ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
03 березня 2020 року
справа №520/11625/18
адміністративне провадження №К/9901/628/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Пасічник С. С., Юрченко В. П.,
за участю секретаря судового засідання Статілко Ю. С.,
представників
позивача - не з`явився,
відповідача - Спасибо В. В. адвокат за довіреністю від 26.06.2015 №38-2202/61,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2019 у складі судді Мороко А. С.,
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2019 у складі суддів Подобайло З. Г., Бартош Н. С., Григоров А. М.,
у справі №520/11625/18
за позовом Офісу великих платників податків ДФС
до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»
про стягнення коштів за боргом з рахунків платника податків, -
У С Т А Н О В И В :
І. Рух справи
1. 19.12.2018 Офіс великих платників податків ДФС (далі - податковий орган, Офіс, позивач у справі) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (далі - Підприємство, платник податків, відповідач у справі), в якому просить суд стягнути з відкритих рахунків Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" у банках, обслуговуючих такого платника податків, кошти, в рахунок погашення податкового боргу в сумі 12 551 752,58 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг у вигляді пені в розмірі 12551752,58 грн, який на час звернення до суду не сплачено.
ІІ. Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. 21.03.2019 Харківський окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2019, у задоволенні адміністративного позову відмовив.
4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що сума, яка підлягає стягненню в розмірі 12551752,58 грн - пеня з податку на прибуток, нарахована податковим органом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання з податку на прибуток за податковою вимогою № 219-50 від 06.03.2017, яка скасована рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 по справі №820/4076/17. Враховуючи скасування в судовому порядку податкової вимоги №219-50 від 06.03.2017, податкова заборгованість КП "Харківські теплові мережі" за даною податковою вимогою є неузгодженою, а тому, стягнення пені в розмірі 12551752,58 грн є необґрунтованим та безпідставним.
5. Суд апеляційної інстанції, погодившись з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, виходив з того, що при поданні Підприємством уточнюючої податкової декларації, якою зменшується податкове зобов`язання з певного податку, відсутній об`єкт нарахування пені, передбаченої статтею 129 Податкового кодексу України, оскільки подання уточнюючої декларації зі зменшеним податковим зобов`язанням не є сплатою узгодженої суми податкового зобов`язання, у той час як її (пені) нарахування залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, а отже, з врахуванням встановлених у даній справі обставин, суд апеляційної інстанції визнав безпідставним нарахування відповідачу пені, передбаченої пунктом 129.1 статті 129 Податкового кодексу України.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2019 у справі №520/11625/18 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
7. В касаційній скарзі податковий орган зазначає, що суди попередніх інстанцій безпідставно не врахували доводи позивача щодо правомірності та обґрунтованості податкової вимоги від 06.03.2017 № 219-50, вказує, які узгоджені суми увійшли до складу вимоги, та наголошує на тому, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2019 по справі №820/4076/17, якою задоволено апеляційну скаргу Офісу, скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2018, прийнято постанову, якою у повному обсязі підтверджено правомірність податкової вимоги на загальну суму 61 227 858,08 грн.
Одночасно податковий орган заявив клопотання про заміну сторони її правонаступником згідно зі статтею 52 КАС України, а саме Офіс великих платників податків ДФС замінити на Офіс великих платників податків ДПС у зв`язку з реорганізацією податкового органу на підставі постанови КМУ від 19.06.2019 №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби».
Суд визнає заявлене клопотання обґрунтованим та здійснює заміну позивача у справі Офіс великих платників податків ДФС на Офіс великих платників податків ДПС.
IV. Процесуальна історія справи в суді касаційної інстанції
8. 04.02.2020 Верховний Суд ухвалою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребував з Харківського окружного адміністративного суду справу № 520/11625/18.
9. 07.02.2020 справа № 520/11625/18 надійшла до Верховного Суду.
10. 21.02.2020 від Товариства на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу податкового органу, в якому відповідач зазначає, що доводи скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
11. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
12. Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
13. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають.
14. Касаційна скарга підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
V. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини.
15. Підставою для зверненням з даним позовом за позицією податкового органу слугувало те, що станом на 26.11.2018 за КП «Харківські теплові мережі» рахувався борг з податку на прибуток, який виник у зв`язку з несвоєчасною сплатою податку на прибуток, який виник по декларації № 9081059232 від 26.02.2015 у сумі 22 586 049,81 грн, у зв`язку з несвоєчасною сплатою якого податковим органом нарахована пеня відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України на загальну суму 12 551 752,58 грн.
Суд апеляційної інстанції встановив, що 26.02.2015 відповідач подав до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств №9081059232, рядком 23 якої зазначена самостійно розрахована сума авансових внесків в розмірі 10 460 431 грн.
02.12.2015 відповідач подав уточнюючу податкову декларацію № НОМЕР_1 з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2015 року, в рядку 16 якої зазначив суму (- 73 223 017 грн). Це є сума авансових внесків за 7 місяців 2015 року (73 223 017 : 7 = 10 460 431 грн). Що в подальшому підтверджено річною декларацією за 2015 рік.
Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідач задекларував відсутність у нього обов`язку зі сплати суми авансових внесків в розмірі 73223017 грн.
VI. Джерела права
16. Кодекс адміністративного судочинства України
16.1. Частина перша та друга статті 77
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
17. Податковий кодекс України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
17.1. Підпункти 14.1.39, 14.1.156, 14.1.162, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14.
Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);
пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки;
податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
17.2. Підпункт 20.1.34 пункту 20.1 статті 20.
Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
17.3. Пункт 54.1. статті 54
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
17.4. Пункт 57.1. статті 57.
Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
17.5. Пункт 50.1. статті 50.
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
17.6. Підпункт 129.1.1 пункту 129.1 статті 129.
Пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом;
17.7. Пункт 129.4 статті 129.
Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
17.8. Пункт 131.1 статті 131.
Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.
VII. Позиція Верховного Суду
18. З моменту подання платником податків податкової декларації, визначена ним сума податкового зобов`язання є узгодженою і має бути сплачена у граничні терміни, визначені законом.
19. Норми статті 50 Податкового кодексу України визначають право платника податку, у разі виявлення помилок у поданій ним податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку.
20. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач, подавши уточнюючу декларацію, не погашав податковий борг, а фактично привів податкову звітність в частині авансових внесків до стану фінансово-господарської діяльності підприємства, що зумовило зменшення таких внесків.
21. За положеннями статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
22. Суд вважає, що зменшення абсолютного значення податкового зобов`язання не доводить факт сплати авансових платежів з податку на прибуток, що вказує на відсутність об`єкту нарахування пені та доводить безпідставність заявлених позивачем до стягнення сум пені в обраний ним спосіб.
23. Суд, враховуючи межі касаційного перегляду визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не приймає світлокопію висновку комісійної судової економічної експертизи №2827 від 05.07.2018, додану контролюючим органом до додаткових пояснень.
24. Що стосується податкової вимоги від 06.03.2017 №219-50, яка не надана податковим органом до матеріалів справи (в матеріалах справи знаходиться світлокопія корінця, а.с.31), то відсутність цього документа зумовлює безпідставність заявленого до стягнення податкового боргу або його частини.
VIII. Висновки
25. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд, враховуючи норми Податкового кодексу України дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу податкового органу слід залишити без задоволення.
26. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
27. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341 344 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2019 у справі №520/11625/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф. Ханова
Судді: С. С. Пасічник
В. П. Юрченко