№ 518/1121/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2025 року

м. Київ

справа № 518/1121/21

провадження № 61-17274св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,

відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору за первісним та зустрічними позовами: Служба у справах дітей Березівської районної державної адміністрації Одеської області, орган опіки та піклування Березівської районної державної адміністрації Одеської області, Коноплянська сільська рада Березівського району Одеської області, Служба у справах дітей Коноплянської сільської ради Березівського району Одеської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Кокарєв Андрій Павлович, на рішення Суворовського районного суду м. Одеси, в складі судді Кисельова В. К. від 19 березня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Комлевої О. С., Сегеди С. М., Сєвєрової Є. С.,

від 05 листопада 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення способу участі батька у вихованні дитини.

2. Позов ОСОБА_1 мотивований тим, що вона та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 04 лютого

2019 року у справі № 521/7207/18 шлюб між сторонами розірвано.

4. Малолітній ОСОБА_3 зареєстрований та постійно проживає разом з позивачкою у с. Ганно-Покровка, Березівський район, Одеська область, відвідував Коноплянський заклад дошкільної освіти (ясла-садочок «Сонечко»), зарахований до 1-го класу Катерино-Платонівської НВК « ЗЗСО-І-ІН ступенів - ЗДО» Коноплянської сільської ради Одеської області.

5. Позивачка зазначала, що батько дитини до 2020 року не виявляв бажання з ним спілкуватись, а із 2020 року почав спілкуватись з сином по відеозв`язку.

6. Вказувала, що ОСОБА_2 є громадянином Республіки Вірменія, але більшість часу проживає в Україні та зареєстрований в м. Одесі.

7. Наголошувала, що не має намірів перешкоджати сину спілкуватись з батьком, але ОСОБА_2 не має бажання брати особисто участь у вихованні дитини, натомість в вимагає регулярно надавати йому малолітню дитину для тривалого виїзду (на два чи три тижні) до Республіки Вірменія до місця його проживання та проживання його родичів, вважаючи такі поїздки дитини своїм беззаперечним правом на спілкування.

8. Стверджувала, що відповідач відмовляється брати до уваги факт навчання дитини, відвідування підготовчих курсів, наявність у дитини власних інтересів, спілкування з друзями.

9. В силу сімейних обставин та проявів насильства щодо позивачки з боку відповідача, що стало причиною розірвання шлюбу, ОСОБА_1 зазначала, що не може виконати вимогу ОСОБА_2 та привозити особисто малолітнього сина до м. Єревану за першою вимогою колишнього чоловіка, а також відпускати дитину до Республіки Вірменії.

10. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати ОСОБА_2 виконувати батьківські обов`язки щодо виховання дитини шляхом регулярного особистого спілкування з дитиною, а також встановити такий графік особистого спілкування батька ОСОБА_2 з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- щотижня - кожної суботи або неділі (за погодженням батьків) з

10:00 години ранку до 18:00 вечора в присутності матері дитини та представника органу опіки та піклування до досягнення дитиною восьмирічного віку;

- в подальшому, з восьмирічного віку, після встановлення між батьком та дитиною тісних родинних зв`язків, підтверджених комплексним психологічно - педагогічним висновком відповідного закладу, графік спілкування може бути змінений за погодженням органу опіки та піклування;

- відвідування дитиною місця проживання батька та родичів по лінії батька в Республіці Вірменія, встановити: після досягнення дитиною чотирнадцятирічного віку, а саме з 13 липня 2029 року.

11. У лютому 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі батька у вихованні дитини.

12. Зустрічний позов ОСОБА_2 мотивований тим, що 04 травня

2017 року відповідачка без його згоди та відома вивезла сина з Республіки Вірменія до України та змінила його місце проживання і з того часу ізолювала сина від спілкування з батьком.

13. У зв`язку з цим він у червні 2017 року через Міністерство юстиції Республіки Вірменія звернувся до Міністерства юстиції України із заявою про повернення сина до Республіки Вірменія на підставі Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.

14. Крім того, з метою вирішення питання спілкування з сином звернувся до Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області із заявою,

і 15 травня 2019 року орган опіки та піклування ухвалив рішення про визначення порядку реалізації його прав на спілкування з сином, при цьому був розроблений графік їх зустрічей, проте відповідачка перешкоджала батьку бачитись з дитиною.

15. Розпорядженням голови Березівської районної державної адміністрації Одеської області від 25 серпня 2021 року були внесені зміни до графіку зустрічей ОСОБА_2 з сином, згідно з якими ОСОБА_2 упродовж двох місяців в присутності представника Служби у справах дітей Березівської районної державної адміністрації Одеської області чотири рази зустрічався з сином в м. Березівка Одеської області. Син із задоволенням проводив час з батьком. Остання зустріч відбулася 26 вересня 2021 року, але за ініціативи ОСОБА_1 зустрічі та спілкування з сином були припинені.

16. Посилаючись на викладене, ОСОБА_2 просив суд зобов`язати ОСОБА_1 :

- не чинити йому перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні, в тому числі по телефону, з сином ОСОБА_3 ;

- надавати йому необмежене безперешкодне щоденне спілкування з сином ОСОБА_3 будь-якими засобами дистанційного телефонного та інтернет зв`язку, для чого ОСОБА_1 надає ОСОБА_2 номер телефону для зв`язку з дитиною;

- погоджувати з ОСОБА_2 усі питання медичного обслуговування ОСОБА_3 (вакцинації, методів та форм лікування, застосування медичних препаратів тощо), а також усі питання освіти (вибір і зміну індивідуальної освітньої траєкторії, закладів освіти, секцій, гуртків тощо);

Встановити наступний графік зустрічей ОСОБА_2 з сином ОСОБА_3 :

- через одну суботу, якщо зустріч не відбудеться в суботу, то вона повинна обов`язково відбутися на наступний день в неділю, з 10:00 години до

18:00 години в присутності представника органу опіки та піклування без присутності матері, а у разі неможливості проведення зустрічі згідно з графіком ОСОБА_1 в обов`язковому порядку своєчасно повідомляє про це

ОСОБА_2 та відповідний орган опіки та піклування у належний спосіб;

- в освітніх та інших закладах у вільний від уроків або інших форм організації освітнього процесу час;

- щороку після 13 липня спільний відпочинок ОСОБА_2 та

ОСОБА_3 в Республіці Вірменія строком до одного місяця без супроводу матері ОСОБА_1 ;

- щороку в період літніх та зимових шкільних канікул спільний відпочинок на території України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком до двох тижнів без присутності матері.

Обмежити ОСОБА_1 право на виїзд з України з ОСОБА_3 без нотаріально посвідченої згоди ОСОБА_2 на виїзд дитини ОСОБА_3 , а також обмежити право ОСОБА_1 уповноважувати інших осіб супроводжувати дитину ОСОБА_3 за межі України за нотаріально посвідченою згодою.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

17. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 19 березня

2024 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 10 січня 2025 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 та зустрічний позов

ОСОБА_2 задоволені частково.

Визначено способи участі батька ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 шляхом встановлення спілкування:

перший рік з дати набранням рішенням законної сили

І. - щотижня кожної суботи або неділі з 10:00 години до 18:00 години у присутності матері дитини ОСОБА_1 за місцем проживання дитини (на території Березівського району Одеської області);

після закінчення вищевказаного терміну

ІІ. - щотижня кожної суботи або неділі з 10:00 години до 18:00 години на території Одеської області без присутності та супроводу матері дитини ОСОБА_1 ;

а також щорічно дозволено спільний відпочинок дитини ОСОБА_3 спільно з батьком ОСОБА_2 у період літніх та зимових канікул на території України упродовж одного тижня без присутності та супроводу матері дитини ОСОБА_1 ;

ІІІ. Після досягнення дитиною ОСОБА_3 чотирнадцяти років дозволено виїзд дитини спільно з батьком ОСОБА_2 за межи України на термін один місяць у період літніх канікул, без присутності та супроводу матері дитини ОСОБА_1 .

ІV. Дозволено ОСОБА_2 безперешкодне щоденне спілкування з сином ОСОБА_4 засобами телефонного та інтернет-зв`язку, на телефонний номер дитини або телефон матері дитини.

Зобов`язано ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні із малолітнім сином ОСОБА_3 у визначений час згідно з пунктом 2 рішення суду.

Зобов`язано ОСОБА_2 повертати ОСОБА_1 малолітнього сина ОСОБА_3 після завершення часу спілкування з дитиною згідно з пунктом 2 рішення суду.

Зобов`язано ОСОБА_1 повідомляти ОСОБА_2 про стан здоров`я, місце проживання та перебування, місце навчання малолітнього ОСОБА_3 .

В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

18. Вирішуючи спір, суд першої інстанції врахував, що

ОСОБА_1 фактично визнає право ОСОБА_2 на спілкування з дитиною, проте сторони мають різні погляди щодо часу, тривалості та місць зустрічей.

19. Частково задовольняючи позов ОСОБА_1 і зустрічний позов ОСОБА_2 , суд першої інстанції вказав на інтереси сторін та малолітньої дитини, взяв до уваги обставини навчання, відпочинку та місця проживання дитини.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

20. Постановою Одеського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 березня 2024 року в частині задоволення первісних позовних вимог ОСОБА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову в позові ОСОБА_1 .

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 березня 2024 року в частині часткового задоволення зустрічних позовних вимог

ОСОБА_2 змінено, шляхом встановлення такого порядку участі батька у вихованні дитини:

перший рік з дати набрання рішенням законної сили

І. - через одну суботу або неділю з 10:00 години до 18:00 години у присутності матері дитини ОСОБА_1 за місцем проживання дитини (на території Березівського району Одеської області);

після закінчення вищевказаного терміну

ІІ. - через одну суботу або неділю з 10:00 години до 18:00 години на території Одеської області без присутності та супроводу матері дитини ОСОБА_1 .

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

21. Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , апеляційний суд вказав, що саме на того з батьків хто не проживає з дитиною, поширюються норми СК України щодо відновлення порушених прав. Встановивши, що малолітній ОСОБА_5 проживає з матір`ю, суд вважав, що заявлений ОСОБА_1 позов не спрямований на захист її прав.

22. Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції вважав помилковим не врахування висновку органу опіки та піклування, який зважав на вік дитини, потреби та інтереси обох батьків.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

23. У касаційній скарзі ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат

Кокарєв А. П., просить змінити рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, а саме

доповнити резолютивну частину рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 березня 2024 року абзацом наступного змісту:

«погоджувати з ОСОБА_2 усі питання медичного обслуговування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (вакцинації, методів та форм лікування, застосування медичних препаратів тощо), а також усі питання освіти (вибір і зміну індивідуальної освітньої траєкторії, закладів освіти, секцій, гуртків тощо)»

в резолютивній частині рішення Суворовського районного суду м. Одеси

від 19 березня 2024 року в абзаці «після досягнення дитиною

ОСОБА_3 чотирнадцяти років дозволено виїзд дитини спільно з батьком ОСОБА_2 за межи України на термін один місяць у період літніх канікул, без присутності та супроводу матері дитини ОСОБА_1 » виключити слова «після досягнення дитиною ОСОБА_3 чотирнадцяти років».

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

24. У грудні 2024 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат

Кокарєв А. П., подав касаційну скаргу на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 березня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року.

25. Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2025 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у лютому 2025 року надійшли до Верховного Суду.

26. Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

27. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 175/5360/13, від 09 лютого 2023 року у справі № 753/572/20, від 17 травня 2023 року у справі № 351/611/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 381/1881/21, від 12 червня 2024 року у справі № 755/18864/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

28. Касаційна скарга мотивована тим, що вказівка в оскаржених судових рішеннях на те, що лише після досягнення ОСОБА_3 чотирнадцяти років дозволено виїзд дитини спільно з батьком за межі України порушує вимоги частини другої статті 29 ЦК України, відповідно до якої фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, а також вимоги частини третьої статті 160 СК України, згідно з якою якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

29. Крім того, оскаржені судові рішення не містять мотивів відмови у задоволенні вимог ОСОБА_2 про погодження з ним усіх питань медичного обслуговування сина (вакцинації, методів та форм лікування, застосування медичних препаратів тощо), а також усіх питань освіти (вибір і зміну індивідуальної освітньої траєкторії, закладів освіти, секцій, гуртків тощо).

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

30. 28 лютого 2014 року в м. Єреван Республіка Вірменія між сторонами був зареєстрований шлюб, який розірвано рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2019 року.

31. Під час перебування сторін у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Єревані у них народився син ОСОБА_3 .

32. Малолітній ОСОБА_6 зареєстрований як громадянин України.

33. Відповідно до висновку органу опіки та піклування Ширяївської районної державної адміністрації від 21 березня 2019 року про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , визнано доцільним місце проживання дитини спільно з матір`ю ОСОБА_7 у с. Ганно-Покровка, Березівський район, Одеська область.

34. На час вирішення справи малолітній ОСОБА_6 проживав з матір`ю ОСОБА_1 у с. Ганно-Покровка, Березівський район, Одеська область та відвідував Коноплянський заклад дошкільної освіти (ясла-садочок «Сонечко»), зарахований до 1-го класу Катерино-Платонівської НВК «ЗЗСО-І-ІН ступенів - ЗДО» Коноплянської сільської ради Одеської області.

35. Після повернення ОСОБА_1 з дитиною до України питання щодо порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною врегульовано в добровільному порядку не було, у зв`язку з чим ОСОБА_2 звертався до органів опіки з питання для встановлення графіку зустрічей з дитиною.

36. Розпорядженням Ширяївської районної державної адміністрації

від 25 березня 2020 pоку № 60/А-2020 «Про визначення порядку реалізації права на спілкування ОСОБА_2 з сином ОСОБА_3 » затверджений графік зустрічей та алгоритм (способи) спілкування батька з дитиною.

37. Листом Ширяївської районної державної адміністрації від 26 червня

2020 року за № Б-100-09 ОСОБА_2 було роз`яснено порядок звернення до суду з відповідною позовної заявою.

38. Розпорядженням голови Березівської районної державної адміністрації Одеської області від 25 серпня 2021 pоку № 311/А-2021 «Про внесення змін до розпорядження голови Ширяївської районної державної адміністрації

від 25 березня 2020 року № 60/А-2020» внесено зміни до графіку зустрічей та алгоритму (способів) спілкування батька з дитиною, затвердженого пунктом 1 розпорядження голови Ширяївської районної державної адміністрації

від 25 березня 2020 pоку № 60/А-2020 «Про визначення порядку реалізації права на спілкування ОСОБА_2 з сином ОСОБА_8 » та викладено його в новій редакції (далі - графік зустрічей 2021).

39. ОСОБА_2 згідно графіку зустрічей 2021, протягом двох місяців, чотири рази зустрівся з сином в м. Березівка Одеської області в присутності представниці Служби у справах дітей Березівської районної державної адміністрації Одеської області.

40. Остання зустріч відбулася 26 вересня 2021 року, після чого зустрічі були припинені.

41. У висновку про визначення способу участі ОСОБА_2 у вихованні дитини ОСОБА_3 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Коноплянської сільської ради Березівського району Одеської області

від 27 жовтня 2023 року, вирішено зобов`язати ОСОБА_1 :

- поважати батьківські права ОСОБА_2 , сприяти спілкуванню дитини з батьком;

- не чинити перешкод батькові дитини ОСОБА_2 щодо участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , в тому числі, по телефону;

- надавати ОСОБА_2 безперешкодне щоденне спілкування з сином ОСОБА_3 засобами телефонного та інтернет-зв`язку, на телефонний номер дитини;

- завчасно повідомляти батька дитини про стан здоров`я дитини та інші обставини, що можуть вплинути на участь батька у вихованні дитини.

Зобов`язано ОСОБА_2

- виконувати свої батьківські обов`язки, приділяти дитині увагу і турботу, виховувати її, матеріально утримувати;

- при спілкуванні з дитиною, враховувати режим дня дитини, стан здоров`я, потреби дитини та бажання дитини.

Встановлено графік зустрічей батька ОСОБА_2 з сином ОСОБА_3 :

- із обов`язковим урахуванням стану здоров`я, бажання, інтересів та потреб дитини, через одну суботу, якщо зустріч не відбудеться, то вона повинна обов`язково відбутися на наступний день в неділю, з 10 ранку до 06 години вечора, та, зважаючи на стан здоров`я батька, задля безпеки малолітньої дитини, в присутності матері ОСОБА_1 , за попередньою домовленістю батьків про місце зустрічі;

- у разі неможливості проведення зустрічі згідно графіку, ОСОБА_1 в обов`язковому порядку своєчасно повідомляє про це ОСОБА_2 у належний спосіб;

- про візити, місце та дні зустрічей батькам узгоджувати заздалегідь у телефонному режимі;

- після досягнення дитиною ОСОБА_3 14-річного віку (з ІНФОРМАЦІЯ_3 ), з врахуванням стану здоров`я батька, стану здоров`я дитини та бажання дитини відвідування дитиною місця проживання батька та родичів в по лінії батька в Республіці Вірменія.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

42. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

43. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

44. Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

45. Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

46. Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття

7 Конвенції про права дитини).

47. Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

48. У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

49. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

50. Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті

27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

51. Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на виховання дитини. Навпаки, міжнародні договори та національне законодавство гарантують батькам реалізацію принципу рівності щодо виховання дитини.

52. У відповідності до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

53. У статті 5 Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок наголошено на необхідності вжиття заходів щодо зміни соціальних та культурних моделей поведінки чоловіків і жінок для досягнення викоренення забобонів, звичаїв та всіх інших проявів, що ґрунтуються на ідеї неповноцінності чи зверхності однієї із статей або стереотипності ролі чоловіків і жінок, а також визначення загальної відповідальності чоловіків і жінок за виховання та розвиток своїх дітей за умови, що в усіх випадках інтереси дітей мають перевагу.

54. В аспекті наявності підстав для встановлення обмежень щодо побачень батька з дитиною заслуговує на увагу рішення Європейського суду з прав людини від 19 жовтня 2023 року (заява № 35481/20 «Терещенко проти України»), в якому Суд констатував порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при зменшенні періодичності побачень батька з дитиною (4 дні на місяць) без відповідних і достатніх підстав для цього, зокрема що ці обмеження відповідали найкращим інтересам дитини. Матеріали не містили відомостей про те, що особиста зустріч батька з дитиною становила ризик для добробуту чи безпеки дитини. Крім того, Судом констатовано неврахування національними судами положень статті 19 СК України, відповідно до якої, вирішуючи спори щодо участі батьків у вихованні дитини, суди могли не погоджуватися з висновком органу опіки та піклування, лише якщо висновок органу був недостатньо обґрунтованим або суперечив інтересам дитини.

55. Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

56. Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

57. Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

58. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

59. Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

60. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини (стаття 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

61. Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

62. Згідно з положеннями частини першої та другої статті 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

63. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

64. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

65. Приймаючи рішення в інтересах дитини суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.

66. Судами попередніх інстанцій встановлено, що мати дитини малолітнього ОСОБА_3 - ОСОБА_1 визнає право батька - ОСОБА_2 на спілкування та зустрічі з сином, проте між сторонами існує спір щодо часу, тривалості та місць таких зустрічей і порядку спілкування.

67. Відповідно до частини четвертої і п`ятої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

68. Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій, врахувавши обставини справи, досліджені докази та висновок органу опіки та піклування, дійшли цілком обґрунтованих висновків щодо встановлення порядку та способу участі батька у вихованні дитини. Доказів на підтвердження того, що встановлений судами графік буде суперечити інтересам дитини, матеріали справи не містять.

69. В межах доводів касаційної скарги ОСОБА_2 спірними залишись питання щодо зобов`язання ОСОБА_1 «погоджувати з ОСОБА_2 усі питання медичного обслуговування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (вакцинації, методів та форм лікування, застосування медичних препаратів тощо), а також усі питання освіти (вибір і зміну індивідуальної освітньої траєкторії, закладів освіти, секцій, гуртків тощо)», а також виключення із судових рішень посилання на можливість виїзду дитини з України спільно з батьком без присутності матері після досягнення дитиною 14 років.

70. ОСОБА_1 судові рішення в касаційному порядку не оскаржує.

71. Колегія суддів звертає увагу, що за загальним правилом визначеним частиною першою статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

72. Крім того батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (частини друга, третя статті 150 СК України).

73. Судами попередніх інстанцій зобов`язано ОСОБА_1 повідомляти ОСОБА_2 про стан здоров`я, місце проживання та перебування, місце навчання малолітнього ОСОБА_3 .

74. Сукупність вказаних законодавчих положень та обов`язку покладеного судами на ОСОБА_1 в достатній мірі забезпечують можливість

ОСОБА_2 реалізувати свої батьківські права та обов`язки в частині піклування про здоров`я дитини та здобуття нею освіти.

75. Водночас у випадку, якщо ОСОБА_2 не буде згоден із діями матері дитини у вказаних питаннях та вважатиме, що вони суперечать найкращим інтересам дитини, спір між батьками може бути вирішено судом.

76. Щодо виїзду дитини за межі України, колегія суддів звертає увагу на положення частини п`ятої статті 157 СК України згідно з якими:

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов`язки, не має заборгованості зі сплати аліментів, звертається рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням згоди на виїзд дитини за межі України з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі в складі організованої групи дітей.

У разі ненадання тим із батьків, з яким проживає дитина, нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон із зазначеною метою, у десятиденний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа, той із батьків, хто проживає окремо від дитини та у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів, має право звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

77. Отже закон визначає певний порядок (алгоритм) дій того із батьків, хто проживає окремо від дитини і бажає здійснити виїзд із дитиною за межі України, та умови, за яких такий виїзд може відбутися (належне виконання батьківських обов`язків, відсутність заборгованості зі сплати аліментів тощо).

78. Оскаржені судові рішення не забороняють виїзд батька з дитиною за межі України, а гарантують можливість такого виїзду після досягнення дитиною певного віку, що не суперечить положенням частини другої

статті 29 ЦК України та частини третьої статті 160 СК України, як помилково вважав заявник.

Водночас заявник не позбавлений можливості ініціювати вирішення цього питання (надання дозволу на виїзд батька з сином за межі України без згоди матері) і до досягнення дитиною 14 років, при дотримання порядку та умов визначених частиною п`ятою статті 157 СК України і встановлення, що такий виїзд буде відповідати найкращим інтересам дитини.

79. Верховний Суд також звертає увагу, що розвиток сімейної ситуації може бути динамічним, а отже і визначені у розглядуваній справі способи участі батька у вихованні дитини можуть бути змінені в подальшому, як за домовленістю батьків, з урахуванням інтересів дитини, так і, у разі зміни істотних обставин, за рішенням суду за позовом одного із батьків.

80. Відповідно до висновків ЄСПЛ у справах про права дітей та забезпечення їхніх найкращих інтересів, взаємна потреба батьків і дітей у сімейному контакті один з одним є чи не найважливішою складовою поняття «сімейне життя», і заходи, що перешкоджають задоволенню таких потреб, є втручанням у відповідне право, захищене статтею 8 Конвенції. Тому такі заходи мають обов`язково відповідати нагальній соціальній потребі, що переслідується, та не порушувати справедливий баланс, який повинен бути досягнутий між відповідними конкуруючими інтересами, з пріоритетом забезпечення найкращих інтересів дитини (див. рішення у справі Странд Лоббен та інші проти Норвегії, № 37283/13, 30 листопада 2017 року; рішення у справі Хаддад проти Іспанії, № 16572/17, 18 червня 2019 року).

81. Стаття 8 Конвенції про права дитини передбачає, що держави-учасниці зобов`язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім`я та сімейні зв`язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання.

82. Крім того, таке спілкування, а також його характер та обсяг обумовлюють обставинами кожної справи та повинні визначатися з урахуванням основних інтересів дитини. Незважаючи на те, що національні органи влади зобов`язані максимально сприяти такій взаємодії, будь-який обов`язок застосування примусу з цих питань має бути обмежено, оскільки мають бути враховані інтереси, а також права та свободи усіх зацікавлених осіб, із наданням першочергової важливості основним інтересам дитини та її правам за статтею 8 Конвенції (див. рішення ЄСПЛ у справі Йохансен проти Норвегії», 07 серпня 1996 року).

83. У § 54 рішення ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня

2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

84. Висновки апеляційного суду, з урахуванням встановлених обставин, не суперечать висновкам, викладеним упостановах Верховного Суду

від 05 грудня 2018 року у справі № 175/5360/13, від 09 лютого 2023 року у справі № 753/572/20, від 17 травня 2023 року у справі № 351/611/21,

від 10 квітня 2024 року у справі № 381/1881/21, від 12 червня 2024 року у справі № 755/18864/20, на які заявник посилається в касаційній скарзі.

85. ЄСПЛ неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

86. В межах доводів та вимог касаційної скарги ОСОБА_2 , які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суди ухвалили оскаржені рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

87. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400 409 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Кокарєв Андрій Павлович, залишити без задоволення.

2. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 березня 2024 року з урахуванням змін, внесених постановою Одеського апеляційного суду

від 05 листопада 2024 року, та постанову Одеського апеляційного суду

від 05 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович