ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2021 року
м. Київ
справа № 520/11044/19
адміністративне провадження № К/9901/9863/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії,
провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 (головуючий суддя - Полях Н.А.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2020 (головуючий суддя - Зеленський В.В., судді - П`янова Я.В., Чалий І.С.)
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. 21 жовтня 2019 року позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Харківській області від 18.03.2019 №76 о/с про звільнення зі служби в поліції оперуповноваженого сектору з обслуговування об`єктів відділу спеціальної поліції ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , з 29.03.2019 за п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів);
- поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з 29.03.2019 на посаді оперуповноваженого сектору з обслуговування об`єктів відділу спеціальної поліції ГУНП в Харківській області;
- зобов`язати ГУНП в Харківській області видати наказ про звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу) за рішенням госпітальної військово-клінічної комісії ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Харківській області» від 10.04.2019 (свідоцтво про хвороби №115).
2. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
3. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2019, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2020, позовну заяву залишено без розгляду на підставі ч. 3 ст. 123 КАС України.
4. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом. Судами встановлено, що позивач власноруч 14.03.2019 склав рапорт про звільнення з посади; трудову книжку, військовий квиток, довідку до РВК, обхідний лист, витяг з наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області про звільнення, ОСОБА_1 отримав 29.03.2019, що підтверджується розпискою позивача. Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про те, що днем початку перебігу місячного строку для звернення до суду з позовною заявою про скасування наказу про звільнення є 30.03.2019, а отже строк на оскарження сплинув ще 29.04.2019.
5. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що позивач 12.08.2019 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії Головне управління Національної поліції в Харківській області (справа №520/7778/19). Окрім того, 21.08.2019 ОСОБА_1 знов звернувся до Харківського окружного адміністративного суду за захистом порушених прав (справа № 520/8265/19), де відповідачем знову було Головне управління Національної поліції в Харківській області. Крім того, апеляційним судом встановлено, що позивачем 29.03.2019 подано декларацію перед звільненням за період з 01.01.2019 до 29.03.2019. Наведені обставини, на переконання суду апеляційної інстанції, безумовно свідчать про обізнаність позивача стосовно дати звільнення зі служби у поліції та спростовують заперечення позивача про необізнаність щодо видання спірного наказу про звільнення та написання розписки про отримання копії наказу про звільнення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
6. У квітні 2020 року позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2020.
7. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
8. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що разом з адміністративним позовом ним було подано заяву про поновлення строку звернення до суду, тобто про поновлення пропущеного строку було заявлено ще до відкриття провадження у справі. Оскільки провадження у справі вже відкрито, та обставини звернення позивача до суду з даним позовом з пропуском встановленого законодавством строку були виявлені до відкриття провадження, зазначене, на думку скаржника, виключає можливість застосування судами ч. 3 ст. 123 КАС України та залишення позову без розгляду з цих підстав.
9. Позивач вважає, що судами необґрунтовано розцінено день написання розписки (29.03.2019) як встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, внаслідок якого відбулося порушення його прав. Так, позивач зазначає, що у цей день він перебував на амбулаторному лікуванні, а отже не міг у цей день отримати трудову книжку, військовий квиток, довідку до РВК, обхідний лист, та скласти розписку про їх отримання. Крім того вказує, що у день прийняття наказу про звільнення - 18.03.2019, він перебував на стаціонарному лікуванні та не знав, не міг і не повинен був дізнатись про своє звільнення.
10. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Відповідач стверджує, що про своє звільнення позивач дізнався саме 29.03.2019, що підтверджується відповідною розпискою, а також стверджує, що позивач власноруч підписав попередження про можливе наступне звільнення, датоване 29.01.2019.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
11. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2020 для розгляду справи №520/11044/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мельник-Томенко Ж.М., Шишов О.О.
12. Ухвалою Верховного Суду від 27.04.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
13. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 23.03.2021 призначено повторний автоматизований розподіл справи №520/11044/19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та веденням до іншої судової палати судді Шишова О.О., що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг.
14. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 23.03.2021 визначено новий склад суду: Жук А.В. (головуючий суддя), Загороднюк А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.
15. Ухвалою Верховного Суду від 29.03.2021 адміністративну справу прийнято до провадження вказаною колегією суддів та призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
(в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин)
16. Кодекс адміністративного судочинства України
16.1. Частиною 1 статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
16.2. Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
16.3. За приписами ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
16.4. Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
16.5. Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
IV. Позиція Верховного Суду
17. Згідно з ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
19. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що позивачем пропущено строк на звернення до адміністративного суду, оскільки з наказом про своє звільнення він був ознайомлений ще 29.03.2019. Враховуючи те, що провадження у справі вже було відкрито, суди застосували ч. 3 ст. 123 КАС, яка надає повноваження суду залишити позовну заяву без розгляду у випадку, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі.
20. В касаційній скарзі позивач вказує на безпідставне застосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин ч. 3 ст. 123 КАС України, та вважає залишення позовної заяви без розгляду на цій підставі неправомірним.
20. З цього приводу Верховний Суд зазначає, що застосування ч. 3 ст. 123 КАС України вимагає дотримання одночасно двох умов: виявлення факту пропуску строку після відкриття провадження у справі, та відсутність клопотання позивача про поновлення такого строку або неповажність причин для поновлення строку, вказаних у клопотанні.
21. Натомість, у цій справі факт пропуску строку звернення до суду був виявлений судом ще до відкриття провадження у справі, оскільки позивачем було подано клопотання про поновлення строку для звернення суду разом з позовною заявою. Так, відповідні обставини встановлені судом першої інстанції в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 24.10.2019. У згаданій ухвалі суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав та запропоновано позивачу надати докази, які б підтверджували наявність об`єктивних перешкод, які унеможливили своєчасне подання позову.
22. Натомість, Верховний Суд зауважує, що виходячи з приписів ч. 1 ст. 123 КАС України суд першої інстанції мав надати оцінку зазначеним у клопотанні про поновлення строку причинам пропуску строку, зробити висновок щодо їх поважності, а також, у випадку визнання таких причин неповажними, надати можливість позивачу вказати інші підстави для поновлення строку.
23. Верховний Суд звертає також увагу на те, що ухвала про відкриття провадження у справі взагалі не містить оцінки доводів заяви, поданої позивачем на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, зокрема причин пропуску позивачем строку для звернення до суду. Фактично судом першої інстанції було поновлено позивачу строк для звернення до адміністративного суду без зазначення про це в резолютивній частині ухвали та без визнання поважними причин пропуску такого строку, що свідчить про недотримання судом першої інстанції вимог ч. 6 ст. 121 та п. 3 ч. 1 ст. 248 КАС України. Верховний Суд наголошує, що при встановленні можливості визнання поважними причин пропуску строку суд має встановити дійсні обставини, що зумовили таку ситуацію, та належним чином мотивувати своє рішення.
24. Отже, посилання судів першої та апеляційної інстанцій на частину 3 статті 123 КАС України є помилковим, оскільки факт пропуску процесуального строку був відомий суду ще до відкриття провадження у справі, та позивач подав заяву про поновлення такого строку, чого не було враховано судами попередніх інстанцій.
25. За змістом ч. 4 ст. 123 КАС України суд залишає позовну заяву без розгляду у разі, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Тобто, зазначена правова норма зобов`язує суд запропонувати позивачу вказати інші підстави пропуску строку звернення до суду після того, як суд дійде висновку про передчасність висновку щодо поважності причин пропуску строку, вказаних позивачем у первісній заяві про поновлення строку для звернення до суду.
26. Відтак, з`ясувавши після відкриття провадження у справі про те, що причини, зазначені у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду, не є поважними, суду першої інстанції належало застосувати положення саме ч. 4 ст. 123 КАС України та надати позивачу можливість повідомити про інші причини пропуску строку звернення до суду, оцінивши їх на предмет поважності. Суд апеляційної інстанції на вказані обставини уваги не звернув, допущеної помилки суду першої інстанції не виправив.
27. Відтак, колегія суддів Верховного Суду вважає, що розглядаючи адміністративну справу №520/11044/19 за позовом ОСОБА_1 , суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не повною мірою дослідивши всі обставини справи при постановленні судових рішень.
28. Зважаючи на викладене, судами першої та апеляційної інстанцій застосовано до спірних правовідносин положення ч. 3 ст. 123 КАС України, які не підлягали застосуванню, що в силу ст. 353 КАС України є порушенням норм процесуального права.
29. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
30. За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
31. Враховуючи зазначене, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2020 підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
32. З огляду на результат касаційного перегляду справи, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341 345 349 353 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити .
2. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року скасувати, справу направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
СуддіА.В. Жук А.Г. Загороднюк Ж.М. Мельник-Томенко