ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2023 року
м. Київ
справа №520/13287/21
адміністративне провадження № К/990/6072/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 (суддя Старосєльцева О.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2022 (колегія у складі суддів Рєзнікової С.С., Курило Л.В., Бегунца А.О.)
у справі № 520/13287/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у зменшенні основного розміру пенсії з 88% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення з 01.04.2019 та обмеженні пенсії максимальним розміром з 01.04.2019, з 01.07.2019, з 01.12.2019, з 01.07.2020, з 01.12.2020 та з 01.07.2021;
- зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 88% грошового забезпечення з 01.04.2019 без обмеження максимальним розміром з 01.04.2019, з 01.07.2019, з 01.12.2019, з 01.07.2020, з 01.12.2020 та з 01.07.2021; здійснити виплату суми перерахунку однією сумою, починаючи з 01.04.2019, з урахуванням виплачених сум, з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу з 01.04.2019.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 08.09.2005 перебуває на обліку в ГУ ПФ України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років (31 календарний рік), призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Розмір призначеної вперше пенсії складав 88 % грошового забезпечення, виходячи з вислуги років - 31 рік.
3. Вказані обставини, а саме, щодо відсоткового значення, відповідачем не заперечуються та встановлені рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 у справі №520/2270/19.
4. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2020 у справі № 520/12944/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, незаконною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не складання та не надсилання до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 за заявою від 16.09.2019 з урахуванням надбавок за виконання особливо важливих завдань; за роботу, що становить державну таємницю та премій. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
5. На виконання зазначеного рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 підготував та направив супровідним листом №ФХ-114000/2909/ВСЗ від 21.09.2020 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 від 21.09.2020 №ФХ-114000. Проте, перерахунок пенсії зроблено не було, що встановлено Харківським окружним адміністративним судом під час розгляду справи № 520/16167/2020, що в силу ч. 4 ст. 78 КАС України не підлягає доказуванню.
6. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 у справі № 520/16167/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною, незаконною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправною та незаконною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 21.09.2020 №ФХ-114000, складеної ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 05.03.2019 і поданої до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 21.09.2020 №ФХ-114000, складеної ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 05.03.2019 і поданої до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
7. За матеріалами справи судами встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 у справі №520/16167/2020 Управлінням здійснено перерахунок пенсії заявника у розмірі 70% грошового забезпечення з обмеженням максимальним розміром пенсії у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, згідно зі ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що підтверджується листом від 02.07.2021 №7796-12516/К-02/8-2000/21.
8. На звернення заявника щодо перерахунку та виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром, відповідач відмовив листом від 02.07.2021 №7796-12516/К-02/8-2000/21.
9. Не погодившись із зменшенням розміру пенсії до 70% грошового забезпечення та обмеження її максимальним розміром, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
10. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що основний відсотковий розмір його пенсії за вислугу років, з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 у справі № 520/2270/19, складає 88% грошового забезпечення.
Щодо обмеження максимальним розміром, то позивач, покликаючись на Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 по справі № 7-рп/2016, зазначає, що положення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратили чинність з 20.12.2016, а тому відповідач протиправно застосував при перерахунку його пенсії обмеження десятьма прожитковими мінімумами.
11. Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2022, позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з приводу зменшення з 01.04.2019 розміру пенсії ОСОБА_1 із показника 88% грошового забезпечення до показника 70% грошового забезпечення;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2019 перерахунок розміру пенсії із збереженням показника 88% грошового забезпечення з нарахуванням компенсації втрати частини доходу та провести виплату різниці однією сумою з урахуванням виплачених сум;
- позов у решті вимог - залишено без задоволення.
13. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, покликаючись на позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 16.10.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, дійшов висновку, що з 01.04.2019 позивачу протиправно зменшено основний розмір пенсії з 88 % до 70 % грошового забезпечення, оскільки у кореспонденції із приписами ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перебувають саме положення ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у той час як норми ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не присвячені регламентуванню випадків призначення пенсії вперше і не містять положень, котрі б дозволяли органу публічної адміністрації зменшувати відсотковий розмір раніше призначених пенсій.
14. Також, покликаючись на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 24.06.2020 у справі №580/234/19, суд дійшов висновку, що за відсутності у нормах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" спеціального правила про виплату пенсій без обмежень максимальним розміром, пенсійний орган повинен забезпечити реалізацію чинних норм суміжного актів права, котрі мають пріоритет у застосуванні, а саме - Закону України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI. Тому в частині обмеження пенсії максимальним розміром прав позивача не порушено.
15. У касаційні скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позову.
16. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій вирішили спір без врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 522/3093/17, від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 03.10.2018 у справі № 753/12169/17, від 24.09.2021 у справі № 370/2610/17, від 13.02.2018 у справі №753/12169/17, від 21.12.2021 у справі № 120/3552/21-а у подібних правовідносинах.
Суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні частини позовних вимог щодо перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром, керуючись висновком щодо застосування Законів України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення», а спір у цій справі виник щодо застосування Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).
17. Відповідач ухвалу про відкриття касаційного провадження отримав 08.06.2022 (згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення). Відзиву на касаційну скаргу не подав.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
19. У касаційній скарзі позивач не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині правомірності дій відповідача щодо обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовця, призначеної на підставі Закону № 2262-XII.
20. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
21. Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
22. Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
23. Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
24. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
25. Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
26. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
27. Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
28. Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
29. При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
30. Колегія суддів звертає увагу на те, що подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
31. Зокрема у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21 та від 30.08.2022 у справі №440/994/20, Верховний Суд зазначив наступне:
" на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1 8 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI."
32. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.
33. Враховуючи цей висновок, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії ОСОБА_1 є протиправним.
34. Суди попередніх інстанцій вищенаведеного не врахували та помилково застосували до спірних правовідносин положення статті 2 Закону № 3668-VI.
35. Таким чином, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права при ухваленні судових рішень, а тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.
36. Крім того, з урахуванням вимог положень ст. 245 КАС України, Суд вважає за необхідне також визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження виплати пенсії позивача максимальним розміром.
37. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
38. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти у цій частині нове про задоволення позову.
39. Судові витрати у справі відсутні, оскільки позивач є особою з інвалідністю ІІ групи.
Керуючись статтями 341 345 351 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 у справі №520/13287/21 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити у цій частині нове рішення.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.04.2019.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до розрахунку без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 01.04.2019.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 у справі №520/13287/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб