ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2025 року
м. Київ
справа №520/12537/24
адміністративне провадження № К/990/8295/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Єзерова В.В.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу №520/12537/24
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2024, ухвалене судом у складі головуючого судді Рубан В.В.
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2025, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Спаскіна О.А., суддів: Присяжнюк О.В., Любчич Л.В.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 08.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним рішення ГУ ПФУ від 13.03.2024 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» частини першої статті 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у редакції, чинній на час звернення позивача із заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років (07.08.2020) (далі - Закон № 2262-ХІІ), із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії часу проходження служби на пільгових умовах;
- зобов`язати ГУ ПФУ призначити йому пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ з врахуванням вислуги 27 років 04 місяці 14 днів.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмова ГУ ПФУ у призначенні пенсії за вислугу років ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Зокрема, позивач зазначив, що норми Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 07.1992 № 393 (далі - Порядок № 393), в редакції чинній на момент звільнення його зі служби (2015 рік) та на момент його звернення до органів внутрішніх справ із заявою про направлення до ГУ ПФУ документів для призначення пенсії, передбачали його право для призначення пенсії за вислугу років із зарахуванням періодів служби в органах внутрішніх справ та у зоні антитерористичної операції в пільговому обчисленні.
3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2024, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2025, у задоволенні позову відмовлено.
4. 26.05.2025 через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, позивач просить скасувати судові рішення ухвалені у цій справі та прийняти нове рішення про задоволення його позовних вимог.
5. Верховний Суд ухвалою від 19.03.2025 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
6. Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. У справі, яка розглядається, суди встановили, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Міністерства внутрішніх справ України з 1996-2015 рік.
8. 06.11.2015 позивача звільнено зі служби у зв`язку з скороченням штатів на підставі наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області (далі - ГУ МВС, МВС, відповідно) від 06.11.2015 № 402о/с.
9. У серпні 2020 року позивач звернувся до ГУ МВС із заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років, проте відповіді не отримав, у зв`язку із чим у вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність ГУ МВС в частині невжиття заходів щодо подання необхідних документів до ГУ ПФУ для призначення йому пенсії за вислугу років та зобов`язати ГУ МВС подати необхідні документи до ГУ ПФУ для призначення йому пенсії за вислугу років, з урахуванням вислуги 27 років 04 місяці 14 днів.
10. Верховний Суд постановою від 19.10.2023 у справі № 520/12639/20 задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 та ухвалив: визнати протиправною бездіяльність ГУ МВС в частині невжиття заходів щодо подання необхідних документів до ГУ ПФУ для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 та зобов`язати МВС розглянути заяву позивача від 07.08.2020 щодо порядку обчислення стажу для вислуги років для призначення пенсії у відповідності до пункту 12 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 з урахуванням висновків суду.
11. На виконання зазначеної постанови Верховного Суду, МВС направило до ГУ ПФУ подання про призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ (від 28.02.2024 № 1524).
12. Відповідно до розрахунку вислуги років, складеного МВС, вислуга років позивача на день звільнення складає: у календарному обчисленні 19 років 02 місяці 10 днів, у пільговому обчисленні 08 років 02 місяці 04 дні, загальна 27 років 04 місяці 14 дні.
13. ГУ ПФУ рішенням від 13.03.2024 відмовило в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ у зв`язку з відсутністю необхідної календарної вислуги років.
14. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що згідно із законодавством, чинним на час виникнення спірних відносин у цій справі, необхідною умовою для призначення спірної пенсії є наявність саме календарної вислуги років, котра становить менше 22 роки (19 років 02 місяці 10 днів), а пільгова вислуга років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не для призначення такої, тому позивач не набув право на призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ
16. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що на момент звільнення його зі служби (2015 рік), а також й звернення до органів МВС для направлення подання про призначення пенсії за вислугу років (2020 рік), норми Порядку № 393 передбачали можливість зарахування календарної вислуги років в пільговому обчисленні для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII, тому він має право на призначення пенсії за вислугу років та, відповідно, ГУ ПФУ не мало правових підстав для відмови у призначенні такої пенсії.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.
18. Предметом спору в цій справі є дії ГУ ПФУ щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII у зв`язку з тим, що на момент надходження подання про призначення пенсії за вислугу років від 28.02.2024 № 1524 наявної в позивача вислуги в календарному обчисленні недостатньо для призначення такої пенсії.
19. Правовідносини подібні до тих, що склалися у справі, яка розглядається вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
20. Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, переглядаючи справу №520/5695/23 в касаційному порядку, у постанові від 10.12.2024 підтримав правовий висновок, викладений у раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 14.11.2023 у справі № 600/3836/22-а, про те, що до правовідносин, пов`язаних з призначенням пенсії за вислугу років відповідні правові норми, зокрема, Порядку № 393 підлягають застосуванню в тій редакції, яка була чинна на момент звернення особи до територіального органу Національної поліції України із заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років.
21. У зазначеній постанові від 10.12.2024 у справі № 520/5695/23 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував такий правовий висновок: призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII особам, які звільнені зі служби в поліції і звернулись із заявою для оформлення та направлення документів до пенсійних органів після 19.02.2022 (набрання чинності Постановою № 119, якою внесені зміни до Порядку № 393), здійснюється виходячи з обчислення календарної вислуги років.
22. Застосовуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду до спірних правовідносин, які виникли у справі, яка переглядається, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 як особа, яка звільнилася з органів внутрішніх справ у 2015 році та звернулась до ГУ МВС із заявою для оформлення та направлення документів до пенсійних органів 07.08.2020, тобто до набрання чинності Постановою № 119, має право на призначення пенсії відповідно до Закону № 2262-XII із зарахування вислуги років в пільговому обчисленні, у зв`язку із чим відповідач незаконно відмовив у призначенні пенсії за вислугу років із урахуванням права на пільгове обчислення вислуги років.
23. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для застосування норм Порядку № 393 у редакції, яка передбачає право позивача на призначення пенсії відповідно до Закону № 2262-XII із зарахуванням вислуги років в пільговому обчисленні.
24. Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
25. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
26. Частиною шостою статті 139 КАС України визначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
27. Враховуючи результат розгляду справи, на користь позивача слід відшкодувати судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ, а саме: судовий збір, сплачений за подання позовної заяви на суму 968,96 грн, апеляційної скарги - 1465,44 грн, касаційної скарги - 1952,92 грн, всього - 4387,32 грн.
Керуючись статтями 139 341 345 351 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2025 у справі №520/12537/24 скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.03.2024 про розгляд подання Міністерства внутрішніх справ України про призначення пенсії за вислугу років, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ із зарахуванням вислуги років в пільговому обчисленні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром 3 під., 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) понесені ним витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг на загальну суму 4387 (чотири тисячі триста вісімдесят сім) гривень 32 копійки.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Судді: А.І. Рибачук
А.Ю. Бучик
А.А. Єзеров