних вимог, оскільки позивач просить відшкодувати моральну шкоду, а позов пред`явлено про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Оскільки вимоги позивача пов`язані з відшкодуванням моральної шкоди, яка за наявності законних підстав відшкодовується за рахунок держави,

то позивачу запропоновано визначитися із складом осіб, які братимуть участь у справі.

Також заявнику необхідно було визначитись з учасниками справи або звернутися до суду із відповідним клопотанням, оскільки відповідачем у позові вказана Ренійська районна державна адміністрація Одеської області, яка на підставі розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 16 січня 2021 року № 44/од-2021 «Про утворення комісії з реорганізації Ренійської районної державної адміністрації» з 25 січня 2021 року знаходиться у стані припинення.

У позовній заяві відсутнє підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Оскільки ухвала суду від 05 липня 2021 року про залишення позову без руху була отримана позивачем 04 серпня 2021 року, що підтверджувалось поштовим зворотнім повідомленням про вручення, а заява про усунення недоліків на адресу суду направлена лише 09 серпня 2021 року, тобто з пропуском встановленого судом строку, який закінчився 06 серпня 2021 року (два дня з моменту отримання ухвали про усунення недоліків), суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку про повернення позовної заяви на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України, про що постановив ухвалу Ренійського районного суду Одеської області

від 11 серпня 2021 року, залишену без змін постановою Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року.

У справі, що переглядається, спірним питанням є дата отримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: суди у своїх висновках взяли за основу відомості зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, у якому міститься відмітка про вручення 04 серпня 2021 року, а позивач наполягає на тому, що поштове відправлення отримано нею 06 серпня 2021 року, та посилається на відомості, отримані з сайту

АТ «Укрпошта» за допомогою функції відстеження при введенні трек-номера поштового відправлення.

Надаючи оцінку наведеним обставинам та доводам касаційної скарги позивача, колегія суддів виходить з наступного.

Положеннями статті 185 ЦПК України передбачено механізм залишення позовної заяви без руху для забезпечення заявнику можливості

у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Частинами третьою, четвертою статті 128 ЦПК України передбачено, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 272 ЦПК України,

за змістом частини одинадцятої якої у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункти 1, 3 частини шостої статті 272

ЦПК України).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 № 270 (далі - Правила), які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою «Вручити особисто», рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил).

Згідно з пунктом 2 Загальної частини Правил, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - це повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

Відповідно до пунктів 105, 106 Правил, одержання реєстрованого поштового відправлення, грошових коштів за поштовим переказом здійснюється за умови пред`явлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, визначених законодавством. У разі отримання рекомендованого поштового відправлення одержувач власноруч зазначає прізвище та ставить свій підпис в книзі (на окремому аркуші) встановленого зразка. У разі отримання інших реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів одержувач заповнює відповідний бланк повідомлення: зазначає найменування, серію та номер пред`явленого документа, дату одержання та ставить свій підпис.

Під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.

На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою «Вручити особисто», внутрішнього рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» одержувач розписується та зазначає прізвище та ініціали або ім`я та прізвище.

Бланк повідомлення про вручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертається до суду.

Отже, належним доказом, який підтверджує дату отримання копії ухвали суду, є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що підлягає поверненню відправнику.

Відповідно до пункту 3.1.6.5 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом УДППЗ «Укрпошта» від 12 травня 2006 року № 211 (далі - Порядок пересилання), рекомендовані поштові відправлення, урядові відправлення (прості та рекомендовані), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, всі повторні повідомлення записуються до книги ф. 8. Книги ф. 8 ведуться за кожною доставною дільницею та окремо на відправлення, що підлягають видачі безпосередньо у відділенні поштового зв`язку. У книзі ф. 8 нумерація запису поштових відправлень, що видаються в доставку, ведеться щодня, а тих, що видаються в об`єктах поштового зв`язку, -протягом місяця.

В одержанні рекомендованих поштових відправлень одержувач розписується в книзі ф. 8 та вказує своє прізвище (пункт 3.1.6.11 Порядку пересилання).

Верховний Суд у постанові від 04 березня 2021 року у справі № 910/6835/20, проаналізувавши приписи Правил надання послуг поштового зв`язку та Порядку пересилання поштових відправлень, дійшов висновку, що у разі доставки рекомендованого поштового відправлення листоношею за адресою доставки інформація про час вручення поштових відправлень, відображена на офіційному сайті АТ «Укрпошта», не завжди співпадає з фактичним часом такого вручення адресату.

Доводи заявника про те, що отримання нею ухвали 04 серпня 2021 року не відповідає дійсності, оскільки відповідно до інформації, що міститься на сайті АТ «Укрпошта» за трековим номером № 6880303807235, лист було отримано

06 серпня 2021 року є необґрунтованими, оскільки обов`язок доказування, зокрема неправильного відображення дати отримання поштового відправлення на зворотному повідомленні про вручення, відмітка про вручення у якому є належним доказом отримання копії ухвали відповідно до статті 272 ЦПК України, покладається на заінтересовану особу, яка у цьому випадку такого факту не довела.

АТ «Укрпошта» є розпорядником інформації щодо універсальних послуг поштового зв`язку (стосовно умов постачання товарів, послуг та цін на них),

а тому суд може використовувати інформацію, отриману з офіційного сайту

АТ «Укрпошта». Проте інформація про час вручення поштових відправлень, відображена на офіційному сайті АТ «Укрпошта», може не співпадати з фактичною датою такого вручення адресату.

Суд апеляційної інстанції, перевіряючи доводи заявника щодо дати отримання копії ухвали суду про залишення позову без руху, виходив з того, що 06 серпня 2021 року є датою повернення повідомлення про вручення суду першої інстанції (відправнику).

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про неправильне визначення судом апеляційної інстанції дати отримання заявником ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху.

Суди попередніх інстанції, встановлюючи дату отримання заявником копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, правильно виходили з відомостей про отримання, зазначених у наявному в матеріалах справи зворотному повідомленні про вручення (а. с. 27).

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду щодо підстав повернення позовної заяви та за своїм змістом зводяться до доведення необхідності встановити дату отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху на підставі іншого доказу ніж виходили суди, зокрема вдатись до оцінки доказів.

Колегія суддів звертає увагу заявника на те, що відповідно до частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Тобто, з урахуванням наведеної норми, після повернення позовної заяви, яка не відповідала за формою і змістом вимогам ЦПК України,

позивач не була позбавлена можливості повторно звернутись до суду з такою ж заявою, оформивши її належним чином. Таке право не втрачено позивачем і наразі. Проте заявник обрала шлях оскарження ухвали про повернення позовної заяви в апеляційному та касаційному порядку, що також є її процесуальним правом.

Наведеним також спростовуються доводи касаційної скарги про порушення права позивача на доступ до правосуддя та права на справедливий суд.

Повернення позовної заяви через те, що заявник не виконав вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та не усунув недоліків такої заяви, обмежує гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на доступ позивача до суду, але не порушує цього права і не нівелює його суті.

Зазначене повернення позовної заяви забезпечує юридичну визначеність у правовідносинах суду із заявником, який не виконав вимог чинної ухвали про усунення допущених недоліків позовної заяви (близький за змістом висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 9901/258/20).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Враховуючи наведене, колегія суддів, з урахуванням змісту вимог касаційної скарги, за якою заявник оскаржує лише судове рішення апеляційного суду, вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк