ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2021 року
м. Київ
справа № 513/536/16-а
адміністративне провадження № К/9901/35254/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Саратського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області
на постанову Саратського районного суду Одеської області від 15 вересня 2016 року (суддя Кожокар Т.Я.) і додаткову постанову Саратського районного суду Одеської області від 20 вересня 2016 року (суддя Кожокар Т.Я.) та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року (головуючий суддя Потапчук В.О., судді Шеметенко Л.П., Семенюк Г.В.)
у справі №513/536/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області
про визнання протиправним рішення.
І. РУХ СПРАВИ
1. У березні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області від 25.03.2016 №1426 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2; зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №2 періоди роботи з 04.04.1988 по 02.01.1989 на посаді монтажника з ремонту металевих конструкцій тресту «Кузбасенергобуд» з 06.01.1989 по 22.08.1989 - на посаді монтажника з ремонту залізобетонних та сталевих конструкцій в будівельному управлінні Бійської ТЕЦ, з 31.07.1999 по 31.03.2003 та з 13.10.2003 по 26.04.2004 - на посаді електрогазозварника в Публічному акціонерному підприємстві «Долинка».
2. Постановою Саратського районного суду Одеської області від 15 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області від 25 березня 2016 року №1426 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2; зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, з 27 жовтня 2015 року.
3. Додатковою постановою Саратського районного суду Одеської області від 20 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року, зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 2 періоди роботи з 04.04.1988 по 02.01.1989 на посаді монтажника з ремонту металевих конструкцій тресту «Кузбасенергобуд», з 06.01.1989 по 22.08.1989 на посаді монтажника з ремонту залізобетонних та сталевих конструкцій в будівельному управлінні Бійської ТЕЦ, з 31.07.1990 по 31.03.2003 та з 13.10.2003 по 26.04.2004 на посаді електрогазозварника в публічному акціонерному товаристві «Долинка».
4. Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області з вказаними судовими рішеннями не погодилося, тому звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Саратського районного суду Одеської області від 15 вересня 2016 року, додаткову постанову Саратського районного суду Одеської області від 20 вересня 2016 року та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
5. Від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 досяг 55 річного віку, що підтверджується копією його паспорта.
7. Відповідно до копії трудової книжки, позивач працював на різних роботах, які входять до Списку №2, зокрема: з 04.04.2008 по 02.01.1989 на посаді монтажника з ремонту металевих конструкцій тресту «Кузбасенергобуд», з 06.01.1989 по 22.08.1989 на посаді монтажника з ремонту залізобетонних та сталевих конструкцій в будівельному управлінні Бійської ТЕЦ, з 31.07.1990 по 31.03.2003 та з 13.10.2003 по 26.04.2004 на посаді електрогазозварника в радгоспі "Більшовик, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Долинка". Загальний страховий стаж позивача становить 41 рік 3 місяці 21 день, стаж його роботи зі шкідливими та важкими умовами праці складає 14 років 7 місяців 2 дні.
8. 27 жовтня 2015 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
9. Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області від 25 березня 2016 року позивачу відмовлено у призначенні пільгової пенсії за Списком №2 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
10. Незгода ОСОБА_1 з вказаним рішенням стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
11. Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанції керувалися тим, що відмова пенсійного органу у призначення пенсії позивачу на пільгових умовах є протиправною. Наданими позивачем документами та копіями довідок, наданих представником відповідача підтверджено, що позивач працював на посадах зі шкідливими та важкими умовами праці, що дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з дня звернення із заявою про призначення пенсії.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ЗАПЕРЕЧЕННЯ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
12. Касаційну скаргу мотивовано тим, що позивач не має права на пенсію на пільгових умовах, оскільки у трудовій книжці ОСОБА_1 відсутні відомості, що про те, чи був він зайнятий на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, відсутня інформація про атестацію робочих місць. Довідок про стаж роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення позивачем, не було надано Управлінню Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області.
13. У запереченнях на касаційну скаргу позивач погоджується з висновкам судів першої та апеляційної інстанції та вважає рішення відповідача неправомірним, а касаційну скаргу необґрунтованою та такою, що зводиться до переоцінки доказів, наданих судами попередніх інстанцій.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
15. За приписами ч. 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
16. Пунктом «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи зокрема працівники зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
17. Спірним питанням у цій справі є наявність документального підтвердження пільгового стажу у позивача.
18. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до копії трудової книжки, ОСОБА_1 працював на різних роботах, які входять до Списку №2, зокрема: з 04.04.2008 по 02.01.1989 на посаді монтажника з ремонту металевих конструкцій тресту «Кузбасенергобуд», з 06.01.1989 по 22.08.1989 на посаді монтажника з ремонту залізобетонних та сталевих конструкцій в будівельному управлінні Бійської ТЕЦ, з 31.07.1990 по 31.03.2003 та з 13.10.2003 по 26.04.2004 на посаді електрогазозварника в радгоспі "Більшовик, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Долинка". Загальний страховий стаж позивача становить 41 рік 3 місяці 21 день, стаж його роботи зі шкідливими та важкими умовами праці складає 14 років 7 місяців 2 дні.
19. Верховний Суд звертає увагу, що доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, наданих судам попередніх інстанцій.
20. Так, у цій справі суди першої та апеляційної інстанції спростували посилання відповідача про те, що позивачем не надано уточнюючих довідок на підтвердження пільгового стажу з підприємств, де він працював та був зайнятий повний робочий день, мотивуючи це тим, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
21. Суди встановили, що трудова книжка позивача містить відповідні записи про займані посади та періоди виконуваної роботи, записи оформлені відповідно до норм чинного законодавства. Крім того, позивачем надані уточнюючи довідки на підтвердження пільгового стажу та виписку з єдиного державного реєстру юридичних осіб про ліквідацію підприємства «Кузбасенергобуд» без визначення правонаступника. Такі ж довідки були отримані відповідачем на свої запити.
22. Також суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що є необґрунтованими посилання відповідача на правомірність прийнятого ним рішення через ненадання позивачем інформації про атестацію робочих місць на підприємствах де він працював після 21 серпня 1992 року, мотивуючи це тим, що законодавцем покладено обов`язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення або неповне проведення не може позбавити позивача його конституційного права на соціальний захист щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
23. Висновки судів у цій справі підтверджуються також висновками Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №240/6263/18, відповідно до яких непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
24. Колегією суддів апеляційного адміністративного суду відхилено твердження відповідача про те, що до пільгового стажу позивача слід зарахувати лише період роботи з 31.07.1990 по 21.08.1992 на посаді електрогазозварника в радгоспі «Більшовик (правонаступник ПАТ «Долинка»), оскільки будь-яких належних доказів щодо правомірності неврахування до пільгового стажу позивача періоди його роботи зі шкідливими умовами праці: з 04.04.2008 по 02.01.1989 на посаді монтажника з ремонту металевих конструкцій тресту «Кузбасенергобуд», з 06.01.1989 по 22.08.1989 на посаді монтажника з ремонту залізобетонних та сталевих конструкцій в будівельному управлінні Бійської ТЕЦ, з 22.08.1992 по 31.03.2003 та з 13.10.2003 по 26.04.2004 на посаді електрогазозварника в Публічному акціонерному товаристві «Долинка» відповідачем суду не надано.
25. Колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції надали обґрунтовану правову оцінку вказаним доводам сторін та вірно зроблено висновок про те, що встановлені у ході судового розгляду обставини не могли бути підставою для прийняття відповідачем рішення про відмову у призначенні пільгової пенсії за Списком №2 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
26. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
27. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
28. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
29. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.
30. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
31. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судові рішення, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись ст. 345 349 350 355 356 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Саратського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області - залишити без задоволення, а постанову Саратського районного суду Одеської області від 15 вересня 2016 року, додаткову постанову Саратського районного суду Одеської області від 20 вересня 2016 року та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року у справі №513/536/16-а - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя І.В. Желєзний